|
Глава 11
|
|
|
1
|
|
| І підняв мене дух, і привів мене до східних воріт дому Господнього, які повернені на схід. І ось, біля входу у ворота двадцять п’ять чоловік; і між ними я бачив Іазанію, сина Азурового, і Фалтію, сина Ванеєвого, князів народу. | |
|
2
|
|
| І Він сказав мені: сину людський! ось люди, у яких на думці беззаконня і які дають злу пораду у місті цьому, | |
|
3
|
|
| говорячи: «ще не близько; будемо будувати доми; воно* казан, а ми м’ясо». | |
|
4
|
|
| Тому проречи на них пророцтво, пророкуй, сину людський. | |
|
5
|
|
| І зійшов на мене Дух Господній і сказав мені: скажи, так говорить Господь: що говорите ви, доме Ізраїлів, і що на думку вам приходить, це Я знаю. | |
|
6
|
|
| Багато вбитих ваших ви поклали у цьому місті і вулиці його наповнили трупами. | |
|
7
|
|
| Тому так говорить Господь Бог: убиті ваші, яких ви поклали серед нього, є м’ясо, а воно — казан; але вас Я виведу з нього. | |
|
8
|
|
| Ви боїтеся меча, і Я наведу на вас меч, — говорить Господь Бог. | |
|
9
|
|
| І виведу вас з нього, і віддам вас у руки чужих, і вчиню над вами суд. | |
|
10
|
|
| Від меча впадете; на межах Ізраїлевих будуть судити вас, і пізнаєте, що Я Господь. | |
|
11
|
|
| Воно не буде для вас казаном, і ви не будете м’ясом у ньому; на межах Ізраїлевих буду судити вас. | |
|
12
|
|
| І пізнаєте, що Я Господь; бо за заповідями Моїми ви не ходили й уставів Моїх не виконували, а жили за уставами народів, які оточують вас. | |
|
13
|
|
| І було, коли я пророкував, Фалтія, син Ванеїв, помер. І упав я на лице, і заволав гучним голосом, і сказав: о, Господи Боже! невже Ти хочеш до кінця знищити залишок Ізраїлю? | |
|
14
|
|
| І було до мене слово Господнє: | |
|
15
|
|
| сину людський! твоїм братам, твоїм братам, твоїм єдинокровним і всьому дому Ізраїлевому, усім їм говорять ті, що живуть у Єрусалимі: «живіть далеко від Господа; нам у володіння віддана ця земля». | |
|
16
|
|
| На це скажи: так говорить Господь Бог: хоч Я і віддалив їх до народів і хоч розсіяв їх по землях, але Я буду для них якимось святилищем у тих землях, куди пішли вони. | |
|
17
|
|
| Потім скажи: так говорить Господь Бог: Я зберу вас із народів, і поверну вас із земель, в яких ви розсіяні; і дам вам землю Ізраїлеву. | |
|
18
|
|
| І прийдуть туди, і викинуть з неї всі мерзоти її і всі гидоти її. | |
|
19
|
|
| І дам їм серце єдине, і дух новий вкладу в них, і візьму з плоті їх серце кам’яне, і дам їм серце плотське, | |
|
20
|
|
| щоб вони ходили за заповідями Моїми, і дотримувалися уставів Моїх, і виконували їх; і будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом. | |
|
21
|
|
| А чиє серце захопиться мерзотами їх і гидотами їх, поведінку тих оберну на їхню голову, — говорить Господь Бог. | |
|
22
|
|
| Тоді херувими підняли крила свої, і колеса поряд з ними; і слава Бога Ізраїлевого вгорі над ними. | |
|
23
|
|
| І піднялася слава Господа із середовища міста і зупинилася над горою, яка на схід від міста. | |
|
24
|
|
| І дух підняв мене і переніс мене у Халдею, до переселенців, у видінні, Духом Божим. І відійшло від мене видіння, яке я бачив. | |
|
25
|
|
| І я переказав переселенцям усі слова Господа, які Він відкрив мені. |