Порівняти Біблія українською (переклад Патріарха Філарета) з Біблія церковнослов'янською (unicode) - Глава 5

Порівняти:

⇄

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Глава 5	Глава́ є҃

1	1
Але пророк Аггей і пророк Захарія, син Адди, говорили юдеям, які в Юдеї та Єрусалимі, пророчі слова в ім’я Бога Ізраїлевого.	Прⷪ҇ро́чествова же а҆гге́й прⷪ҇ро́къ и҆ заха́рїа сы́нъ а҆́ддѡвъ прорица́нїе ко і҆ꙋде́ѡмъ, и҆̀же бѧ́хꙋ во і҆ꙋде́и и҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ, во и҆́мѧ бг҃а і҆и҃лева на ни́хъ.
2	2
Тоді встали Зоровавель, син Салафиїлів, та Ісус, син Іоседеків, і почали будувати дім Божий в Єрусалимі, і з ними пророки Божі, які підкріплювали їх.	Тогда̀ воста́ста зорова́вель сы́нъ салаѳїи́левъ и҆ і҆исꙋ́съ сы́нъ і҆ѡседе́ковъ и҆ нача́ста зда́ти до́мъ бж҃їй, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ: и҆ съ ни́ма прⷪ҇ро́цы бж҃їи помога́юще и҆́ма.
3	3
У той час прийшов до них Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай і товариші їхні, і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і доробляти стіни ці?	Въ то̀ вре́мѧ прїи́де къ ни̑мъ ѳаѳана́й кнѧ́зь сꙋ́щїй за рѣко́ю и҆ саѳарвꙋзана́й и҆ сослꙋжи́телїе и҆́хъ, и҆ сїѧ̑ реко́ша и҆̀мъ: кто̀ дадѐ ва́мъ вла́сть созида́ти до́мъ се́й и҆ стѣ́ны сїѧ̑ возставлѧ́ти;
4	4
Тоді ми сказали їм імена тих людей, що будують цей дім.	Тогда̀ сїѧ̑ реко́ша и҆̀мъ: ка̑ѧ сꙋ́ть и҆мена̀ мꙋже́й созида́ющихъ гра́дъ се́й;
5	5
Але око Бога їхнього було над старійшинами юдейськими, і ті не забороняли їм, доки справу не відправили до Дарія, і доки не прийшло рішення у цій справі.	И҆ ѻ҆́чи бж҃їи на плѣне́нїе і҆ꙋ́дино, и҆ не возбрани́ша и҆̀мъ, до́ндеже посла́нїе къ да́рїю ѿнесе́но, и҆ тогда̀ посла́сѧ съ писмоно́сцемъ ѡ҆ се́мъ.
6	6
Ось зміст листа, який послав Фафнай, зарічний областеначальник, і Шефар-Бознай з товаришами своїми — афарсахеями, які за рікою, до царя Дарія.	И҆з̾ѧвле́нїе посла́нїѧ, є҆́же посла̀ ѳаѳана́й кнѧ́зь ѡ҆б̾ ѡ҆́нъ по́лъ рѣкѝ и҆ саѳарвꙋзана́й и҆ сослꙋжи́телїе и҆́хъ а҆фарсахе́є, и҆̀же бѧ́хꙋ за рѣко́ю, да́рїю царю̀:
7	7
В донесенні, яке вони послали до нього, ось що написано: Дарієві царю — всякий мир!	словесы̀ посла́ша къ немꙋ̀, и҆ сїѧ̑ пи̑сана въ не́мъ: да́рїю царю̀ ми́ръ всѧ́къ:
8	8
Нехай буде відомо цареві, що ми ходили в Юдейську область, до дому Бога великого; і будується він з великих каменів, і дерево вкладається в стіни; і робота ця виконується швидко і з успіхом йде в руках їхніх.	вѣ́домо да бꙋ́детъ царю̀, ꙗ҆́кѡ ходи́хомъ во і҆ꙋде́йскꙋю странꙋ̀ къ до́мꙋ бг҃а вели́кагѡ, и҆ то́й созида́етсѧ ка́менїемъ и҆збра́ннымъ, и҆ древа̀ ста́вѧтсѧ въ стѣна́хъ, дѣ́ло же то̀ со тща́нїемъ стро́итсѧ и҆ благопоспѣша́етсѧ въ рꙋка́хъ и҆́хъ:
9	9
Тоді ми запитали у старійшин тих і так сказали їм: хто дав вам дозвіл будувати дім цей і стіни ці доробляти?	тогда̀ вопроси́хомъ старѣ́йшинъ тѣ́хъ и҆ та́кѡ реко́хомъ и҆̀мъ: кто̀ дадѐ ва́мъ вла́сть до́мъ се́й созида́ти и҆ стѣ́ны сїѧ̑ возставлѧ́ти;
10	10
І крім того, ми запитали їх про імена їхні, щоб дати знати тобі й написати імена тих людей, які є головними у них.	и҆ ѡ҆ и҆́менѣхъ и҆́хъ вопроси́хомъ и҆̀хъ, да возвѣсти́мъ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ да напи́шемъ тебѣ̀ и҆мена̀ мꙋже́й, и҆̀же сꙋ́ть нача̑лницы и҆́хъ:
11	11
І вони відповіли нам такими словами: ми раби Бога неба і землі і будуємо дім, який був побудований за багато років раніше цього, — і великий цар у Ізраїля будував його і довершив його.	и҆ сицєва̀ словеса̀ ѿвѣща́ша на́мъ глаго́люще: мы̀ є҆смы̀ рабѝ бг҃а нб҃сѐ и҆ землѝ, и҆ созида́емъ до́мъ, и҆́же бы́сть оу҆стро́енъ пре́жде сегѡ̀ за лѣ̑та мнѡ́га, и҆ ца́рь і҆и҃левъ вели́кїй созда̀ є҆го̀ и҆ совершѝ є҆го̀ и҆̀мъ:
12	12
Коли ж батьки наші прогнівили Бога небесного, Він віддав їх у руку Навуходоносора, царя Вавилонського, халдеянина; і дім цей він зруйнував, і народ переселив у Вавилон.	є҆гда́ же прогнѣ́ваша ѻ҆тцы̀ на́ши бг҃а нбⷭ҇наго, предадѐ и҆̀хъ въ рꙋ́ки навꙋходоно́сора царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ халде́анина, и҆ до́мъ се́й разорѝ и҆ лю́ди преведѐ въ вавѷлѡ́нъ:
13	13
Але в перший рік Кира, царя Вавилонського, цар Кир дав дозвіл побудувати цей дім Божий;	но въ лѣ́то пе́рвое кѵ́ра царѧ̀, кѵ́ръ ца́рь вавѷлѡ́нскїй поста́ви повелѣ́нїе, да до́мъ бж҃їй се́й сози́ждетсѧ,
14	14
та й сосуди дому Божого, золоті і срібні, які Навуходоносор виніс із храму Єрусалимського і відніс у храм Вавилонський, — виніс Кир цар із храму Вавилонського; і віддав їх на ім’я Шешбацару, якого він призначив областеначальником,	и҆ сосꙋ́ды до́мꙋ бж҃їѧ златы̑ѧ и҆ срє́брѧныѧ, ꙗ҆̀же навꙋходоно́соръ взѧ̀ и҆з̾ до́мꙋ, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ ѿнесѐ ѧ҆̀ въ хра́мъ вавѷлѡ́нскїй, и҆знесѐ ты̑ѧ кѵ́ръ ца́рь ѿ хра́ма вавѷлѡ́нскагѡ и҆ дадѐ и҆̀хъ саванаса́рꙋ храни́телю, и҆́же над̾ сокро́вищемъ,
15	15
і сказав йому: візьми ці сосуди, піди і віднеси їх у храм Єрусалимський, і нехай дім Божий будується на своєму місці.	и҆ речѐ є҆мꙋ̀: всѧ̑ сосꙋ́ды сїѧ̑ возмѝ и҆ и҆дѝ, и҆ поста́ви и҆̀хъ въ домꙋ̀, и҆́же є҆́сть во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, на мѣ́сто и҆́хъ:
16	16
Тоді Шешбацар той прийшов, поклав основи дому Божого в Єрусалимі; і з тих пір до цього часу він будується, і ще не закінчений.	тогда̀ саванаса́ръ то́й прїи́де и҆ поста́ви ѡ҆снова́нїе до́мꙋ бж҃їѧ во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ ѿ тогѡ̀ вре́мене да́же донн҃ѣ созида́етсѧ, и҆ є҆щѐ не соверше́нъ є҆́сть:
17	17
Отже, якщо царю благоугодно, нехай пошукають у домі царських скарбів, там у Вавилоні, чи дійсно царем Киром дано дозвіл будувати цей дім Божий в Єрусалимі, і царську волю про це нехай надішлють до нас.	и҆ нн҃ѣ а҆́ще (ви́дитсѧ) царю̀ бла́го, да посмотри́тъ въ домꙋ̀ сокро́вища царѧ̀ вавѷлѡ́нскагѡ, да оу҆вѣ́си, ꙗ҆́кѡ ѿ царѧ̀ кѵ́ра бы́сть повелѣ́нїе созида́ти до́мъ бж҃їй се́й, и҆́же во і҆ерⷭ҇ли́мѣ, и҆ оу҆вѣ́давъ ѡ҆ се́мъ ца́рь да по́слетъ къ на́мъ.

← Глава 4

Глава 6 →

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Категорії

Контакти

Старий Заповіт

Новий Заповіт

Старий Заповіт

Новий Заповіт