Завантаження...
Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 9
Глава́ ѳ҃
1
1
Після закінчення цього, підійшли до мене начальники і сказали: народ Ізраїлів і священики і левити не відокремилися від народів іноплемінних з мерзотами їх, від хананеїв, хеттеїв, ферезеїв, ієвусеїв, аммонитян, моавитян, єгиптян і аморреїв, И҆ є҆гда̀ совершє́на бы́ша сїѧ̑, пристꙋпи́ша ко мнѣ̀ кнѧ́зїе, глаго́люще: не ѿлꙋчи́шасѧ лю́дїе і҆и҃лєвы и҆ свѧще́нницы и҆ леѵі́ти ѿ люді́й земны́хъ, (но) въ ме́рзостехъ и҆́хъ (сꙋ́ть), и҆̀же сꙋ́ть ханане́є, є҆ѳѳе́є, ферезе́є, і҆евꙋсе́є, а҆ммѡні́тѧне, мѡаві́тѧне и҆ мосері́тѧне и҆ а҆морре́ане,
2
2
тому що взяли дочок їхніх за себе і за синів своїх, і змішалося сíм’я святе з народами іноплемінними, і притому рука найзнатніших і найголовніших була в цьому беззаконні першою. поне́же поѧ́ша ѿ дще́рей и҆́хъ себѣ̀ и҆ сынѡ́мъ свои̑мъ, и҆ смѣси́сѧ сѣ́мѧ свѧто́е съ людьмѝ земны́ми, и҆ рꙋка̀ кнѧзе́й и҆ воево́дъ въ престꙋпле́нїи се́мъ въ нача́лѣ.
3
3
Почувши це слово, я роздер нижній і верхній одяг свій і рвав волосся на голові моїй і на бороді моїй, і сидів сумний. И҆ є҆гда̀ оу҆слы́шахъ словеса̀ сїѧ̑, раздра́хъ ри̑зы моѧ̑, и҆ вострепета́хъ, и҆ терза́хъ власы̀ главы̀ моеѧ̀ и҆ брады̀ моеѧ̀, и҆ сѣдо́хъ тꙋжа̀.
4
4
Тоді зібралися до мене всі, хто боявся слів Бога Ізраїлевого з причини переступу переселенців, і я сидів у сумі до вечірньої жертви. И҆ собра́шасѧ ко мнѣ̀ всѝ боѧ́щїисѧ сло́ва бг҃а і҆и҃лева за престꙋпле́нїе прише́дшихъ ѿ плѣне́нїѧ, и҆ а҆́зъ сѣдѧ́хъ приско́рбенъ да́же до же́ртвы вече́рнїѧ.
5
5
А під час вечірньої жертви я встав з місця нарікання мого, і в розідраному нижньому і верхньому одязі упав на коліна мої і простяг руки мої до Господа Бога мого И҆ въ же́ртвꙋ вече́рнюю воста́хъ ѿ сѣ́тованїѧ моегѡ̀, и҆ внегда̀ раздра́хъ ри̑зы моѧ̑, и҆ трепета́хъ, и҆ преклони́хъ кѡлѣ́на моѧ̑, и҆ простро́хъ рꙋцѣ̀ моѝ ко гдⷭ҇ꙋ бг҃ꙋ моемꙋ̀
6
6
і сказав: Боже мій! соромлюся і боюся підняти лице моє до Тебе, Боже мій, тому що беззаконня наші стали вище голови, і провина наша зросла до небес. и҆ реко́хъ: гдⷭ҇и бж҃е мо́й, стыждꙋ́сѧ и҆ срамлѧ́юсѧ воздви́гнꙋти лицѐ моѐ къ тебѣ̀, ꙗ҆́кѡ беззакѡ́нїѧ на̑ша оу҆мно́жишасѧ па́че гла́въ на́шихъ, и҆ прегрѣшє́нїѧ на̑ша возрасто́ша да́же до нб҃сѐ:
7
7
Від днів батьків наших ми у великій провині до цього дня, і за беззаконня наші віддані були ми, царі наші, священики наші, в руки царів іноземних, під меч, у полон і на пограбування і на посоромлення, як це і нині. ѿ дні́й ѻ҆тє́цъ на́шихъ въ престꙋпле́нїи вели́цѣмъ є҆смы̀ да́же до днѐ сегѡ̀, и҆ въ беззако́нїихъ на́шихъ пре́дани є҆смы̀ мы̀ и҆ ца́рїе на́ши и҆ свѧще́нницы на́ши и҆ сы́нове на́ши въ рꙋкꙋ̀ царе́й ꙗ҆зы́ческихъ, въ ме́чь и҆ въ плѣне́нїе, и҆ въ расхище́нїе и҆ въ стыдѣ́нїе лица̀ на́шегѡ, ꙗ҆́коже въ де́нь се́й:
8
8
І ось, через короткий час, дароване нам помилування від Господа Бога нашого, і Він залишив у нас трохи вцілілих і дав нам утвердитися на місці святині Його, і просвітив очі наші Бог наш, і дав нам ожити трохи в рабстві нашому. и҆ нн҃ѣ оу҆млⷭ҇тивисѧ над̾ на́ми бг҃ъ на́шъ, є҆́же ѡ҆ста́вити ны̀ во спасе́нїе и҆ да́ти на́мъ тве́рдость на мѣ́стѣ ст҃ы́ни є҆гѡ̀, є҆́же просвѣти́ти ѻ҆чеса̀ на̑ша и҆ да́ти ѡ҆живле́нїе ма́лое въ рабо́тѣ на́шей:
9
9
Ми — раби, але й у рабстві нашому не залишив нас Бог наш. І схилив Він до нас милість царів перських, щоб вони дали нам ожити, спорудити дім Бога нашого і відновити його з руїн його, і дали нам огородження в Юдеї й у Єрусалимі. ꙗ҆́кѡ рабѝ є҆смы̀, и҆ въ рабо́тѣ на́шей не ѡ҆ста́ви на́съ гдⷭ҇ь бг҃ъ на́шъ: и҆ преклонѝ на на́съ милосе́рдїе пред̾ цари̑ пе́рсскими, да́ти на́мъ живо́тъ, є҆́же воздви́гнꙋти и҆̀мъ до́мъ бг҃ꙋ на́шемꙋ и҆ возста́вити запꙋстѣ̑вшаѧ є҆гѡ̀, и҆ да́ти на́мъ ѡ҆гражде́нїе во і҆ꙋде́и и҆ і҆ерⷭ҇ли́мѣ:
10
10
І нині, що скажемо ми, Боже наш, після цього? Бо ми відступили від заповідей Твоїх, и҆ нн҃ѣ что̀ рече́мъ, бж҃е на́шъ, по се́мъ; ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́вихомъ повелѣ̑нїѧ твоѧ̑,
11
11
які заповідав Ти через рабів Твоїх пророків, говорячи: земля, у яку ви йдете, щоб оволодіти нею, земля нечиста, вона осквернена нечистотою іноплемінних народів, їх мерзотами, якими вони наповнили її від краю до краю в оскверненнях своїх. ꙗ҆̀же да́лъ є҆сѝ на́мъ рꙋко́ю ра̑бъ твои́хъ прⷪ҇ро́кѡвъ, гл҃ѧ: землѧ̀, на ню́же вы̀ вхо́дите наслѣ́дити ю҆̀, землѧ̀ нечиста̀ є҆́сть, по нечистотѣ̀ люді́й ꙗ҆зы́ческихъ, въ ме́рзостехъ и҆́хъ, и҆́миже напо́лниша ю҆̀ ѿ оу҆́стъ да́же до оу҆́стъ во скверне́нїихъ свои́хъ,
12
12
Отже, дочок ваших не видавайте за синів їхніх, і дочок їхніх не беріть за синів ваших, і не шукайте миру їхнього і благ їхніх повіки, щоб укріпитися вам і насичуватися благами землі тієї і передати її у спадщину синам вашим повіки. и҆ нн҃ѣ дще́рей ва́шихъ не дади́те сынѡ́мъ и҆́хъ и҆ дще́рей и҆́хъ не прїе́млите сыновѡ́мъ ва́шымъ, и҆ не и҆щи́те ми́ра и҆́хъ и҆ бла́га и҆́хъ да́же до вѣ́ка, ꙗ҆́кѡ да оу҆крѣпи́тесѧ и҆ снѣ́сте блага̑ѧ землѝ, и҆ наслѣ́дїе дадитѐ сыновѡ́мъ ва́шымъ да́же до вѣ́ка:
13
13
І після всього, що спіткало нас за злі діла наші і за велику провину нашу, — тому що Ти, Боже наш, пощадив нас не мірою беззаконня нашого і дав нам таке визволення, — и҆ по всѣ́хъ, ꙗ҆̀же прїидо́ша на на́съ въ дѣ́лѣхъ на́шихъ ѕлы́хъ и҆ грѣсѣ̀ на́шемъ вели́цѣмъ, поне́же нѣ́сть ꙗ҆́коже бг҃ъ на́шъ, и҆́же и҆зба́вилъ є҆сѝ на́съ ѿ беззако́нїй на́шихъ и҆ да́лъ є҆сѝ на́мъ спⷭ҇нїе:
14
14
невже ми знову будемо порушувати заповіді Твої і вступати в родинні зв’язки з цими мерзенними народами? Чи не прогніваєшся Ти на нас навіть до знищення нас, так що не буде вцілілих і не буде спасіння? занѐ ѡ҆брати́хомсѧ разори́ти за́пѡвѣди твоѧ̑ и҆ смѣси́тисѧ съ людьмѝ земны́ми: не прогнѣ́вайсѧ на на́съ да́же до сконча́нїѧ, є҆́же не бы́ти ѡ҆ста́нкꙋ и҆ спаса́емомꙋ:
15
15
Господи Боже Ізраїлів! праведний Ти. Бо ми залишилися уцілілими до цього дня; і ось ми в беззаконнях наших перед лицем Твоїм, хоча після цього не належало б нам стояти перед лицем Твоїм. гдⷭ҇и бж҃е і҆и҃левъ, првⷣнъ є҆сѝ ты̀, ꙗ҆́кѡ ѡ҆ста́хомсѧ спасе́ни, ꙗ҆́коже де́нь се́й: сѐ, мы̀ пред̾ тобо́ю є҆смы̀ всѝ въ беззако́нїихъ на́шихъ, поне́же не возмо́жно ста́ти пред̾ тобо́ю сегѡ̀ ра́ди.

Обкладинка книги Паперове видання
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.