Глава 11
1
На зорі загине цар Ізраїлів! Коли Ізраїль був юний, Я любив його і з Єгипту викликав сина Мого.
2
Кликали їх, а вони йшли геть від лиця їх: приносили жертву Ваалам і кадили ідолам.
3
Я Сам привчав Єфрема ходити, носив його на руках Своїх, а вони не усвідомлювали, що Я лікував їх.
4
Путами людськими тягнув Я їх, путами любови, і був для них ніби той, хто піднімає ярмо з щелеп їхніх, і ласкаво підкладав їжу їм.
5
Не повернеться він у Єгипет, але Ассур — він буде царем його, тому що вони не захотіли навернутися до Мене.
6
І впаде меч на міста його, і знищить засуви його, і пожере їх за наміри їхні.
7
Народ Мій заскнів у відпадінні від Мене, і хоч закликають його до горнього, він не підноситься єдинодушно.
8
Що зроблю з тобою, Єфреме? як віддам тебе, Ізраїлю? Чи вчиню з тобою, як з Адамою, чи зроблю тобі, що Севоїму? Повернулося у Мені серце Моє, запалала вся жалість Моя!
9
Не зроблю за люттю гніву Мого, не знищу Єфрема, бо Я Бог, а не людина; серед тебе Святий; Я не ввійду в місто.
10
Слідом за Господом підуть вони; як лев, Він дасть голос Свій, дасть голос Свій, і попрямують до Нього сини з заходу,
11
попрямують з Єгипту, як птахи, й із землі Ассирійської, як голуби, і вселю їх у доми їхні, — говорить Господь.
12
Оточив Мене Єфрем неправдою, і дім Ізраїлів — лукавством; Іуда тримався ще Бога і вірний був зі святими.
