Завантаження...
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Порівняти:

Глава 3
Глава 3
1
1
Браття мої, не багато хто ставайте учителями, знаючи, що ми підпадемо під більший осуд,
(Зач. 54) Не мно́зі учи́теліє бива́йте, бра́тіє моя́, ві́дяще, я́ко бо́льшеє осужде́ніє при́ймем,
2
2
бо всі ми багато грішимо. Хто не грішить словом, той досконала людина, яка може приборкати і все тіло.
мно́го бо согріша́єм всі. А́ще кто в сло́ві не согріша́єть, сей соверше́н муж, си́лен обузда́ти і все ті́ло.
3
3
Ось ми вкладаємо вуздечки в рот коням, щоб вони слухались нас, і керуємо всім тілом їхнім.
Се [бо і] ко́нем узди́ во уста́ влага́єм, да повину́ються нам, і все ті́ло їх обраща́єм;
4
4
Ось і кораблі, хоч які вони великі і як не носяться сильними вітрами, та невеликим кермом спрямовуються, куди хоче керманич;
се, і кораблі́ вели́ці су́ще і от же́стоких ві́тров заточа́ємі, обраща́ються ма́лим корми́льцем, а́може стремле́ніє пра́вящаго хо́щеть;
5
5
так само і язик — невеликий член, але багато чинить. Подивись, невеликий вогонь‚ а як багато речей спалює!
та́кожде же і язи́к мал уд єсть, і вельми́ хва́литься. Се, мал огнь, [і] коль вели́кі ве́щі сожига́єть.
6
6
І язик — вогонь, прикраса неправди; язик поставлений так між нашими членами, що сквернить усе тіло і запалює круг життя, будучи сам запалюваний від геєни.
І язи́к — огнь, лі́пота непра́вди; си́це і язи́к водворя́ється во у́діх на́ших, скверня́ все ті́ло, і паля́ ко́ло рожде́нія на́шего, і опаля́яся от геє́нни;
7
7
Бо всяке єство звірів і птахів, плазунів і морських тварин приборкується і приборкане людським єством,
вся́ко бо єстество́ звіре́й же і птиць, гад же і риб укроща́ється і укроти́ться єстество́м челові́ческим,
8
8
а язика приборкати ніхто з людей не може: це — невтримне зло; він повний отрути смертоносної.
язи́ка же нікто́же мо́жеть от челові́к укроти́ти, не удержи́мо [бо] зло, іспо́лнь я́да смертоно́сна.
9
9
Hим благословляємо Бога і Отця, і ним же проклинаємо людей, створених за подобою Божою.
Тім благословля́єм Бо́га і Отця́, і тім клене́м челові́ки би́вшия по подо́бію Бо́жию;
10
10
З тих самих уст виходить благословення і прокляття: не повинно, браття мої, щоб це так було.
от ті́хже уст ісхо́дить благослове́ніє і кля́тва. Не подоба́єть, бра́тіє моя́ возлю́бленная, сим та́ко бива́ти.
11
11
Хіба з одного джерела тече солодка і гірка вода?
(Зач. 50) Єда́ ли істо́чник от єди́наго у́стія істоча́єть сла́дкоє і го́ркоє?
12
12
Hе може, браття мої, смоковниця родити маслини або виноградна лоза — смокви. Також і з одного джерела не може виливатися солона і солодка вода.
Єда́ мо́жеть, бра́тіє моя́, смоко́вниця ма́слини твори́ти, іли́ виногра́дная лоза́ смо́кви? Та́кожде ні єди́н істо́чник сла́ну і сла́дку твори́ть во́ду.
13
13
Хто мудрий і розумний між вами? Доведи це на ділі добрим поводженням з мудрою лагідністю.
Кто прему́др і худо́г в вас, да пока́жеть от до́браго житія́ діла́ своя́ в кро́тості і прему́дрості.
14
14
Але якщо у вашому серці ви маєте гірку заздрість і сварливість, то не хваліться і не говоріть неправди проти істини.
А́ще же за́висть го́рку і́мате і рве́ніє в сердця́х ва́ших, не хвалі́теся, ні лжі́те на і́стину;
15
15
Це не та мудрість, яка сходить зверху, але земна, душевна, бісівська,
ність сія́ прему́дрость сви́ше низходя́щи, но зе́мна, душе́вна, бісо́вська,
16
16
бо де заздрість і сварливість, там безладдя і все лихе.
іді́же бо за́висть і рве́ніє, ту нестроє́ніє і вся́ка зла вещ.
17
17
А мудрість, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потім мирна, лагідна, покірлива, повна милосердя і плодів благих, неупереджена і нелицемірна.
А я́же сви́ше прему́рость, пе́рвіє у́бо чиста́ єсть, пото́м же ми́рна, кротка́, благопокорли́ва, іспо́лнь ми́лости і плодо́в благи́х, несумі́нна і нелицемі́рна.
18
18
Плід же правди сіється у світі тими, які зберігають мир.
Плод же пра́вди в ми́рі сі́ється творя́щим мир.

Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.