|
Глава 8
|
Chapter 8
|
|
1
|
1
|
| У ці дні почула Юдиф, дочка Мерарії, сина Окса, сина Йосифа, сина Озиїла, сина Елкія, сина Ананії, сина Гедеона, сина Рафаїна, сина Акифона, сина Ілія, сина Елиава, сина Нафанаїла, сина Саламиїла, сина Саласадая, сина Ієіля. | Now at that time Judith heard thereof, which was the daughter of Merari, the son of Ox, the son of Joseph, the son of Oziel, the son of Elcia, the son of Eliu, the son of Chelcias, the son of Eliab, the son of Nathanael, the son of Salamiel, the son of Sarasadai, the son of Israel. |
|
2
|
2
|
| Чоловік її Манассія, з одного з нею коліна і племені, помер під час жнив ячменю; | And Manasses was her husband, of her tribe and kindred, who died in the barley harvest. |
|
3
|
3
|
| тому що, коли він стояв у полі біля тих, що в’язали снопи, спека вдарила його у голову, — і він зліг у постіль і помер у своєму місті Ветилуї; його поховали з батьками його на полі між Дофаїмом і Валамоном. | For as he stood overseeing them that bound sheaves in the field, the heat came upon his head, and he fell on his bed, and died in his city of Bethulia: and they buried him with his fathers in the field between Dothaim and Balamo. |
|
4
|
4
|
| І вдовувала Юдиф у своєму дому три роки і чотири місяці. | So Judith was a widow in her house three years and four months. |
|
5
|
5
|
| Вона зробила для себе на покрівлі дому свого намет, поклала на стегна свої веретище, і був на ній одяг удівства її. | And she made her a tent upon the top of her house, and put on sackcloth upon her loins, and ware her widow's apparel. |
|
6
|
6
|
| Вона постилась усі дні удівства свого, крім днів перед суботами і субот, днів перед новомісяччями і новомісяч, і свят і торжеств дому Ізраїлевого. | And she fasted all the days of her widowhood, save the eves of the sabbaths, and the sabbaths, and the eves of the new moons, and the new moons, and the feasts and solemn days of the house of Israel. |
|
7
|
7
|
| Вона була красива на вигляд і дуже приваблива поглядом; чоловік її Манассія залишив їй золото і срібло, слуг і служниць, худобу і поля, чим вона і володіла. | She was also of a goodly countenance, and very beautiful to behold: and her husband Manasses had left her gold, and silver, and menservants, and maidservants, and cattle, and lands; and she remained upon them. |
|
8
|
8
|
| І ніхто не докоряв їй злим словом, тому що вона була дуже богобоязка. | And there was none that gave her an ill word; for she feared God greatly. |
|
9
|
9
|
| Почула вона про лихі слова народу проти начальника, тому що вони стали слабкодухими через нестачу води, почула Юдиф і про всі слова, які сказав їм Озія, як він поклявся їм через п’ять днів здати місто ассиріянам, | Now when she heard the evil words of the people against the governor, that they fainted for lack of water; for Judith had heard all the words that Ozias had spoken unto them, and that he had sworn to deliver the city unto the Assyrians after five days; |
|
10
|
10
|
| і послала вона служницю свою, яка розпоряджалася всім її майном, запросити Озію, Хаврина і Хармина, старійшин її міста. | then she sent her waiting-woman, that had the government of all things that she had, to call Ozias and Chabris and Charmis, the ancients of the city. |
|
11
|
11
|
| Вони прийшли, — і вона сказала їм: вислухайте мене, начальники жителів Ветилуї! не праве слово ваше, яке ви сьогодні сказали перед народом, і поклали клятву, яку вирекли між Богом і вами, і сказали, що здасте місто нашим ворогам, якщо цими днями Господь не допоможе нам. | And they came unto her, and she said unto them, Hear me now, O ye governors of the inhabitants of Bethulia: for your words that ye have spoken before the people this day are not right, touching this oath which ye made and pronounced between God and you, and have promised to deliver the city to our enemies, unless within these days the Lord turn to help you. |
|
12
|
12
|
| Хто ж ви, що спокушали сьогодні Бога і стали замість Бога посередині синів людських? | And now who are ye that have tempted God this day, and stand instead of God among the children of men? |
|
13
|
13
|
| Ось, ви тепер випробовуєте Господа Вседержителя, але ніколи нічого не довідаєтеся; | And now try the Lord Almighty, but ye shall never know any thing. |
|
14
|
14
|
| тому що вам не осягнути глибини серця у людині і не зрозуміти слів думки її: як же випробуєте ви Бога, який створив усе це, і пізнаєте розум Його, і зрозумієте думку Його? Ні, брати, не прогнівляйте Господа Бога нашого! | For ye cannot find the depth of the heart of man, neither can ye perceive the things that he thinketh: then how can ye search out God, that hath made all these things, and know his mind, or comprehend his purpose? Nay, my brethren, provoke not the Lord our God to anger. |
|
15
|
15
|
| Тому що коли Він не захоче допомогти нам у ці п’ять днів, то Він має владу захистити нас у які завгодно Йому дні, або вразити нас перед лицем ворогів наших. | For if he will not help us within these five days, he hath power to defend us when he will, even every day, or to destroy us before our enemies. |
|
16
|
16
|
| Не віддавайте ж у заставу рад Господа Бога нашого: Богу не можна погрожувати, як людині, не можна і вказувати Йому, як синові людському. | Do not bind the counsels of the Lord our God: for God is not as man, that he may be threatened; neither is he as the son of man, that he should be wavering. |
|
17
|
17
|
| Тому, очікуючи від Нього спасіння, будемо закликати Його до себе на допомогу, і Він почує голос наш, якщо це Йому буде угодно. | Therefore let us wait for salvation of him, and call upon him to help us, and he will hear our voice, if it please him. |
|
18
|
18
|
| Бо не було у родах наших, і немає в даний час ні коліна, ні племені, ні народу, ні міста в нас, які кланялися б богам рукотворним, як було в давні дні, | For there arose none in our age, neither is there any now in these days, neither tribe, nor family, nor people, nor city, among us, which worship gods made with hands, as hath been aforetime. |
|
19
|
19
|
| за що батьки наші віддані були мечу і пограбуванню і впали великим падінням перед нашими ворогами. | For the which cause our fathers were given to the sword, and for a spoil, and had a great fall before our enemies. |
|
20
|
20
|
| Але ми не знаємо іншого Бога, крім Нього, а тому і сподіваємося, що Він не знехтує нас і нікого з нашого роду. | But we know none other God, therefore we trust that he will not despise us, nor any of our nation. |
|
21
|
21
|
| Бо з нашим полоном упаде і вся Юдея, і святині наші будуть розграбовані, і Він стягне осквернення їх від уст наших, | For if we be taken so, all Judea shall lie waste, and our sanctuary shall be spoiled; and he will require the profanation thereof at our mouth. |
|
22
|
22
|
| і вбивство братів наших і полон землі і спустошення спадщини нашої поверне на нашу голову серед народів, якими ми будемо поневолені, і будемо на спокусу і ганьбу серед тих, які оволодіють нами; | And the slaughter of our brethren, and the captivity of the country, and the desolation of our inheritance, will he turn upon our heads among the Gentiles, wheresoever we shall be in bondage; and we shall be an offence and a reproach to all them that possess us. |
|
23
|
23
|
| тому що рабство не послужить нам на честь, але Господь Бог наш поставить його у нечестя. | For our servitude shall not be directed to favour; but the Lord our God shall turn it to dishonour. |
|
24
|
24
|
| Отже, брати, покажімо братам нашим, що від нас залежить життя їхнє, і на нас утверджуються і святині, і дім Господній, і жертовник. | Now therefore, O brethren, let us shew an example to our brethren, because their hearts depend upon us, and the sanctuary, and the house, and the altar, rest upon us. |
|
25
|
25
|
| За все це подякуємо Господу Богу нашому, Який випробовує нас, як і батьків наших. | Moreover let us give thanks to the Lord our God, which trieth us, even as he did our fathers. |
|
26
|
26
|
| Згадайте, що́ Він зробив з Авраамом, чим спокушав Ісаака, що́ було з Яковом у Сирській Месопотамії, коли він пас овець Лавана, брата матері своєї: | Remember what things he did to Abraham, and how he tried Isaac, and what happened to Jacob in Mesopotamia of Syria, when he kept the sheep of Laban his mother's brother. |
|
27
|
27
|
| як їх спокушав Він не для катування серця їх, так і нам не мститься, а тільки для напоумлення карає Господь тих, хто наближається до Нього. | For he hath not tried us in the fire, as he did them, for the examination of their hearts, neither hath he taken vengeance on us: but the Lord doth scourge them that come near unto him, to admonish them. |
|
28
|
28
|
| Озія сказав їй: усе, що ти сказала, сказала від доброго серця, і ніхто не буде противитися словам твоїм, | Then said Ozias to her, All that thou hast spoken hast thou spoken with a good heart, and there is none that may gainsay thy words. |
|
29
|
29
|
| бо не з сьогоднішнього тільки дня відома мудрість твоя, але від початку днів твоїх весь народ знає розум твій і добрі почуття твого серця. | For this is not the first day wherein thy wisdom is manifested; but from the beginning of thy days all the people have known thy understanding, because the disposition of thine heart is good. |
|
30
|
30
|
| Але народ знеміг від спраги і примусив нас зробити так, як ми сказали їм, і зобов’язав нас клятвою, якої ми не порушимо. | But the people were very thirsty, and compelled us to do unto them as we have spoken, and to bring an oath upon ourselves, which we will not break. |
|
31
|
31
|
| Помолись же за нас, бо ти жінка побожна, і Господь пошле дощ для наповнення водосховищ наших, і ми більше не будемо знемагати від спраги. | Therefore now pray thou for us, because thou art a godly woman, and the Lord will send us rain to fill our cisterns, and we shall faint no more. |
|
32
|
32
|
| Юдиф сказала їм: послухайте мене, — і я зроблю діло, яке пронесеться синами роду нашого в роди родів. | Then said Judith unto them, Hear me, and I will do a thing, which shall go throughout all generations to the children of our nation. |
|
33
|
33
|
| Станьте в цю ніч біля воріт, — а я вийду з моєю служницею, і протягом днів, після яких ви вирішили віддати місто нашим ворогам, Господь відвідає Ізраїля моєю рукою. | Ye shall stand this night in the gate, and I will go forth with my waitingwoman: and within the days that ye have promised to deliver the city to our enemies the Lord will visit Israel by mine hand. |
|
34
|
34
|
| Тільки не розпитуйте про мій намір, тому що я не скажу вам, доки не звершиться те, що́ я маю намір зробити. | But enquire not ye of mine act: for I will not declare it unto you, till the things be finished that I do. |
|
35
|
35
|
| І сказав їй Озія і начальники: йди з миром, і Господь Бог перед тобою на помсту ворогам нашим! | Then said Ozias and the princes unto her, Go in peace, and the Lord God be before thee, to take vengeance on our enemies. |
|
36
|
36
|
| І вийшли з намету її і пішли до полків своїх. | So they returned from the tent, and went to their wards. |
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.