|
Глава 18
|
Главa }i
|
|
1
|
1
|
| У ті дні не було царя в Ізраїля; і в ті дні коліно Данове шукало собі наділ, де б оселитися, тому що до того часу не випало йому повного наділу між колінами Ізраїлевими. | Въ ты6z дни6 не бsше царS во ї}ли: и3 въ ты6z дни6 плeмz дaново и3скaше себЁ наслёдіz всели1тисz, ћкw не падE є3мY наслёдіе до днjй џныхъ средЁ племeнъ сынHвъ ї}левыхъ. |
|
2
|
2
|
| І послали сини Дана від племені свого п’ять чоловік, мужів сильних, з Цори й Естаола, щоб оглянути землю й дізнатися про неї, і сказали їм: підіть, узнайте землю. Вони прийшли на гору Єфремову до дому Михи і ночували там. | И# послaша сhнове дaнwвы t с0нмwвъ свои1хъ пsть мужeй t чaсти своеS, мyжы си6льны t сараи2 и3 є3сfа0ла, соглsдати зeмлю и3 и3зслёдити ю5, и3 рек0ша къ ни6мъ: и3ди1те и3 и3зслёдите зeмлю. И# пріид0ша до горы2 є3фрeмли, до д0му мjхина, и3 стaша тaмw въ домY мjхи. |
|
3
|
3
|
| Перебуваючи біля дому Михи, впізнали вони голос молодого левита і зайшли туди і запитали його: хто тебе привів сюди? що ти тут робиш і навіщо ти тут? | И# тjи познaша глaсъ ю4ноши леvjтина, и3 ўклони1шасz тaмw, и3 рек0ша є3мY: кто2 тS приведE сёмw; и3 что2 твори1ши въ мёстэ сeмъ; и3 что2 тебЁ здЁ; |
|
4
|
4
|
| Він сказав їм: те і те зробив для мене Миха, найняв мене, і я в нього священиком. | И# речE и5мъ: си1це и3 си1це сотвори2 мнЁ мjха, и3 наS мS, и3 бhхъ є3мY жрeцъ. |
|
5
|
5
|
| Вони сказали йому: запитай Бога, щоб знати нам, чи успішною буде путь наша, в яку ми йдемо. | И# рек0ша є3мY: вопроси2 u5бо бGа, и3 ўвёмы, ѓще благопоспэши1тсz пyть нaшъ, въ џньже мы2 и4демъ. |
|
6
|
6
|
| Священик сказав їм: ідіть з миром; перед Господом путь ваша, в яку ви йдете. | И# речE и5мъ жрeцъ: и3ди1те съ ми1ромъ: пред8 гDемъ пyть вaшъ, въ џньже и4дете. |
|
7
|
7
|
| І пішли ті п’ять чоловіків, і прийшли в Лаїс, і побачили народ, який у ньому, що він живе спокійно, за звичаєм сидонян, тихий і безтурботний, і що не було в землі тій, щоб хто кривдив у чому або мав би владу: від сидонян вони жили далеко, і ні з ким не було у них ніякої справи. | И# и3д0ша пsть мyжіе и3 пріид0ша въ лаjсъ: и3 ви1дэша людjй живyщихъ въ нeмъ, сэдsщихъ со ўповaніемъ по њбhчаю сідHнzнъ, въ тишинЁ и3 надeждэ, и3 не бЁ ўстрашazй, и3ли2 посрамлszй словесE на земли2, наслёдникъ и3стzзyzй сокрHвища: занE далeче бsху t сідHнzнъ, и3 не и3мsху словесE съ кjимъ либо человёкомъ. |
|
8
|
8
|
| І повернулися [ті п’ять чоловік] до братів своїх у Цору й Естаол, і сказали їм брати їхні: з чим ви? | И# пріид0ша пsть мужeй ко брaтіи своeй въ сараю2 и3 є3сfа0лъ и3 рек0ша брaтіи своeй: что2 вы2 сэдитE; |
|
9
|
9
|
| Вони сказали: встанемо і підемо на них; ми бачили землю, вона дуже добра; а ви задумалися: не баріться йти і взяти в спадщину ту землю; | И# рёша: востaните, и3 взhдемъ на нS, занE ви1дэхомъ зeмлю, и3 сE, благA ѕэлw2, и3 вы2 молчи1те: не њблэни1тесz и3ти2 и3 вни1ти є4же наслёдити зeмлю: |
|
10
|
10
|
| коли підете ви, прийдете до народу безтурботного, і земля та велика; Бог віддає її в руки ваші; це таке місце, де немає ні в чому нестатку, що виникає від землі. | и3 є3гдA пріи1дете, вни1дете въ лю1ди живyщыz со ўповaніемъ, ґ землS прострaнна: ћкw предадE ю5 бGъ въ рyки вaшz, мёсто на нeмже нёсть скyдости во всeмъ є4же на земли2. |
|
11
|
11
|
| І вирушили звідти з коліна Данового, з Цори й Естаола, шістсот чоловіків, оперезавшись військовою зброєю. | И# воздвиг0шасz tтyду t плeмене дaнова, t сараи2 и3 є3сfа0ла, шeсть сHтъ мужeй препоsсани во nрyжіе њполчeніz, |
|
12
|
12
|
| Вони пішли і стали станом у Кириаф-Іаримі, в Юдеї. Тому і називають те місце станом Дановим до цього дня. Він позаду Кириаф-Іарима. | и3 взыд0ша и3 њполчи1шасz въ каріаfіарjмэ во їyдэ: сегw2 рaди наречeсz мёсто то2 п0лкъ дaновъ и3 до сегw2 днE: сE созади2 каріаfіарjма. |
|
13
|
13
|
| Звідти вирушили вони на гору Єфремову і прийшли до дому Михи. | И# преид0ша tтyду въ г0ру є3фрeмлю и3 пріид0ша до д0му мjхина. |
|
14
|
14
|
| І сказали ті п’ять чоловіків, що ходили оглядати землю Лаїс, братам своїм: чи знаєте, що в одному з домів цих є ефод, терафим, ідол і відлитий кумир? отже, подумайте, що зробити. | И# tвэщaша пsть мужeй ходи1вшіи соглsдати зeмлю лаjсъ и3 рек0ша ко брaтіи своeй: разумёсте ли, ћкw є4сть въ домY сeмъ є3фyдъ и3 fерафjнъ, и3 и3звazно и3 сліsно; и3 нн7э ўвёдите, что2 сотворитE. |
|
15
|
15
|
| І зайшли туди, і ввійшли в дім молодого левита, у дім Михи, і вітали його. | И# ўклони1шасz тaмw и3 внид0ша въ д0мъ ю4ноши леvjтина, въ д0мъ мjхинъ, и3 вопроси1ша є3го2 въ ми1рэ. |
|
16
|
16
|
| А шістсот чоловік із синів Данових, оперезані військовою зброєю, стояли біля воріт. | И# шeсть сHтъ мужeй препоsсани во nрyжіе њполчeніz своегw2, стоsще ў двeрій врaтныхъ, и5же t сынHвъ дaновыхъ. |
|
17
|
17
|
| П’ять же чоловік, які ходили оглядати землю, пішли, увійшли туди, взяли ідола й ефод і терафим і відлитого кумира. Священик стояв біля воріт з тими шістьмастами людьми, оперезаними військовою зброєю. | И# взыд0ша пsть мужeй ходи1вшихъ соглsдати зeмлю: и3 вшeдше тaмw взsша и3звazно, и3 є3фyдъ и3 fерафjнъ, и3 сліsное: жрeцъ же стоsше ў двeрій врaтныхъ, и3 шeсть сHтъ мужeй препоsсани во nрyжіе в0инско: |
|
18
|
18
|
| Коли вони ввійшли в дім Михи і взяли ідола, ефод, терафим і відлитого кумира, священик сказав їм: що ви робите? | и3 сjи внид0ша въ д0мъ мjхинъ и3 взsша є3фyдъ и3 fерафjнъ, и3 сліsно и3 и3звazно. И# речE къ ни6мъ жрeцъ: что2 вы2 творитE; |
|
19
|
19
|
| Вони сказали йому: мовчи, поклади руку твою на вуста твої й іди з нами і будь у нас отцем і священиком; чи краще тобі бути священиком у домі однієї людини, ніж бути священиком у коліні або в племені Ізраїлевому? | И# рёша є3мY: ўмолчи2, положи2 рyку твою2 на ўстA тво‰ и3 пойди2 съ нaми, и3 бyди нaмъ nтeцъ и3 жрeцъ: є3дA ќне є4сть тебЁ бhти жерцY є3ди1нагw мyжа д0му, нeжели бhти жерцY плeмени и3 д0му и3 с0нма ї}лева; |
|
20
|
20
|
| Священик зрадів, взяв ефод, терафим і ідола [і відлитого кумира], і пішов з народом. | И# возблажA сeрдце жрeческо, и3 взS є3фyдъ и3 fерафjнъ, и3 и3звazное и3 сліsное, и3 вни1де посредЁ людjй. |
|
21
|
21
|
| Вони обернулися і пішли, і відпустили дітей, худобу і майно вперед. | И# возврати1шасz и3 tид0ша, и3 пусти1ша пред8 соб0ю ч†да и3 притzжaніе своE честн0е. |
|
22
|
22
|
| Коли вони віддалилися від дому Михи, [Миха і] мешканці домів, сусідніх з домом Михи, зібралися і погналися за синами Дана, | Ўдали1вшымсz же и5мъ t д0му мjхина, и3 сE, мjха и3 мyжіе и5же въ жили1щахъ, ±же съ д0момъ мjхинымъ бhша, воззвaша и3 постиг0ша сhны дaнwвы, |
|
23
|
23
|
| і кричали синам Дана. [Сини Данові] обернулися і сказали Миху: чого тобі, що ти так кричиш? | и3 возопи1ша къ сынHмъ дaнwвымъ: и3 њбрати1ша сhнове дaнwвы ли1ца сво‰ и3 рёша къ мjхэ: что2 є4сть тебЁ, ћкw воззвaлъ є3си2; |
|
24
|
24
|
| [Миха] сказав: ви взяли богів моїх, яких я зробив, і священика, і пішли; чого ще більше? як же ви говорите: чого тобі? | И# речE мjха: ћкw и3звazное моE, є4же сотвори1хъ, взsсте, и3 жерцA, и3 поид0сте: и3 что2 мнЁ є3щE; и3 что2 сіE глаг0лете мнЁ: что2 вопіeши; |
|
25
|
25
|
| Сини Данові сказали йому: мовчи, щоб ми не чули голосу твого; інакше деякі з нас, розгнівавшись, нападуть на вас, і ти погубиш себе і родину твою. | И# рек0ша є3мY сhнове дaнwвы: да не ўслhшитсz нн7э глaсъ тв0й в8слёдъ нaсъ, да не востaнутъ на вы2 мyжіе лю1тою душeю, и3 положи1ши дyшу твою2 и3 дyшу д0му твоегw2. |
|
26
|
26
|
| І пішли сини Данові шляхом своїм; Миха ж, бачачи, що вони сильніші за нього, пішов назад і повернувся в дім свій. | И# и3д0ша сhнове дaнwвы въ пyть св0й. И# ви1дэ мjха, ћкw си1льнэйшіи сyть пaче є3гw2, и3 возврати1сz въ д0мъ св0й. |
|
27
|
27
|
| А [сини Данові] узяли те, що зробив Миха, і священика, який був у нього, і пішли в Лаїс, проти народу спокійного і безтурботного, і знищили його мечем, а місто спалили вогнем. | И# сhнове дaнwвы взsша, є3ли6ка сотвори2 мjха, и3 жерцA, и4же бsше ў негw2, и3 пріид0ша въ лаjсъ, къ лю1демъ молчaщымъ и3 ўповaющымъ надeждею, и3 и3зби1ша и5хъ џстріемъ мечA, и3 грaдъ сожг0ша nгнeмъ: |
|
28
|
28
|
| Нікому було допомогти, тому що він був віддалений від Сидона і ні з ким не мав справи. [Місто це] знаходилося в долині, що поблизу Беф-Рехова. І побудували знову місто й оселилися в ньому, | и3 не бsше и3збавлszй, ћкw далeче бsху t сідHнzнъ, и3 словесE не бsше и5мъ съ человёкомъ: и3 сeй (грaдъ бhсть) во ўд0ліи д0му роHвлz: и3 согради1ша грaдъ и3 всели1шасz въ нeмъ, |
|
29
|
29
|
| і нарекли ім’я місту: Дан, за ім’ям батька свого Дана, сина Ізраїлевого; а раніше ім’я місту тому було: Лаїс. | и3 нарек0ша грaду и4мz дaнъ, во и4мz дaна nтцA своегw2, и4же роди1сz ї}лю: и3 бsше прeжде и4мz грaду лаjсъ. |
|
30
|
30
|
| І поставили в себе сини Данові ідола; Іонафан же, син Гирсона, сина Манассії, сам і сини його були священиками в коліні Дановім до дня переселення жителів тієї землі; | И# постaвиша себЁ сhнове дaнwвы и3звazное: їwнаfaнъ же сhнъ гирсHнь сhнъ манассjинъ, т0й и3 сhнове є3гw2 бsху жерцы2 плeмени дaнову до днE преселeніz земли2: |
|
31
|
31
|
| і мали у себе ідола, зробленого Михою, весь той час, коли дім Божий знаходився в Силомі. | и3 постaвиша себЁ и3звazное, є4же сотвори2 мjха, во вс‰ дни6, въ нsже бsше д0мъ б9ій въ силHмэ. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
