Зміст
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.

Глава 3
Главa G
1
1
Ось ті народи, яких залишив Господь, щоб спокушати ними ізраїльтян, усіх, які не знали про всі війни ханаанські, — И# сі‰ kзhки, ±же њстaви гDь, да и3скyситъ и4ми ї}лz, вс‰ невёдущыz брaней ханаaнскихъ,
2
2
для того тільки, щоб знали й училися війні наступні роди синів Ізраїлевих, які раніше не знали її: т0кмw рaди родHвъ сынHвъ ї}левыхъ, є4же научи1ти | брaни, nбaче и5же прeжде и4хъ не ўвёдаша и4хъ:
3
3
п’ять власників филистимських, усі хананеї і, сидоняни й евеї, які живуть на горі Ливан, від гори Ваал-Ермона до входу в Емаф. пsть воев0дствъ и3ноплемeнническихъ, и3 всего2 хананeа и3 сідHніz, и3 є3veа живyщаго въ лівaнэ t горы2 ваaлъ-є3рмHнъ до лавwемafа.
4
4
Вони були залишені, щоб спокушати ними ізраїльтян і довідатися, чи підкорюються вони заповідям Господнім, які Він заповів батькам їхнім через Мойсея. И# бhсть да и3скyситъ и4ми ї}лz, да ўвёсть, ѓще послyшаютъ зaповэдій гDнихъ, ±же заповёда nтцє1мъ и4хъ рук0ю мwmсeовою.
5
5
І жили сини Ізраїлеві серед хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, евеїв, [гергесеїв] та ієвусеїв, И# сhнове ї}лєвы њбитaша посредЁ хананeа и3 хеттeа, и3 ґморрeа и3 ферезeа, и3 є3veа и3 гергесeа и3 їевусeа,
6
6
і брали дочок їхніх собі за дружин, і своїх дочок віддавали за синів їхніх, і служили богам їх. и3 поsша дщє1ри и4хъ себЁ въ жєны2, и3 дщє1ри сво‰ дaша сынHмъ и4хъ, и3 послужи1ша богHмъ и4хъ.
7
7
І зробили сини Ізраїлеві зле перед очима Господа, і забули Господа Бога свого, і служили Ваалу й Астарті. И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы ѕл0е пред8 гDемъ и3 забhша гDа бGа своего2, и3 послужи1ша ваaлу и3 дубрaвамъ.
8
8
І запалав гнів Господній на Ізраїля, і віддав їх у руки Хусарсафема, царя Месопотамського, і служили сини Ізраїлеві Хусарсафему вісім років. И# разгнёвасz ћростію гDь на ї}лz и3 предадE и5хъ въ рyки хусарсаfeма царS месопотaміи сЂрскіz: и3 раб0таша сhнове ї}лєвы хусарсаfeму лётъ џсмь.
9
9
Тоді заволали сини Ізраїлеві до Господа, і поставив Господь спасителя синам Ізраїлевим, який спас їх, Гофониїла, сина Кеназа, молодшого брата Халевового. И# возопи1ша сhнове ї}лєвы ко гDу. И# возстaви гDь спаси1телz ї}лю, и3 спасE и5хъ, гоfоніи1ла, сhна кенeза брaта халeвова ю3нёйшаго є3гw2.
10
10
На ньому був Дух Господній, і був він суддею Ізраїля. Він вийшов на війну [проти Хусарсафема], і віддав Господь у руки його Хусарсафема, царя Месопотамського, і перемогла рука його Хусарсафема. И# бhсть на нeмъ д¦ъ гDень, и3 суди2 ї}лz. И# и3зhде на рaть къ хусарсаfeму: и3 предадE гDь въ рyцэ є3гw2 хусарсаfeма царS сЂрска, и3 ўкрэпи1сz рукA є3гw2 над8 хусарсаfeмомъ.
11
11
І спочивала земля сорок років. І помер Гофониїл, син Кеназа. И# бhсть въ пок0и землS четhредесzть лётъ. И# ќмре гоfоніи1лъ сhнъ кенeзовъ.
12
12
Сини Ізраїлеві знову стали робити зле перед очима Господа, і укріпив Господь Еглона, царя Моавитського, проти ізраїльтян, за те, що вони робили лихе перед очима Господа. И# приложи1ша сhнове ї}лєвы сотвори1ти ѕл0е пред8 гDемъ: и3 ўкрэпи2 гDь є3глHма царS мwaвлz на ї}лz, занeже сотвори1ша ѕл0е пред8 гDемъ.
13
13
Він зібрав до себе [усіх] аммонитян і амаликитян, і пішов і уразив Ізраїля, й оволоділи вони містом Пальм. И# собрA къ себЁ вс‰ сhны ґммw6ни и3 ґмали1кwвы: и3 и4де, и3 порази2 ї}лz, и3 взS грaдъ фjніческъ.
14
14
І служили сини Ізраїлеві Еглону, царю Моавитському, вісімнадцять років. И# раб0таша сhнове ї}лєвы є3глHму царю2 мwaвлю лётъ nсмьнaдесzть.
15
15
Тоді воззвали сини Ізраїлеві до Господа, і Господь поставив їм спасителя Аода, сина Гери, сина Ієминиєвого, який був лівшою. І послали сини Ізраїлеві з ним дари Еглону, царю Моавитському. И# возопи1ша сhнове ї}лєвы ко гDу: и3 возстaви и5мъ гDь спаси1телz, ґHда сhна гирaнz, сhна їеменjина, мyжа nбодеснорyчна: и3 послaша сhнове ї}лєвы дaры рук0ю є3гw2 є3глHму царю2 мwaвлю.
16
16
Аод зробив собі меч із двома вістрями, довжиною в лікоть, і підперезав його під плащем своїм до правого стегна, И# сотвори2 себЁ ґHдъ н0жъ nбоюдуo1стръ, на пsдь є3ди1ну долготA є3гw2, и3 припоsса є3го2 под8 ри1зу по бедрЁ деснёй своeй.
17
17
[і прийшов,] і підніс дари Еглону, царю Моавитському; Еглон же був чоловіком дуже повним. И# и4де, и3 принесE дaры є3глHму царю2 мwaвлю: є3глHмъ же мyжъ добротэлeсенъ бЁ ѕэлw2.
18
18
Коли підніс Аод усі дари і випровадив людей, які принесли дари, И# бhсть є3гдA скончA ґHдъ приносS дaры, и3 tслA носsщихъ дaры:
19
19
то сам повернувся від ідолів, що у Галгалі, і сказав: у мене є таємне слово до тебе, царю. Він сказав: тихіше! І вийшли від нього всі, хто стояв при ньому. и3 є3глHмъ њбрати1сz t јдwлъ и5же въ галгaлэхъ. И# речE ґHдъ: сл0во мнЁ є4сть къ тебЁ тaйно, царю2. И# речE є3глHмъ къ немY: молчи2. И# tслA t себє2 всёхъ предстоsщихъ пред8 ни1мъ.
20
20
Аод увійшов до нього: він сидів у прохолодній світлиці, що була в нього окремо. І сказав Аод: у мене є до тебе, [царю,] слово Боже. [Еглон] встав зі стільця [перед ним]. И# ґHдъ вни1де къ немY. Сeй же сэдsше въ г0рницэ лётнэй своeй є3ди1нъ. И# речE ґHдъ: сл0во б9іе мнЁ къ тебЁ, царю2. И# востA є3глHмъ со прест0ла бли1з8 є3гw2.
21
21
[Коли він встав,] Аод простяг ліву руку свою і взяв меч із правого стегна свого і встромив його в живіт його, И# бhсть є3гдA востA, и3 прострE ґHдъ рyку лёвую свою2, и3 и3звлечE н0жъ, и4же над8 стегн0мъ є3гw2 деснhмъ, и3 вонзE во чрeво є3глHмово:
22
22
так що ввійшло за вістрям і руків’я, і жир закрив вістря, тому що Аод не вийняв меча з живота його, і він пройшов до задньої частини. и3 вти1сне и3 рукоsть за џстріемъ, и3 заключи2 тyкъ за џстріемъ, ћкw не и3звлечE ножA и3з8 чрeва є3гw2, (и3 и3зhде лайно2).
23
23
І вийшов Аод за поріг, і зачинив за собою двері світлиці, і замкнув. И# и3зhде ґHдъ въ притв0ръ, и3 пр0йде стрегyщихъ, и3 затвори2 двє1ри г0рницы за соб0ю и3 заключи2,
24
24
Коли він вийшов, раби Еглона прийшли і бачать, ось, двері світлиці замкнуті, і говорять: мабуть, він з необхідности у прохолодній кімнаті. и3 сaмъ и3зhде. И# раби2 є3гw2 пріид0ша и3 ўзрёша, и3 сE, двє1ри г0рницы заключє1ны, и3 рёша: є3дA ў потрeбы сэди1тъ во tлучeніи л0жа;
25
25
Чекали досить довго, але бачачи, що ніхто не відмикає дверей світлиці, взяли ключ і відімкнули, і ось, господар їхній лежить на землі мертвий. И# преждaша д0ндеже посрами1шасz: и3 сE, не бhсть tверзazй двє1ри г0рницы. И# взsша клю1чь, и3 tверз0ша: и3 сE, господи1нъ и4хъ лежи1тъ на земли2 мeртвъ.
26
26
Поки вони дивувалися, Аод тим часом пішов, [і ніхто про нього не думав,] пройшов повз ідолів і врятувався в Сеїраф. И# ґHдъ спасeсz внегдA смущaхусz, и3 не бЁ помышлsющагw њ нeмъ: ґ џнъ прeйде јдwлы, и3 спасeсz въ сетірHfэ.
27
27
Прийшовши ж [у землю Ізраїлеву, Аод] засурмив трубою на горі Єфремовій, і зійшли з ним сини Ізраїлеві з гори, і він ішов перед ними. И# бhсть є3гдA пріи1де ґHдъ въ зeмлю ї}леву, и3 воструби2 р0гомъ въ горЁ є3фрeмли: и3 снид0ша съ ни1мъ съ горы2 сhнове ї}лєвы, и3 т0й пред8 ни1ми.
28
28
І сказав їм: ідіть за мною, бо віддав Господь [Бог] ворогів ваших моавитян у руки ваші. І пішли за ним, і захопили переправу через Йордан до Моаву, і не давали нікому переходити. И# речE къ ни6мъ: и3ди1те в8слёдъ менє2, ћкw предадE гDь бGъ враги2 нaшz мwaвлzны въ рyки нaшz. И# и3д0ша в8слёдъ є3гw2, и3 предвзsша прех0ды їoрдaна мwaвлz, и3 ни є3ди1ному мyжу попусти1ша преити2.
29
29
І вбили в той час моавитян близько десяти тисяч чоловік, усе здорових і сильних, і ніхто не втік. И# и3зби1ша мwaва въ то2 врeмz ћкw дeсzть тhсzщъ мужeй, вс‰ в0ины, и5же въ ни1хъ, и3 всsкаго мyжа си1льна: и3 ни є3ди1нъ мyжъ спасeсz.
30
30
Так підкорилися в той день моавитяни Ізраїлю, і спочивала земля вісімдесят років. [І був Аод суддею їх до самої смерти.] И# премэни1сz мwaвъ въ т0й дeнь под8 рyку ї}леву, и3 бhсть въ пок0и землS џсмьдесzтъ лётъ: и3 суди2 и5хъ ґHдъ д0ндеже ќмре.
31
31
Після нього був Самегар, син Анафів, який шістсот чоловік филистимлян побив волячим рожном; і він також спас Ізраїля. И# по нeмъ востA самегaръ сhнъ ґнafовъ: и3 и3зби2 и3ноплемeнникwвъ шeсть сHтъ мужeй рaломъ вол0вымъ: и3 спасE и3 сeй ї}лz.
Старий Заповіт

• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.

• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.

• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.

• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.

• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.

Новий Заповіт

• Мф. • Мк. • Лк. • Ін.

• Діян.

• Як. • 1 Пет. • 2 Пет. • 1 Ін. • 2 Ін. • 3 Ін. • Іуд.

• Рим. • 1 Кор. • 2 Кор. • Гал. • Еф. • Флп. • Кол. • 1 Сол. • 2 Сол. • 1 Тим. • 2 Тим. • Тит. • Фил. • Євр.

• Одкр.