|
Глава 6
|
Главa ѕ7
|
|
1
|
1
|
| Сини Ізраїлеві стали знову чинити зле перед очима Господа, і віддав їх Господь у руки мадіанитян на сім років. | И# сотвори1ша сhнове ї}лєвы ѕл0е пред8 гDемъ, и3 предадE и5хъ гDь въ рyку мадіaмлю сeдмь лётъ. |
|
2
|
2
|
| Важка була рука мадіанитян над Ізраїлем, і сини Ізраїлеві зробили собі від мадіанитян ущелини в горах і печери й укріплення. | И# ўкрэпи1сz рукA мадіaмлz на ї}лz: и3 сотвори1ша себЁ сhнове ї}лєвы t лицA мадіaмлz њгр†ды въ горaхъ и3 въ пещeрахъ и3 въ твердhнехъ. |
|
3
|
3
|
| Коли посіє Ізраїль, прийдуть мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу і ходять у них; | И# бhсть є3гдA сёzше мyжъ ї}левъ, и3 восхождaше мадіaмъ и3 ґмали1къ и3 сhнове вост0чніи, и3 восхождaху на него2, |
|
4
|
4
|
| і стоять у них наметами, і винищують плоди землі до самої Гази, і не залишають для прохарчування Ізраїлю ні вівці, ні вола, ні осла. | и3 њполчaхусz на ни1хъ, и3 разорsху плоды2 земны6z, д0ндеже вни1ти въ гaзу: и3 не њставлsху бытіS жи1зненнагw во ї}ли, и3 стaдъ и3 телцA и3 nслA: |
|
5
|
5
|
| Тому що вони приходили з худобою своєю і з наметами своїми, приходили такою безліччю, як сарана; їм і верблюдам їхнім не було числа, і ходили по землі Ізраїлевій, щоб спустошувати її. | ћкw сaми и3 ск0ти и4хъ восхождaху, и3 кyщы и4хъ преношaху, и3 прихождaху ћкw прyзи мн0жествомъ, и3 самBмъ и3 велблю1дwмъ и4хъ не бsше числA: и3 прихождaху на зeмлю ї}леву разори1ти ю5. |
|
6
|
6
|
| І дуже зубожів Ізраїль від мадіанитян, і воззвали сини Ізраїлеві до Господа. | И# њбнищA ї}ль ѕэлw2 t лицA мадіaмлz. |
|
7
|
7
|
| І коли воззвали сини Ізраїлеві до Господа на мадіанитян, | И# возопи1ша сhнове ї}лєвы ко гDу: и3 бhсть є3гдA возопи1ша сhнове ї}лєвы ко гDу мадіaма рaди, |
|
8
|
8
|
| послав Господь пророка до синів Ізраїлевих, і сказав їм: так говорить Господь Бог Ізраїлів: Я вивів вас з Єгипту, вивів вас з дому рабства; | и3 послA гDь мyжа прbр0ка къ сынHмъ ї}лєвымъ, и3 речE и5мъ: сі‰ гlетъ гDь бGъ ї}левъ: ѓзъ є4смь и3зведhй вaсъ и3з8 є3гЂпта, и3 и3звед0хъ вaсъ и3з8 д0му раб0ты: |
|
9
|
9
|
| визволив вас з руки єгиптян і з руки всіх, що гнобили вас, прогнав їх від вас, і дав вам землю їх, | и3 и3збaвихъ вaсъ t руки2 є3гЂпетскіz и3 t руки2 всёхъ стужaющихъ вaмъ: и3 и3згнaхъ | t лицA вaшегw, и3 дaхъ вaмъ зeмлю и4хъ, |
|
10
|
10
|
| і сказав вам: «Я — Господь Бог ваш; не шануйте богів аморрейських, у землі яких ви живете»; але ви не послухали голосу Мого. | и3 рек0хъ вaмъ: ѓзъ є4смь гDь бGъ вaшъ, не ўб0йтесz богHвъ ґморрeйскихъ, въ ни1хже вы2 живетE въ земли2 и4хъ: и3 не послyшасте глaса моегw2. |
|
11
|
11
|
| І прийшов ангел Господній і сів у Офрі під дубом, що належав Іоасу, нащадкові Авиазеровому; син його Гедеон вибивав тоді пшеницю в точилі, щоб сховати від мадіанитян. | И# пріи1де ѓгGлъ гDень, и3 сёде под8 дyбомъ, и4же є4сть во є3фрafэ, и4же бhсть їwaса nтцA є3зрJ. И# гедеHнъ сhнъ є3гw2 млачaше пшени1цу на гумнЁ є3гw2, бэжaти t лицA мадіaмлz. |
|
12
|
12
|
| І явився йому ангел Господній і сказав йому: Господь з тобою, чоловіче сильний! | И# kви1сz є3мY ѓгGлъ гDень и3 речE къ немY: гDь съ тоб0ю, си1льный крёпостію. |
|
13
|
13
|
| Гедеон сказав йому: господарю мій! якщо Господь з нами, то чого сталася з нами уся ця [біда]? і де всі чудеса Його, про які розповідали нам батьки наші, говорячи: «з Єгипту вивів нас Господь»? Нині залишив нас Господь і віддав нас у руки мадіанитян. | И# речE къ немY гедеHнъ: во мнЁ, гDи м0й: и3 ѓще є4сть гDь съ нaми, и3 вскyю њбрэт0ша ны2 вс‰ ѕл†z сі‰; и3 гдЁ сyть вс‰ чудесA є3гw2, є3ли6ка повёдаша нaмъ nтцы2 нaши, глаг0люще: не и3з8 є3гЂпта ли и3зведE нaсъ гDь; и3 нн7э tвeрже нaсъ гDь и3 предадE нaсъ въ рyку мадіaмлю. |
|
14
|
14
|
| Господь, споглянувши на нього, сказав: іди з цією силою твоєю і спаси Ізраїля від руки мадіанитян; Я посилаю тебе. | И# воззрЁ на него2 ѓгGлъ гDень и3 речE є3мY: и3ди2 въ крёпости твоeй сeй, и3 спасeши ї}лz t руки2 мадіaмли: и3 сE, послaхъ тS. |
|
15
|
15
|
| [Гедеон] сказав йому: Господи! як спасу я Ізраїля? ось, і плем’я моє в коліні Манассіїному найбідніше, і я в домі батька мого молодший. | И# речE къ немY гедеHнъ: во мнЁ, гDи, въ чес0мъ спасY ї}лz; сE, тhсzща моS хyждша въ манассjи, и3 ѓзъ є4смь мнjй въ домY nтцA моегw2. |
|
16
|
16
|
| І сказав йому Господь: Я буду з тобою, і ти подолаєш мадіанитян, як одну людину. | И# речE къ немY гDь: понeже ѓзъ бyду съ тоб0ю, и3 и3збіeши мадіaма ћкw мyжа є3ди1наго. |
|
17
|
17
|
| [Гедеон] сказав Йому: якщо я знайшов благодать перед очима Твоїми, то зроби мені знамення, що Ти говориш зі мною: | И# речE къ немY гедеHнъ: и3 ѓще њбрэт0хъ благодaть пред8 nчи1ма твои1ма, и3 да сотвори1ши мнЁ днeсь знaменіе, ћкw ты2 глаг0леши со мн0ю: |
|
18
|
18
|
| не йди звідси, доки я не прийду до Тебе і не принесу дара мого і не запропоную Тобі. Він сказав: Я залишуся до повернення твого. | не tиди2 tсю1ду, д0ндеже пріити2 мнЁ къ тебЁ, и3 принесY жeртву мою2, и3 пожрY пред8 тоб0ю. И# речE: ѓзъ є4смь, премeдлю, д0ндеже њбрати1шисz ты2. |
|
19
|
19
|
| Гедеон пішов і приготував козеня й опрісноків з ефи борошна; м’ясо поклав у кошик, а юшку влив у горщик і приніс до Нього під дуб і запропонував. | И# гедеHнъ вни1де, и3 сотвори2 к0злище t к0зъ, и3 чeтверть їфJ муки2 њпрэсн0кwвъ, и3 мzсA вложи2 въ к0шницу, и3 ю3хY вліS въ горнeцъ: и3 и3знесE къ немY под8 дyбъ, и3 поклони1сz. |
|
20
|
20
|
| І сказав йому ангел Божий: візьми м’ясо й опрісноки, і поклади на цей камінь, і вилий юшку. Він так і зробив. | И# речE къ немY ѓгGлъ гDень: возми2 мzсA и3 хлёбы прBсныz, и3 положи2 ў кaмене џнагw, и3 ю3хY бли1з8 и3злjй. И# сотвори2 тaкw. |
|
21
|
21
|
| Ангел Господній простяг кінець жезла, який був у руці його, доторкнувся до м’яса й опрісноків; і вийшов вогонь з каменя і поїв м’ясо й опрісноки; і ангел Господній зник з очей його. | И# прострE ѓгGлъ гDень конeцъ жезлA, и4же въ руцЁ є3гw2, и3 прикоснyсz мzсHмъ и3 хлёбwмъ прBснымъ: и3 возгорёсz џгнь и3з8 кaмене, и3 поzдE мzсA и3 њпрэсн0ки: и3 ѓгGлъ гDень tи1де t nчeй є3гw2. |
|
22
|
22
|
| І побачив Гедеон, що це ангел Господній, і сказав Гедеон: горе мені, Владико Господи! тому що я бачив ангела Господнього лицем до лиця. | И# ви1дэ гедеHнъ, ћкw ѓгGлъ є4сть гDень, и3 речE гедеHнъ: ўвы2 мнЁ, гDи, гDи, ћкw ви1дэхъ ѓгGла гDнz лицeмъ къ лицY. |
|
23
|
23
|
| Господь сказав йому: мир тобі, не бійся, не помреш. | И# речE є3мY гDь: ми1ръ тебЁ, не б0йсz, не ќмреши. |
|
24
|
24
|
| І влаштував там Гедеон жертовник Господу і назвав його: Ієгова Шалом*. Він ще до цього дня в Офрі Авиєзеровій. | И# создA тaмw гедеHнъ жeртвенникъ гDу, и3 назвA є3го2 ми1ръ гDень, дaже до днE сегw2, є3щE сyщу є3мY во є3фрafэ nтцA є3зрJ. |
|
25
|
25
|
| У ту ніч сказав йому Господь: візьми тельця зі стада батька твого й другого тельця семирічного, і зруйнуй жертовник Ваала, який у батька твого, і зрубай священне дерево, яке при ньому, | И# бhсть въ тY н0щь, и3 речE є3мY гDь: возми2 телцA ўпитaннаго (t скотHвъ) nтцA твоегw2, и3 телцA вторaго седми2 лётъ, и3 разори1ши nлтaрь ваaловъ, и4же є4сть nтцA твоегw2, и3 дубрaву, ћже ў негw2, да посэчeши: |
|
26
|
26
|
| і постав жертовник Господу Богу твоєму, [який явився тобі] на вершині скелі цієї, у порядку, і візьми другого тельця і принеси у всепалення на дровах дерева, яке зрубаєш. | и3 да согради1ши nлтaрь гDеви бGу твоемY kви1вшемусz тебЁ на верхY (горы2) маwзJ во предчи1ніи: и3 да п0ймеши телцA вторaго и3 вознесeши всесожжє1ніz на дрeвэхъ дубрaвы, ю4же посэчeши. |
|
27
|
27
|
| Гедеон взяв десять чоловік з рабів своїх і зробив, як говорив йому Господь; але оскільки зробити це вдень він боявся через домашніх батька свого і жителів міста, то зробив уночі. | И# поS гедеHнъ дeсzть мужeй t рабHвъ свои1хъ, и3 сотвори2, ћкоже заповёда є3мY гDь. И# бhсть ћкw ўбоsсz д0му nтцA своегw2 и3 мужeй грaда, є4же сотвори1ти во дни2, и3 сотвори2 н0щію. |
|
28
|
28
|
| Зранку встали жителі міста, і ось, жертовник Ваала зруйнований, і дерево при ньому зрубано, і другий телець принесений у всепалення на новоспорудженому жертовнику. | И# њбyтреневаша мyжіе грaдстіи заyтра: и3 сE, раск0панъ nлтaрь ваaловъ, и3 дубрaва ћже ў негw2 посёчена, и3 ви1дэша телцA вторaго вознесeна на всесожжeніе на nлтaрь новосограждeнный. |
|
29
|
29
|
| І говорили одне одному: хто це зробив? Шукали, розпитували і сказали: Гедеон, син Іоасів, зробив це. | И# речE мyжъ къ бли1жнему своемY: кто2 сотвори2 вeщь сію2; И# вопрошaху и3 и3скaху, и3 познaша, ћкw гедеHнъ сhнъ їwaсовъ сотвори2 вeщь сію2. |
|
30
|
30
|
| І сказали жителі міста Іоасу: виведи сина твого; він повинен померти за те, що зруйнував жертовник Ваала і зрубав дерево, яке було при ньому. | И# рек0ша мyжіе грaдстіи ко їwaсу: и3зведи2 сhна твоего2, и3 да ќмретъ, ћкw раскопA nлтaрь ваaловъ и3 ћкw посэчE дубрaву ћже над8 ни1мъ. |
|
31
|
31
|
| Іоас сказав усім, хто приступив до нього: чи вам заступатися за Ваала, чи вам захищати його? хто заступиться за нього, той буде відданий на смерть в цей самий ранок; якщо він бог, то нехай сам заступиться за себе, проти того, хто зруйнував його жертовник. | И# речE їwaсъ къ мужє1мъ востaвшымъ на него2: є3дA вы2 нн7э сyдъ глаг0лете њ ваaлэ; и3ли2 вы2 є3го2 спасетE; и4же ѓще кто2 сотвори2 њби1ду, да ќмретъ до заyтріz: ѓще бGъ є4сть, да мсти1тъ себЁ, ћкw раскопA nлтaрь є3гw2. |
|
32
|
32
|
| І став називати його з того дня Ієроваалом, тому що сказав: нехай Ваал сам судиться з ним за те, що він зруйнував жертовник його. | И# прозвA є3го2 въ т0й дeнь їероваaломъ, глаг0лz: да tмсти1тъ на нeмъ ваaлъ, ћкw раскопA nлтaрь є3гw2. |
|
33
|
33
|
| Тим часом усі мадіанитяни й амаликитяни і жителі сходу зібралися разом, перейшли [ріку] і стали станом у долині Ізреельській. | И# вeсь мадіaмъ и3 ґмали1къ и3 сhнове вост0кwвъ снид0шасz вкyпэ, и3 преид0ша (рэкY), и3 њполчи1шасz въ доли1нэ їезраeль. |
|
34
|
34
|
| І Дух Господній надихнув Гедеона; він засурмив трубою, і скликане було плем’я Авиєзерове, щоб іти за ним. | И# д¦ъ б9ій ўкрэпи2 гедеHна, и3 воструби2 р0гомъ, и3 возопи2 ґвіезeръ в8слёдъ є3гw2. |
|
35
|
35
|
| І послав послів по всьому коліну Манассіїному, і воно погодилося йти за ним; також послав послів до Асира, Завулона і Неффалима, і ці прийшли назустріч їм. | И# послA послы2 ко всемY манассjю, и3 созвaсz и3 сeй в8слёдъ є3гw2. Посeмъ послA послы2 во ґси1ръ и3 въ завулHнъ и3 въ нефfалjмъ, и3 взыд0ша во срётеніе и5мъ. |
|
36
|
36
|
| І сказав Гедеон Богу: якщо Ти спасеш Ізраїля рукою моєю, як говорив Ти, | И# речE гедеHнъ къ бGу: ѓще ты2 спасaеши рук0ю моeю ї}лz, ћкоже гlалъ є3си2, |
|
37
|
37
|
| то ось, я розстелю тут на току стрижену вовну: якщо роса буде тільки на вовні, а на усій землі сухо, то буду знати, що спасеш рукою моєю Ізраїля, як говорив Ти. | сE, ѓзъ положY руно2 џвчее на гумнЁ: и3 ѓще бyдетъ росA на рунЁ т0чію, и3 по всeй земли2 сyша, ўразумёю, ћкw спасeши рук0ю моeю ї}лz, ћкоже гlалъ є3си2. |
|
38
|
38
|
| Так і сталося: на другий день, вставши рано, він став віджимати вовну і віджав з вовни роси цілу чашу води. | И# бhсть тaкw: и3 ўрaни гедеHнъ наyтріе, и3 и3сцэди2 руно2, и3 и3стечE росA и3з8 рунA, и3сп0лненъ nкрjнъ воды2. |
|
39
|
39
|
| І сказав Гедеон Богові: не прогнівайся на мене, якщо ще раз скажу і ще тільки один раз зроблю випробування над вовною: нехай буде сухо на одній тільки вовні, а на всій землі нехай буде роса. | И# речE гедеHнъ къ бGу: да не разгнёваетсz ћрость твоS на мS, и3 возглаг0лю є3щE є3ди1ною, и3 и3скушY є3щE є3ди1ною рун0мъ: да бyдетъ сyша на рунЁ т0кмw, и3 по всeй земли2 да бyдетъ росA. |
|
40
|
40
|
| Бог так і зробив у ту ніч: тільки на вовні було сухо, а на всій землі була роса. | И# сотвори2 бGъ тaкw въ нощи2 т0й: и3 бhсть сyша на рунЁ т0кмw, и3 по всeй земли2 бhсть росA. |
Зміст ▼
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
