Глава 27
1
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи:
2
оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: якщо хто дає обітницю присвятити душу Господу за оцінкою твоєю,
3
то оцінка твоя чоловіку від двадцяти років до шістдесяти повинна бути п’ятдесят сиклів срібних, за сиклем священним;
4
якщо ж це жінка, то оцінка твоя повинна бути тридцять сиклів;
5
від п’яти років до двадцяти оцінка твоя чоловікові повинна бути двадцять сиклів, а жінці — десять сиклів;
6
а від місяця до п’яти років оцінка твоя чоловікові повинна бути п’ять сиклів срібла, а жінці оцінка твоя три сиклі срібла;
7
від шістдесяти років і вище чоловіку оцінка твоя повинна бути п’ятнадцять сиклів срібла, а жінці — десять сиклів.
8
Якщо ж він бідний і не в силах віддати за оцінкою твоєю, то нехай представлять його священикові, і священик нехай оцінить його: відповідно до достатку того, хто дає обітницю, нехай оцінить його священик.
9
Якщо ж то буде худоба, яку приносять у жертву Господу, то усе, що дано Господу, повинно бути святим:
10
не слід вимінювати його і заміняти добре гіршим, або погане добрим; якщо ж стане хто заміняти худобу на худобу, то і вона і заміна її буде святинею.
11
Якщо ж то буде яка-небудь худоба нечиста, яку не приносять у жертву Господу, то слід представити худобу священикові,
12
і священик оцінить її, добра вона чи недобра, і як оцінить священик, так і повинно бути;
13
якщо ж хто хоче викупити її, то нехай додасть п’яту частину до оцінки твоєї.
14
Якщо хто освячує будинок свій у святиню Господу, то священик повинен оцінити його, добрий він чи недобрий, і як оцінить його священик, так і відбудеться;
15
якщо ж той, хто посвятив, захоче викупити будинок свій, то нехай додасть п’яту частину срібла оцінки твоєї, і тоді буде його.
16
Якщо поле зі свого володіння посвятить хто Господу, то оцінка твоя повинна бути за мірою посіву: за посів хомера ячменю п’ятдесят сиклів срібла;
17
якщо від ювілейного року посвячує хто поле своє, — повинно відбутися за оцінкою твоєю;
18
якщо ж після ювілею посвячує хто поле своє, то священик повинен розрахувати срібло за кількістю років, що залишилися до ювілейного року, і слід зменшити від оцінки твоєї;
19
якщо ж захоче викупити поле той, хто посвятив його, то нехай він додасть п’яту частину срібла до оцінки твоєї, і воно залишиться за ним;
20
якщо ж він не викупить поля, і буде продане поле іншій людині, то вже не можна викупити:
21
поле те, коли воно в ювілей відійде, буде святинею Господу, ніби поле закляте; священикові дістанеться воно у володіння.
22
А якщо хто посвятить Господу поле куплене, яке не з полів його володіння,
23
то священик повинен розрахувати йому міру оцінки до ювілейного року, і повинен він віддати за розрахунком у той самий день, як святиню Господню;
24
поле ж у ювілейний рік перейде знову до того, у кого куплене, кому належить володіння тієї землі.
25
Всяка оцінка твоя повинна бути за сиклем священним, двадцять гер повинно бути у сиклі.
26
Тільки первістків із худоби, які за першістю належать Господу, не повинен ніхто посвячувати: чи віл то, або дрібна худоба, — Господні вони.
27
Якщо ж худоба нечиста, то слід викупити за оцінкою твоєю і додати до того п’яту частину; якщо не викуплять, то слід продати за оцінкою твоєю.
28
Тільки все закляте, що під закляттям віддає людина Господу зі своєї власности, — чи людину, чи худобу, чи поле свого володіння, — не продається і не викуповується: усе закляте є велика святиня Господня;
29
усе закляте, що закляте від людей, не викуповується: воно повинне бути віддане на смерть.
30
І всяка десятина на землі з насіння землі і з плодів дерева належить Господу: це святиня Господня;
31
якщо ж хто захоче викупити десятину свою, то нехай додасть до ціни її п’яту частину.
32
І всяку десятину з великої і дрібної худоби, з усього, що проходить під жезлом десяте, слід присвячувати Господу;
33
не слід розбирати, добре те чи недобре, і не слід заміняти його; якщо ж хто замінить його, то і саме воно й заміна його буде святинею і не може бути викуплене.
34
Ось заповіді, які заповів Господь Мойсеєві для синів Ізраїлевих на горі Синаї.
