|
Глава 1
|
Глvа, а~”
|
|
1
|
1
|
|
Пророцтво про Ниневію; книга видінь Наума елкосеянина.
|
Вня'тїе нинев#вїино. кни'ги видњнїя наё%мля е^л#кесе'е^ва”
|
|
2
|
2
|
|
Господь є Бог ревнитель і месник; месник Господь і страшний у гніві: помщається Господь ворогам Своїм і не пощадить супротивників Своїх.
|
Бг~ъ ревни'въ, и^ м#стя'и г~ь. съ ја%ростїю м#стя'и г~ь сђпоста'ты е^го, и^ эTм#ща'етᲆ враги е^го.
|
|
3
|
3
|
|
Господь довготерпеливий і великий могутністю, і не залишає без покарання; у вихорі й у бурі хода Господа, хмара — пил від ніг Його.
|
г~ь терпелив# и^ вели'ка крњпость е^го. и^ ѓ^чищая'й не ѓ^чи'ститъ.г~ь сконча'нїемъ и^ съ трђсомᲆ пђть' е^го, и^ ѓ^блацы праX но'гђ е^го.
|
|
4
|
4
|
|
Заборонить Він морю, і воно висихає, і всі ріки вичерпуються; в’яне Васан і Кармил, і блякне цвіт на Ливані.
|
запреща'яи мо'рю и^ послђшая'й е`, и^ вс^я рњки и^скажа'яи. ё^маляа'й васанитиDская и^ кар#ми'льская, процвњта'ющая дђбра'вы ѓ^скђдњша.
|
|
5
|
5
|
|
Гори трясуться перед Ним, і пагорби тануть, і земля коливається перед лицем Його, і вселенна і всі, що живуть у ній.
|
го'ры потрясо'шася эT неh, и^ хол#ми поколњба'шася. и^ ё^сђмнњся земля` вс^я эT лица е^мђ, и^ вс^и живђщеи на не'и.
|
|
6
|
6
|
|
Перед обуренням Його хто встоїть? І хто стерпить полум’я гніву Його? Гнів Його розливається як вогонь; скелі розпадаються перед Ним.
|
эT лица гнњ'ва е^го кт^о стерпи'тъ, и^ли кт^о ся съпроти'витъ въ гнњвњ ја%рости е^го. ја%рость е^го раста'етъ вла'сти, и^ ка'менїе съᲄреся эT него`”
|
|
7
|
7
|
|
Благий Господь, притулок у день скорботи, і знає тих, що надіються на Нього.
|
Бл~гости'вᲆ г~ь тръпя'щиM е^мђ въ дн~ь скорбњнїя, и^ ꙁна'я боя'щаяся е^го.
|
|
8
|
8
|
|
Але повінню, що все потоплює, зруйнує дощенту Ниневію, і ворогів Його покриє морок.
|
и^ въ потопњ пђти` сконча'нїе сътори'тъ, и^ въста'ющая враги е^го проженеT тм^а.
|
|
9
|
9
|
|
Що замишляєте ви проти Господа? Він звершить знищення, і біда вже не повториться,
|
чт^о помышля'ете къ гв~и, сконча'нїе сътвориT, не м#ститъ два'жды и%ногдою въ скор#би”
|
|
10
|
10
|
|
бо ті, що сплелися між собою, як терня, і напилися, як п’яниці, вони пожерті будуть зовсім, як суха солома.
|
ја^ко до ко'ренїа по'схнетъ, и^ ја%ко съгребђтъ ѓ^плитающїя, поја%стся ја%ко тро'сть сђхоты` пол#на,
|
|
11
|
11
|
|
З тебе вийшов той, хто задумав лихе проти Господа, хто склав раду нечестиву.
|
и^с тебе и^зы'идетᲆ. что помышля'ете до г~а ѕл^њ, совњщава'юще съпроти'внаа”
|
|
12
|
12
|
|
Так говорить Господь: хоч вони безпечні і численні, але вони будуть посічені і зникнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, більше не буду обтяжувати.
|
Се гл~ть г~ь владя'и вода'ми мно'гами, и^ си'це растђ'пятся, и^ слђхъ тво'и не ё^слы'шится ксемђ`”
|
|
13
|
13
|
|
І нині Я розіб’ю ярмо його, яке лежить на тобі, і пута твої розірву.
|
и^ нн~њ съкрђшђ же'злъ е^го эT тебе`, и^ съё%зы твоя` расы'плю.
|
|
14
|
14
|
|
А про тебе, Ассуре, Господь визначив: не буде більше сімені з твоїм ім’ям; з дому бога твого знищу ідолів і кумирів; приготую тобі у ньому могилу, тому що ти будеш у ганьбі.
|
и^ заповњсть ѓ^ тебњ` г~ь, не рас#сᲇ'ется эT и'мени твое^го к#семђ`. эT до'мђ бо'га твое^го потреблю` и^ꙁваа'ныя и^ слїя'ныя. положђ` гро'бъ тво'и ја%ко нечестенᲆ еси
|
|
15
|
15
|
|
Ось, на горах — стопи благовісника, який сповіщає мир: святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо не буде більше проходити тобою нечестивий: він зовсім знищений.
|
с^е на' гораX но'гы бл~говњствђ'ющаго и^ въꙁвᲇща'ю^щаго ми'ръ. празDнђи і^ё'до праZники твоя`, эTда'ждь мл~твы твоя`. зане не прило'жатъ ја^ко про'ити въ ѓ^бет#ша'нїе. скоnча'ся і^ и^ꙁве'ржеся”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.