|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
Піднімається на тебе руйнівник: охороняй твердині, стережи дорогу, зміцни стегна, збирайся із силами.
|
Възыиде в#дыха'яй въ лице твое эTе%мля эT ѓ^скор#бленїа. ё^смотри пђть, ё^крњпи чресла`, възмђжа'и крњ'постїю ѕњло.
|
|
2
|
2
|
|
Бо відновить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі і виноградне гілля їх знищили.
|
поне'же эTвраᲄи г~ь ё^кори'знђ і^а'ковлю ја%коже ё^кори'знђ і^и^л~евђ. зане сътреса'ющеи сътрясоша я&, и^ лозы иX расы'паша.
|
|
3
|
3
|
|
Щит героїв його красний; воїни його в одежах багряних; вогнем блищать колісниці у день приготування до бою, і ліс списів хвилюється.
|
щи'ты си'лныхъ, эT чл~къ мђж'а си'лны и^гра'ющая въ ѓ^гни, бръꙁды ѓ^рђжїя и^хъ въ дн~ь ё^готова'нїя иX, и^ кон#ницы възмятђтся на пђтеX,
|
|
4
|
4
|
|
По вулицях мчать колісниці, гримлять на площах; блиск від них, як від вогню; блищать, як блискавка.
|
и^ смятђтся ѓ^рђжїя и^ сплетђтся на стьгнахъ. ви'дъ и^хъ ја%ко свњща ѓ%гнены, и^ ја%ко молнїа мы'кающася.
|
|
5
|
5
|
|
Він викликає хоробрих своїх, але вони спотикаються на ходу своєму; поспішають на стіни міста, але облога вже влаштована.
|
и^ помянђтъ старњ'ишины и^хъ, и^ пробњгнђтъ дн~їи, и^ эTнемогђтся пђтїе и^хᲆ. и^ потщаTся на забра'ла, и^ ё^гото'вятъ преDняа` страQбы иX”
|
|
6
|
6
|
|
Річкові ворота відчиняються, і палац руйнується.
|
вра'та граDная эTве'рзђтся, и^ црsтвA эTпадо'ша, і^ и^мњнїе эTвръзеся.
|
|
7
|
7
|
|
Вирішено: вона буде оголена і відведена у полон, і рабині її будуть стогнати як голуби, б’ючи себе у груди.
|
сїи же вᲆсхожDа'ше. и^ рабы'ня ея` ведя'хђся ја%ко го'лђбїе горка'юще въ срDцыX свои^хъ.
|
|
8
|
8
|
|
Ниневія з часу існування свого була як ставок, повний води, а вони біжать. «Стійте, стійте!» Але ніхто не оглядається.
|
і^ нинев#вїины ја%ко кђпель воDная воды ея`. и^ сїи же бњжа'ще не сᲄа'ша, и^ не бя'ше ставля'ющаго.
|
|
9
|
9
|
|
Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! немає кінця запасам усякого дорогоцінного начиння.
|
расхита'хђ сребро`, расхиᲄахђ зла'то, и не бя'ше конца и^мњнїя ея, ѓ^тяг#чаша па'че всњхᲆ сосђды и^ꙁволе'нїа е^я`.
|
|
10
|
10
|
|
Розграбована, спустошена і розорена вона, — і тане серце, коліна трясуться; у всіх у стегнах сильний біль, і лиця у всіх потемніли.
|
и^ сътрясенїе и^ потрясенїе и^ въски'пњнїе, и^ срDца съкрђшенїе, и^ раслабленїе колњнїю,и^ бо'лњзнь по всMњ чре'сломъ,и^ лице всњхъ ја%ко ѓ^полњнїе ла'точьное”
|
|
11
|
11
|
|
Де тепер лігво левів і те пасовище для левенят, по якому ходили лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх, —
|
Гдњ е^сть ста'я леvская, и^ па'жить сђщая льви'чищеM. ка'мо и%деT ле'въ, ја%ко влњсти тамо льви'чищь, и^ не бя'ше постраша'ющаh.
|
|
12
|
12
|
|
лев, який викрадає для насичення левенят своїх, і який задушує для левиць своїх, і який наповнює здобиччю печери свої і лігва свої викраденим?
|
ле'въ въсхити'тъ довлњ'ющее льви'чищемъ е^го, и^ ё^дави ло'вомъ е^го, и^ напо'лни лови'твы гнњꙁдо свое, и^ ста'ю свою` въсхита'нїя.
|
|
13
|
13
|
|
Ось, Я — на тебе! — говорить Господь Саваоф. І спалю у диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і знищу з землі здобич твою, і не буде більше чутний голос послів твоїх.
|
Се а^зъ на' тя, гл~етъ г~ь всемђ` съдръжи'тель. и^ пожегђ ды'момъ мно'жества твоя`, и^ львы твоа` поја%сᲄь ѓ^рђжїе, и^ поᲄреблю съ земля` лови'твђ твою`, и^ не ё^слы'шаTся к#семђ` дњла твоа`”
|
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.