Глава 13
1
У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки,
2
тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення.
3
Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля.
4
А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
5
приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків.
6
Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя.
7
Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого,
8
тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати
9
і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан.
10
Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле.
11
Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє.
12
І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори.
13
І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.
14
Пом’яни мене за це, Боже мой, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому!
15
У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі.
16
І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі.
17
І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній?
18
Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу.
19
Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній.
20
І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два.
21
Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу.
22
І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї!
23
Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок;
24
і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською.
25
Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
26
Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його.
27
І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин?
28
І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе.
29
Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський!
30
Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його,
31
і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені!
