|
Глава 13
|
|
|
1
|
|
| У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки, | |
|
2
|
|
| тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення. | |
|
3
|
|
| Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля. | |
|
4
|
|
| А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії, | |
|
5
|
|
| приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків. | |
|
6
|
|
| Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя. | |
|
7
|
|
| Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого, | |
|
8
|
|
| тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати | |
|
9
|
|
| і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан. | |
|
10
|
|
| Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле. | |
|
11
|
|
| Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє. | |
|
12
|
|
| І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори. | |
|
13
|
|
| І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм. | |
|
14
|
|
| Пом’яни мене за це, Боже мой, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому! | |
|
15
|
|
| У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі. | |
|
16
|
|
| І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі. | |
|
17
|
|
| І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній? | |
|
18
|
|
| Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу. | |
|
19
|
|
| Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній. | |
|
20
|
|
| І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два. | |
|
21
|
|
| Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу. | |
|
22
|
|
| І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї! | |
|
23
|
|
| Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок; | |
|
24
|
|
| і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською. | |
|
25
|
|
| Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе. | |
|
26
|
|
| Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його. | |
|
27
|
|
| І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин? | |
|
28
|
|
| І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе. | |
|
29
|
|
| Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський! | |
|
30
|
|
| Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його, | |
|
31
|
|
| і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені! |
