|
Книга Неємії
|
Нее^мі`а
|
|
Глава 1
|
Глvа, а~”
|
|
1
|
1
|
|
Слова́ Неємії, сина Ахалиїнового. У місяці Кислеві, у двадцятому році, я перебував у Сузах, престольному місті.
|
И$ бы'сть въ мsць хаселе'фъ лњта, к~, и^ а'ꙁъ бњхъ въ сђсан ави'рњ.
|
|
2
|
2
|
|
І прийшов Ханані, один із братів моїх, він і кілька людей з Юдеї. І запитав я їх про уцілілих юдеїв, які залишилися від полону, і про Єрусалим.
|
и^ прїиде къ мн^њ а^нанїя е^ді'нъ эT бра'тїи мои^хъ, съ мђжи і^ё'довы. и^ въпросиX и^хъ ѓ^ ѓ^ста'вших# и^же ѓ^ста'ша эT плњне'нїя і^ерsлі'мова
|
|
3
|
3
|
|
І сказали вони мені: ті, які залишилися від полону, знаходяться там, у країні своїй, у великій біді й у приниженні; і стіна Єрусалима зруйнована, і ворота його спалені вогнем.
|
и^ реко'ша м^и ѓ^ста'вшїи эT плњне'нїя т^ђ поD вла'стїю въ ѓ^ꙁлобле'нїи велі'цᲇ сђть и^ въ поношенїи. и^ стњ'ны і^ерsлі'ма раꙁоре'ны сђть, и^ вра'та е^го съж#же'на сђть ѓ^гнеM”
|
|
4
|
4
|
|
Почувши ці слова, я сів і заплакав, і сумний був кілька днів, і постився і молився перед Богом небесним
|
Є$гда' же слы'шаX словеса` т^а. и^ сњдъ и^ пла'кахъ и^ тђжи'хъ дн~и мно'ги. и^ бњхъ посᲄя'ся и^ моля'ся преD лице'мъ б~а нбsнаго.
|
|
5
|
5
|
|
і говорив: Господи Боже небес, Боже великий і страшний, що зберігаєш завіт і милість до тих, хто любить Тебе і дотримується заповідей Твоїх!
|
и^ рекохъ, молю т^я г~и бж~е нб~си крњпкїи вели'кїи и^ стра'шныи и^же храни'ши завњтъ, и^ млsрдїе с тњми` и^же тебе лю'бятъ, и^ храня'щимъ повеле'нїя твоя`.
|
|
6
|
6
|
|
Нехай будуть вуха Твої уважні й очі Твої відкриті, щоб почути молитву раба Твого, якою я тепер день і ніч молюся перед Тобою за синів Ізраїлевих, рабів Твоїх, і сповідуюся в гріхах синів Ізраїлевих, якими згрішили ми перед Тобою, згрішили — і я і дім батька мого.
|
да бђдђтъ ё'ши твои` слы'шащи и^ ѓ'чи ᲄвои` ѓ^тво'рени да слы'шатъ мл~твђ раба` твое^го, е^ю'же а%зъ молю'ся преD тобо'ю дн~есь дн~ь и^ но'щъ. за сн~ы і^и^л~евы раби` твои`, и^сповњда'юся ꙁа грњхи сн~въ і^и^л~евъ, и%же съгрњши'ша пред# тобо'ю” І$ а'ꙁъ и^ до'мъ эTц~ь мои^хъ съгрᲇши'хомъ тебњ`.
|
|
7
|
7
|
|
Ми стали злочинцями перед Тобою і не зберегли заповідей і уставів і постанов, які Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму.
|
сђ'етне прельще'ни е^смы, и^ не съхрани'хомᲆ за'повњдеи твоиX, и^ чи'ны и^ сђдовъ и^же повелњ` мољ=сїи ра'бъ твой”
|
|
8
|
8
|
|
Але пом’яни слово, яке Ти заповів Мойсеєві, рабу Твоєму, говорячи: якщо ви станете злочинцями, то Я розсію вас по народах;
|
Помяни` ё'бо словеса` и^же повелњ` мољсїю рабђ` твое^мђ гл~ющи” Є$гда престђ'пите а%ꙁъ расточђ` в^ы в# лю'ди”
|
|
9
|
9
|
|
коли ж навернетеся до Мене і будете зберігати заповіді Мої і виконувати їх, то хоч би ви були вигнані на край неба, і звідти зберу вас і приведу вас на місце, яке обрав Я, щоб поставити там ім’я Моє.
|
И$ а'ще ѓ^брати'теся ко мнњ` и^ съхраните` за'повњди моя, и^ сътворите` я&. и^ а^ще бђдеT раз#сњя'нїе ва'ше эT коnца` нб~си до конца`, эTтђ'дђ съберђ` в^ы. и^ въведђ в^ы в мњсто ја%же и^збра'хъ и^ вселиTся и%мя мое т^ђ”
|
|
10
|
10
|
|
Вони ж раби Твої і народ Твій, який Ти відкупив силою Твоєю великою і рукою Твоєю могутньою.
|
И$ тїи раби твои` и^ людїе иXже и^скђпи`, въ крњпости твое'и вели'цњи, и^ рђко'ю твое'ю ѕњлною,
|
|
11
|
11
|
|
Молю Тебе, Господи! Нехай буде вухо Твоє уважне до молитви раба Твого і до молитви рабів Твоїх, які люблять благоговіти перед ім’ям Твоїм. І благопоспіши рабові Твоєму тепер, і введи його в милість у людини цієї. Я був виночерпієм у царя.
|
не ё& б^о г~и, н^о бђди ё'хотвое` внима'яй въ мл~твђ раба` твоеh и^ на мл~твђ рабо'мъ твои^мъ. и^же хотя'тъ боя'тися и%мени твое^го. и ё^прави ё'бо рабђ` твое^мђ днесь, и^ да'и е^мђ млsть преD мђжемъ симъ и^ а'ꙁъ б^о бы'хъ виночрь'пчїя цр~евᲆ”
|
|
Глава 2
|
Глvа, в~”
|
|
1
|
1
|
|
У місяці Нисані, у двадцятий рік царя Артаксеркса, було перед ним вино. І я взяв вино і подав цареві, і, здавалося, не був сумним перед ним.
|
Бы'сть въ мsць ниса'нъ, въ лњто, к~ е, а^ртаће'рћа цр~я, и^ вино` б^њ предо мною и^ вꙁя'хъ вино` и^ да'хъ цр~ю. и^ не бысть вино` предо мно'ю ꙁане` эTдадоX цр~ю почрьпа'нїе. и^ не бњ` дрђга'го преD ни'мъ,
|
|
2
|
2
|
|
Але цар сказав мені: чому обличчя в тебе сумне; ти не хворий, цього нема, а справді сум на серці? Я дуже злякався
|
рече же м^и цр~ь чт^о ра'ди лице` твое ско'рбно е^сть. и^ нњ'си веселяся. и^ нњ'сть с^е то'кмо ѕло'ба срDца” И$ ё^боя'хся ѕњло
|
|
3
|
3
|
|
і сказав цареві: нехай живе цар повіки! Як не бути сумним обличчю моєму, коли місто, дім гробів батьків моїх, у запустінні, і ворота його спалені вогнем!
|
и^ реко'хъ цр~ю, цр~ю въ вњки живи`. чт^о ра'ди не пла'четъ лице` мое. понеже граD до'мᲆ гробо'въ эTц~ь моиX ѓ^пђстњ` и^ вра'та е^го съж#же'ны сђть ѓ^гнеM”
|
|
4
|
4
|
|
І сказав мені цар: чого ж ти бажаєш? Я помолився Богу небесному
|
И$ рече м^и цр~ь” Кое'я ради ве'щи въспомина'еши ѓ^ сих#. и^ помолиX г~а б~а нб~си,
|
|
5
|
5
|
|
і сказав цареві: якщо царю благоугодно, і якщо у благоволінні раб твій перед лицем твоїм, то пошли мене в Юдею, в місто, де гроби батьків моїх, щоб я відбудував його.
|
и^ реко'хъ къ цр~ю. цр~ю а^ще ви'диTся бл~го, и^ ё^годенъ л^и е^сть раб# твой преD лицемъ твои^мъ, да по'слешъ мене` въ і^ё^де'ю въ' градъ гроb эTц~ь мои^хъ и^ съзи'ждђ е^го”
|
|
6
|
6
|
|
І сказав мені цар і цариця, яка сиділа поруч з ним: скільки часу триватиме путь твоя, і коли повернешся? І благоугодно було цареві послати мене, після того як я призначив час.
|
Речеy м^и цр~ь, и^ цр~ца, и^же сидя'ше блиZ е^го. да'же до кое^го вре'мени бђдетъ пђть твой. и^ когDа ѓ^брати'шися, и^ ё^слади'хся преD лицемъ цр~евымъ, и^ посла` м^я” И$ положи'хъ е^мђ время
|
|
7
|
7
|
|
І сказав я царю: якщо царю благоугодно, то дав би мені листи до зарічних областеначальників, щоб вони давали мені перепустку, доки я не дійду до Юдеї,
|
и^ реко'хъ цр~ю, а^ще ви'дится бл~го, посла'нїе да'ждь мн^њ къ вое^во'дамъ стра'нъ ꙁа рњко'ю, да приведTђ мене` дондеже прїидђ` въ і^ё^де'ю”
|
|
8
|
8
|
|
і лист до Асафа, охоронця царських лісів, щоб він дав мені дерев для воріт фортеці, яка при домі Божому, і для міської стіни, і для дому, в якому б мені жити. І дав мені цар, тому що благодійна рука Бога мого була наді мною.
|
и^ посла'нїе къ а^са'фђ стра'жђ лђга цр~ева. да да'сть м^и лњсъ да ё^крњпи'ти могђ` вра'та столпа` до'мђ. и^ стњ'ны гра'дныя и^ доM и^же вни'дђ во'нь” И$ да` м^и цр~ь рђко'ю б~а мое^го бл~гая со мно'ю”
|
|
9
|
9
|
|
І прийшов я до зарічних областеначальників і віддав їм царські листи. Послав же зі мною цар військових начальників з вершниками.
|
И$ прїидо'хъ к вое^во'дамъ стра'нъ ꙁа рњко'ю. и^ да'хъ иM посла'нїе цр~ево, и^ посла' же цр~ь со мно'ю нача'лницы си'лныи и^ ко'нницы,
|
|
10
|
10
|
|
Коли почув це Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, то їм було дуже прикро, що прийшов чоловік піклуватися про благо синів Ізраїлевих.
|
и^ слы'шаше санавал#ла'тъ а^ронитиs и^ товїи рабъ а^манїевъ. и^ ѓ^скорбле'ни сђть ѓ^ѕлобле'нїемъ вели'кимъ. ја%ко прихо'дитъ чл~къ и^же и%щетъ преспњва'нїя сн~овомъ і^и^л~евымъ.
|
|
11
|
11
|
|
І прийшов я в Єрусалим. І пробувши там три дні,
|
и^ прїидо'хъ въ і^ерsлимъ и^ бы'хъ т^ђ г~ дн~и”
|
|
12
|
12
|
|
устав я вночі з небагатьма людьми, які були зі мною, і нікому не сказав, що́ Бог мій поклав мені на серце зробити для Єрусалима; тварини ж не було зі мною ніякої, крім тієї, на якій я їхав.
|
И$ въста'хъ но'щїю мђжиy малы со мною, и^ никомђже възвњсти'хъ ја%ко б~ъ е^сть въ срDци моеM, сътвори'ти съ і^и^л~емъ. и^ ско'тъ не бы'сть со мно'ю. то'кмо скоT на неMже сњдя'хъ.
|
|
13
|
13
|
|
І проїхав я вночі через ворота Долини перед джерелом Драконовим до воріт Гнойових, і оглянув я стіни Єрусалима зруйновані і його ворота, спалені вогнем.
|
и^ внидо'хъ въ врата до'лђ но'щїю, къ ё'стїю и^сточника смоко'вничнаго. и^ къ вра'томъ гнои^ныM, и^ помышля'хъ стњнђ` і^ерsли'мъскђю раꙁоре'нђ и^ вра'та е^го сконча'ны ѓ^гнеM,
|
|
14
|
14
|
|
І під’їхав я до воріт Джерела і до царської водойми, але там не було місця пройти тварині, яка була піді мною, —
|
и^ прїидоX къ вра'томъ ключа`, и^ к# кђпели цр~евњи. и^ не бы'сть мњсто скотђ` на не'мже сњдя'хъ да прои'деT,
|
|
15
|
15
|
|
і я піднявся назад по лощовині вночі й оглядав стіну і, проїхавши знову воротами Долини, повернувся.
|
и^ влњꙁо'хъ по пото'кђ но'щїи и^ помышля'хъ стњнђ`, и^ ѓ^браще'нъ прїидоX къ вра'томъ до'лђ и^ ѓ^братиXся.
|
|
16
|
16
|
|
І начальники не знали, куди я ходив і що я роблю: ні юдеям, ні священикам, ні вельможам, ні начальникам, ні іншим виконавцям робіт я до того нічого не відкривав.
|
стрегђщїи же не вњдя'хђ кђдњ а^ꙁъ и^дђ и^л^и чт^отворю`. н^о і^ё^де'ѓмъ и^ сщ~н#еникомъ и^ держа'внымъ и^ правителемъ про'чїимъ. и^же сътворя'хђ дњло даже дотогда`, ничесоy сказа'хъ
|
|
17
|
17
|
|
І сказав я їм: ви бачите біду, в якій ми знаходимося; Єрусалим спустошений і ворота його спалені вогнем; ходімо, побудуємо стіну Єрусалима, і не будемо надалі в такому приниженні.
|
и^ рекохъ и^мъ. в^ы ꙁна'иᲄе ѓ^ꙁлобле'нїе сїе в# которомъ е^смы`. и^же і^ерsли'мъ ѓ^пђщенъ и^ вра'та е^го сконча'ны сђть ѓ^гне'мᲆ, прїидњте и^ съзи'ждемъ стњны і^ерsлимђ и^ не бђдемъ е^ще поношени,
|
|
18
|
18
|
|
І я розповів їм про руку Бога мого, що благодіє мені, а також і слова царя, які він говорив мені. І сказали вони: будемо будувати, — й укріпили руки свої на благу справу.
|
и^ скаꙁа'хъ и^мъ рђкђ б~а мое^го и^же е^сть бл~га со мною и^ словеса` цр~ева и^же гл~а мн^њ, и^ реко'хъ. въстанемъ и^ съзи'ждеM, и^ ё^крњпле'ни сђть рђки иX въ бл~го.
|
|
19
|
19
|
|
Почувши це, Санаваллат, Хоронит і Товія, аммонитський раб, і Гешем аравитянин глузували з нас і з презирством говорили: що це за справа, яку ви робите? чи не думаєте вже повстати проти царя?
|
слы'шаша же санавал#ла'тъ а^ронит#, и^ товїя ра'бъ а^манїевъ и^ гиса'мъ а^рави'тинъ. и^ посмњя'шася наM. и^ прїидо'ша къ намъ и^ ё^ничижи'шA. и^ реко'ша, ка'я е^сть сїя ве'щь ю%же творите`. е^гда сђпроти'вђ цр~ю эTмњта'етеся,
|
|
20
|
20
|
|
Я дав їм відповідь і сказав їм: Бог Небесний, Він благопоспішить нам, і ми, раби Його, станемо будувати, а вам немає частки і права і пам’яті в Єрусалимі.
|
и^ възда'хъ и^мъ словеса` и^ реко'хъ к ниM, б~ъ нб~си, то'и б~ъ на'шᲆ, и^ пособля'етъ наM, и^ мы` раби` е^го е^смы` въстанеM и^ съзидаеM. ва'м же нњсть ча'сти и^ прича'стїя и^ па'мяти въ і^и^л~и”
|
|
Глава 3
|
Глvа, г~”
|
|
1
|
1
|
|
І встав Елияшив, великий священик, і брати його священики і побудували Овечі ворота: вони освятили їх і вставили двері їх, і від вежі Меа освятили їх до вежі Хананела.
|
И$ въста` е^лїасђвъ сщ~ен#никъ вели'кїи, и^ бра'тїа е^го и^ сщ~енницы, и^ съзида'ша врата ста'дныя. сїи ѓ^ст~иша иX и^ положи'ша вра'та е^я`” и^ да'же до р~, лако'тъ стоя'тъ. ѓ^ст~иша е^го да же къ столпђ` а^намеи'лю.
|
|
2
|
2
|
|
І біля нього будували єрихонці, а біля них будував Закхур, син Імрія.
|
и^ близь е^го съзида'ша мђжи е^рихо'на, и^ бли'зь и^хъ съзида` закᲆхђръ, сн~а а^манїина.
|
|
3
|
3
|
|
Ворота Рибні будували уродженці Сенаї: вони покрили їх, і вставили двері їх, замки їх і засуви їх.
|
вра'та же ры'бнаа съзида'ша сн~ове а^сана'евы, сїи` сплетоша и^хъ и^ поста'виша вра'та е^го и^ заворы и^ верїя иX.
|
|
4
|
4
|
|
Біля них лагодив стіну Меремоф, син Урії, син Гаккоца; біля них лагодив Мешуллам, син Берехії, син Мешизабела; біля них лагодив Садок, син Баани;
|
и^ бли'ꙁъ иX съѕида` а^порамо'џъ сн~ъ ё'рїинъ, сн~а а^ккђсова, и^ блиZ е^го соѕида` мосолла'мъ, сн~ъ врахїевъ сн~а е^маꙁевиля. и^ бли'зъ е^го соѕида` данђ'и, сн~ъ ваа'новъ.
|
|
5
|
5
|
|
біля них лагодили фекойці; втім, найзнатніші з них не нахилили шиї своєї попрацювати для Господа свого.
|
и^ бли'зъ е^го соѕда'ша џекђи^ны. дръжавнїи же и^хъ не положиша и%го свое в# дњло г~а б~а свое^го”
|
|
6
|
6
|
|
Старі ворота лагодили Іоіада, син Пасеаха, і Мешуллам, син Бесодії: вони покрили їх і вставили двері їх, і замки їх і засуви їх.
|
и^ вра'та стары'е соѕида'ше и^ѓ^а'да, сн~ъ фасековъ. и^ масђлла'мъ сн~ъ васодїевъ” Тїи и^сплетоша и^хъ, и^ поста'виша вра'та е^го и^ ꙁаво'ры и^ верїя.
|
|
7
|
7
|
|
Біля них лагодив Мелатія гаваонитянин, та Іадон з Меронофа, з жителями Гаваона і Мицфи, підвладними зарічному областеначальнику.
|
и^ блиZ и^хъ соѕида'ша малтїя гаваѓ'ннинъ, и^ е^варонъ, миронаџитᲆ мђ'жи эT гаваѓ'на, и^ маа'съфа до сенїя кня'ѕя. и^же бы'сть ѓ^бо'нђ сᲄранђ` за рᲇко'ю.
|
|
8
|
8
|
|
Поруч з ним лагодив Уззиїл, син Харгаії, срібляр, а біля нього лагодив Хананія, син Гараккахима. І відновили Єрусалим до стіни широкої.
|
и^ блиZ е^го соѕида` ѓ^ꙁїиль сн~ъ а^рахїевᲆ зла'тарь. и^ блиZ е^го соѕида` а^нанїя, дорокеи'ма” И$ простро'ша і^ерsли'мъ да'же до сᲄњны` торго'выя ширњишїи.
|
|
9
|
9
|
|
Поруч з ними лагодив Рефаія, син Хура, начальник половини округу Єрусалимського.
|
и^ бли'ꙁъ е^го соѕида` рафаїя сн~ъ а^сђ'рь нача'лникъ среDнїе стогны і^ерsлимъскїа.
|
|
10
|
10
|
|
Біля них і навпроти дому свого лагодив Ієдаія, син Харумафа, а поруч з ним лагодив Хаттуш, син Хашавнії.
|
и^ блиZ е^го соѕида` и^е^де'я сн~ъ е^рима'џовᲆ проти'вђ до'мђ е^го. и^ бли'ꙁъ е^го соѕида` а^т#тђџъ сн~ъ а^саванїинъ,
|
|
11
|
11
|
|
На другій ділянці лагодив Малхія, син Харима, і Хашшув, син Пахаф-Моава; вони ж лагодили і вежу Пічну.
|
по'лᲆ ча'сти ё%гла. и^ соѕида` мельхїя сн~ъ е^и^рамовъ. и^ а^сђ'въ сн~ъ фаа'товъ до столпа` пека'реи”
|
|
12
|
12
|
|
Поруч з ними лагодив Шаллум, син Галлохеша, начальник половини округу Єрусалимського, він і дочки його.
|
И$ бли'зъ и^хъ соѕида` саллђмъ сн~ъ а^лои'съ. нача'лникъ по'лђ ча'сти сто'гны і^ерsлимъскїя, то'й и^ дще'ри е^го”
|
|
13
|
13
|
|
Ворота Долини лагодив Ханун і жителі Заноаха: вони побудували їх, і вставили двері їх, замки їх і засуви їх, і ще лагодили вони тисячу ліктів стіни до воріт Гнойових.
|
И$ врата до'лняя соѕида` а^ннђмᲆ и^ ѓ^бита^телищное. тїи` соѕида'ша и^хъ. и^ поста'виша вра'та иX и^ ꙁаво'ры и^ верїя. и^ Wа~, лакоT во стенњ` да'же до вра'тъ грязныхᲆ.
|
|
14
|
14
|
|
А ворота Гнойові лагодив Малхія, син Рехава, начальник Бефкаремського округу: він побудував їх і вставив двері їх, замки їх і засуви їх.
|
и^ вра'та гря'зная съзида` мелхїа сн~ъ риха'въ нача'лникъ стогны` виџакраMскїя. то'и и^ сн~ы е^го. и^ положи'лъ вра'та е^го и^ заво'ры и^ ве'рїя.
|
|
15
|
15
|
|
Ворота Джерела лагодив Шаллум, син Колхозея, начальник округу Мицфи: він побудував їх, і покрив їх, і вставив двері їх, замки їх і засуви їх, — він же лагодив стіну біля водоймища Селах навпроти царського саду і до сходинок, що спускаються від міста Давидового.
|
и^ вра'та и^сто'чника съзида` соло'монъ сн~ъ халезе'ѓ^въ нача'лникъ села` мае'сфа. то'и съзида` е^я` и^ ё^тверди” и^ посᲄа'ви вра'та е^го и^ заво'ры и^ ве'рїа” и^ стњнђ кђ'плїи ко'жаныхъ до сто'гны цр~евы. и^ да'ждь до стђпнїи и^же и^схо'дятъ эT гра'да двд~ва”
|
|
16
|
16
|
|
За ним лагодив Неємія, син Азбука, начальник половини округу Бефцурського, до гробниць Давидових і до викопаного ставка і до дому хоробрих.
|
По неM съѕида` нее^мїя сн~ъ завђ'ховъ нача'лникъ по'лђ ча'сти. виџ#сђровы да'же до врьте'па гро'ба двд~ва, и^ да'же до рыба'рица и^же вели'комъ дњ'ломъ създа'на е^сть. и^ да'ждь до до'мђ си'лнаго”
|
|
17
|
17
|
|
За ним лагодили левити: Рехум, син Ванія; біля нього лагодив Хашавія, начальник половини округу Кеїльського, за свій округ.
|
Поне'мъ съзида'ша левљ=ти. раё'м# сн~ъ ваннаи'мъ. поне'мъ съзида'ше а^са'вїа началникъ по'лђ части сᲄо'гны кеи'лы сто'гны е^го.
|
|
18
|
18
|
|
За ним лагодили брати їхні: Баввай, син Хенадада, начальник Кеїльського напівокругу.
|
и^ поне'мъ съѕида'ша бра'тїа и^хъ. венїи сн~ъ а^дана'довᲆ нача'лникъ по'лђ ча'сти кеи'лы.
|
|
19
|
19
|
|
А біля нього лагодив Езер, син Ісуса, начальник Мицфи, на другій ділянці, навпроти виходу до зброярні на розі.
|
и^ съзида` блиZ е^го а^зђръ сн~ъ і^ѓ^сђе^в#, сн~ъ ма'сџа мњ'рђ весе'лђю. проти'вђ въсхо'да крњплњ'ишаго ё%гла.
|
|
20
|
20
|
|
За ним ревно лагодив Варух, син Забвая, на другій ділянці, від рогу до дверей дому Елияшивового, великого священика.
|
и^ поне'мъ съѕида'ше варђхъ сн~ъ завђе^в# и^ мњ'рђ вто'рђю. и^ эT ё%гла да'же до вра'тъ до'мђ сђ'вовыхъ, сщ~енника вели'каго”
|
|
21
|
21
|
|
За ним лагодив Меремоф, син Урії, син Гаккоца, на другій ділянці, від дверей дому Елияшивового до кінця дому Елияшивового.
|
Поне'мъ съѕида'ше меримђ'џъ сн~ъ ё%рїи сн~а а^к#кђсова мњ'рђ вторђ'ю эT вра'тъ до'мђ сђ'вова, до постигне'нїя до'мђ сђ'вова”
|
|
22
|
22
|
|
За ним лагодили священики з околиць.
|
И$ поне'мᲆ съзида'ша сщ~енницы, мђж'и эT польскаго і^ѓ^рда'на.
|
|
23
|
23
|
|
За ними лагодив Веніамін і Хашшув, навпроти дому свого; за ними лагодив Азарія, син Маасеї, син Ананії, біля дому свого.
|
потњх'ъ съзида` венїами'нъ, и^ а^сђ'въ. проти'вђ домо'в# свои^хъ” И$ потњх'ъ созда` а^ꙁа'рїа сн~ъ маа^сїевъ сн~а а^на'нїина бли'ꙁђ до'мђ свое^го.
|
|
24
|
24
|
|
За ним лагодив Биннуй, син Хенадада, на другій ділянці, від дому Азарії до рогу і повороту.
|
по не'мъ създа` ванђ'и сн~ъ а^да'довъ мњ'рђ вторђ'ю эT до'мђ а^за'рїя да'жедо ё^клоне'нїя и^ да'же до ё%гла.
|
|
25
|
25
|
|
За ним Фалал, син Узая, навпроти рогу і вежі, що виступає від верхнього дому царського, яка біля двору в’язничного. За ним Федаія, син Пароша.
|
џала'ха сн~а ё^за'и^на проᲄи'вђ ё^клоне'нїя, и^ сто'лпъ и^же възвыси'ся эT до'мђ цр~ева высо'ко, т^о е^сть въ дворњ` темни'цы. понеM фада'їя сн~ъ форо'совъ.
|
|
26
|
26
|
|
Нефинеї ж, які жили в Офелі, полагодили навпроти Водяних воріт на схід і до вежі, що виступає.
|
и^ наџини'ми и^же ѓ^бита'хђ въ ѓ^џа'лњ да'же до вертогра'да вра'тъ во'дныX къ въсто'кђ. и^ стоlпъ и^же възвыси'ся.
|
|
27
|
27
|
|
За ними лагодили фекойці, на другій ділянці, від місця навпроти великої вежі, що виступає до стіни Офела.
|
по ни'хъ създа'ша џекђе'ни мњрђ вторђ'ю эT страны` стоlпа` вели'каго и^ высо'каго да'же до стњны` цр~кви.
|
|
28
|
28
|
|
Далі за воротами Кінськими лагодили священики, кожен навпроти свого дому.
|
въ вы'шняа же къ вра'тоM коне'вымъ съзида'ша сщ~енницы, е^ді'нъ ко'ждо же проти'вђ до'мђ свое^го.
|
|
29
|
29
|
|
За ними лагодив Садок, син Іммера, навпроти свого дому, а за ним лагодив Шемаія, син Шеханії, сторож східних воріт.
|
по ни'хъ съзида` саDдђ'къ сн~ъ е^м#ми'рь проти'вђ до'мђ свое^го. и^ поне'мъ създа'ше сама'їе сн~ъ сехенїевъ стра'жᲆ вра'тъ въсто'чныхъ.
|
|
30
|
30
|
|
За ним лагодив Хананія, син Шелемії, і Ханун, шостий син Цалафа, на другій ділянці. За ним лагодив Мешуллам, син Берехії, навпроти кімнати своєї.
|
поне'мъ съѕида'ше а^нанїя сн~ъ селемїеv и^ а^ино'мъ сн~ъ селфе ше'стыи мњ'рђ вторђ'ю. по ни'хъ създа` мисђл#ла'мъ сн~ъ варахїевъ. проти'вђ съкро'вищницы свое^я”
|
|
31
|
31
|
|
За ним лагодив Малхія, син Гацорфія, до дому нефинеїв і торговців, навпроти воріт Гаммифкад і до кутового житла.
|
поне'мъ созда'ше мелхїе сн~ъ сарафїевᲆ да'же до до'мђ виџанаџїева. и^ щиты прода'ющи проти'вђ вра'тъ сђ'дныхъ. и^ да'же до го'рницы ё%гла.
|
|
32
|
32
|
|
А між кутовим житлом до воріт Овечих лагодили сріблярі і торговці.
|
и^ внђтри` го'рницы ё%глы въ вра'тњх# стаDныхъ. съзида'ша сн~ове кова'ческїя, и^ щитопрода'вницы”
|
|
Глава 4
|
Глvа, д~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли почув Санаваллат, що ми будуємо стіну, він розсердився і багато досадував і знущався з юдеїв;
|
И$ бы'сть е^гда слы'шаше санавал#ла'тъ, и^же съзида'емᲆ стњ'ны, лђка'вно бњ` е^мђ, и^ гнњ'вася ѕњло. и^ посмњја^ся і^ё^де'ѓмъ”
|
|
2
|
2
|
|
і говорив при братах своїх і при самарійських військових людях, і сказав: що роблять ці жалюгідні юдеї? невже їм це дозволять? невже будуть вони приносити жертви? невже вони коли-небудь закінчать? невже вони оживлять камені з куп пороху, і притому попалені?
|
И$ рече преD бра'тїею свое'ю, сїя си'ла сомо'роv, и^ рече чт^о і^ё^деи` сїю сътворя'ютъ свои гра'дъ, н^о пожира'ютъ л^и, и^л^и въꙁмо'гђтъ дн~есь, ѓ^ста'вяT ка'менїе съ пра'хоM бы'ти ꙁемли сож#же'нней,
|
|
3
|
3
|
|
А Товія аммонитянин, який був поруч з ним, сказав: нехай будують їх; піде лисиця, і зруйнує їхню кам’яну стіну.
|
и^ товїя а^мани'тяниn, блиZ е^го прїиде, и^ рече и^мъ саме'ние, блиZ е^го прїиде, и^ рече и^мъ саме'ние пожираютъ, и^л^и ја^дя'тъ эT мњста иX, не възы'идетъ л^и лиси'ца, и^ разориT стњнђ` ка'менеи иX”
|
|
4
|
4
|
|
Почуй, Боже наш, у якій ми зневазі, і оберни ганьбу їх на їхню голову, і віддай їх на презирство в землі полону;
|
И$ рече нее^мїя, слы'ши б~е нашъ, ја%ко сътворе'ни е^смы` въ смњя'нїе” ѓ^брати` поноше'нїе и^хъ на главђ` и^хъ. и^ да'и иM въ посмњя'нїе в зе'млю плњне'нїя,
|
|
5
|
5
|
|
і не покривай беззаконня їх, і гріх їх нехай не згладиться перед лицем Твоїм, тому що вони засмутили тих, що будують!
|
не покры'и безако'нїя иX”
|
|
6
|
6
|
|
Ми однак же будували стіну, і складена була вся стіна до половини її. І в народу вистачало ретельности працювати.
|
|
|
7
|
7
|
|
Коли почув Санаваллат і Товія, й аравитяни, й аммонитяни, і азотяни, що стіни Єрусалимські відновлюються, що пошкодження почали лагодитися, то їм стало дуже прикро.
|
Бы'сть же е^гда слы'шаше санавалаT, и^ товїя, и^ а^равїи и^ а^мони'ты, ја%ко и^зведе'на бы'сть щњ'ль сᲄњны` і^ерsли'скїа, зане` почаша междђ разбїенїя дњлати, гнњвахђся ѕњло”
|
|
8
|
8
|
|
І змовилися всі разом піти війною на Єрусалим і зруйнувати його.
|
И$ събра'ни сђть вс^и въкђпњ, да прїидђтъ и^ ѓ^плъча'тся проти'вђ і^ерsлима”
|
|
9
|
9
|
|
І ми молилися Богу нашому, і ставили проти них варту вдень і вночі, для порятунку від них.
|
И$ моли'хомъ б~а нашего, и^ поста'вихоM на стра'жи, на стњнњ` дн~ь и^ но'щъ, проти'вђ и^хъ”
|
|
10
|
10
|
|
Але юдеї сказали: ослабла сила в носіїв, а сміття багато; ми не в змозі будувати стіну.
|
Рече же і^ё'да, и^стомле'на е^сть си'ла вра'гъ, и^ зеMля` мно'га е^сть, и^ мы` не мо'жемъ съзида'ти стњнђ`”
|
|
11
|
11
|
|
А вороги наші говорили: не дізнаються і не побачать, як раптом ми ввійдемо в середину їх і переб’ємо їх, і зупинимо справу.
|
И$ реко'ша ѓ^скорбля'ю^щїи` на'съ, да не зна'ютъ и^ не вᲇдяT до'ндеже прїидемъ посредњ и^хъ, и^ ё^бїемъ и^хъ, и^ преста'ти сътвори'мъ дњло”
|
|
12
|
12
|
|
Коли приходили юдеї, які жили поряд з ними, і говорили нам разів десять, з усіх місць, що вони нападуть на нас,
|
Бы'сть же грядђщимъ і^ё^де'ѓ^мъ, и^же ѓ^бита'хђ бли'ꙁь и^хъ, гл~ющи намъ, въсходятъ эT всњхъ ја%зы'къ на' ны”
|
|
13
|
13
|
|
тоді в низинних місцях біля міста, за стіною, на місцях сухих поставив я народ за племенами з мечами їхніми, зі списами їхніми і луками їхніми.
|
И$ поста'вихъ въ мњсто послњ стnњ въ закрове'нїи, и^ поста'вихъ лю'ди по чинђ` с ме'чи и^ с# сђлицами и^ лђ'ки,
|
|
14
|
14
|
|
І оглянув я, і став, і сказав найзнатнішим і начальникам і решті народу: не бійтеся їх; пом’ятайте Господа великого і страшного і воюйте за братів своїх, за синів своїх і за дочок своїх, за дружин своїх і за доми свої.
|
и^ ви'дњхъ и^ въста'хъ. и^ реко'хъ къ державнњ'ишимъ и^ старњ'ишинаM. и^ къ про'чимъ ча'стемъ наро'да” Не бо'итеся эT лица` и^хъ. г~а на'шего вели'каго и^ стра'шнаго, въспомина'иᲄе и^ ѓ^полчи'теся ꙁа бра'тїю ва'шђ сн~овᲆ ва'шихъ и^ дще'ри ва'ши и^ же'ны ва'ши и^ домовъ ва'шихъ.
|
|
15
|
15
|
|
Коли почули вороги наші, що нам відомий намір їхній, тоді зруйнував Бог задум їхній, і всі ми повернулися до стіни, кожен на свою роботу.
|
Бы'сть же е^гда` ё^слы'шаша враѕи на'ши, ја%ко ја^влеn бы'сть на'мъ совњтъ и^хъ, разори` б~ъ ја%же съвњща'ша. и^ ѓ^брати'хоMся вс^и на стњ'ны е^ді'нъ кождо же къ дњ'лђ свое^мђ”
|
|
16
|
16
|
|
З того дня половина молодих людей у мене займалася роботою, а інша половина їх тримала списи, щити і луки і лати; і начальники знаходилися позаду всього дому Іудиного.
|
И$ бы'сть эT дн~и того. по'лъ въчине'ныхъ ю%ношъ и^ дњ'лахђ дњ'ло. и^ полови'на и^хъ ё^гото'вана бы'сть къ бра'ни. и^ сђ'личницы и^ щи'тни и^ лђ'ки и^ ѓ^рђж'ницы и^ нача'лницы ꙁа всњмъ до'момъ і^ё'динымъ
|
|
17
|
17
|
|
Ті, що будували стіну і носили важке, яке накладали на них, однією рукою виконували роботу, а другою тримали спис.
|
съѕида'ющи стњ'ны, и^ нося'щїи бремена` съ ѓ^рђж'їемъ е^ді'нђ рђ'кђ свою творя'хђ дњ'ло и^ дрђго'ю держа'хђ ме'чъ.
|
|
18
|
18
|
|
Кожен із тих, що будували, підперезаний був мечем по стегнах своїх, і так вони будували. Біля мене знаходився сурмач.
|
съзида'ющимъ же е^ді'номђ комђж'до ме'чъ бы'сть ѓ^поя'санᲆ при бе'дрђ е^го. и^ съзида'хђ и^ трђбяхђ трђба'ми блиZ и^хъ.
|
|
19
|
19
|
|
І сказав я найзнатнішим і начальникам і решті народу: робота велика і об’ємна, і ми розсіяні по стіні і віддалені один від одного;
|
и^ реко'хъ къ державнњ'ишимъ и^ къ старњ'ишинамъ, и^ къ про'чимъ ча'стемъ наро'да дњ'ло вели'ко е^сть и^ простра'нно. и^ м^ы эTлђче'ни е^смы` на стњнњ дале'че е^ді'нъ эT дрђга'го.
|
|
20
|
20
|
|
тому звідки ви почуєте звук труби, в те місце збирайтеся до нас: Бог наш буде воювати за нас.
|
и^ въ мњ'стњ и^дњж'е ё^слы'шите гла'съ трђ'бныи, та'мотецњте к на'мъ. и^ б~ъ на'шъ ѓ^полчи'тся ѓ^ наs.
|
|
21
|
21
|
|
Так виконували ми роботу; і половина тримала списи від сходу зорі до появи зірок.
|
и^ мы` т^о сътворя'емъ дњ'ло. и^ по'лъ насъ держа'хђ сђ'лицы эT восхо'да ꙁори`. до'ндеже вꙁы'идђтъ ѕвњ'зды.
|
|
22
|
22
|
|
Крім цього, у той же час я сказав народу, щоб в Єрусалимі ночували всі з рабами своїми, — і будуть вони у нас вночі на варті, а вдень на роботі.
|
въ вре'мя же т^о реко'хъ по'лкомъ. е^ді'нъ ко'ждо съ ѓ%трокомъ свои^мъ да пребыва'етъ въ среди і^ерsлима. и^ да бђдTђ вамъ стра'жа в но'щи и^ дн~ь на дњла'нїе
|
|
23
|
23
|
|
І ні я, ні брати мої, ні слуги мої, ні вартові, які супроводжували мене, не знімали із себе одягу свого, у кожного були під рукою меч і вода.
|
а%ꙁ же и^ бра'тїя мои` и^ ѓ'троцы мои, и^ стра'жи и^же бя'хђ послњ мене`, не снима'хомъ ѓ^дњя'нїя на'ша т^ђ, ни е^ді'нъ эT мђж'ъ”
|
|
Глава 5
|
Глvа, е~”
|
|
1
|
1
|
|
І зробилося велике ремство в людях і у дружин їхніх на братів своїх юдеїв.
|
И$ бы'сть во'пль лю'демъ и^ жена'мъ и^хъ, вели'къ стропти'вᲆ бра'тїи своиX і^ё^де'и.
|
|
2
|
2
|
|
Були такі, які говорили: нас, синів наших і дочок наших багато; і ми бажали б діставати хліб і годуватися і жити.
|
и^ бя'хђ и^же гл~ахђ” Сн~ове на'ши и^ дще'ри на'ши мно'го сђть ѕњ'ло. и^ прїимемъ ꙁа цњнђ` пшени'цђ и^ ја^диM и^ живе'м#.
|
|
3
|
3
|
|
Були і такі, які говорили: поля свої, і виноградники свої, і доми свої ми закладаємо, щоб дістати хліба від голоду.
|
і^ бяхђ и^же гл~аша” Поля` на'ши и^ винограды на'ши и^ домы наша дадиM в ꙁалоh. и^ прїимемъ пшени'цђ въ гла'дъ”
|
|
4
|
4
|
|
Були і такі, які говорили: ми позичаємо срібло на подать царю під заставу полів наших і виноградників наших;
|
І$ и'нїи гл~ахђ взаи^мъ прїимемᲆ. пњ'няѕи в дани цр~евњи. дае'м# же поля` на'ши и^ виногра'ды, и^ до'мы на'ша”
|
|
5
|
5
|
|
у нас такі самі тіла, як тіла у братів наших, і сини наші такі самі, як їхні сини; а ось, ми повинні віддавати синів наших і дочок наших у раби, і деякі з дочок наших уже знаходяться в поневоленні. Немає ніяких засобів для викупу в руках наших; і поля наші і виноградники наші в інших.
|
И$ нн~њ ја%ко пло'ть бра'тїи на'шихъ, та'ко пло'ти на'ши сђть. и^ ја%ко сн~ове и^хъ та'ко и^ сн~ове на'ши” Се^ мы` поDни'ꙁиM сн~ы на'ши, и^ дще'ри на'ши в рабо'тђ. и^ эT дще'рїи сђть на'шихъ рабы'ни. не и^мњ'емᲆ эTкђ'дђ мо'жеM эTкђпи'ти” И$ поля` на'ши и^ виногра'ды на'ши и^нїи въздержа'тъ”
|
|
6
|
6
|
|
Коли я почув ремство їх і такі слова, я дуже розсердився.
|
И$ ѓ^скорбњ'хъ ѕњ'ло е^гда` слы'шахъ во'пль и^хъ по словеси` семђ`.
|
|
7
|
7
|
|
Серце моє обурилося, і я суворо дорікнув найзнатнішим і начальникам і сказав їм: ви берете лихву з братів своїх. І скликав я проти них велике зібрання
|
помысли же срDце мое въ мнњ`. и^ ꙁапрњти'хъ державнњ'ишимъ и^ старњ'ишинамъ, и^ реко'хъ и^мъ” Ро'стъ ни е^ді'ни эT бра'тїи на'шихъ сᲆдњла'ите” И$ събра'хъ сђпроти'вђ и^мъ содвиже'нїе вели'ко,
|
|
8
|
8
|
|
і сказали їм: ми викуповували братів своїх, юдеїв, проданих народам, скільки було сил у нас, а ви продаєте братів своїх, і вони продаються нам? Вони мовчали і не знаходили відповіді.
|
и^ реко'хъ иM. и^ м^ы, ја%ко ꙁна'ете эTкђпи'ли е^смы` бра'тїю на'шђ і^ё^де'и, и^же прода'ни бя'хђ ја^ꙁы'коM по може'нїю на'шемђ” И$ в^ы бо прода'ите бра'тїа ва'ши и^ эTда'сться вамъ” И$ ё^молча'ша не ѓ^брњто'ша чт^о эTвњща'ти”
|
|
9
|
9
|
|
І сказав я: недобре ви робите. Чи не в страху Бога нашого повинні ходити ви, щоб уникнути ганьблення від народів, ворогів наших?
|
Реко'х# же к ни'мъ, нњ'сть до'брая ве'щъ кою` творите` в^ы, чт^о ради не въ стра'сњ б~а на'шего хо'дите. е^же не поно'сиTся на'мъ эT ја^ꙁы'къ враго'въ на'шихъ.
|
|
10
|
10
|
|
І я також, брати мої і ті, що служили при мені, давали їм у борг і срібло і хліб: залишимо їм борг цей.
|
и^ а'зъ и^ братїя мои, и^ ѓ'троцы мои ꙁаи^мова'хомъ эT ни'хᲆ мно'ги пᲇняѕи и^ пшени'цђ” И$ реко'хъ ѓ^ста'вимъ ё^бо прельще'нїе сїе,
|
|
11
|
11
|
|
Поверніть їм нині ж поля їхні, виноградні й оливні сади їхні, і доми їхні, і ріст, за який зі срібла і хліба, і вина й олії, за який ви позичили їм.
|
възда'ите и^мᲆ дне'сь поля` и^хъ, и^ виногра'ды и^хъ, и^ ма'слины и^хъ, и^ до'мы и^хъ. н^о па'че и^ эT пњ'няѕїи пшени'цы. вина` і^ е^ле'я и%м#же не въ пра'во проше'нїе вꙁаконя'ете в ниX, да'ите в ниX мњ'сто”
|
|
12
|
12
|
|
І сказали вони: повернемо і не будемо з них вимагати; зробимо так, як ти говориш. І покликав я священиків і звелів їм дати клятву, що вони так зроблять.
|
И$ реко'ша въздади'мъ, эT ни'хъ ничего въспро'симъ” Та'коже сътво'риM ја%коже гл~еши” И$ въꙁваX сщ~еникоv и^ ꙁакля'хъ и^хъ да сътво'рятъ потомђ` чт^о гл~ахъ.
|
|
13
|
13
|
|
І витрусив я одяг мій і сказав: так нехай витрусить Бог усяку людину, що не стримає слова цього, з дому його і з маєтку його, і так нехай буде в нього витрясено і порожньо! І сказало все зібрання: амінь. І прославили Бога; і народ виконав слово це.
|
на'ипа'че ѓ^трясоX нњ'дра мои и^ рекоX. та'ко ѓ^трясе'тъ б~ъ вся'каго мђ'жа и^же не и^спо'лнитъ сло'ва того эT до'мђ е^го, и^ эT трђдовъ и^хъ. та'ко ѓ^трясе'нъ и^ пра'зденъ да бђ'детъ. и^ рече вс^е мно'жество а^ми'нь. и^ въсхва'лиша б~а” Сᲆтвори'ша лю'дїе ја^ко бы'сть рече'но.
|
|
14
|
14
|
|
Ще: з того дня, як визначений я був областеначальником їхнім у землі Юдейській, від двадцятого року до тридцять другого року царя Артаксеркса, протягом дванадцяти років я і брати мої не їли хліба областеначальників.
|
эT дн~и того во'ньже повелњ` цр~ь мнњ` да бђ'дђ во'ждъ въ ꙁемли` і^ё'динњ, эT лњта к~ го. да'же до лњта, л~ го, и^ в~ го” А$ртаће'рћа цр~я по лњтXњ, в~і тиX, а%ꙁъ и^ братїя моя` пища и^же во'ждеM възда'тися и%мать не ја^до'хомъ.
|
|
15
|
15
|
|
А попередні областеначальники, що були до мене, обтяжували народ і брали з нього хліб і вино, крім сорока сиклів срібла; навіть і слуги їхні панували над народом. Я ж не робив так зі страху Божого.
|
и^ пища и^же бы'ша пре'же мене` ѓ^тяг#чиша на нихъ. и^ прїя'ша эT ни'хъ въ хлњ'бњ, и въ винњ`, и^ въ пњ'няѕеX всякъ дн~ь, дидра'гмъ. м~” Но и^ слђже'бницы иX ѓ^блада'ша люDми” А/з# же не сътвориX та'ко ра'ди стра'ха бж~їя,
|
|
16
|
16
|
|
При цьому роботи на стіні цій я підтримував; і полів ми не закуповували, й усі слуги мої збиралися туди на роботу.
|
н^о па'че в дњ'ло стњна'мъ съѕида'хъ, и^ по'ля не кђпи'хъ. и^ вс^и ѓ%троцы мои събра'ни к дњ'лђ бя'хђ,
|
|
17
|
17
|
|
Юдеїв і начальників по сто п’ятдесят людей бувало за столом у мене, крім тих, хто приходив до нас з навколишніх народів.
|
і^ё^де'и же и^ старњ'ишинъ, р~. и^ н~ мђжїи. і^ и'же грядя'хђ к на'мъ эT јаꙁы'ъ и^же въѓ%крsтъ наs сђть, къ трапепе'зњ мое'и”
|
|
18
|
18
|
|
І ось що бувало приготоване на один день: один бик, шість добірних овець і птахи готувалися у мене; і за десять днів витрачалося безліч усякого вина. І, попри все те, хліба областеначальничого я не вимагав, тому що важка служба лежала на народі цьому.
|
И$ бя'хђ ё^гото'вана мнњ` на ко'жDо дн~ь во'лъ е^ді'нᲆ, ѓ%венъ, ѕ~, и^ꙁбра'нныхъ. и^ коꙁе'лᲆ бы'сть м^и. такоy и^ эT птиц#. междђ десяти вино` гро'ꙁнDое, і^ ина мно'га възда'яхђ. на'ипа'че и^ пища госпоDствђ моемђ не в#ꙁыска'хъ. ѕњ'лна б^о бя'ше рабо'та на лю'дехъ сихᲆ, ё^тоненъ по'лкъ.
|
|
19
|
19
|
|
Пом’яни, Боже мій, на благо мені усе, що я зробив для народу цього!
|
помяни м^я б~е мои въ бл~го по всњ'хъ и^же сътвори'хъ лю'деM тњ'мъ”
|
|
Глава 6
|
Глvа, ѕ~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли дійшло до вух Санаваллата і Товії і Гешема аравитянина й інших ворогів наших, що я відбудував стіну, і не залишалося в ній пошкоджень — втім, до того часу я ще не ставив дверей у ворота, —
|
Бы'сть же е^гда` слы'ша санаваlла'тъ и^ товїя, і^ и^са'мђ а^рави'т#скомђ, и^ про'чимъ враго'мъ на'шимъ, ја^ко създа'хђ стњнђ`. и^ не ѓ^ста` в ни'хъ дх~ъ. и^ а'ꙁъ да'же до вре'мени ѓ%ного, две'рїи не поста'вихъ въ вра'тњхъ.
|
|
2
|
2
|
|
тоді прислали Санаваллат і Гешем до мене сказати: прийди, і зійдемося в одному із сіл на рівнині Оно. Вони замишляли зробити мені зло.
|
посла` санаваlла'тъ и^ сиса'м# къ мнњ` гл~ющи. прїиди и^ събере'мся въкђ'пњ в по'ле на мњ'сто ѓ%но гл~емое. тїи же мышля'хђ да сътво'рятᲆ м^и ѕло`”
|
|
3
|
3
|
|
Але я послав до них послів сказати: я зайнятий великою справою, не можу зійти; справа зупинилася б, якби я залишив її і зійшов до вас.
|
И$ посла'хъ к ни'мъ посло'въ гл~ющи. дњ'ло вели'ко. а%зъ творю` и^ не могђ` сни'ти, да не преста'нетъ дњ'ло. е^гда же съвершђ е& възы'идђ къ ва'мъ”
|
|
4
|
4
|
|
Чотири рази присилали вони до мене з таким самим запрошенням, і я відповідав їм те саме.
|
И$ посла'ша же кᲆ мнњ` ја%ко гл~ъ се'и, и^ посла'ша къ мнњ` посе'мᲆ,
|
|
5
|
5
|
|
Тоді прислав до мене Санаваллат у п’ятий раз свого слугу, в якого в руці був відкритий лист.
|
и^ посла` къ мнњ` санавала'тъ, е~ го ѓ%трока свое^го, посла'нїе и^мњ'ющи в рђ'кђ свою` пи'санђ та'ко”
|
|
6
|
6
|
|
У ньому було написано: чутка носиться в народах, і Гешем говорить, начебто ти і юдеї задумали відпасти, для чого і будуєш стіну і хочеш бути в них царем, за тими ж чутками;
|
Въ ја^зы'цњхъ слы'шано е^сть. и^ сиса'мъ реq. ја%кот^ы і^ и^ё^де'и мы'слите эTмњта'тися” И$ сего ра'ди т^ы съѕида'еши стњ'нђ и^ въздви'гнђти себе` хо'щеши и^мъ в# цр~я. сеа' же ра'ди вины
|
|
7
|
7
|
|
і пророків поставив ти, щоб вони розголошували про тебе в Єрусалимі і говорили: цар Юдейський! І такі розмови дійдуть до царя. Отже, приходь, і порадимося разом.
|
и^ прoрки поставля'еши себњ`. да бђ'деши въ і^ерsлимњ цр~емъ и^ въ і^ё^де'и. и^ нн~њ въꙁвњстятся цр~ю словеса` сїя. сего ра'ди нн~њ прїиди да сътво'римъ совњтъ въкђ'пњ”
|
|
8
|
8
|
|
Але я послав до нього сказати: нічого такого не було, про що ти говориш; ти вигадав це своїм розумом.
|
И$ посла'хъ к ниM гл~ющи, нњ'сть сътворе'но по словеси` семђ` и^же т^ы гл~еши, ја%ко эT срDца твое^гот^ы л#же'ши и^х#,
|
|
9
|
9
|
|
Бо всі вони залякували нас, думаючи: опустяться руки їхні від цієї справи, і вона не відбудеться; але я тим більше зміцнив руки мої.
|
ја%ко вс^и страшатъ насъ гл~ющи, престанђтъ рђ'ки иX эT дњ'ла сего и^ не сътвориTся” Сего ради нн~њ наипаче ё^крњпи'хъ рђ'ки мои`,
|
|
10
|
10
|
|
Прийшов я в дім Шемаії, сина Делаії, сина Мегетавелового, і він замкнувся і сказав: ходімо в дім Божий, всередину храму, і замкнемо за собою двері храму, тому що прийдуть убити тебе, і прийдуть убити тебе вночі.
|
и^ аꙁъ внидо'хъ въ до'мъ семее^въ сн~а далаїе^ва, сн~а метавеи'лева, и^ се'и съдержася м^и и^ рече” Съберњ'мся въ до'мᲆ бж~їи среди е^го, и^ ꙁаключи'мо две'ри е^го, ја%ко прихо'дяT нощїю да забїютъ т^я”
|
|
11
|
11
|
|
Але я сказав: чи може втікати така людина, як я? Чи може такий, як я, увійти в храм, щоб залишитися живим? Не піду.
|
И$ реко'хъ кт^о е^сть подо'бенъ мнњ` да бњжи'т#, и^ кт^о подо'бенъ ја%ко азᲆ, въни'детᲆ въ цр~ковь и^ живетъ, не вни'дђ”
|
|
12
|
12
|
|
Я знав, що не Бог послав його, хоча він пророче говорив мені, але що Товія і Санаваллат підкупили його.
|
И$ разђмњ'хъ и^ с^е б~ъ не посла е^го, ја^ко пррoчествова сло'во на мя,
|
|
13
|
13
|
|
Для того він був підкуплений, щоб я злякався і зробив так і згрішив, і щоб мали про мене недобру думку і переслідували мене за це докорами.
|
и^ товїа, и^ санаваlлатъ, ная'ша на мя наро'дъ да ё^страшђся и^ сътворю` тако, и^ съгрњшђ` и^ да бђ'дђ и^мъ въ и^мя лђкавое, і^ и^мњ'емъ ѕл^о, ја^ко да поно'сятъ м^и,
|
|
14
|
14
|
|
Пом’яни, Боже мій, Товію і Санаваллата за цими справами їхніми, а також пророчицю Ноадію й інших пророків, які хотіли залякати мене!
|
помяни` б~е товїю и^ санаваlлата по дњ'лђ иX си'цевђ, и^ наѓ^дїя пррoка и^ про'чиX пррoкъ и^же страшахђ мя”
|
|
15
|
15
|
|
Стіна була зроблена у двадцять п’ятий день місяця Елула, за п’ятдесят два дні.
|
И$ съверше'на е^сть стњна, к~е го, мцsа е^лђ'ла, вᲆ н~в дн~и”
|
|
16
|
16
|
|
Коли почули про це всі вороги наші, і побачили це всі народи, які навколо нас, тоді вони дуже впали в очах своїх і пізнали, що це діло зроблено Богом нашим.
|
И$ бы'сть б^о е^гда слы'шаша вс^и враѕи наши, и^ ё^боя'шася вс^и ја^зы'цы, и^же бя'хђ ѓ%крsтъ насъ, нападе` страX вели'къ въ ѓ%чи и^хъ, и^ позна'ша и^же эT г~а б~а нашего сътворе'но быs дњ'лот^о”
|
|
17
|
17
|
|
Зверх того в ті дні найзнатніші юдеї багато писали листів, які посилалися до Товії, а Товіїні листи приходили до них.
|
И$ въ дн~и тїи мно'ѕи державнњ'ишїи въ і^ёде'и посланїа послаша к товїи` и^ эT товїя посланїя грядя'хђ к ниM,
|
|
18
|
18
|
|
Тому що багато хто в Юдеї був у клятвеному союзі з ним, бо він був зятем Шеханії, сина Арахового, а син його Іоханан узяв за себе дочку Мешуллама, сина Верехії.
|
мно'ѕи б^о бя'хђ въ і^ё^де'и и^мњ'ющи въ кля'твњ е^го, ја%ко зя'ть б^њ сехенїевъ сн~а и^ё^рае^ва, і^ѓ^аннаџаn сн~ъ е^го прїя` дще'рь месол#ла'мовђ сн~а варахїева въ женђ`,
|
|
19
|
19
|
|
Навіть про доброту його вони говорили при мені, і мої слова переносилися до нього. Товія надсилав листи, щоб залякати мене.
|
и^ словеса е^я` бњ'хђ кᲆ мнњ` гл~ющи, и^ словеса мои` эTнося'щи е^мђ и^ послаше посланїе товїя да ё^страшитъ мене`”
|
|
Глава 7
|
Глvа, з~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли стіна була побудована, і я вставив двері, і поставлені були на своє служіння воротарі і співці і левити,
|
И$ бы'сть е^гда` създа'на е^сть стњна`, и^ положи'хъ две'ри и^ счита'хъ две'рницы. и^ пᲇв#цы и^ левљ=ти,
|
|
2
|
2
|
|
тоді наказав я братові моєму Ханані і начальникові єрусалимської фортеці Хананію, бо він більше за багатьох інших був людиною вірною і богобоязкою,
|
повелњхъ а^нанїи бра'тђ мое^мђ, и^ а^на'нїи начаlникђ домђ ви'рова эT і^ерsлима” То'и б^о бњ` ја^ко мђжъ и%стинеn. и^ боја%ся б~а па'че про'чихъ”
|
|
3
|
3
|
|
і сказав я їм: нехай не відчиняють воріт єрусалимських, доки не обігріє сонце, і доки вони стоять, нехай зачиняють і замикають двері. І поставив я сторожами жителів Єрусалима, кожного на свою варту і кожного навпроти дому його.
|
И$ реко'х# и^мъ, да не эTверзђтся вра'та і^ерsлиMская до'ндеже възы'идетъ слн~це” И$ еще` и^мъ бдя'щиM, да ꙁаключаTся вра'та, и^ ꙁасђ'нђты да бђтъ засо'вами, и^ поста'вихъ стра'жи эT ѓ^бита'ющиX въ і^ерsлимњ. мђжъ е^ді'нъ ко'жDо во стра'жи свое'й. и^ мђжъ ко'жDо проти'вђ до'мђ свое^го
|
|
4
|
4
|
|
Але місто було просторе і велике, а народу в ньому було небагато, і доми не були побудовані.
|
граD же бы'сть широ'къ ѕњло и^ вели'к#. и^ людїи ма'ло посреди е^го. и^ не бя'хђ домы` созда'ны
|
|
5
|
5
|
|
І поклав мені Бог мій на серце зібрати найзнатніших і начальників і народ, щоб зробити перепис. І знайшов я родовідний перепис тих, які прийшли спочатку, і в ньому написано:
|
б~ъ же да'лъ въ срDце мое и^ събра'хъ держа'внњишихъ князе'и и^ наро'дъ въ собо'ръ пђти и^ ѓ^брњто'хъ кни'гђ съвокђпле'ннаго пђти`, и^же въꙁыидо'ша прь'вое. и^ ѓ^брњто'хъ пи'сано в не'и,
|
|
6
|
6
|
|
ось жителі країни, які вирушили, із полонених, переселених Навуходоносором, царем Вавилонським, і повернулися в Єрусалим і Юдею, кожен у своє місто, —
|
и^ тїи сн~ове и%стин#нїи. и^же въсходя'щїи эT плњне'нїя, преселе'нїя и^хже пресели` навходоносо'ръ цр~ь вављ=лоньскїи. и^ ѓ^брати'шася въ і^ерsлимъ и^ і^ё^де'ю мђжъ е^ді'нъ коQдо въ градъ свой.
|
|
7
|
7
|
|
ті, які пішли з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Азарією, Раамією, Нахманієм, Мардохеєм, Билшаном, Мисферефом, Бигваєм, Нехумом, Вааною. Кількість людей народу Ізраїлевого:
|
съ зорова'велеM, і^е^сђе^м#, і^ нее^мїеM и^ а^за'рїа, и^ вее^льманае^ма'нъ, мардохе'и, веа^саn, масаџара'џъ, е%з#дра, въг#гђа'и. и^ наё'мъ, ваа'на. масџа'ръ” Число` мђжїи людїи і^и^л~евъ,
|
|
8
|
8
|
|
синів Пароша дві тисячі сто сімдесят два.
|
сн~ове фаро'совы, Wв~, ро~в.
|
|
9
|
9
|
|
Синів Сафатії триста сімдесят два.
|
Сн~ове сафатїевы т~, о~в”
|
|
10
|
10
|
|
Синів Араха шістсот п’ятдесят два.
|
Сн~ове и^ре'евы, х~, н~в.
|
|
11
|
11
|
|
Синів Пахаф-Моава, із синів Ісуса й Іоава, дві тисячі вісімсот вісімнадцять.
|
Сн~ове фаа^џ#моа'вовы” Сн~овъ и^ѓ^сђ'евыхъ і^ѓ^а'вовыхъ. Wв~, х~ и^ и~і.
|
|
12
|
12
|
|
Синів Елама тисяча двісті п’ятдесят чотири.
|
Сн~ове е^ла'мовы, Wа~, с~, н~д”
|
|
13
|
13
|
|
Синів Заффу вісімсот сорок п’ять.
|
Сн~ове соџђ'евы, и~ сTо, м~е”
|
|
14
|
14
|
|
Синів Закхая сімсот шістдесят.
|
Сн~ове ꙁаха'ие^вы, з~, сотъ, ћ~”
|
|
15
|
15
|
|
Синів Биннуя шістсот сорок вісім.
|
Сн~ове венђ'ие^вы, х~, м~и” Сн~ове ꙁак#хђ'ие^вы, х~, ѕ~ десяT. сн~ве ванђевы х~, м~и.
|
|
16
|
16
|
|
Синів Бевая шістсот двадцять вісім.
|
сн~ве виреі^е^вы, х~, к~и.
|
|
17
|
17
|
|
Синів Азгада дві тисячі триста двадцять два.
|
сн~ве гетадовы, Wв~, тк~в.
|
|
18
|
18
|
|
Синів Адоникама шістсот шістдесят сім.
|
сн~ве а^доникамли, х~ ѕ~, десяT, з~.
|
|
19
|
19
|
|
Синів Бигвая дві тисячі шістсот сім.
|
сн~ве гавђі^е^вы, Wв~, ѕ~, десяT з~.
|
|
20
|
20
|
|
Синів Адина шістсот п’ятдесят п’ять.
|
сн~ве и^дини, х~ н~д,
|
|
21
|
21
|
|
Синів Атера з дому Єзекії дев’яносто вісім.
|
Сн~ове а^ти'ри. и^ сн~ове е^ꙁехїевы џ~. со'тъ,
|
|
22
|
22
|
|
Синів Хашума триста двадцять вісім.
|
и~” Сн~ове и^самїевы тк~и”
|
|
23
|
23
|
|
Синів Вецая триста двадцять чотири.
|
Сн~ове васа'їевы тк~д”
|
|
24
|
24
|
|
Синів Харифа сто дванадцять.
|
Сн~ове а^ри'фовы, рв~і” Сн~ове а^се'новы, с~ к~г.
|
|
25
|
25
|
|
Уродженців Гаваона дев’яносто п’ять.
|
Сн~ове гаваѓ'ни, л~”
|
|
26
|
26
|
|
Жителів Вифлеєма і Нетофи сто вісімдесят вісім.
|
Сн~ове веџалее%мовы, рк~и” Сн~ове а^то'фовы н~ѕ.
|
|
27
|
27
|
|
Жителів Анафофа сто двадцять вісім.
|
Сн~ове а^наџо'џовы, рк~и”
|
|
28
|
28
|
|
Жителів Беф-Азмавефа сорок два.
|
Сн~ве а^ꙁамо'џовы мђжи ви'џовы, м~в.
|
|
29
|
29
|
|
Жителів Кириаф-Іарима, Кефири і Беерофа сімсот сорок три.
|
мђжи карїаџїари'мовы и^ фи'ровы и^ виро'џовы з~. сотъ, м~г.
|
|
30
|
30
|
|
Жителів Рами і Геви шістсот двадцять один.
|
мђжи а^ра'ма и^ гава'я, х~, к~а.
|
|
31
|
31
|
|
Жителів Михмаса сто двадцять два.
|
мђжи махима'совы рк~в.
|
|
32
|
32
|
|
Жителів Вефиля і Гая сто двадцять три.
|
мђжи веџи'ли и^ ха'и, рк~г.
|
|
33
|
33
|
|
Жителів Нево другого п’ятдесят два.
|
мђжи а^навїя дрђга'го, н~в. Сн~ове мегево'са дрђга'го, р~н и^ ѕ~.
|
|
34
|
34
|
|
Синів Елама другого тисяча двісті п’ятдесят чотири.
|
и^ мђжи и^лама'евы, Wа~ сн~в”
|
|
35
|
35
|
|
Синів Харима триста двадцять.
|
Сн~ове і^а^ра'мовы т~к”
|
|
36
|
36
|
|
Уродженців Єрихона триста сорок п’ять.
|
Сн~ове и^ери'ховы, тм~е”
|
|
37
|
37
|
|
Уродженців Лода, Хадида й Оно сімсот двадцять один.
|
Сн~ове лодади'довы и^ ѓ'новы, з~ со'тъ к~а”
|
|
38
|
38
|
|
Уродженців Сенаї три тисячі дев’ятсот тридцять.
|
Сн~ове а^на'на, Wг~, џ~ соT л~”
|
|
39
|
39
|
|
Священиків, синів Ієдаії, з дому Ісусового, дев’ятсот сімдесят три.
|
Сщ~енницы, сн~ове иѓ^да'їевы в домђ` и^есђя', џ~ сотъ, о~г”
|
|
40
|
40
|
|
Синів Іммера тисяча п’ятдесят два.
|
Сн~ове е^м#ми'ровы, Wа~, н~в”
|
|
41
|
41
|
|
Синів Пашхура тисяча двісті сорок сім.
|
Сн~ове фас#сеё'ровы Wа~, см~з”
|
|
42
|
42
|
|
Синів Харима тисяча сімнадцять.
|
Сн~ове и^ра'мовы, Wа~ з~і
|
|
43
|
43
|
|
Левитів: синів Ісуса, з дому Кадмиїлового, з дому синів Годеви, сімдесят чотири.
|
Левљ=ти же сн~ове и^ѓ^сђ'евы кадмїи'льскаго” Сн~ове ё^дђи'ли, о~д.
|
|
44
|
44
|
|
Співців: синів Асафа сто сорок вісім.
|
пњвцы' же сн~ове а^са'фовы, рк~и.
|
|
45
|
45
|
|
Воротарі: сини Шаллума, сини Атера, сини Талмона, сини Аккува, сини Хатити, сини Шовая — сто тридцять вісім.
|
две'рницы же, сн~ове сел#лђмли” Сн~ове а^ти'ровы” Сн~ове талмо'ни. сн~ове а^къкђ'вовы. сн~ове ти'товы. сн~ове савїины, рл~и,
|
|
46
|
46
|
|
Нефинеї: сини Цихи, сини Хасуфи, сини Таббаофа,
|
сн~ове наџи'мли. сн~ове и%лины. сн~ове а^сђфовы. сн~ове ꙁаваѓ^до'вы.
|
|
47
|
47
|
|
сини Кироса, сини Сиї, сини Фадона,
|
сн~ове кирасовы. сн~ове сиса'и^ны. сн~ове фадони,
|
|
48
|
48
|
|
сини Левана, сини Хагави, сини Салмая,
|
сн~ове лава'ни. сн~ове а^га'вовы. сн~ове а^кђ'вовы. сн~ове ё^та'евы, сн~ве кита'рсовы, сн~ве га'вовы. сн~ове селме'ины.
|
|
49
|
49
|
|
сини Ханана, сини Гиддела, сини Гахара,
|
сн~ове а^нановы. сн~ове саде'ины. сн~ве гаа'ровы.
|
|
50
|
50
|
|
сини Реаії, сини Рецина, сини Некоди,
|
сн~ове раа^хїины. сн~ове раа^со'ни. сн~ве нехо'довы,
|
|
51
|
51
|
|
сини Газзама, сини Уззи, сини Пасеаха,
|
сн~ове е^гиꙁа'мли. сн~ове а%зины. сн~ве фе'совы.
|
|
52
|
52
|
|
сини Весая, сини Меунима, сини Нефишсима,
|
сн~ове висїины сн~ове меи^но'новы. сн~ове нефоса'ины.
|
|
53
|
53
|
|
сини Бакбука, сини Хакуфи, сини Хархура,
|
сн~ове вак#вђковы. сн~ове а^хи'фовы. сн~ове а^рђрины.
|
|
54
|
54
|
|
сини Бацлифа, сини Мехиди, сини Харши,
|
сн~ове васало'џовы. сн~ове мїидины. сн~ове а^даса'ни, сн~ове варкђвовы. сн~ове васалоџовы. сн~ове ми'дины. сн~ове а^даса'ни,
|
|
55
|
55
|
|
сини Баркоса, сини Сисари, сини Фамаха,
|
сн~ве варкђвли, сн~ове сисара'џовы. сн~ове џима'евы.
|
|
56
|
56
|
|
сини Нециаха, сини Хатифи.
|
сн~ове нисїины, сн~ове а^ти'џївы.
|
|
57
|
57
|
|
Сини рабів Соломонових: сини Сотая, сини Соферефа, сини Фериди,
|
сн~ове рабо'въ соло'моновыX сн~ове сђти, сн~ове сафара'товы. сн~ове фери'дины.
|
|
58
|
58
|
|
сини Іаали, сини Даркона, сини Гиддела,
|
сн~ове лели'лины. сн~ове дорко'ни. сн~ове гадаи'ли.
|
|
59
|
59
|
|
сини Сафатії, сини Хаттила, сини Похереф-Гаццеваїма, сини Амона.
|
сн~ве фараха'совы, сн~ове сава'и^ни. сн~ве имђмини
|
|
60
|
60
|
|
Усіх нефинеїв і синів рабів Соломонових триста дев’яносто два.
|
вси`, и^ наџине'и. и^ сн~ове слђгъ соло'моновыхъ, тч~в”
|
|
61
|
61
|
|
І ось ті, що вийшли з Тел-Мелаха, Тел-Харши, Херув-Аддона й Іммера; але вони не могли показати про покоління своє і про плем’я своє, чи від Ізраїля вони.
|
И$ сїи сђть и^же в#зошли` эT џелме'ла џелаrса хирђвъ, и^ро'нъ. и^еми'ръ. и^ не мого'ша сказати до'мђ эTц~ь свои^хъ сњмени и^хъ, эT і^и^л~я л^и быша
|
|
62
|
62
|
|
Сини Делаії, сини Товії, сини Некоди — шістсот сорок два.
|
и^ сн~ове далњ'ия, сн~ове вђ'евы, сн~ве товїины сн~ве некодае^вы, х~, м~в.
|
|
63
|
63
|
|
І з священиків: сини Ховаії, сини Гаккоца, сини Верзеллія, який взяв дружину з дочок Верзеллія галаадитянина і став називатися їхнім іменем.
|
эT сщ~еnниk. сн~ве и^ѓ^вїины, сн~ове а^к#кђсовы. сн~ове верꙁел#ла'ины, ја%ко поја%ли эT дще'рїи герꙁел#ла'иныхъ, галаа^ди'тина же'ны. и^ прозва'шася по и'менехъ си'хъ”
|
|
64
|
64
|
|
Вони шукали родовідного свого запису, і не знайшлося, і тому виключені зі священства.
|
Сїи в#ꙁыска'ша писа'нїя и^хъ в числњ`, и^ не ѓ^брњто'шася і^ и^зве'ржени сђть эT сщ~енства”
|
|
65
|
65
|
|
І Тиршафа сказав їм, щоб вони не їли великої святині, доки не постане священик з уримом і тумимом.
|
Рече же а^џерсаџа и^мъ, да не ја^дя'т# эT ст~ая ст~ыхъ, до'ндеже въста'неT сщ~енникъ ё^че'нъ и^ наказа'нъ”
|
|
66
|
66
|
|
Усе суспільство разом складалося із сорока двох тисяч трьохсот шістдесяти людей,
|
И$ бы'сть весь собо'ръ, ја%ко мђжъ еді'нᲆ, Wм~, Wв~, т~, и^ ѕ~ деся'тъ.
|
|
67
|
67
|
|
крім рабів їхніх і рабинь їхніх, яких було сім тисяч триста тридцять сім; і при них співців і співачок двісті сорок п’ять.
|
безъ рабъ и^ рабынь, и^хже бя'хђ, Wз~, тл~з, и^ междђ и^ми пњвцы` и пњвни'цы, сл~ѕ.
|
|
68
|
68
|
|
Коней у них було сімсот тридцять шість, мулів у них двісті сорок п’ять,
|
и^ ко'ни и^хъ х~, л~з, и^ м#ски` и^хъ, см~е,
|
|
69
|
69
|
|
верблюдів чотириста тридцять п’ять, ослів шість тисяч сімсот двадцять.
|
вельблюди и^хъ, х~ л~е. ѓ^сли` иX, Wѕ~. з~ соT к~.
|
|
70
|
70
|
|
Деякі глави поколінь дали внески на провадження робіт. Тиршафа дав у скарбницю золотом тисячу драхм, п’ятдесят чаш, п’ятсот тридцять священичих одеж.
|
И$ эT ча'сти нача'лныX эTч~ествъ да'ша въ дњло а^рџасаста'рови. и^ да'ша въ сокро'вище, зла'тыхъ, Wа~ и^ фїа'лъ н~, и^ ри'зъ жре'ческихъ, л~”
|
|
71
|
71
|
|
І деякі з глав поколінь дали в скарбницю на провадження робіт двадцять тисяч драхм золота і дві тисячі двісті мин срібла.
|
И$ эT нача'лникъ ѓ^би'телныхъ да'ша въ сокро'вище дњла зла'та, дра'гмъ Wк~” И$ сребра` мна'съ, Wв~, и^ т~,
|
|
72
|
72
|
|
Інші з народу дали двадцять тисяч драхм золота і дві тисячі мин срібла і шістдесят сім священичих одеж.
|
и^ да'ша про'чїи лю'ди злата дра'гмъ, Wк~, и^ сребра` мна'съ, Wв~, и с~, и^ ри'зъ сщ~енническихъ, ћEз”
|
|
73
|
73
|
|
І стали жити священики і левити, і воротарі і співці, і народ і нефинеї, і весь Ізраїль у містах своїх.
|
ѓ^биташаy сщ~енницы и^ левљ=ти, и^ две'рницы, и^ пњвцы`, и^ про'чїи наро'дъ и^ наџине'и и^ весь і^и^л~ь въ гра'дњхъ своиX” И$ пришеD мsць седмыи, сн~веy і^и^л~евы бя'хђ въ' градњхъ свои^хъ”
|
|
Глава 8
|
Глvа, и~”
|
|
1
|
1
|
|
Коли настав сьомий місяць, і сини Ізраїлеві жили по містах своїх, тоді зібрався весь народ, як одна людина, на площу, яка перед Водяними воротами, і сказали книжнику Ездрі, щоб він приніс книгу закону Мойсеєвого, який заповів Господь Ізраїлю.
|
Собра'н же весь полкъ ја%ко мђжъ е^ди'нъ, на простра'нъство и^же е^сᲄь преD вра'ты во'дными и^ реко'ша е%з#дрњ пи'сарю, да принесеT кни'гђ зако'на мољ=сїѓва. и%мже повелњ` г~ь і^и^л~ю,
|
|
2
|
2
|
|
І приніс священик Ездра закон перед зібрання чоловіків і жінок, і всіх, які могли розуміти, у перший день сьомого місяця;
|
и^ принесе` б^о е%з#дра сщ~енникъ зако'нᲆ преD мно'жествомъ мђже'и и^ же'нъ, всњм же и^же можа'хђ раꙁђмњти” Въ день прь'выи мsца седмаго,
|
|
3
|
3
|
|
і читав з нього на площі, яка перед Водяними воротами, від світанку до полудня, перед чоловіками і жінками і всіма, які могли розуміти; і вуха всього народу були прихилені до книги закону.
|
и^ чте` в немъ ја%вно на пространъствњ и^же бы'сть преD вра'ты во'дными эT ё'тра да'же до полђдне, преD мђжи и^ жена'ми и^ премђдрыми, и^ ё'ши всего по'лка бяхђ вня'ты къ кни'ѕњ”
|
|
4
|
4
|
|
Книжник Ездра стояв на дерев’яному підвищенні, яке для цього зробили, а поруч з ним, праворуч від нього, стояли Маттифія і Шема, й Анаія й Урія, і Хелкія і Маасея, а ліворуч від нього Федаія і Мисаїл, і Малхія і Хашум, і Хашбаддана, і Захарія і Мешуллам.
|
Ста же е%з#дра писе'цъ на стђ'пню древенђ, и^же сътвориl гл~анїе. и^ ста'ша бли'зь е^го, матаџїя, и^ саме'я, и^ а^нїя, и^ ё'рїя и^ хелкїя. и^ маа^сїя ѓ^деснђю е^го” И$ к лњвои џа'да, и^ мисаи'лъ, и^ мелхїя, и^ ѓ^са'мъ, и^ а^сева'дъма, заха'рїя, и^ месолаM”
|
|
5
|
5
|
|
І відкрив Ездра книгу перед очима всього народу, тому що він стояв вище за весь народ. І коли він відкрив її, весь народ встав.
|
И$ раꙁгнђвъ е%з#дра кни'гђ преD всњми людми`, ја%ко се'и б^њ наD людми и^ быs е^гда разгиба'ше ю&. ст^а весь полкᲆ
|
|
6
|
6
|
|
І благословив Ездра Господа Бога великого. І весь народ відповів: амінь, амінь, піднімаючи догори руки свої, — і поклонялися і падали перед Господом лицем до землі.
|
и^ блsви е^з#дра г~а б~а гласомъ вели'киM и^ эTвњщавъ весь полк#. и^ рече ами'нь и^ въздви'гше рђцњ свои`, и^ прекло'нᲆшеся, и^ поклони'шася б~ђ, просте'рты на ꙁемли`”
|
|
7
|
7
|
|
Ісус, Ванаія, Шеревія, Іамин, Аккув, Шавтай, Годія, Маасея, Клита, Азарія, Іозавад, Ханан, Фелаія і левити пояснювали народу закон, тим часом як народ стояв на своєму місці.
|
И$ паки и^сђ'и, и^ ваана'на, и^ саравїи бя'хђ раꙁђмњваю^ще, и^ а^канъ, и^ савасте'и, камᲆпти'съ. аза'рїя, и^ѓ^заве'дъ, ани фанесъ” Левљ=ти молчанїе сътворя'хђ въ людеX на слы'шанїе ꙁако'на” Людїе же стахђ на стђпню свою,
|
|
8
|
8
|
|
І читали з книги, із закону Божого, виразно, і приєднували тлумачення, і народ розумів прочитане.
|
и что'ша въ кни'зњ ꙁако'на бж~їя да стро'чно и^ ја%вно къ раꙁђмњнїю, и^ разђмњша лю'дїе е^гда чтя'шеся”
|
|
9
|
9
|
|
Тоді Неємія, він же Тиршафа, і книжник Ездра, священик, і левити, які учили народ, сказали всьому народові: день цей святий Господу Богу вашому; не засмучуйтеся і не плачте, тому що весь народ плакав, слухаючи слова закону.
|
Рече же нее^мїя. і^ е'з#дра сщ~енникъ и^ писе'цъ и^ левљ=ти толкђ'ющїи всMњ лю'демъ, и^ рече всњмъ людемъ. день сщ~енъ е^сть г~ђ б~ђ нашемђ, не печалђите и^ не плачите, понеy б^о плакаша вс^и лю'дїе е^гда слы'шахђ словеса зако'на,
|
|
10
|
10
|
|
І сказав їм: підіть, їжте жирне і пийте солодке, і посилайте частки тим, у кого нічого не приготовано, тому що день цей святий Господу нашому. І не засмучуйтеся, тому що радість перед Господом — підкріплення для вас.
|
и^ речетъ и^мъ” И$дњте ја^дњте тђ'ки и^ пїите вино` медови'то, и^ посли'те части и^мъ. и^же не ё^гото'ваша себњ` ја^ко ст~ъ день гн~ь е^сть, и^ не печа'лђите и^б^о радость гн~я сїя си'ла наша е^сть”
|
|
11
|
11
|
|
І левити заспокоювали весь народ, говорячи: припиніть, тому що день цей святий, не засмучуйтеся.
|
Левљ=ти же мол#чанїе творя'хђ въ всњхъ лю'дехъ рекђщи, молчи'те ја%ко день ст~ъ е^сть и^ не тђжи'те,
|
|
12
|
12
|
|
І пішов увесь народ їсти, і пити, і посилати частки, і святкувати з великою радістю, тому що зрозуміли слова, які сказали їм.
|
абїе весь полкъ эTи'де да ја%сть и^ піеT и^ после'тъ части. и^ сътвори'ти весе'лїе вели'ко. ја%ко разђмњша словеса и^же ё^чаше и^хъ”
|
|
13
|
13
|
|
На другий день зібралися глави поколінь від усього народу, священики і левити до книжника Ездри, щоб він пояснював їм слова закону.
|
И$ въ день вторы'и събрани сђть князи ѓ^би'телем#, вс^и лю'дїе, и^ сщ~енницы и^ левљ=ти къ е%з#дре писцђ` да преᲄолкђ'ет# и^мъ словеса зако'нная”
|
|
14
|
14
|
|
І знайшли написане в законі, який Господь дав через Мойсея, щоб сини Ізраїлеві в сьомому місяці, у свято, жили в кущах.
|
И$ ѓ^брњто'ша пи'сано въ ꙁако'нᲇ и^же повелњ` г~ь рђко'ю мољ=сїѓ^вою, да ѓ^битаю'т# сн~ове і^и^л~евы в# жили'ще въ день праз#дника, мsца седмаго,
|
|
15
|
15
|
|
І тому оголосили і проголосили по всіх містах своїх і в Єрусалимі, говорячи: підіть на гору і несіть гілки оливи садової і гілки оливи дикої, і гілки миртові і гілки пальмові, і гілки інших широколистих дерев, щоб зробити кущі за написаним.
|
да проповᲇда'ютъ и^ прорекђтъ гла'сомᲆ всњ'мъ посаDнымъ своиM въ і^ерsлимњ гл~ющи” И$ рече е%здра и^сходи'те въ горђ`. и^ принеси'те вњтви масли'чны. и^ эTра'сли дре'ва краснњ'ишаго, и^ эTра'сли мерсовы, и^ вњтви фини'чески. и^ эTра'сли дре'ва дђбра'внаго. сътворя'ти кђщи, ја%ко пи'сано е^сть”
|
|
16
|
16
|
|
І пішов народ, і принесли, і зробили собі кущі, кожен на своїй покрівлі і на дворах своїх, і на дворах дому Божого, і на площі біля Водяних воріт, і на площі біля Єфремових воріт.
|
І$ и^ꙁыидо'ша вс^и лю'дїе и^ принесо'ша. сътвори'ша же себњ` жили'ще е^ді'нъ ко'ждо и^хъ въ сокро'вищихъ свои^хъ, и^ въ дворXњ свои^хъ, и въ дво'рњхъ до'мђ бж~їя. и^ на простра'н#ствњ вра'тъ воDныхᲆ. и^ на простра'нствњ вра'тᲆ е^фраи'ма”
|
|
17
|
17
|
|
Уся громада тих, що повернулися з полону, зробила кущі і жила в кущах. Від днів Ісуса, сина Навина, до цього дня не робили так сини Ізраїлеві. Радість була дуже велика.
|
И$ сътвори'ша ве'сь со'ньмъ и^же и^ꙁыидо'ша эT плњне'нїя жили'ща, и^ ѓ^бита'ша в# жили'щихъ. ја%ко не сътвори'ша эT дн~їи і^сђса сн~а на'в#вљ=на такова, сн~ове і^и^л~еви да'же до дн~е ᲄого” И$ бы'сть весе'лїе вели'ко
|
|
18
|
18
|
|
І читали із книги закону Божого щодня, від першого дня до останнього дня. І святкували свято сім днів, а у восьмий день післясвято за уставом.
|
ѕњ'ло. и^ чтя'хђ въ кни'ѕњ ꙁако'на бж~їа, на вся'кᲆ дн~ь, эT дн~е пе'рваго да'ждь до послDњняго” И$ сътвори'ша пра'здникъ. ꙁ~, дн~їи, и^ въ дн~ь, и~ и събра'нїя по ѓ^бы'чаю”
|
|
Глава 9
|
Глvа, џ~”
|
|
1
|
1
|
|
У двадцять четвертий день цього місяця зібралися всі сини Ізраїлеві, постячись і у веретищі і з попелом на головах своїх.
|
Въ дн~ь же, к~д. мsца сего, собра'шася сн~ове і^и^л~еви въ по'стњ и^ въ врњтищахъ. и^ пер#сть на глава'хъ и^хъ.
|
|
2
|
2
|
|
І відокремилося сім’я Ізраїлеве від усіх інородців, і встали і сповідувалися у гріхах своїх і в злочинах батьків своїх.
|
и^ эTлђчено е^сть сњмя сн~въ і^и^л~евъ эT вся'каго сн~а чюжда” И$ сᲄа'ша и^сповњ'дахђ грњхи своя, и^ беꙁаконїа эTц~ъ своиX.
|
|
3
|
3
|
|
І стояли на своєму місці, і чверть дня читали з книги закону Господа Бога свого, і чверть сповідувалися і поклонялися Господу Богу своєму.
|
и^ ста'ша на сᲄоа'нїю иX. и^ что'ша въ кни'ѕњ зако'на г~а б~а свое^го. и^сповњда'хђся и^ покланя'хђся г~ђ б~ђ свое^мђ”
|
|
4
|
4
|
|
І стали на підвищене місце левити: Ісус, Ванія, Кадмиїл, Шеванія, Вунній, Шеревія, Ванія, Хенані, і голосно взивали до Господа Бога свого.
|
И$ сᲄа'ша же на стђпню левљ=тоM і^е^сђ'е, и сн~ы ка'дьмии^ли саха'нїа саравїа и^ сн~ове ханани. и^ вопїахђ гла'соM вели'киM кᲆ г~ђ б~ђ свое^мђ”
|
|
5
|
5
|
|
І сказали левити — Ісус, Кадмиїл, Ванія, Хашавнія, Шеревія, Годія, Шеванія, Петахія: встаньте, славте Господа Бога вашого, від віку і до віку. Нехай славословлять достославне і превище за всяке славослів’я і хвалу ім’я Твоє!
|
И$ реко'ша левљ=ти и^е^сђ'е, и^ каDмїиl. воста'ните и^ блsви'те г~а б~а на'шего эT' вњка да'же до' вњка. и^ блsвяT и^мя сла'вы твое'я. и^ вознесђтᲆ въ вся'ко блsвенїе и^ хва'лђ”
|
|
6
|
6
|
|
[І сказав Ездра:] Ти, Господи, єдиний, Ти створив небо, небеса небес і все воїнство їх, землю і все, що на ній, моря й усе, що в них, і Ти живиш усе це, і небесні воїнства Тобі поклоняються.
|
И$ ре'че е'здра. т^ы самъ г~и е^ді'нъ. т^ы сътвори` нб~о, и^ нб~о нб~ное. и^ вс^я во'и и^хᲆ, и^ землю` и^ вс^я ја^же в не'и сђть. мо'ря и^ вс^я ја%же в ни'хъ е^сть. и^ т^ы ѓ^живи'ши вс^я сїя. и^ во'и нбsнїи тебњ ся покланя'ютъ”
|
|
7
|
7
|
|
Ти Сам, Господи Боже, обрав Аврама, і вивів його з Ура халдейського, і дав йому ім’я Авраама,
|
Ты` г~и б~е и^же и^ꙁбра'лъ е^си а^враа'ма. і^ и^ꙁвелъ е^си е^го эT селе'нїя халде'искаго, и^ положи'лъ е^си и^мя е^го а^враа'мъ”
|
|
8
|
8
|
|
і знайшов серце його вірним перед Тобою, й уклав з ним завіт, щоб дати [йому і] сімені його землю хананеїв, хеттеїв, аморреїв, ферезеїв, ієвусеїв і гергесеїв. І Ти виконав слово Своє, тому що Ти праведний.
|
И$ ѓ^брњлъ е^си срDце е^го вњрно преD тобо'ю. и^ ꙁавњщаl е^си с ни'мъ ми'ръ, дати е^мђ зе'млю ханане'искђ, и^ хетъџе'искђ, и^ а^м#море'искђ, и^ фереꙁе'искђ, і^ е^вђсе'искђ и^ гергесе'искђ, и^ сњмени е^го” И$ напо'лнилъ е^си словеса` твоа` ја%ко пра'веденъ е^си.
|
|
9
|
9
|
|
Ти побачив біду батьків наших в Єгипті і почув волання їх біля Червоного моря,
|
и^ видњлъ е^си ѓ^ꙁлобле'нїе эTц~ъ на'шихъ въ е^гљ=п#тњ” Во'пль же и^хъ ё^слы'шалъ е^си на' морᲇ чрьмнMњ.
|
|
10
|
10
|
|
і явив знамення і чудеса над фараоном і над усіма рабами його, і над усім народом землі його, тому що Ти знав, що вони гордовито поводилися з ними, і зробив Ти Собі ім’я до сьогодні.
|
и^ далъ е^си ꙁна'менїе и^ чюдеса` въ е^гљ=птњ, на фараѓ'на и^ на вся` рабы` е^го, и^ на вси` лю'дїе ꙁемли` е^го” Поꙁна'лъ б^о е^си и^ жестоко сътвори'шася протиv и^хъ. и^ сътвори'лъ е^си себњ` и^мя” ЈА/ко въ то'й дн~ь
|
|
11
|
11
|
|
Ти розсік перед ними море, і вони серед моря пройшли по суші, і тих, що гналися за ними, Ти вверг у глибини, як камінь у великі води.
|
и^ море раꙁдњлъ е^си преD ни'ми. и^ пройдо'ша по'средњ мо'ря по' сђхђ” И$ гони'тели же иX въверглᲆ е^си въ глђби'нђ, ја%ко ка'мень въ во'дᲇ ѕњ'лнњ.
|
|
12
|
12
|
|
У стовпі хмарному Ти вів їх вдень і в стовпі вогненному — вночі, щоб освітлювати їм шлях, яким вони йшли.
|
и^ въ столпњ ѓ%блачнњ водиl е^си и^хъ во' дн~и. и^ во столпњ ѓ%гненњ в но'щи, дабы' ся ѓ^свњща'лъ иM пђть по не'мђже и^до'ша”
|
|
13
|
13
|
|
І зійшов Ти на гору Синай і говорив з ними з неба, і дав їм суди справедливі, закони вірні, устави і заповіді добрі.
|
И на' горђ же сина'искђю съшелъ е^си, и^ гл~алъ е^си с ни'ми съ нб~се” И$ да'лъ е^си иM сђдїи` пра'вы, и^ ꙁако'нъ и%стинныи. чи'ны и^ повеленїя бл~га”
|
|
14
|
14
|
|
І вказав їм святу Твою суботу і заповіді, й устави і закон дав їм через раба Твого Мойсея.
|
И$ сђбо'тђ ст~ђю ᲄвою ја^ви'лъ е^си иM и^ повелњнїе и^ чи'ны, и^ за'конъ повелњлъ е^си и^мъ въ рђ'кђ мољ=сїѓвђ раба` твое^го.
|
|
15
|
15
|
|
І хліб з неба Ти давав їм у голоді їх, і воду з каменю виточував їм у спразі їх, і сказав їм, щоб вони пішли й оволоділи землею, яку Ти, піднявши руку Твою, клявся дати їм.
|
хлњбъ же съ нб~си да'лъ е^си и^мъ въ а^лчъбњ и^хъ въ сы'тость и^мъ. и^ во'дђ и^с ка'мени и^ꙁвелъ е^си и^мъ жаждђщимъ и^мᲆ” И$ реклъ е^си иM да вни'дђтъ и^ въꙁдръжа'тъ зе'млю, на ню'же простерлъ рђ'кђ твою` дати иM”
|
|
16
|
16
|
|
Але вони і батьки наші були упертими, і шию свою тримали пружно, і не слухали заповідей Твоїх;
|
Сїи же и^ эTц~и на'ши го'р#до съдњла'ша ѓ^жесточи'ша вы'я своя. и^ не слы'шаша за'повᲇдїи твои^хъ.
|
|
17
|
17
|
|
не захотіли підкорюватися і не згадали дивних діл Твоїх, які Ти чинив з ними, і тримали шию свою пружно, і, з упертости своєї, поставили над собою вождя, щоб повернутися в рабство своє. Але Ти Бог, що любиш прощати, благий і милосердий, довготерпеливий і многомилостивий, і Ти не залишив їх.
|
и^ не хотњша слы'шати и^ не сђть вᲆспомянђли ди'вная твоа` и^же сътвори'лъ е^си и^мᲆ. и^ ѓ^жест'њ вы'я и^хᲆ и^ да'ша главђ` да ѓ^бра'тяTся на рабо'тђ свою` въ е^гљ=петъ” Ты' же б~е и^сцњли'тель, грњхо'въ ꙁащити'тель, и^ млsрдъ длъготрьпеливъ, и^ мно'гомлsтивъ не ѓ^ста'виши иX”
|
|
18
|
18
|
|
І хоча вони зробили собі відлитого тельця, і сказали: ось бог твій, який вивів тебе з Єгипту, і хоча робили великі обра́зи,
|
И$ е'ще же сътвори'ша себњ` те'льцы слїаны, и^ реко'ша. сїи сђть бо'ги ᲄвои` и^же и^ꙁведоша т^я эT е^гљ=пта. сътвори'ша же раZдра'женїе ве'лїе”
|
|
19
|
19
|
|
але Ти, з великого милосердя Твого, не залишав їх у пустелі; стовп хмарний не відходив від них удень, щоб вести їх по шляху, і стовп вогненний — уночі, щоб світити їм на шляху, яким вони йшли.
|
Тыy въ млsрдїи твое^мъ мно'ѕњмъ не ѓ^ста'вилъ е^си и^хъ въ пђсты'ни. сто'лпᲆ ѓ%блачныи не ё^кло'ни эT нихъ въ дн~и да и^ꙁведетъ ихъ по пђти`. и^ стоlпᲆ ѓ%гненыи въ но'щи, да ска'жетъ и^мᲆ пђть по не'мђже и^до'ша”
|
|
20
|
20
|
|
І Ти дав їм Духа Твого благого, щоб наставляти їх, і манну Твою не віднімав від вуст їх, і воду давав їм для утамування спраги їх.
|
И$ дх~ъ ᲄвой бл~гыи да'лъ е^си и^же наё^читъ иX, и^ ма'ннђ твою не ѓ^скђдњлъ е^си эT ё'стъ и^хᲆ. и^ во'дђ да'лъ е^си и^мъ во жа'ждђ и^хъ”
|
|
21
|
21
|
|
Сорок років Ти годував їх у пустелі; вони ні в чому не терпіли нестачі; одяг їхній не старів, і ноги їхні не пухли.
|
Четы'ридеся'ть лњтъ препита'лъ е^си и^хъ въ пђсты'ни, ничто'же и^мъ ѓ^скђдњ, ѓ^дња'нїя иX не състарњшася. и^ сапо'ги иX не раꙁрDашася”
|
|
22
|
22
|
|
І Ти дав їм царства і народи і розділив їм, і вони оволоділи землею Сигона, і землею царя Есевонського, і землею Ога, царя Васанського.
|
И$ да'лъ е^си иM црsтва и^ люди и^ преча'сти и^мъ по жре'бїю. и^ въꙁдрᲆжаше зе'млю сїѓ'ню. и^ ꙁе'млю цр~я е^сево'ня. и^ зе'млю і^ѓ'га цр~я савана
|
|
23
|
23
|
|
І синів їхніх Ти розмножив, як зірки небесні, і ввів їх у землю, про яку Ти говорив батькам їхнім, що вони прийдуть володіти нею.
|
и^ ё^мно'жилъ е^си сн~ы иX ја^ко ѕвњзды нбsныя” І$ и^звелъ е^си и^хᲆ въ зе'мли ѓ^ ни'х же гл~алъ е^си эTц~емъ и^хъ и^ наслњ'диша ю&.
|
|
24
|
24
|
|
І ввійшли сини їхні, й оволоділи землею. І Ти підкорив їм жителів землі, хананеїв, і віддав їх у руки їхні, і царів їх, і народи землі, щоб вони чинили з ними за своєю волею.
|
и^ смири'лъ е^си пре ни'ми ѓ^бита'ющїи зе'млю ханане'и, и^ дал# е^си иX въ рђ'кђ иX. и^ цр~и и^хъ и^ лю'ди зе'мли да сътво'рятъ иM ја%ко ё^гоDнотњмъ”
|
|
25
|
25
|
|
І зайняли вони укріплені міста і плодючу землю, і узяли у володіння доми, наповнені всяким добром, водойми, висічені з каменю, виноградні й оливкові сади і безліч дерев із плодами для їжі. Вони їли, насичувалися, повнішали і насолоджувалися з великої благости Твоєї;
|
И$ прїя'ша гра'ды высо'кїя и^ въздръжа'ша до'мы по'лны всњхъ бл~гихъ, и^ во'ды ѓ^гра'жены ка'менїеM, и^ виногра'ды и^ масли'ны. и^ вся'ко дре'во снDњно въ мно'жесᲄво” И$ ја^до'ша и^ насыти'шася и^ ё^тол#стњша и^ разширњшася въ бл~гости се'й вели'цњи.
|
|
26
|
26
|
|
і зробилися впертими й обурилися проти Тебе, і знехтували закон Твій, убивали пророків Твоїх, які умовляли їх навернутися до Тебе, і робили великі обра́зи.
|
і^ и^ꙁмњни'шася и^ эTстђпи'ша эT тебе` и^ повръго'ша зако'нъ твой за'ди пло'ти и^х#. и^ прoрки твоа` и^зби'ша, и^же засвњдњтельствовахђ и^мᲆ да ѓ^братя'тся к тебњ`” И сътвори'ша же хђ'лы вели'ки.
|
|
27
|
27
|
|
І Ти віддав їх у руки ворогів їхніх, які пригнічували їх. Але коли, у скрутний для них час, вони волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес і, з великого милосердя Твого, давав їм спасителів, і вони рятували їх від рук ворогів їхніх.
|
и^ далъ е^си и^хъ в рђ'кђ ѓ^скорбля'ющих#, и^ ѓ^зло'биша и^хъ. и^ въ вре'мя печа'ли свое'я възопи'ша к тебњ`, и^ т^ы съ нб~си ё^слы'шалᲆ е^си и^ по щедрота'мъ твои^мъ мно'гимᲆ. далъ е^си и^мъ сп~сенїе и^же сп~се и^хъ эT рђкъ вра'гъ иX”
|
|
28
|
28
|
|
Коли ж заспокоювалися, то знову починали робити лихе перед лицем Твоїм, і Ти віддавав їх у руки ворогів їхніх, і вони панували над ними. Але коли вони знову волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес, з великого милосердя Твого, визволяв їх багаторазово.
|
И$ е^гда` покои'шася ѓ^бращени сђть, да сътво'рятъ лђкаво преD тобо'ю” И$ ѓ^ста^вилъ е^си иX в рђка'хъ вра'гъ и^хъ и^ нача'льствова'ша и%ми. и^ па'ки ѓ^брати'шася, и^ возопи'ша к тебњ`” Ты' же эT нб~се послђшалъ е^си і^ и^зба'вилъ е^си и^хъ въ щедрота'хъ твои^хъ мно'ѕњхъ,
|
|
29
|
29
|
|
Ти нагадував їм навернутися до закону Твого, але вони були упертими і не слухали заповідей Твоїх, і ухилялися від уставів Твоїх, якими жила б людина, якби виконувала їх, і хребет свій зробили твердим, і шию свою тримали пружно, і не слухали.
|
и^ свњдњтельствовалъ е^си и^мъ. да ѓ^братя'тся кᲆ ꙁако'нђ твое^мђ. ѓ^ниy въꙁгордњша и^ не ё^слы'шаша” Но въ повеленїи твое^мъ и^ въ сђдъбахъ твои^хъ сᲆгрњшиша. и^же сътвориT чл~къ и^ живетъ в ниX. и^ даша пле'щи е^же не послђшати, и^ вы'ю свою` ѓ^жесточи'ша и^ не слы'шаша”
|
|
30
|
30
|
|
Очікуючи їхнього навернення, Ти барився багато років і нагадував їм Духом Твоїм через пророків Твоїх, але вони не слухали. І Ти віддав їх у руки іноземних народів.
|
И$ продолжиl на ни'хъ лњта мно'га, и^ свњдњтельствовалъ е^си и^мъ съ дх~омъ твоиM. и^ прoрчьствъ прoркъ твоиX не вня'ша” И$ предалъ е^си ихъ в# рђ'кђ лю'деM земъскимᲆ.
|
|
31
|
31
|
|
Але, з великого милосердя Твого, Ти не знищив їх до кінця, і не залишав їх, тому що Ти Бог благий і милостивий.
|
въ млsрдїих же твоиX мно'ѕXњ не сътвори'лъ е^си, въ сконча'нїе. н^и ѓ^сᲄа'виl е^си иX ја%ко б~ъ ја^ко силенᲆ млsтиv ще'дръ защитель е^си т^ы”
|
|
32
|
32
|
|
І нині, Боже наш, Боже великий, сильний і страшний, який зберігає завіт і милість! нехай не буде малим перед лицем Твоїм усе страждання, яке осягало нас, царів наших, князів наших, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших і весь народ Твій від днів царів ассирійських до цього дня.
|
И$ нн~њ б~е на'шъ вели'кїи дръжа'вныи и^ стра'шныи. стрегђщїи завњт#, и^ млsти не эTврати лица` твое^го” Вся'каготрђ'да и^же ѓ^брњлъ наs и^ цр~и на'ша и^ нача'лницы на'ши и^ сщ~еnницы на'ши и^ прoрци наша. и^ эTц~ы на'ша, и^ вс^и лю'дїе твои`. эT дн~и цр~евъ а^с#сђ'ръ даy на' дн~ь то'й”
|
|
33
|
33
|
|
В усьому, що було з нами, Ти праведний, тому що Ти робив за правдою, а ми винні.
|
И$ т^ы пра'въ е^си во всXњ и^же прїидо'ша на на'сᲆ и^ ја%ко и%стин#ною сътвори'лъ е^си на'мъ” Мы' же нечести'во съдњлахомъ.
|
|
34
|
34
|
|
Царі наші, князі наші, священики наші і батьки наші не виконували закону Твого, і не слухали заповідей Твоїх і нагадувань Твоїх, якими Ти нагадував їм.
|
и^ цр~и на'ша, и^ нача'лницы наша, и^ сщ~е'нницы на'ша. и^ эTц~ы на'ша не сътвори'ша ꙁако'на твое^го, и^ не в#нима'ша повеле'нїи твоиX. и^ свњдњтельства твое^го и^же свњдњтельствовалъ е^си в ниX”
|
|
35
|
35
|
|
І в царстві своєму, при великому добрі Твоєму, яке Ти давав їм, і на широкій і родючій землі, яку Ти відділив їм, вони не служили Тобі і не наверталися від злих діл своїх.
|
И$ тїи въ црsтвїи твое^мъ бл~гомъ. и въ бл~гости твое'и мно'ѕњ ја%же далᲆ е^си и^мъ. и^ в ꙁе'мли` ширњ'ишеи и^ тђчнои и^же далъ е^си преD ними не послђжи'ша тебᲇ. и^ не ѓ^брати'шася эT начина'нїи свои^хъ стропти'выX”
|
|
36
|
36
|
|
І ось, ми нині раби; на тій землі, яку Ти дав батькам нашим, щоб годуватися її плодами і її добром, ось, ми стали рабами.
|
Се м^ы днsь раби` е^смы и^ ꙁе'млю ю%же далᲆ е^си эTц~емъ на'шимъ ја%сти
|
|
37
|
37
|
|
І плоди свої вона в безлічі приносить для царів, яким Ти підкорив нас за гріхи наші. І тілами нашими і худобою нашою вони володіють за своєю сваволею, і ми у великому пригніченні.
|
плоD ея` цр~емъ. и^хже да'лъ е^си намъ за грᲇхи на'ша, и^ пло'тьми на'шими да владычествђю'тъ. и^ въ скотехъ на'шихъ е^ли'ко ё^гоDнотво'рятъ, и^ въ печа'ли вели'цњ е^смы`”
|
|
38
|
38
|
|
За всим цим ми даємо тверде зобов’язання і підписуємо, і на підписі печатка князів наших, левитів наших і священиків наших.
|
НаD всњми си'ми м^ы са'ми, полага'емъ вњрђ и^ пи'шемъ, и^ печата'ютъ вс^и нача'лницы на'ша. и^ левљ=ти на'ша и^ сщ~е'ннцы на'ша”
|
|
Глава 10
|
Глvа, і~”
|
|
1
|
1
|
|
Ті, які приклали печатки, були: Неємія-Тиршафа, син Гахалії, і Седекія,
|
И$ ё^ знамена'телех# же бы'ша сїи`. нее^мїя, артасаста сн~ъ а^халїевъ, и^ седекїя
|
|
2
|
2
|
|
Сераія, Азарія, Єремія,
|
сн~ъ а%раїя. а^ꙁарїя, и^ е^ремїя,
|
|
3
|
3
|
|
Пашхур, Амарія, Малхія,
|
фасђръ, а^марїа, меlхїя,
|
|
4
|
4
|
|
Хаттуш, Шеванія, Маллух,
|
а^т#ти'съ, саванїя, маллXђ,
|
|
5
|
5
|
|
Харим, Меремоф, Овадія,
|
і а^рамъ, мерамђ'џъ, а^вдїя,
|
|
6
|
6
|
|
Даниїл, Гиннефон, Варух,
|
данїиль, ганаџонъ, варђхъ,
|
|
7
|
7
|
|
Мешуллам, Авия, Миямин,
|
месђл#ламъ, а^вїя. мїаминь,
|
|
8
|
8
|
|
Маазія, Вилгай, Шемаія: це священики.
|
маа^зїя, мелга`, самаїя. сїи` сщ~е'нницы”
|
|
9
|
9
|
|
Левити: Ісус, син Азанії, Биннуй, із синів Хенадада, Кадмиїл,
|
Па'ки же левљ=ти, і^сђсъ сн~ъ а^зарїя ваваnнђ. и^ эT сн~вᲆ надаD, каDмигель.
|
|
10
|
10
|
|
і брати їхні: Шеванія, Годія, Клита, Фелаія, Ханан,
|
и^ бра'тїа е^го сафа'нїа, ѓ^дђїа калитаn џалїа а^нанъ,
|
|
11
|
11
|
|
Миха, Рехов, Хашавія,
|
миха роѓD, а^севїя,
|
|
12
|
12
|
|
Закхур, Шеревія, Шеванія,
|
какхоръ, саравїя, севанїя,
|
|
13
|
13
|
|
Годія, Ваній, Венинуй.
|
ѓ^дїя” Сн~ове а^ва'ни. венђнїевы,
|
|
14
|
14
|
|
Глави народу: Парош, Пахаф-Моав, Елам, Заффу, Ванія,
|
началники людїи, форо'съ, фаа^џмоа'въ, и^ламъ, заџђїя”
|
|
15
|
15
|
|
Вунній, Азгар, Бевай,
|
Сн~ы ван#нїи, а^згаD веваи,
|
|
16
|
16
|
|
Адонія, Бигвай, Адин,
|
а^а^нїя, ваг#го'я, и^дин
|
|
17
|
17
|
|
Атер, Єзекія, Азур,
|
атиръ. е^зекїя, а^зђръ,
|
|
18
|
18
|
|
Годія, Хашум, Бецай,
|
ѓ^дђвїя, и^самъ, висїя,
|
|
19
|
19
|
|
Хариф, Анафоф, Невай,
|
ри'џъ, анаџо'џъ, новаи,
|
|
20
|
20
|
|
Магпиаш, Мешуллам, Хезир,
|
меа^хвисъ, месђламъ, и^зи'ръ,
|
|
21
|
21
|
|
Мешезавел, Садок, Іаддуй,
|
месои, е^ви'ль, садђ'къ. и^е^ддђя',
|
|
22
|
22
|
|
Фелатія, Ханан, Анаія,
|
фалтїя, ананїя,
|
|
23
|
23
|
|
Осія, Хананія, Хашшув,
|
ѓ^сїе, ананїя, а^сђвъ,
|
|
24
|
24
|
|
Лохеш, Пилха, Шовек,
|
а^до'и, фалая', совикъ
|
|
25
|
25
|
|
Рехум, Хашавна, Маасея,
|
раё'мъ, а^е^савана, масиа^лъ,
|
|
26
|
26
|
|
Ахия, Ханан, Анан,
|
и^ а^гїя, е^нанъ, и^намъ,
|
|
27
|
27
|
|
Маллух, Харим, Ваана.
|
малђхъ, реё'мъ, ваа'на,
|
|
28
|
28
|
|
І решта народу, священики, левити, воротарі, співці, нефинеї і всі, що відійшли від народів іноземних до закону Божого, дружини їхні, сини їхні і дочки їхні, усі, які могли розуміти,
|
и^ про'чїи эT людїи” Сщ~е'нницы и^ левљ=ти, и^ две'рницы, и^ пњвцы наџанне'и. и^ вс^я и^же прихо'дитъ эT ја^зы'къ ꙁе'м#скихъ къ ꙁако'нђ бж~їю же'ны и^хъ, и^ сн~ове и^хъ, и^ дще'ри и^хъ и^ вся'къ вњдяи. и^ разђмњя'и
|
|
29
|
29
|
|
приєдналися до братів своїх, до найпочесніших з них, і вступили в зобов’язання з клятвою і прокляттям — чинити за законом Божим, даним рукою Мойсея, раба Божого, і дотримуватися і виконувати всі заповіді Господа Бога нашого, й устави Його і постанови Його,
|
и^ ё^крњпляайся на братїю свою. и^ проклиная иX. и^ внидо'ша въ кляTвђ, и^ в# прокляᲄїе е^же ходити въ ꙁако'нњ бж~їи`, и^же данᲆ е^сть рђкою мољ=сїя раба` бж~їа” да сътворятъ и^ съхраняT вс^я повелᲇнїя гн~я. и^ сђды е^го
|
|
30
|
30
|
|
і не віддавати дочок своїх іноземним народам, і їхніх дочок не брати за синів своїх;
|
е^же не да'ти дще'реи на'шихъ лю'демъ зе'м#скимᲆ и^ дщере'и и^хъ не во'змемъ сн~овомъ на'шимъ”
|
|
31
|
31
|
|
і коли іноземні народи будуть привозити товари і все, що продається, в суботу, не брати в них у суботу і в священний день, і в сьомий рік залишати борги всякого роду.
|
Лю'дїе же ꙁемли` и^же вᲆзно'сятъ вс^я продаа'нїя, и^ вс^я на потребђ въ дн~и сђбо'ты да прода'ют# не въспрїимемъ ни'же кђ'пимъ эT ниX в сђбо'ты н^и въ дн~ь ст~ыи” И$ ѓ^ста'вимъ лњто сеDмое. и^ дња'нїе всњхъ рђкъ
|
|
32
|
32
|
|
І поставили ми собі в закон давати від себе по третині сикля в рік на потреби для дому Бога нашого:
|
ѓ^ста'вимъ, и^ поста'виM межи на'ми даа'ти на'мъ тре'тїя ча'сть дидра'гмы на лњто на дњ'ло до'мђ б~а на'шего.
|
|
33
|
33
|
|
на хліби предкладення, на повсякчасне хлібне приношення і на повсякчасне всепалення, на суботи, на новомісяччя, на свята, на священні речі і на жертви за гріх для очищення Ізраїля, і на все, що звершується в домі Бога нашого.
|
въ хлњбы преDставле'нїя, и^ вᲆ жертвы повся`дне'вныя, и^ все`соyженїе при'сное” Сђбо'тъ но'вомњсечныX въ пра'ꙁницњхъ и^ въ ст~ая ја%же за грњхъ да помоляTся за і^и^л~я, и^ во все подобїе до'мђ б~а на'шего,
|
|
34
|
34
|
|
І кинули ми жереби про доставку дров, священики, левити і народ, коли якому поколінню нашому в призначені часи, з року в рік, привозити їх до дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовнику Господа Бога нашого, за написаним у законі.
|
и^ жре'бїи посла'хомᲆ на приноше'нїе древесᲆ междђ сщ~енникъ и^ левљ=тᲆ и^ лю'дїи, и^ да въꙁно'сятъ в до'мъ б~а на'шего. по до'мњхъ эTц~ъ на'шихъ эT вре'мени по времени, эT лњта до лњта сожега'ти на ѓ%лтари г~а б~а на'шего. ја%ко пи'сано е^сть въ ꙁако'нњ”
|
|
35
|
35
|
|
І зобов’язалися ми щороку приносити в дім Господній початки з землі нашої і початки всяких плодів з усякого дерева;
|
И$ да прино'симъ прьвороDное земли` на'шея. и^ пр'ьвыхъ всњхъ плоD всякаго дре'ва, эT лњта до лњта. въ до'мъ гн~ь
|
|
36
|
36
|
|
також приводити в дім Бога нашого до священиків, що служать у домі Бога нашого, первістків із синів наших і з худоби нашої, як написано в законі, і первородне від великої і дрібної худоби нашої.
|
и^ прьвенци сн~овъ на'шихъ и^ ско'тъ на'шиX ја%ко пи'сано е^сть в ꙁако'нњ” И$ пр'ьвыX волъ на'шихъ, и^ пр'ьвыхъ ѓ^вчатъ на'шихъ приноси'ти въ до'мъ б~а на'шего сщ~е'нникомъ, и^же слђжатъ въ домђ` б~а нашего.
|
|
37
|
37
|
|
І початки з меленого хліба нашого і приношень наших, і плодів з усякого дерева, вина й оливи ми будемо доставляти священикам у комори при домі Бога нашого і десятину з землі нашої левитам. Вони, левити, будуть брати десятину в усіх містах, де у нас землеробство.
|
и^ прь'выX пи'щъ нашиX, и^ плоD вся'каго дре'ва, і^ е^ле'ю да прино'симъ сщ~е'нникомъ въ съкро'вище до'мђ б~ђ нашемђ. и^ десяᲄи'нђ земли` нашея левљ=томъ” Тїи` левљ=ти десяти'нђ прїемлютъ во всXњ гра'дњхъ дњлъ нашихъ”
|
|
38
|
38
|
|
При левитах, коли вони будуть брати левитську десятину, буде знаходитися священик, син Аарона, щоб левити десятину зі своїх десятин відвозили в дім Бога нашого в кімнати, виділені для комори,
|
БђдеT же сщ~е'нникᲆ сн~ъ а^а^ро'новъ, съ левљ=ты въ десяти'нахъ левљ=томъ. и^ левљ=ти приносятъ десятђю ча'сть, десяти'ны свое'я в до'мъ б~а нашего, въ до'мъ съкро'вищныи б~а нашего.
|
|
39
|
39
|
|
тому що в ці кімнати як сини Ізраїлеві, так і левити повинні доставляти принесене в дар: хліб, вино й оливу. Там священні сосуди, і священики, які служать, і воротарі, і співці. І ми не залишимо дому Бога нашого.
|
ја%ко въ съкро'вища принесTђ сн~ы і^и^л~евы. и^ сн~ове левљ=тᲆстїи пр'ьвины, п#шени'цы и^ вина` і^ е^ле'а” И$ т^ђ бђдTђ сосђ'ди гн~и, и^ сщ~е'нницы и^ пњвцы и^ дверни'цы. и^ не ѓ^ста'вимъ до'мђ б~а на'шего”
|
|
Глава 11
|
Глvа, а~і”
|
|
1
|
1
|
|
І жили начальники народу в Єрусалимі, а інші з народу кинули жереби, щоб одна з десяти частин їх ішла на проживання у святе місто Єрусалим, а дев’ять залишалися в інших містах.
|
Обита'ша же нача'лници людїи въ і^ерsли'мњ, и^ прочїи` наро'ди посла'ша жребїи. да во'змђтᲆ е^ді'нђ часть эT десяти`. да пребыва'етъ въ і^ерsли'мњ гра'дњ ст~њмъ, и^ де'вять частїи въ' градXњ”
|
|
2
|
2
|
|
І благословив народ усіх, які добровільно погодилися жити в Єрусалимі.
|
Блsвиша же лю'дїе всњхъ мђж'їи и^же себњ` во'лею воꙁда'ша. да ѓ^бита'ютъ въ і^ерsли'мњ”
|
|
3
|
3
|
|
Ось глави країни, які жили в Єрусалимі, — а в містах Юдеї жили, кожен у своєму володінні, по містах своїх: ізраїльтяни, священики, левити і нефинеї і сини рабів Соломонових; —
|
Сїи б^о сђть нача'лницы вла'сти и^же ѓ^бита'ша въ і^ерsли'мњ. и^ въ гра'дњ і^ё'довᲇ” Э$бита' же е^ді'нъ ко'ждо въ дръжа'вњ свое'и, и^ въ гра'дᲇхъ і^и^л~я. сщ~ен#ницы левљ=ти цр~ковнїи слђ'ги, и^ сн~ове рабъ соло'моновыхъ”
|
|
4
|
4
|
|
у Єрусалимі жили з синів Іуди і з синів Веніаміна. Із синів Іуди: Афаія, син Уззії, син Захарії, син Амарії, син Сафатії, син Малелеїла, із синів Фареса,
|
И$ въ і^ерsли'мњ ѓ^бита'ша эT сн~овъ і^ё'довыX, и^ сн~ов# венїаминь” эT сн~ов же і^ё'довыX а^џе'ей сн~ъ а^зїинъ, сн~ъ захарїинᲆ, сн~ъ самирїи, сн~ъ сафатїевᲆ. сн~ъ масеи'ль” эT сн~въ фаресъ,
|
|
5
|
5
|
|
і Маасея, син Варуха, син Колхозея, син Хазаії, син Адаії, син Іоіарива, син Захарії, син Шилонія.
|
и^ малїа сн~ъ варђховъ, сн~ъ хала'за. сн~ъ ѓ^зїя. сн~ъ а^даїя. сн~ъ і^ѓ^а^ри'моv. сн~ъ заха'рїевъ. сн~ъ силонїевъ”
|
|
6
|
6
|
|
Усіх синів Фареса, які жили в Єрусалимі, чотириста шістдесят вісім, люди відмінні.
|
Вс^и сн~ове фаре'совы, и^же ѓ^бита'ша въ і^ерsли'мњ. у~, ћ~, мђ'жи крᲇпки”
|
|
7
|
7
|
|
І ось сини Веніаміна: Саллу, син Мешуллама, син Іоеда, син Федаії, син Колаії, син Маасеї, син Іфиїла, син Ісаї,
|
Си'же сђть сн~ове венїамини. сел#лоn сн~ъ месђла'евъ. сн~ъ и^ѓ^а'дъ. сн~ъ вадаїя. сн~ъ колїя. сн~ъ масїевъ. сн~ъ е^џїель. сн~ъ і^ѓ^саїя”
|
|
8
|
8
|
|
і за ним Габбай, Саллай — дев’ятсот двадцять вісім.
|
И$ по неM е^ваи'ль, сел#ла'и, ц~, к~и.
|
|
9
|
9
|
|
Іоїль, син Зихри, був начальником над ними, а Іуда, син Сенуї, був другим над містом.
|
і^ и^ѓ^ве'ль сн~ъ зе'хри преDста'тель наD ни'ми і^ё'да, сн~ъ а^сана'евъ, эT гра'да вто'раh и^
|
|
10
|
10
|
|
Зі священиків: Ієдаія, син Іоіарива, Іахин,
|
эT сщ~е'нникъ. и^ а^дїя сн~ъ и^ѓ^а^ри'моv ја^хи'нь,
|
|
11
|
11
|
|
Сераія, син Хелкії, син Мешуллама, син Садока, син Мераїофа, син Ахитува, який начальником у домі Божому,
|
саре'я сн~ъ е^л#хина. сн~ъ месђла'мовъ. сн~ъ садо'ковъ. сн~ъ марїѓ'џъ. сн~ъ е^то'въ, преди до'мђ бж~їю”
|
|
12
|
12
|
|
і брати їхні, які відправляли службу в домі Божому, — вісімсот двадцять два; й Адаія, син Ієрохама, син Фелалії, син Амція, син Захарії, син Пашхура, син Малхії,
|
И$ братїа иX дњ'лающи дᲇло цр~квї и~ соT, к~в. и а^даїя сн~ъ е^роа'ма, сн~а валалїина. сн~а нама'сова” Сн~ы заха'рїины. сн~ъ васеџђровъ. сн~ъ мельхїя
|
|
13
|
13
|
|
і брати його, гла́ви поколінь — двісті сорок два; і Амашсай, син Азариїла, син Ахзая, син Мешиллемофа, син Іммера,
|
и^ бра'тїа е^го нача'лници эTц~еM, с~, м~в” И$ месе'и сн~ъ е^зрїевъ. сн~а месарими'џова. сн~а е^м#ме'ря
|
|
14
|
14
|
|
і брати його, люди відмінні — сто двадцять вісім. Начальником над ними був Завдиїл, син Гагедолима.
|
и^ бра'тїя и^хъ си'лны ѕњло, рк~и” И$ преDста'тель иX сокрїиль сн~ъ си'лныхъ,
|
|
15
|
15
|
|
А із левитів: Шемаія, син Хашшува, син Азрикама, син Хашавії, син Вуннія,
|
и^ эT левљ=тъ, саме'я сн~ъ ѓ^сђвовъ. сн~ъ е^зрїевᲆ.
|
|
16
|
16
|
|
і Шавфай, і Іозавад із глав левитів у зовнішніх справах дому Божого,
|
|
|
17
|
17
|
|
і Матфанія, син Михи, син Завдія, син Асафа, головний зачинатель славослів’я під час молитви, і Бакбукія, другий після нього з братів його, й Авда, син Шаммуя, син Галала, син Ідифуна.
|
и^ маџанїа сн~ъ михаеv. і^ и^ѓ^виD сн~ъ самђи^е^въ,
|
|
18
|
18
|
|
Усіх левитів у святому місті двісті вісімдесят чотири.
|
сп~д.
|
|
19
|
19
|
|
А воротарі: Аккув, Талмон і брати їхні, які несли сторожу біля воріт — сто сімдесят два.
|
и^ дверᲆницы, а^к#кђвъ теламинъ, и^ бра'тїя и^хъ и^же стрежахђ враT, рѓ~в”
|
|
20
|
20
|
|
Інші ізраїльтяни, священики, левити жили по всіх містах Юдеї, кожен у своєму наділі.
|
|
|
21
|
21
|
|
А нефинеї жили в Офелі; над нефинеями Циха і Гишфа.
|
|
|
22
|
22
|
|
Начальником над левитами в Єрусалимі був Уззій, син Ванія, син Хашавії, син Матфанії, син Михи, із синів Асафових, які були співцями при служінні в домі Божому,
|
эT нача'лникъ левљ=тъскихъ сн~ъ ванїевъ. и^ сн~ъ ѓ^зїевъ. сн~ъ а^вїевъ. сн~ъ миха'евъ. и^ эT сн~овъ а^са'фовыX, пою'щиX преD дњломᲆ до'мђ бж~їя.
|
|
23
|
23
|
|
тому що від царя було про них особливе повеління, і призначено було на кожен день для співців відповідне утримання.
|
ја%ко заповDњ цр~ьска б^њ на ниX,
|
|
24
|
24
|
|
І Петахія, син Мешезавела, із синів Зари, сина Іуди, був довіреним від царя в усяких справах, що стосуються народу.
|
и^ фаџаїа. сн~ъ васиза` до рђки` цр~евы вся'коя раd потребы людїи.
|
|
25
|
25
|
|
З тих, що жили в селах, на полях своїх, сини Іуди жили в Кириаф-Арбі і залежних від неї містах, у Дивоні і залежних від нього містах, у Ієкавцеїлі і селах його,
|
и^ къ дворомъ и^же сђть на селехъ иX” и^ эT сн~овъ і^ё'диныX и^же ѓ^бита'ша в корїаџарњвоцᲇ
|
|
26
|
26
|
|
у Ієшуї, у Моладі й у Беф-Палеті,
|
и^ в осђе',
|
|
27
|
27
|
|
у Хацар-Шуалі, у Вирсавії і залежних від неї містах,
|
и^ въ вирсавїи`. и^ дво'ры иX,
|
|
28
|
28
|
|
у Секелагу, у Мехоні і залежних від неї містах,
|
|
|
29
|
29
|
|
у Ен-Риммоні, у Цорі й у Іармуфі,
|
|
|
30
|
30
|
|
у Заноаху, Одолламі і селах їх, у Лахисі і на полях його, в Азеці і залежних від неї містах. Вони розташувалися від Вирсавії і до долини Енномової.
|
лахи'съ и^ се'ла иX. и^ пребыва'ше ё^ вер#савы”
|
|
31
|
31
|
|
Сини Веніамінові, починаючи від Геви, у Михмасі, Гаї, у Вефилі і залежних від нього містах,
|
Сн~ове же венїами'ни эT гавада махама'съ, ё^модњ'лныи,
|
|
32
|
32
|
|
у Анафофі, Нові, Ананії,
|
|
|
33
|
33
|
|
Гацорі, Рамі, Гиффаїмі,
|
|
|
34
|
34
|
|
Хадиді, Цевоїмі, Неваллаті,
|
|
|
35
|
35
|
|
Лоді, Оно, в долині Харашимі.
|
|
|
36
|
36
|
|
І левити мали житла свої на ділянках Іуди і Веніаміна.
|
и^ эT левљT ча'сти і^ё^де'и и^ венїамини”
|
|
Глава 12
|
Глvа, в~і”
|
|
1
|
1
|
|
Ось священики і левити, які прийшли з Зоровавелем, сином Салафиїловим, і з Ісусом: Сераія, Єремія, Ездра,
|
Сїи же сђть сщ~енницы и^ левљ=ти и^же въсходя'щїи съ ꙁороваве'лемъ сн~омъ салаџїи'левымъ. і^ и^сђсара'и, и^е^ремїя, е%здра,
|
|
2
|
2
|
|
Амарія, Маллух, Хаттуш,
|
а^марїя мђл#лђ'хъ,
|
|
3
|
3
|
|
Шеханія, Рехум, Меремоф,
|
сел#хе'нїа.
|
|
4
|
4
|
|
Іддо, Гиннефой, Авия,
|
|
|
5
|
5
|
|
Миямин, Маадія, Вилга,
|
|
|
6
|
6
|
|
Шемаія, Іоіарив, Ієдаія,
|
|
|
7
|
7
|
|
Саллу, Амок, Хелкія, Ієдаія. Це глави священиків і брати їхні у дні Ісуса.
|
тїи началницы сщ~енникомъ и^ бра'тїя и^хъ въ дн~и и^сђ'а
|
|
8
|
8
|
|
А левити: Ісус, Биннуй, Кадмиїл, Шеревія, Іуда, Матфанія, головний при славослів’ї, він і брати його,
|
и^ левљ=ти же і^и^сђя, ванђ'и, кадмїи'ль, саравїа, и^ѓ^да'и, маџ#џа'нїя, при рђка'хъ и^хъ, и^ бра'тїя и^хъ, въ повседн~евномъ слђже'нїи”
|
|
9
|
9
|
|
і Бакбукія й Унній, брати їхні, які нарівні з ними тримали сторожу.
|
|
|
10
|
10
|
|
Ісус породив Іоакима, Іоаким породив Елиашива, Елиашив породив Іоіаду,
|
И$е^сђ'я же роди` и^ѓ^а^ки'ма, и^ѓ^а^ки'мъ роди`, е^лиа^сива, е^лиа^си'въ роди`, и^ѓ^а^да'я.
|
|
11
|
11
|
|
Іоіада породив Іонафана, Іонафан породив Іаддуя.
|
и^ѓ^а^да'и роди` и^ѓ^наџа'на, і^ и^ѓ^наџа'нъ роди` а^ддђя.
|
|
12
|
12
|
|
У дні Іоакима були священики, гла́ви поколінь: із дому Сераії Мераія, із дому Єремії Хананія,
|
Въ дн~и же и^ѓ^а^ки'ма бра'тїа е^го бя'хђ сщ~ен#ницы и^ нача'лницы ѓ^би'телеM, сара'їя, маа^рїа, і^е^ремїа, а^нанїа,
|
|
13
|
13
|
|
із дому Ездри Мешуллам, із дому Амарії Іоханан,
|
е%здра, месола'мъ, а^марїя, и^ѓ^нъна'мъ,
|
|
14
|
14
|
|
із дому Мелиха Іонафан, із дому Шеванії Йосиф,
|
а^малђхъ, и^ѓ^наџа'нъ, сел#хенїя, и^ѓ'сифъ,
|
|
15
|
15
|
|
із дому Харима Адна, з дому Мераїофа Хелкія,
|
а^ра'и, мана'съ, марїѓ'џъ, е^л#ке'и,
|
|
16
|
16
|
|
з дому Іддо Захарія, з дому Гиннефона Мешуллам,
|
а^дада'и, и^ ꙁаха'рїа, ганаџо'џъ, месола'мᲆ,
|
|
17
|
17
|
|
із дому Авиї Зихрій, з дому Миніаміна, з дому Моадії Пилтай,
|
а^вїа, зехри'мъ, венїами'нъ, керо'съ, е^фелетїе^въ,
|
|
18
|
18
|
|
із дому Вилги Шаммуй, із дому Шемаії Іонафан,
|
валга'съ, мамђ'и, семенїа, и^ѓ^а^наџаn,
|
|
19
|
19
|
|
із дому Іоіарива Мафнай, із дому Ієдаії Уззій,
|
и^а^риM, маџана'и е^дїѓ, ѓ%ꙁ#зи,
|
|
20
|
20
|
|
із дому Саллая Каллай, із дому Амока Евер,
|
села'їя, кал#ла'їа, кавеџъ,
|
|
21
|
21
|
|
із дому Хелкії Хашавія, із дому Ієдаії Нафанаїл.
|
е^лкїа, а^савїа, и^ѓ^наџаn, сае^лъ”
|
|
22
|
22
|
|
Левити, гла́ви поколінь, внесені в запис у дні Елиашива, Іоіади, Іоханана й Іаддуя, і також священики в царювання Дарія Перського.
|
Левљ=ти въ дн~и е^лїаси'ва, и^ѓ^а'да, иѓ^на'нъ, и^дђя. пи'саны началницы ѓ^би'телем#. и^ сщ~енницы въ црsтво да'рїя пе'рьскаго.
|
|
23
|
23
|
|
Сини Левія, гла́ви поколінь, вписані в літопис до днів Іоханана, сина Елиашивового.
|
и^ сн~ове левљ=и нача'лницы ѓ^би'телемъ пи'сани въ кни'ѕњ слове'сᲆ дн~їи. и^ да'же до дн~и и^ѓ^на'нъ сн~а е^лїа^си'въ.
|
|
24
|
24
|
|
Гла́ви левитів: Хашавія, Шеревія, та Ісус, син Кадмиїла, і брати їхні, при них поставлені для славослів’я при подяках, за встановленням Давида, чоловіка Божого — зміна за зміною.
|
и^ нача'лницы левљ=томъ. а^равїя, и^ саравїя, и^ ѓ^сђ'и. и^ сн~ы каDми'ловы, и^ бра'тїя иX по кра'тњхъ свои^хъ да въсхва'лятъ и^сповњдятъ по ꙁа'повњди двд~вњ мђж'а бж~їя, въздержа'тъ ра'вно по чинђ`, эT дн~и до дн~и”
|
|
25
|
25
|
|
Матфанія, Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув — вартові, воротарі на сторожі біля порогів воріт.
|
И$ вънегда` събра'ти м^и две'рники.
|
|
26
|
26
|
|
Вони були у дні Іоакима, сина Ісусового, сина Іоседекового, й у дні областеначальника Неємії і книжника Ездри, священика.
|
въ дн~и и^а^ки'ма сн~а и^е^сђева. сн~а и^ѓ^седе'кова, и^ въ дн~и нее^мїе^вы, и^ е'здры сщ~ен#ника и^ писᲆца`.
|
|
27
|
27
|
|
При освяченні стіни Єрусалимської запросили левитів з усіх місць їхніх, наказуючи їм прийти в Єрусалим для звершення освячення і радісного свята зі славослів’ями і піснями при звуках кимвалів, псалтирів і гуслів.
|
и^ въ ѓ^бновле'нїи стњны` і^ерsлимъски. и^ вꙁыска'ша левљ=ти эT всњхъ мњ'стъ свои^хъ, да въꙁведђтъ и^хъ въ і^ерsлимъ. и^ сътво'ряT ѓ^бновленїе и^ весе'лїе, в дњя'нїе и^ хвале'нїе пњсни, и^ в кимъва'ли и^ свирили и^ гђсли.
|
|
28
|
28
|
|
І зібралися сини співців з округи єрусалимської і з сіл Нетофафських,
|
и^ събра'ни же сђть сн~ове пњснемъ, и^ эT градъ ѓ%крsтъ і^ерsлима и^ эT се'лъ нетђџа'та
|
|
29
|
29
|
|
і з Беф-Гаггилгала, і з полів Геви й Азмавета, тому що співці побудували собі села в околицях Єрусалима.
|
и^ эT до'мђ галга'лᲆ и^ эT страны` е^ва` и^ а^ꙁмавеT. ја%ко се'ла съзида'хђ себњ` пᲇвцы` ѓ%крsтᲆ і^ерsлима
|
|
30
|
30
|
|
І очистилися священики і левити, й очистили народ і ворота, і стіну.
|
и^ ѓ^чищени сђть сщ~еnницы и^ левљ=ти. и^ ѓ^чисти'ша лю'ди и^ вра'та и^ стњ'ны
|
|
31
|
31
|
|
Тоді я повів начальників Юдеї на стіну і поставив два великих хори для шестя, і один з них ішов праворуч стіни до Гнойових воріт.
|
въсходи'ти же сътвори'лᲆ нача'лницы і^ё'дины на стњ'ны, и^ поста'вихъ два кли'роса хвалы` ра'ди вели'кїя. и^ проидо'ша на десно на стњнђ` къ вра'тоM гря'ꙁнымᲆ.
|
|
32
|
32
|
|
За ними йшов Гошаія і половина начальників Юдеї,
|
і^ и^до'ша ꙁа ни'ми ѓ^џа'їа и^ полови'на ча'сти нача'лникъ і^ё'диныхъ
|
|
33
|
33
|
|
Азарія, Ездра і Мешуллам,
|
и^ а^за'рїа, и^ е'здра и^ мисолла'мᲆ
|
|
34
|
34
|
|
Іуда і Веніамін, і Шемаія і Єремія,
|
і^ё'да. и^ венїами'нъ, и^ самела'їа, і^е^ремїя”
|
|
35
|
35
|
|
а із синів священичих із трубами: Захарія, син Іонафана, син Шемаії, син Матфанії, син Михея, син Закхура, син Асафа,
|
И$ эT сн~овъ сщ~енникъ въ трђба'хъ. ꙁаха'рїа сн~ъ и^ѓ^наџа'ноv. сн~ъ сама'їя, сн~ъ маџа'нїя, сн~ъ миха'їя, сн~ъ ꙁам#хђръ, сн~ъ а^са'фовъ,
|
|
36
|
36
|
|
і брати його: Шемаія, Азариїл, Милалай, Гилалай, Маай, Нафанаїл, Іуда і Хананій з музичними інструментами Давида, чоловіка Божого, і книжник Ездра попереду них.
|
и^ бра'тїа е^го сама'їа и^ ѓ^зїиl. и^ гело'нъ, и^а^ма'їя, наџанаи'ль, і^ё'да, и^ а^на'ни” Є$же хвали'ти въ пњ'снехъ дв~да мђ'жа бж~їа” И$ е'здра пи'сецъ преD ни'ми
|
|
37
|
37
|
|
Біля воріт Джерела, навпроти них, вони зійшли по сходах міста Давидового, по сходах, які ведуть на стіну поверх дому Давидового до Водяних воріт на схід.
|
на вра'тXњ хвали'ти проти'въ и^хᲆ, и^ вᲆꙁошли` на стђпни гра'да двд~ва на въсхо'дъ стњны` на доM двд~въ. и^ да'же до вра'тъ во'дныхъ, къ въсто'кђ.
|
|
38
|
38
|
|
Другий хор ішов навпроти них, і за ним я і половина народу, по стіні від Пічної вежі і до широкої стіни,
|
и^ клиросъ вторы'и хвалђ` възда'ющи и^дяше эT сђпротивъ и^хъ” И$ а'ꙁъ по не'мъ и^ полови'нђ ча'сти людїи по стњнњ`, и^ на столпњ` ё^ри'мли. и^ да'же до стњны` пространнњ'иши,
|
|
39
|
39
|
|
і від воріт Єфремових, мимо старих воріт і воріт Рибних, і вежі Хананела, і вежі Меа, до Овечих воріт, і зупинилися біля воріт В’язничних.
|
и^ на вра'тњхъ е^фраи'ма. и^ на вра'тњхъ стары'хъ, и^ на вра'тXњ ры'бных#. и сто'лпъ анамеи'ля, и^ эT сто'лпъ е^ма'џъ и^ да'же до вра'тъ стаDныхъ. и^ поста'виша въ вра'тњхъ стра'жїи”
|
|
40
|
40
|
|
Потім обидва хори стали біля дому Божого, і я і половина начальників зі мною,
|
Ста'ша же дв^а кли'роса хваля'ще в домђ` бж~їи, и^ а'зъ и^ по'лъ ча'сти, во'и съ мно'ю”
|
|
41
|
41
|
|
і священики: Елиаким, Маасея, Миніамін, Михей, Елиоенай, Захарія, Хананія з трубами,
|
И$ сщ~енницы е^лїаки'мъ, маа^сїя, венїами'нъ, махе'я, е^лиѓ^на, и^ заха'рїа, и^ а^нанїя,
|
|
42
|
42
|
|
і Маасея і Шемаія, і Єлеазар і Уззій, і Іоханан і Малхія, і Елам і Езер. І співали співці голосно; головним у них був Ізрахія.
|
и^ семе'їя, и^ е^леа^ꙁа'ръ, и^ ѓ^ꙁїа и^ ѓ^а^нна'нъ, и^ мелхїя, и^ е^ламїи, и^ е^ꙁђръ” И$ слы'шаша пњвцы` и^ е^зра'и^я. и^ съгляда'ша и^ въжделњша
|
|
43
|
43
|
|
І приносили в той день великі жертви і веселилися, тому що Бог дав їм велику радість. Веселилися і дружини і діти, і радість Єрусалима було чути далеко.
|
и^ пожро'ша въ дн~ь то'и, же'ртвы вели'кїи, и^ въꙁвесели'шася. ја%ко б~ъ б^о възвесели'лъ и^хъ весе'лїемᲆ вели'киM. н^о и^ же'ны и^хъ и ча'да иX ра'довахђся. и^ слы'шано бы'сть весе'лїе т^о въ і^ерsлмᲇ дале'че”
|
|
44
|
44
|
|
У той же день були приставлені люди до коморних кімнат для приношень початків і десятин, щоб збирати з полів при містах частки, покладені законом для священиків і левитів, тому що юдеям радісно було дивитися на священиків і левитів,
|
Въсчита'ша же въ дн~ь то'и мђж'и наD сокро'вищемᲆ до'мђ гн~я. нача'лныхъ пло'довъ, и^ къ десяти'наM. да внђтръ вно'сятъ по ни'хᲆ нача'лницы граDски бл~годњя'нїи. сщ~енникоM и левљ=тоM. ја%ко весе'лїе б^њ въ і^ерsлимњ и^ въ і^ё^де'и. въ сщ~енницњхъ и^ въ левљ=тњхъ преDстоящи”
|
|
45
|
45
|
|
які стояли і звершували службу Богу своєму і діла очищення і були співцями і воротарями за встановленням Давида і сина його Соломона.
|
И съхрани'ша въздръжа'нїе б~ђ свое^мђ, и^ въздержа'ша ѓ^чище'нїя и^ пњвцовъ, и^ две'рниковъ, по повеле'нїю дв~да и^ соло'мона сн~а е^го”
|
|
46
|
46
|
|
Бо здавна у дні Давида й Асафа були встановлені глави співців і пісні Богу, хвалебні і подячні.
|
И$ ја%ко въ дн~и двд~вы и^ѓ^а^сафа'тъ эT нача'ла бя'хђ поста'влени пњвцемъ старњишины, въ пњсни хваля'щи и^сповњдђ'ющи б~ђ”
|
|
47
|
47
|
|
Усі ізраїльтяни у дні Зоровавеля й у дні Неємії давали частки співцям і воротарям на кожен день і віддавали святині левитам, а левити віддавали святині синам Аарона.
|
И$ весь і^и^л~ь въ дн~и зорова'веля и^ въ дн~и нее^мїя дая'хђ ча'сᲄи пњвцеM и^ две'рникомъ эT дн~и до дн~и бра'шно. и^ ст~яхђ левљ=ти. и^ левљᲄи ст~яхђ сн~овъ а^аро'новыхъ”
|
|
Глава 13
|
Глvа, г~і”
|
|
1
|
1
|
|
У той день було читано з книги Мойсеєвої вголос народу і знайдено написане в ній: аммонитянин і моавитянин не може ввійти в громаду Божу повіки,
|
Въ дн~ь же то'и чте'но е^сть вᲆ кни'ѕњ мољ=сїѓвњ, слы'шащимъ лю'дем#. ѓ^брњте'но е^сть пи'сано в не'и да не и%мTђ влњсти а^мони'ти, и^ моа^ви'ти въ цр~ковь бж~їю даже до' вњка.
|
|
2
|
2
|
|
тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою і найняли проти нього Валаама, щоб проклясти його, але Бог наш обернув проклін на благословення.
|
того ради и^же не въстрњтоша сн~вᲆ і^и^л~евъ съ хлњбомъ и^ водо'ю” І$ и^ꙁведо'ша на нихъ валаа'ма на прокля'тїе и^хъ, и^ ѓ^брати'лъ б~ъ нашъ прокляTство на блsвенїе”
|
|
3
|
3
|
|
Почувши цей закон, вони відокремили все іноплемінне від Ізраїля.
|
И$ бы'ст же е^гда` слы'шахђ зако'нъ, эTлђчи'ша всњхᲆ чђжихъ эT і^и^л~я.
|
|
4
|
4
|
|
А раніше того священик Елиашив, приставлений до кімнат при домі Бога нашого, близький родич Товії,
|
и^ на то'мъ бы'сть и^лїаси'въ сщ~енникъ. и^же бы'сть преDста'тель въ сокро'вищномъ домђ` б~а нашего. и^ прїятель, товїя,
|
|
5
|
5
|
|
приготував для нього велику кімнату, в яку раніше клали хлібне приношення, ладан і сосуди, і десятини хліба, вина й оливи, призначені законом для левитів, співців і воротарів, і приношення для священиків.
|
сътвори` себњ сокро'вище вели'ко. и^ т^ђ бя'хђ преD нимъ предъставля'ющи да'ры и^ џемїа'мъ и^ сосђды и^ десяти'нђ, пшени'цђ вино` і^ еле'и. ча'сти левљ=томъ и^ пњвцемъ и^ вњрныM и^ прь'выя сщ~ен#ническїя ча'сти,
|
|
6
|
6
|
|
Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі, тому що в тридцять другому році Вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і після декількох днів знову випросився в царя.
|
въ всњх же тњхъ не бы'хъ въ і^ерsлимњ ја%ко въ лњтотрисо'тное, к~ е, а^рᲄаће'рска цр~я вављ=лон#ска, прїидо'хъ къ цр~ю, и^ въ конецъ дн~їи моли'хся цр~ю”
|
|
7
|
7
|
|
Коли я прийшов у Єрусалим і дізнався про лиху справу, яку зробив Елиашив, приготувавши для Товії кімнату на дворах дому Божого,
|
И$ прїидо'хъ въ і^ерsлимᲆ и^ разђмњхъ ѕл^о чт^о сътвори'лъ е^лїаси'вᲆ товїи, да сътво'ряT е^мђ сокровище въ притво'рњ до'мђ бж~їя.
|
|
8
|
8
|
|
тоді мені було дуже неприємно, і я викинув усі домашні речі Товії геть з кімнати
|
и^ ѕло` ми ви'дњлося ѕњло” І$ и^зве'ргъ вс^я сосђды до'мђ товїева во'нъ эT сокро'вищA
|
|
9
|
9
|
|
і сказав, щоб очистили кімнати, і повелів знову внести туди сосуди дому Божого, хлібне приношення і ладан.
|
и^ реко'хъ и^ ѓ^чи'стиша сокро'вище” И$ па'ки поста'вихъ сосђды въ домђ` бж~їи, жрътвђ и^ џимїа'мъ,
|
|
10
|
10
|
|
Ще дізнався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співці, які робили свою справу, розбіглися, кожен на своє поле.
|
и^ поꙁна'хъ ја%ко ча'сти левљTскїя не бы'ша да'ны” И$ побњго'ша е^ді'нъ къж'до въ странђ` свою левљ=ты и^ пњвцы` ᲄворя'ще дњло
|
|
11
|
11
|
|
Я зробив за це догану начальникам і сказав: навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх і поставив їх на місце їхнє.
|
и^хъ. и^ котора'хђся съ страти'гами, и^ реко'хъ чесо ради ѓ^ставися доM бж~їи, и^ събра'лъ и^хъ” И$ повелњвъ ста'ти въ стоя'нїи своиX
|
|
12
|
12
|
|
І всі юдеї стали приносити десятини хліба, вина й оливи в комори.
|
и весь і^ё'да приноша'ше десяти'нђ, пшени'цы и^ вина` и^ е^ле'я въ ꙁакро'вы, поD рђкђ селемїя сщ~ен#ника, и^ садо'ка писца`, и^ фада'їя эT левљ=тъ,
|
|
13
|
13
|
|
І приставив я до комор Шелемію священика і Садока книжника і Федаію з левитів, і при них Ханана, сина Закхура, сина Матфанії, тому що вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.
|
и^ в рђки и^хъ” А$на'нъ сн~ъ ꙁахђровъ, сн~ъ маџа'нїевъ, ја^ко вњрны и^скђшени сђть надъ ни'ми на ча'сти бра'тїи своиX”
|
|
14
|
14
|
|
Пом’яни мене за це, Боже мій, і не згладь ревних діл моїх, які я зробив для дому Бога мого і для служіння при ньому!
|
Вᲆспомяни` м^я бж~е мой того ради и^ да не ѓ^скђдњеT млsть моя` ја%же сътвори'хъ в домђ б~ђ мое^мђ и^ в чи'нњхъ е^го”
|
|
15
|
15
|
|
У ті дні я побачив у Юдеї, що в суботу топчуть точила, возять снопи і нав’ючують ослів вином, виноградом, смоквами і всяким вантажем, і відвозять у суботній день у Єрусалим. І я суворо виговорив їм у той же день, коли вони продавали харчі.
|
Въ дн~ехъ тњхъ ви'дњхъ въ і^ё'дњ млатя'щиX лны` въ сђбо'тђ. нося'щихъ кро'шницы. и^ напрата'ющи на ѓ^сля'та вино, и^ гро'здїе, и^ смо'кви, и^ вся'ко бре'мя приноша'хђ въ і^ерsлимъ, въ дн~и сђботныи” И$ свњдњтельствова'хъ и^мъ да въ дн~ь которыи прода'ти подоба'етъ да продаю'тъ.
|
|
16
|
16
|
|
І тиряни жили в Юдеї і привозили рибу і всякий крам і продавали в суботу жителям Юдеї і в Єрусалимі.
|
и^ тљ=ря'не ѓ^бита'ша в неи възнося'щи ры'бы и^ вс^я прода'нная, и^ продавахђ в сђбо'ты. сн~овомᲆ і^ё'диныM въ іерsлі'ме
|
|
17
|
17
|
|
І я зробив догану найзнатнішим з юдеїв і сказав їм: навіщо ви робите таке зло і оскверняєте день суботній?
|
и^ ѓ^бличи` держа'внњишиX въ і^ё^деи` и^ рњхъ и^мъ” Чт^о сїя ве'щь ѕла` и^же в^ы творите`. и^ скверните` дн~ь сђбо'тныи,
|
|
18
|
18
|
|
Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на місто це все цю біду? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, оскверняючи суботу.
|
ни` л^и сїя сътвори'ша эTц~ы наши. і^ и^зве'лъ б~ъ на'шъ на ни'хъ и^ на наs все` ѕл^ото`, и^ на гра'дъ се'и” И$ вы` приложи'сте ја%рости на і^и^л~я скверня'щи сђбо'тђ”
|
|
19
|
19
|
|
Після цього, коли смеркалося біля воріт єрусалимських, перед суботою, я звелів замикати двері і сказав, щоб не відмикали їх до ранку після суботи. І слуг моїх я поставив біля воріт, щоб ніяка ноша не проходила в день суботній.
|
Бы'сть же е^гда` поко'ишася вра'та і^ерsлі'м#ская въ дн~ь сђбо'тныи реко'хъ, и^ ꙁапро'шA двери. и^ повелњлъ да не эTврьза'ютъ и^хъ даже по сђбо'тњ, и^ эT ѓ^тро'къ мои^хъ поста'вихъ на вра'тахъ да ни е^ді'нъ вно'ситъ бре'мя въ дн~ь сђбо'тныи”
|
|
20
|
20
|
|
І ночували торговці і продавці всякого товару поза Єрусалимом раз і два.
|
И$ ста'ша потре'бницы и^ прода'ющи вс^я прода'н#ная внњ` і^е^рsлима. е^дїнощи и^ два'щи
|
|
21
|
21
|
|
Але я суворо виговорив їм і сказав їм: навіщо ви ночуєте біля стіни? Якщо зробите це в інший раз, я накладу руку на вас. З того часу вони не приходили в суботу.
|
свњдњтеlствова'хъ и^мъ, и^ реко'хъ и^мъ” Чт^о вы` пребыва'ете ё^ стњны`, а%ще втори'цею т^о сътворите` рђкђ послю` на ва'съ. того` ради эT вре'мени того не прїидо'ша въ сђбо'тђ”
|
|
22
|
22
|
|
І сказав я левитам, щоб вони очистилися і прийшли тримати варту біля воріт, щоб святити день суботній. І за це пом’яни мене, Боже мій, і пощади мене з великої милости Твоєї!
|
И$ реко'х же левљ=тоM и^же бя'хђ ѓ^чище'ни дабы` пришла` съхрани'ти вра'та и^ ст~ити дн~ь сђбо'тныи, и^ сего ради въспомяни` м^я бж~е, и^ прости` м^и по мно'жествђ млsти твое^я”
|
|
23
|
23
|
|
Ще в ті дні я бачив юдеїв, що взяли собі дружин з азотянок, аммонитянок і моавитянок;
|
Но и^ въ дн~ехъ тњхъ ви'дњхъ і^ё^деи водя'щїи же'ны а^ꙁотїискїя а^монитяны и^ моа^виTскїя.
|
|
24
|
24
|
|
і тому сини їхні наполовину говорять азотською, або мовою інших народів, і не вміють говорити юдейською.
|
и^ сн~ове и^хъ эT по'лђ ча'сти гл~ахђ а^зо'т#скимъ ја%ꙁы'комъ и^ не ё^мњя'хђ гл~ати і^ё^де'искїи”
|
|
25
|
25
|
|
Я зробив за це догану і проклинав їх, і деяких з чоловіків бив, рвав на них волосся і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали дочок своїх за синів їхніх і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
|
И$ ꙁапрети и^мъ и^ прокля`, и^ пораꙁи` эT ни'хъ мђжїи и^ ѓ^плеши'лъ терꙁа'ющи и^хъ. и^ клялъся на' б~а да не даюT дщерїи свои^хᲆ сн~овомъ и^хъ и^ не прїемлютъ эT дще'рїи и^хъ сн~овомъ свои^мъ”
|
|
26
|
26
|
|
Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був любимим Богом своїм, і Бог поставив його царем над усіма ізраїльтянами; і однак же чужоземні дружини ввели в гріх і його.
|
Ни въ то'мъ л^и ѓ^бы'чаи съгреши'лъ соло'моn цр~ь і^и^л~евъ. і^ и'стинно въ ја^зы'цехᲆ мно'ѕњхъ не бы'сть цр~ь подо'бенъ е^мђ. и^ възлюбленъ б~ђ свое^мђ быs и^ поста'вилъ е^го б~ъ цр~емъ наD всњм# і^и^л~емъ, и^ того б^о и^зведо'ша на грXњ же'ны чю'ждїи.
|
|
27
|
27
|
|
І чи можна нам чути про вас, що ви робите все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи у співжиття чужоземних дружин?
|
ни` л^и мы` непослjђни сътворя'емъ ѕло` вели'ко, т^о да престђпа'емъ эT б~а на'шего, і^ и^зведеM же'ны и^ноплеме'нничи
|
|
28
|
28
|
|
І з синів Іоіади, сина великого священика Елиашива, один був зятем Санаваллата, хоронита. Я прогнав його від себе.
|
эT сн~ов же і^ѓ^да сн~а и^ельто'вова сщ~енника вели'каго зя'тя санавалаина ё^рони'тина е^гоже эTгони'лᲆ эT себе`”
|
|
29
|
29
|
|
Пом’яни їм, Боже мій, що вони осквернили священство і завіт священичий і левитський!
|
Въспомяни` г~и бж~е мои противъ и^хъ и^же скверня'тъ сщ~енъство. прави'ло же сщ~ен#ническо и^ левљ=т#ско”
|
|
30
|
30
|
|
Так очистив я їх від усього чужоземного і відновив служби священиків і левитів, кожного у справі його,
|
Сего раd ѓ^чи'стилъ и^хъ эT всњхъ чю'ждихъ нечисто'тъ, и^ поста'вихъ чи'ны сщ~ен#никомъ и^ левљ=томъ. е^ді'номђ ко'ждо слђжбђ е^го,
|
|
31
|
31
|
|
і доставку дров у призначені часи і початки. Пом’яни мене, Боже мій, на благо мені!
|
и^ въ сложе'нїе древяное. въ временехъ посᲄа'вленыхъ” И$ въ прьвњ'ишиX помяни` м^я бж~е мои въ бл~го а^ми'нь”
|
Категорії
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.
Паперові видання
Старий Заповіт
• Бут. • Вих. • Лев. • Чис. • Втор.
• Нав. • Суд. • Руф. • 1 Цар. • 2 Цар. • 3 Цар. • 4 Цар. • 1 Пар. • 2 Пар. • 1 Езд. • 2 Езд. • 3 Езд. • Неєм. • Тов. • Юдиф. • Есф. • 1 Мак. • 2 Мак. • 3 Мак.
• Іов. • Пс. • Притч. • Еккл. • Пісн. • Прем. • Сир.
• Іс. • Єр. • Плач. • Посл. Єр. • Вар. • Єз. • Дан.
• Ос. • Іоїл. • Ам. • Авд. • Іона. • Мих. • Наум. • Авв. • Соф. • Агг. • Зах. • Мал.