Глава 10
|
|
1
|
|
І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | |
2
|
|
зроби собі дві срібні труби, карбованими зроби їх, щоб вони служили тобі для скликання громади і для зняття станів; | |
3
|
|
коли засурмлять ними, збереться до тебе вся громада до входу в скинію зібрання; | |
4
|
|
коли однією трубою засурмлять, зберуться до тебе князі й тисячоначальники Ізраїлеві; | |
5
|
|
коли засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до сходу; | |
6
|
|
коли в другий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півдня; [коли засурмите в третій раз тривогу, піднімуться стани, що стають до моря; коли в четвертий раз засурмите тривогу, піднімуться стани, що стають до півночі;] тривогу нехай сурмлять при вирушенні їх у путь; | |
7
|
|
а коли потрібно зібрати зібрання, сурміть, але не тривогу; | |
8
|
|
сини Ааронові, священики, повинні сурмити трубами: це буде вам постановою вічною у роди ваші; | |
9
|
|
і коли підете на війну в землі вашій проти ворога, що нападає на вас, сурміть тривогу трубами, — і будете пом’януті перед Господом, Богом вашим, і врятовані будете від ворогів ваших; | |
10
|
|
і в день радости вашої, і в свята ваші, і в новомісяччя ваші сурміть трубами при всепаленнях ваших і при мирних жертвах ваших, — і це буде нагадуванням про вас перед Богом вашим. Я Господь, Бог ваш. | |
11
|
|
У другий рік, у другий місяць, у двадцятий день місяця піднялася хмара від скинії одкровення; | |
12
|
|
і вирушили сини Ізраїлеві за станами своїми з пустелі Синайської, і зупинилася хмара в пустелі Фаран. | |
13
|
|
І піднялися вони в перший раз, за велінням Господнім, даним через Мойсея. | |
14
|
|
Піднято було по-перше прапор стану синів Іудиних за ополченнями їх; над ополченням їх Наассон, син Аминадава; | |
15
|
|
і над ополченням коліна синів Іссахарових Нафанаїл, син Цуара; | |
16
|
|
і над ополченням коліна синів Завулонових Елиав, син Хелона. | |
17
|
|
І знята була скинія, і пішли сини Гирсонові і сини Мерарині, що носять скинію. | |
18
|
|
І піднято було прапор стану Рувимового за ополченнями їх; і над ополченням його Елицур, син Шедеура; | |
19
|
|
і над ополченням коліна синів Симеонових Шелумиїл, син Цуришаддая; | |
20
|
|
і над ополченням коліна синів Гадових Елиасаф, син Регуїла. | |
21
|
|
Потім пішли сини Каафові, що носять святилище; скинія ж була поставлена до приходу їх. | |
22
|
|
І піднято було прапор стану синів Єфремових за ополченнями їх; і над ополченнями їх Елишама, син Аммиуда; | |
23
|
|
і над ополченням коліна синів Манассіїних Гамалиїл, син Педацура; | |
24
|
|
і над ополченням коліна синів Веніамінових Авидан, син Гидеонія. | |
25
|
|
Останнім із усіх станів піднято було прапор стану синів Данових з ополченнями їх; і над ополченням Ахиєзер, син Аммишаддая; | |
26
|
|
і над ополченням коліна синів Асирових Пагиїл, син Охрана; | |
27
|
|
і над ополченням коліна синів Неффалимових Ахира, син Енана. | |
28
|
|
Ось порядок ходу синів Ізраїлевих за ополченнями їх. І вирушили вони. | |
29
|
|
І сказав Мойсей Ховаву, сину Рагуїловому, мадианитянину, родичеві Мойсея: ми вирушаємо в те місце, про яке Господь сказав: вам віддам його; йди з нами, ми зробимо тобі добро, тому що Господь добре прорік про Ізраїль. | |
30
|
|
Але він сказав йому: не піду; я піду у свою землю і на свою батьківщину. | |
31
|
|
Мойсей же сказав: не залишай нас, тому що ти знаєш, як розташовуємося ми станом у пустелі, і будеш для нас оком; | |
32
|
|
якщо підеш з нами, то добро, яке Господь зробить нам, ми зробимо тобі. | |
33
|
|
І вирушили вони від гори Господньої на три дні путі, і ковчег завіту Господнього йшов перед ними три дні путі, щоб знайти їм місце, де зупинитися. | |
34
|
|
І хмара Господня осіняла їх вдень, коли вони вирушали зі стану. | |
35
|
|
Коли піднімався ковчег у путь, Мойсей говорив: встань, Господи, і розвіються вороги Твої, і побіжать від лиця Твого ненависники Твої! | |
36
|
|
А коли зупинявся ковчег, він говорив: повернись, Господи, до тисяч і десятків тисяч Ізраїля! |