Глава 30
|
|
1
|
|
І переказав Мойсей синам Ізраїлевим усе, що повелів Господь Мойсеєві. | |
2
|
|
І сказав Мойсей начальникам колін синів Ізраїлевих, говорячи: ось що повелів Господь: | |
3
|
|
якщо хто дасть обітницю Господу, або поклянеться клятвою, поклавши зарок на душу свою, то він не повинен порушувати слова свого, але повинен виконати все, що вийшло з уст його. | |
4
|
|
Якщо жінка дасть обітницю Господу і покладе на себе зарок в домі батька свого, в юності своїй, | |
5
|
|
і почує батько обітницю її і зарок, який вона поклала на душу свою, і промовчить про те батько її, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок її, що вона поклала на душу свою, відбудеться; | |
6
|
|
якщо ж батько її, почувши, заборонить їй, то всі обітниці її і зароки, які вона поклала на душу свою, не відбудуться, і Господь простить їй, тому що заборонив їй батько її. | |
7
|
|
Якщо вона вийде заміж, а на ній обітниця її, або слово уст її, яким вона зв’язала себе, | |
8
|
|
і почує чоловік її і, почувши, промовчить: то обітниці її відбудуться, і зароки її, що вона поклала на душу свою, відбудуться; | |
9
|
|
якщо ж чоловік її, почувши, заборонить їй і відкине обітницю її, яка на ній, і слово уст її, яким вона зв’язала себе, [то вони не відбудуться, тому що заборонив їй чоловік її,] і Господь простить їй. | |
10
|
|
Обітниця ж удови і розведеної, який би вона не поклала зарок на душу свою, відбудеться. | |
11
|
|
Якщо дружина в домі чоловіка свого дала обітницю, або поклала зарок на душу свою з клятвою, | |
12
|
|
і чоловік її чув, і промовчав про те, і не заборонив їй, то всі обітниці її відбудуться, і всякий зарок, який вона поклала на душу свою, відбудеться; | |
13
|
|
якщо ж чоловік її, почувши, відкинув їх, то всі, обітниці її, що вийшли з уст її, і зароки душі її не відбудуться: чоловік її знищив їх, і Господь простить їй. | |
14
|
|
Всяку обітницю і всякий клятвений зарок, щоб смирити душу, чоловік її може затвердити, і чоловік її може відкинути; | |
15
|
|
якщо ж чоловік її мовчав про те день за день, то він тим затвердив усі обітниці її і всі зароки її, що на ній, затвердив, тому що він, почувши, мовчав про те; | |
16
|
|
а якщо [чоловік] відкинув їх, після того як почув, то він узяв на себе гріх її. | |
17
|
|
Ось устави, які Господь заповів Мойсеєві про стосунки між чоловіком і жінкою його, між батьком і дочкою його в юності її, в домі батька її. |