|
Глава 32
|
|
|
1
|
|
| У синів Рувимових і у синів Гадових стад було дуже багато; і побачили вони, що земля Іазер і земля Галаад є місцем придатним для стад; | |
|
2
|
|
| і прийшли сини Гадові і сини Рувимові і сказали Мойсею та Єлеазару священику і князям громади, говорячи: | |
|
3
|
|
| Атароф і Дивон, й Іазер, і Нимра, і Есевон і Елеале, і Севам, і Нево, і Веон, | |
|
4
|
|
| земля, яку Господь уразив перед громадою Ізраїлевою, є земля придатна для стад, а у рабів твоїх є стада. | |
|
5
|
|
| І сказали: якщо ми знайшли благовоління в очах твоїх, віддай землю цю рабам твоїм у володіння; не переводь нас через Йордан. | |
|
6
|
|
| І сказав Мойсей синам Гадовим і синам Рувимовим: брати ваші підуть на війну, а ви залишитеся тут? | |
|
7
|
|
| для чого ви відвертаєте серце синів Ізраїлевих від переходу в землю, яку дає їм Господь? | |
|
8
|
|
| так вчинили батькі ваші, коли я посилав їх з Кадес-Варні для огляду землі: | |
|
9
|
|
| вони доходили до долини Есхол, і бачили землю, і відвернули серце синів Ізраїлевих, щоб не йшли вони в землю, яку Господь дає їм; | |
|
10
|
|
| і запалав у той день гнів Господа, і поклявся Він, говорячи: | |
|
11
|
|
| люди ці, що вийшли з Єгипту, від двадцяти років і вище [які знають добро і зло,] не побачать землі, про яку Я клявся Аврааму, Ісааку та Якову, тому що вони не підкорялися Мені, | |
|
12
|
|
| крім Халева, сина Ієфонніїного, кенезеянина, й Ісуса, сина Навина, тому що вони підкорилися Господеві. | |
|
13
|
|
| І запалав гнів Господа на Ізраїля, і водив Він їх по пустелі сорок років, доки не скінчився весь рід, що зробив зло в очах Господніх. | |
|
14
|
|
| І ось, замість батьків ваших повстали ви, поріддя грішників, щоб посилити ще лютість гніву Господнього на Ізраїля. | |
|
15
|
|
| Якщо ви відвернетеся від Нього, то Він знову залишить його в пустелі, і ви погубите весь народ цей. | |
|
16
|
|
| І підійшли вони до нього і сказали: ми побудуємо тут овечі двори для отар наших і міста для дітей наших; | |
|
17
|
|
| самі ж ми перші озброїмося і підемо перед синами Ізраїлевими, доки не приведемо їх у місця їхні; а діти наші нехай залишаться в укріплених містах, для безпеки від жителів землі; | |
|
18
|
|
| не повернемося в доми наші, доки не вступлять сини Ізраїлеві кожен у наділ свій; | |
|
19
|
|
| бо ми не візьмемо з ними наділу по той бік Йордану і далі, якщо наділ нам дістанеться по цей бік Йордану, до сходу. | |
|
20
|
|
| І сказав їм Мойсей: якщо ви це зробите, якщо озброєними підете на війну перед Господом, | |
|
21
|
|
| і піде кожен з вас озброєним за Йордан перед Господом, доки не знищить Він ворогів Своїх перед Собою, | |
|
22
|
|
| і підкорена буде земля перед Господом, то опісля повернетеся і будете невинні перед Господом і перед Ізраїлем, і буде земля ця у вас у володінні перед Господом; | |
|
23
|
|
| якщо ж не зробите так, то згрішите перед Господом, і понесете покарання за гріх ваш, яке постигне вас; | |
|
24
|
|
| будуйте собі міста для дітей ваших і двори для овець ваших і робіть, що сказано устами вашими. | |
|
25
|
|
| І сказали сини Гадові і сини Рувимові Мойсеєві: раби твої зроблять, як повеліває господар наш; | |
|
26
|
|
| діти наші, дружини наші, отари наші і вся худоба наша залишаться тут у містах Галаада, | |
|
27
|
|
| а раби твої, усі, озброївшись, як воїни, підуть перед Господом на війну, як говорить господар наш. | |
|
28
|
|
| І дав Мойсей про них повеління Єлеазару священику й Ісусові, синові Навина, і начальникам племен синів Ізраїлевих, | |
|
29
|
|
| і сказав їм Мойсей: якщо сини Гадові і сини Рувимові перейдуть з вами за Йордан, усі озброївшись на війну перед Господом, і підкорена буде перед вами земля, то віддайте їм землю Галаад у володіння; | |
|
30
|
|
| якщо ж не підуть вони з вами озброєні [на війну перед Господом, то пошліть перед собою майно їхнє, дружин їхніх і худобу їхню у землю Ханаанську], і вони одержать володіння разом з вами в землі Ханаанській. | |
|
31
|
|
| І відповіли сини Гадові і сини Рувимові і сказали: як сказав Господь рабам твоїм, так і зробимо; | |
|
32
|
|
| ми підемо озброєними перед Господом у землю Ханаанську, а наділ володіння нашого нехай буде по цей бік Йордану. | |
|
33
|
|
| І віддав Мойсей їм, синам Гадовим і синам Рувимовим, і половині коліна Манассії, сина Йосифового, царство Сигона, царя Аморрейського, і царство Ога, царя Васанського, землю з містами її та околицями, — міста землі в усі сторони. | |
|
34
|
|
| І побудували сини Гадові, Дивон і Атароф, і Ароер, | |
|
35
|
|
| і Атароф-Шофан, й Іазер, й Іогбегу, | |
|
36
|
|
| і Беф-Нимру і Беф-Гаран, міста укріплені і двори для овець. | |
|
37
|
|
| І сини Рувимові побудували Есевон, Елеале, Кириафаїм, | |
|
38
|
|
| і Нево, і Ваал-Меон, імена яких перемінені, і Сивму, і дали назви містам, які вони побудували. | |
|
39
|
|
| І пішли сини Махира, сина Манассіїного, у Галаад, і взяли його, і вигнали аморреїв, які були в ньому; | |
|
40
|
|
| і віддав Мойсей Галаад Махиру, синові Манассії, і він оселився в ньому. | |
|
41
|
|
| І Яїр, син Манассії, пішов і взяв селища їх, і назвав їх: селища Яїрові. | |
|
42
|
|
| І Новах пішов і взяв Кенаф і залежні від нього міста, і назвав його своїм ім’ям: Новах. |
