|
Глава 21
|
|
|
1
|
|
| Ханаанський цар Арада, який жив на південь, почувши, що Ізраїль іде дорогою від Афарима, вступив у бій з ізраїльтянами і декого з них взяв у полон. | |
|
2
|
|
| І дав Ізраїль обітницю Господу, і сказав: якщо віддаси народ цей в руки мої, то накладу закляття [на них і] на міста їхні. | |
|
3
|
|
| Господь почув голос Ізраїля і віддав хананеїв у руки його, і він наклав закляття на них і на міста їхні і нарік ім’я місцю тому: Хорма*. | |
|
4
|
|
| Від гори Ор вирушили вони шляхом до Червоного моря, щоб обійти землю Едома. І став слабкодухим народ на шляху, | |
|
5
|
|
| і говорив народ проти Бога і проти Мойсея: навіщо ви вивели нас з Єгипту, щоб померти [нам] у пустелі, бо тут нема ні хліба, ні води, і душі нашій обридла ця негідна їжа. | |
|
6
|
|
| І послав Господь на народ отруйних зміїв, що жалили народ, і померло безліч народу з [синів] Ізраїлевих. | |
|
7
|
|
| І прийшов народ до Мойсея і сказав: згрішили ми, що говорили проти Господа і проти тебе; помолися Господу, щоб Він відігнав від нас зміїв. І помолився Мойсей [Господу] за народ. | |
|
8
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві: зроби собі [мідного] змія і вистав його на прапорі, і [якщо вжалить змій кого-небудь], ужалений, глянувши на нього, залишиться живим. | |
|
9
|
|
| І зробив Мойсей мідного змія і виставив його на прапорі, і коли змій жалив людину, вона, глянувши на мідного змія, залишалася живою. | |
|
10
|
|
| І рушили сини Ізраїлеві і зупинилися в Овофі; | |
|
11
|
|
| й рушили з Овофа і зупинилися в Ійє-Аваримі, в пустелі, що навпроти Моава, на схід сонця; | |
|
12
|
|
| звідти рушили, і зупинилися в долині Заред; | |
|
13
|
|
| вирушивши звідси, зупинилися в тій частині Арнона в пустелі, що лежить поза межами Аморрея, бо Арнон кордон Моава, між Моавом і Аморреєм. | |
|
14
|
|
| Тому і сказано в книзі воєн Господніх: | |
|
15
|
|
| Вагеб у Суфі і потоки Арнона, і верхів’я потоків, що схиляється до Шебет-Ару і прилягає до меж Моава. | |
|
16
|
|
| Звідси [рушили] до Беер*; це той колодязь, про який Господь сказав Мойсею: збери народ, і дам їм води. | |
|
17
|
|
| Тоді заспівав Ізраїль пісню цю: наповнюйся, колодязь, оспівуйте його; | |
|
18
|
|
| колодязь, який викопали князі, вирили вожді народу з законодавцем жезлами своїми. З пустелі [рушили] в Матанну, | |
|
19
|
|
| з Матанни в Нагалиїл, з Нагалиїла у Вамоф, | |
|
20
|
|
| з Вамофа у Гай, що в землі Моава, на вершині гори Фасги, зверненої лицем до пустелі. | |
|
21
|
|
| І послав Ізраїль послів до Сигона, царя Аморрейського, [з пропозицією мирною,] щоб сказати: | |
|
22
|
|
| дозволь мені пройти землею твоєю; [ми підемо дорогою,] не будемо заходити на поля і виноградники, не будемо пити води з колодязів [твоїх], а підемо шляхом царським, поки не перейдемо меж твоїх. | |
|
23
|
|
| Але Сигон не дозволив Ізраїлю йти через свій край; і зібрав Сигон весь народ свій і виступив проти Ізраїля в пустелі, і дійшов до Іааци, і воював з Ізраїлем. | |
|
24
|
|
| І вразив його Ізраїль мечем і взяв у володіння землю його від Арнона до Іавока, до меж аммонитських, бо міцними були межі аммонитян; | |
|
25
|
|
| і взяв Ізраїль всі міста ці, і жив Ізраїль у всіх містах аморрейських, в Есевоні й у всіх залежних від нього; | |
|
26
|
|
| тому що Есевон було місто Сигона, царя Аморрейського, і він воював з попереднім царем Моавитським і взяв з руки його всю землю його до Арнона. | |
|
27
|
|
| Тому говорять при?точники: йдіть у Есевон, нехай влаштують і утвердять місто Сигона; | |
|
28
|
|
| бо вогонь вийшов з Есевона, полум’я з міста Сигонового, і пожер Ар-Моав і тих, що володіють висотами Арнона. | |
|
29
|
|
| Горе тобі, Моав! загинув ти, народ Хамоса! Розбіглися сини його, і дочки його зробилися полонянками Аморрейського царя Сигона; | |
|
30
|
|
| ми вразили їх стрілами; загинув Есевон до Дивона, ми спустошили їх до Нофи, яка поблизу Медеви. | |
|
31
|
|
| І жив Ізраїль у землі Аморрейській. | |
|
32
|
|
| І послав Мойсей видивитися Іазер, і взяли [його і] селища, що залежать від нього, і прогнали аморреїв, що були в них. | |
|
33
|
|
| І повернули і пішли до Васана. І виступив проти них Ог, цар Васанський, сам і весь народ його, на битву біля Едреї. | |
|
34
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві: не бійся його, бо Я віддам його і весь народ його і всю землю його в руки твої, і вчиниш з ним, як вчинив із Сигоном, царем Аморрейським, що жив у Есевоні. | |
|
35
|
|
| І вразили вони його і синів його і весь народ його, так що жодного не залишилося [живим], і оволоділи землею його. |
