|
Глава 35
|
|
|
1
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві на рівнинах Моавитських біля Йордану навпроти Єрихона, говорячи: | |
|
2
|
|
| накажи синам Ізраїлевим, щоб вони з наділів володіння свого дали левитам міста для поселення, і поля при містах з усіх боків дайте левитам: | |
|
3
|
|
| міста будуть їм для проживання, а поля будуть для худоби їхньої і для маєтків їхніх і для всіх життєвих потреб їхніх; | |
|
4
|
|
| поля при містах, які ви повинні дати левитам, від стіни міста повинні простягатися до [двох] тисяч ліктів, в усі боки; | |
|
5
|
|
| і відмірте за містом на східній стороні дві тисячі ліктів, і на південній стороні дві тисячі ліктів, і на заході дві тисячі ліктів, і на північній стороні дві тисячі ліктів, а посередині місто: такі будуть у них поля при містах. | |
|
6
|
|
| З міст, які ви дасте левитам, [буде] шість міст для притулку, в які ви дозволите втікати убивці; і зверх них дайте сорок два міста: | |
|
7
|
|
| усіх міст, які ви повинні дати левитам, буде сорок вісім міст, з полями при них. | |
|
8
|
|
| І коли будете давати міста з володінь синів Ізраїлевих, тоді з більшого дайте більше, з меншого менше; кожне коліно, дивлячись за наділом, який одержить, повинно дати з міст своїх левитам. | |
|
9
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві, говорячи: | |
|
10
|
|
| оголоси синам Ізраїлевим і скажи їм: коли ви перейдете через Йордан у землю Ханаанську, | |
|
11
|
|
| оберіть собі міста, які були б у вас містами для притулку, куди міг би втекти убивця, який убив людину ненавмисне; | |
|
12
|
|
| і будуть у вас міста ці притулком від месника [за кров], щоб не був умертвленим той, що вбив, раніше ніж він стане перед громадою на суд. | |
|
13
|
|
| Міст же, які повинні ви дати, міст для притулку, повинно бути у вас шість: | |
|
14
|
|
| три міста дайте по цей бік Йордану і три міста дайте в землі Ханаанській; містами притулку повинні бути вони; | |
|
15
|
|
| для синів Ізраїлевих і для прибульця і для поселенця між вами будуть ці шість міст притулком, щоб тікав туди всякий, хто вбив людину ненавмисне. | |
|
16
|
|
| Якщо хто вдарить кого залізним знаряддям так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; | |
|
17
|
|
| і якщо хто вдарить кого з руки каменем, від якого можна померти, так що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; | |
|
18
|
|
| або якщо дерев’яним знаряддям, від якого можна померти, ударить з руки так, що той помре, то він убивця: убивцю слід віддати на смерть; | |
|
19
|
|
| месник за кров сам може умертвити убивцю: лиш тільки зустріне його, сам може умертвити його; | |
|
20
|
|
| якщо хто штовхне кого з ненависти, або з наміром кине на нього що-небудь так, що той помре, | |
|
21
|
|
| або по ворожнечі вдарить його рукою так, що той помре, того, хто ударив, слід віддати на смерть: він убивця; месник за кров може умертвити убивцю, лиш тільки зустріне його. | |
|
22
|
|
| Якщо ж він штовхне його випадково, без ворожнечі, або кине на нього що-небудь без наміру, | |
|
23
|
|
| або який-небудь камінь, від якого можна померти, не бачачи упустить на нього так, що той помре, але він не був ворогом його і не бажав йому зла, | |
|
24
|
|
| то громада повинна розсудити між убивцею і месником за кров за цими постановами; | |
|
25
|
|
| і повинна громада врятувати убивцю від руки месника за кров, і повинна повернути його громада в місто притулку його, куди він утік, щоб він жив там до смерти великого священика, який помазаний священним єлеєм; | |
|
26
|
|
| якщо ж убивця вийде за межу міста притулку, в який він утік, | |
|
27
|
|
| і знайде його месник за кров поза межами міста притулку його, і уб’є убивцю цього месник за кров, то не буде на ньому провини кровопролиття, | |
|
28
|
|
| тому що той повинен був жити у місті притулку свого до смерти великого священика, а після смерти великого священика повинен був повернутися убивця в землю володіння свого. | |
|
29
|
|
| Нехай буде це у вас постановою законною в роди ваші, у всіх оселях ваших. | |
|
30
|
|
| Якщо хто уб’є людину, то убивцю слід убити за словами свідків; але одного свідка недостатньо, щоб засудити на смерть. | |
|
31
|
|
| І не беріть викупу за душу вбивці, який винний у смерті, але його слід віддати на смерть; | |
|
32
|
|
| і не беріть викупу за того, хто втік у місто притулку, щоб йому дозволити жити в землі своїй раніше смерти [великого] священика. | |
|
33
|
|
| Не оскверняйте землі, на якій ви [будете жити]; бо кров оскверняє землю, і земля не інакше очищається від пролитої на ній крови, як кров’ю того, хто пролив її. | |
|
34
|
|
| Не слід оскверняти землю, на якій ви живете, серед якої живу Я; тому що Я Господь перебуваю серед синів Ізраїлевих. |
