|
Глава 14
|
|
|
1
|
|
| І підняла вся громада крик, і плакав народ в [усю] ту ніч; | |
|
2
|
|
| і нарікали на Мойсея та Аарона всі сини Ізраїлеві, і вся громада сказала їм: о, якби ми померли в землі Єгипетській, або померли б у пустелі цій! | |
|
3
|
|
| і для чого Господь веде нас у землю цю, щоб ми впали від меча? дружини наші і діти наші дістануться у здобич ворогам; чи не краще нам повернутися в Єгипет? | |
|
4
|
|
| І сказали одне одному: поставимо собі начальника і повернемося в Єгипет. | |
|
5
|
|
| І впали Мойсей й Аарон на обличчя свої перед всім зібранням громади синів Ізраїлевих. | |
|
6
|
|
| І Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, з тих, які оглядали землю, роздерли одяг свій | |
|
7
|
|
| і сказали всій громаді синів Ізраїлевих: земля, яку ми проходили для огляду, дуже, дуже добра; | |
|
8
|
|
| якщо Господь милостивий до нас, то введе нас у землю цю і дасть нам її — цю землю, в якій тече молоко і мед; | |
|
9
|
|
| тільки проти Господа не повставайте і не бійтеся народу землі цієї; бо він дістанеться нам на поживу: захисту в них не стало, а з нами Господь; не бійтесь їх. | |
|
10
|
|
| І сказала вся громада: побити їх камінням! Але слава Господня явилася [у хмарі] у скинії зібрання всім синам Ізраїлевим. | |
|
11
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві: доки буде дратувати Мене народ цей? і доки буде він не вірити Мені при всіх знаменнях, які Я робив серед нього? | |
|
12
|
|
| вражу його пошестю і знищу його і породжу від тебе [і від дому батька твого] народ численніший і сильніший за нього. | |
|
13
|
|
| Але Мойсей сказав Господу: почують єгиптяни, з середовища яких Ти вивів силою Твоєю народ цей, | |
|
14
|
|
| і скажуть жителям землі цієї, які чули, що Ти, Господь, знаходишся серед народу цього, і що Ти, Господь, даєш їм бачити Себе лицем до лиця, і хмара Твоя стоїть над ними, і Ти йдеш перед ними вдень у стовпі хмарному, а вночі в стовпі вогненному; | |
|
15
|
|
| і якщо Ти знищиш народ цей, як одну людину, то народи, які чули славу Твою, скажуть: | |
|
16
|
|
| Господь не міг ввести народ цей у землю, яку Він із клятвою обіцяв йому, а тому й знищив його в пустелі. | |
|
17
|
|
| Отже, нехай звеличиться сила Господня, як Ти сказав, говорячи: | |
|
18
|
|
| Господь довготерпеливий і многомилостивий [і істинний], Який прощає беззаконня і провини [і гріхи], і Який не залишає без покарання, але карає беззаконня батьків на дітях до третього і четвертого роду. | |
|
19
|
|
| Прости гріх народу цьому з великої милости Твоєї, як Ти прощав народ цей від Єгипту до цього. | |
|
20
|
|
| І сказав Господь [Мойсеєві]: прощаю за словом твоїм; | |
|
21
|
|
| але живий Я, [і завжди живе ім’я Моє,] і славою Господньою повна вся земля: | |
|
22
|
|
| усі, які бачили славу Мою і знамення Мої, зроблені Мною в Єгипті й у пустелі, і спокушали Мене вже десять разів і не слухали голосу Мого, | |
|
23
|
|
| не побачать землі, яку Я з клятвою обіцяв батькам їх; [тільки дітям їх, що тут зі Мною, що не знають, що добро, що зло, усім малолітнім, хто нічого не розуміє, їм дам землю, а] усі, що дратували Мене, не побачать її; | |
|
24
|
|
| але раба Мого, Халева, за те, що в ньому був інший дух, і він повністю підкорювався Мені, введу в землю, в яку він ходив, і сім’я його успадкує її; | |
|
25
|
|
| амаликитяни і хананеї живуть у долині; завтра поверніться і йдіть у пустелю до Червоного моря. | |
|
26
|
|
| І сказав Господь Мойсеєві й Аарону, говорячи: | |
|
27
|
|
| доки злій громаді цій нарікати на Мене? ремство синів Ізраїлевих, яким вони нарікають на Мене, Я чую. | |
|
28
|
|
| Скажи їм: живу Я, говорить Господь: як говорили ви вголос Мені, так і зроблю вам; | |
|
29
|
|
| у пустелі цій упадуть тіла ваші, й усі ви пораховані, скільки вас за кількістю, від двадцяти років і вище, які нарікали на Мене, | |
|
30
|
|
| не ввійдете в землю, на якій Я, піднявши руку Мою, клявся оселити вас, крім Халева, сина Ієфонніїного, та Ісуса, сина Навина; | |
|
31
|
|
| дітей ваших, про яких ви говорили, що вони дістануться у здобич ворогам, Я введу туди, і вони пізнають землю, яку ви знехтували, | |
|
32
|
|
| а ваші трупи упадуть у пустелі цій; | |
|
33
|
|
| а сини ваші будуть кочувати в пустелі сорок років, і будуть нести покарання за блудодійство ваше, доки не загинуть усі тіла ваші в пустелі; | |
|
34
|
|
| за числом сорока днів, в які ви оглядали землю, ви понесете покарання за гріхи ваші сорок років, рік за день, щоб ви пізнали, що означає бути залишеним Мною. | |
|
35
|
|
| Я, Господь, говорю, і так і зроблю з усією цією злою громадою, що повстала проти Мене: в пустелі цій усі вони загинуть і перемруть. | |
|
36
|
|
| І ті, яких посилав Мойсей для огляду землі, і які, повернувшись, підбурили проти нього всю цю громаду, розпускаючи злі чутки про землю, | |
|
37
|
|
| ці, що розпустили злі чутки про землю, померли, будучи ураженими перед Господом; | |
|
38
|
|
| тільки Ісус, син Навина, і Халев, син Ієфонніїн, залишилися живими з тих мужів, які ходили оглядати землю. | |
|
39
|
|
| І сказав Мойсей слова ці перед усіма синами Ізраїлевими, і народ дуже засмутився. | |
|
40
|
|
| І, вставши рано-вранці, пішли на вершину гори, говорячи: ось, ми підемо на те місце, про яке сказав Господь, бо ми згрішили. | |
|
41
|
|
| Мойсей сказав: для чого ви переступаєте повеління Господні? це буде безуспішно; | |
|
42
|
|
| не ходіть, бо немає серед вас Господа, щоб не уразили вас вороги ваші; | |
|
43
|
|
| бо амаликитяни і хананеї там перед вами, і ви впадете від меча, тому що ви відступили від Господа, і не буде з вами Господа. | |
|
44
|
|
| Але вони наважилися піднятися на вершину гори; ковчег же завіту Господнього і Мойсей не залишали стану. | |
|
45
|
|
| І зійшли амаликитяни і хананеї, що живуть на горі тій, і розбили їх, і гнали їх до Хорми, [і повернулися в стан.] |
