Одкровення святого Іоана Богослова (Апокаліпсис) *
|
Одкровення святого Іоана Богослова (Апокаліпсис) *
|
Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Одкровення Ісуса Христа, яке дав Йому Бог, щоб показати рабам Своїм, що повинно статися невдовзі. І Він показав, пославши його через ангела Свого рабові Своєму Іоану, | |
2
|
|
який засвідчив слово Боже і свідчення Ісуса Христа і що він бачив. | |
3
|
|
Блажен, хто читає, і ті, що слухають слова пророцтва цього і дотримуються написаного в ньому, бо час близький. | |
4
|
|
Іоан семи церквам, що знаходяться в Асії: благодать вам і мир від Того, Хто є і був і гряде, та від семи духів, які знаходяться перед престолом Його, | |
5
|
|
і від Ісуса Христа, Який є свідок вірний, первісток з мертвих і владика царів земних. Йому, Який полюбив нас і омив нас від гріхів наших кров’ю Своєю | |
6
|
|
і зробив нас царями і священиками Богу й Отцю Своєму, слава і держава на віки віків, амінь. | |
7
|
|
Ось іде з хмарами, і побачить Його всяке око і ті, що прокололи Його; і заридають перед Ним усі племена земні. Так, амінь. | |
8
|
|
Я є Альфа й Омега, початок і кінець, говорить Господь, Який є і був і гряде, Вседержитель. | |
9
|
|
Я, Іоан, брат ваш і співучасник у скорботі і в царстві і в терпінні Ісуса Христа, був на острові, званому Патмос, за слово Боже і за свідчення Ісуса Христа. | |
10
|
|
Я був у дусі в день воскресний і чув позаду себе голос гучний, ніби трубний, який говорив: Я є Альфа й Омега, Перший і Останній; | |
11
|
|
те, що бачиш, напиши у книгу і пошли Церквам, які знаходяться в Асії: до Ефеса, і до Смирни, і до Пергама, і до Фіатири; і до Сардиса, і до Філадельфії, і до Лаодикії. | |
12
|
|
Я обернувся, щоб побачити, чий голос, що говорив зі мною; і, обернувшись, побачив сім золотих світильників | |
13
|
|
і, посеред семи світильників, подібного до Сина Людського, одягненого в довгі ризи і підперезаного попід груди золотим поясом: | |
14
|
|
голова Його і волосся білі, як біла вовна, як сніг; і очі Його, як полум’я вогняне; | |
15
|
|
і ноги Його подібні до бронзи, ніби в печі розжарені, і голос Його, як шум вод великих. | |
16
|
|
Він тримав у правиці Своїй сім зірок, і з уст Його виходив гострий з обох боків меч; і лице Його, як сонце, що сяє в силі своїй. | |
17
|
|
І коли я побачив Його, то впав до ніг Його, як мертвий. І Він поклав на мене правицю Свою і сказав мені: не бійся; Я є Перший і Останній, | |
18
|
|
і живий; і був мертвий, і ось, живий на віки віків, амінь; і маю ключі пекла і смерті. | |
19
|
|
Отже, напиши, що ти бачив, і що є, і що буде після цього. | |
20
|
|
Таємниця семи зірок, які ти бачив у правиці Моїй, і семи золотих світильників є така: сім зірок — це ангели семи Церков; а сім світильників, які ти бачив, це сім Церков. | |
Глава 2
|
|
1
|
|
Ангелові Ефеської Церкви напиши: так говорить Той, Хто тримає сім зірок у правиці Своїй, Хто ходить посеред семи золотих світильників: | |
2
|
|
знаю діла твої, і труд твій, і терпіння твоє, і те, що ти не можеш зносити розпутних, і випробував тих, які називають себе апостолами, а вони не такі, й побачив, що вони неправдомовці; | |
3
|
|
ти багато зазнав і маєш терпіння, і в ім’я Моє трудився і не знемагав. | |
4
|
|
Та маю проти тебе те, що ти залишив першу любов твою. | |
5
|
|
Отже, згадай, звідки ти впав, і покайся, і твори попередні діла; а якщо не так, скоро прийду до тебе і зрушу світильник твій з місця його, якщо не покаєшся. | |
6
|
|
А втім, те в тобі добре, що ти ненавидиш діла николаїтів, які і Я ненавиджу. | |
7
|
|
Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати від дерева життя, яке посеред раю Божого. | |
8
|
|
І ангелу Смирнської Церкви напиши: так говорить Перший і Останній, Який був мертвий і ось, живий: | |
9
|
|
знаю твої діла, і скорботу, і вбогість (а втім, ти багатий), і лихослів’я від тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, а вони не такі, але зборище сатанинське. | |
10
|
|
Не бійся нічого, що тобі треба буде витерпіти. Ось, диявол буде кидати вас у темницю, щоб випробувати вас, і будете мати скорботу днів десять. Будь вірний до смерти, і дам тобі вінець життя. | |
11
|
|
Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: той, хто перемагає, не зазнає шкоди від другої смерти. | |
12
|
|
І ангелу Пергамської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має гострий з обох боків меч: | |
13
|
|
знаю твої діла, і що ти живеш там, де престіл сатани, і що зберігаєш ім’я Моє, і не зрікся віри Моєї навіть у ті дні, коли у вас, де живе сатана, був убитий вірний свідок Мій Антипа. | |
14
|
|
Але маю трохи проти тебе, тому що є в тебе там ті, які дотримуються вчення Валаама, який навчив Валака спокусити синів Ізраїлевих, щоб вони їли ідоложертовне і перелюби чинили. | |
15
|
|
Так і в тебе є ті, які дотримуються вчення николаїтів, яке Я ненавиджу. | |
16
|
|
Покайся; а якщо не так, незабаром прийду до тебе і воюватиму з ними мечем уст Моїх. | |
17
|
|
Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам: тому, хто перемагає, дам споживати сокровенну манну, і дам йому білий камінь, і на камені написане нове ім’я, якого ніхто не знає, крім того, хто одержує. | |
18
|
|
І ангелу Фіатирської Церкви напиши: так говорить Син Божий, у Якого очі, наче полум’я вогняне, і ноги подібні до бронзи: | |
19
|
|
знаю твої діла, і любов, і служіння, і віру, і терпіння твоє, і те, що останні діла твої більші, ніж перші. | |
20
|
|
Та маю трохи проти тебе, тому що ти попускаєш жінці Ієзавелі, яка називає себе пророчицею, навчати і вводити в оману рабів Моїх, любодіяти і їсти ідоложертовне. | |
21
|
|
Я дав їй час покаятись у перелюбстві її, але вона не покаялась. | |
22
|
|
Ось, Я кидаю її на одр і тих, що любодіяли з нею, у велику скорботу, якщо не покаються у ділах своїх. | |
23
|
|
І дітей її уражу смертю, і зрозуміють усі Церкви, що Я є Той, Хто випробовує серця й утроби; і воздам кожному з вас за ділами вашими. | |
24
|
|
Вам же та іншим, що є у Фіатирі, які не дотримуються цього вчення і не знають так званих глибин сатанинських, кажу, що не накладу на вас іншого тягара; | |
25
|
|
тільки те, що маєте, тримайте, доки прийду. | |
26
|
|
Хто перемагає і дотримується діл Моїх до кінця, тому дам владу над язичниками, | |
27
|
|
і буде пасти їх жезлом залізним; як посуд глиняний, вони будуть розтрощені, як і Я одержав владу від Отця Мого; | |
28
|
|
і дам йому зірку ранкову. | |
29
|
|
Хто має вухо (чути), нехай чує, що Дух говорить Церквам. | |
Глава 3
|
|
1
|
|
І ангелу Сардійської Церкви напиши: так говорить Той, Хто має сім духів Божих і сім зірок: знаю твої діла; ти носиш ім’я, ніби живий, але ти мертвий. | |
2
|
|
Пильнуй і зміцнюй інше близьке до смерти, бо Я не бачу, щоб діла твої були довершені перед Богом Моїм. | |
3
|
|
Згадай, що ти прийняв і чув, і зберігай та покайся. Якщо ж не будеш пильнувати, то Я найду на тебе, як злодій, і ти не дізнаєшся, якої години найду на тебе. | |
4
|
|
А втім, у тебе в Сардах є кілька чоловік, які не осквернили одягу свого, і будуть ходити зі Мною у білому одязі, бо вони достойні. | |
5
|
|
Той, хто перемагає, одягнеться у білий одяг; і не згладжу імені його з книги життя, і визнаю ім’я його перед Отцем Моїм і перед ангелами Його. | |
6
|
|
Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. | |
7
|
|
І ангелу Філадельфійської Церкви напиши: так говорить Святий, Істинний, Хто має ключ Давидів, Хто відчиняє — і ніхто не зачинить, зачиняє — і ніхто не відчинить: | |
8
|
|
знаю твої діла; ось Я відчинив перед тобою двері, і ніхто не може зачинити їх; ти не багато маєш сили, і зберіг слово Моє, і не зрікся імені Мого. | |
9
|
|
Ось, Я зроблю, що із сатанинського зборища, з тих, які кажуть про себе, що вони юдеї, але не такі, а обманюють, — ось, Я зроблю те, що вони прийдуть і поклоняться перед ногами твоїми, і зрозуміють, що Я полюбив тебе. | |
10
|
|
І як ти зберіг слово терпіння Мого, то і Я збережу тебе від години спокуси, що гряде на весь світ, щоб випробувати тих, хто живе на землі. | |
11
|
|
Ось, гряду скоро; тримай, що маєш, щоб ніхто не перейняв вінця твого. | |
12
|
|
Переможця зроблю стовпом у храмі Бога Мого, і він уже не вийде геть; і напишу на ньому ім’я Бога Мого й ім’я міста Бога Мого, нового Єрусалима, що сходить з неба від Бога Мого, й ім’я Моє нове. | |
13
|
|
Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. | |
14
|
|
І ангелові Лаодикійської Церкви напиши: так говорить Амінь, свідок вірний і істинний, початок створіння Божого: | |
15
|
|
знаю твої діла; ти ні холодний, ні гарячий; о, якби ти був холодний або гарячий! | |
16
|
|
Але оскільки ти теплий, а не гарячий і не холодний, то викину тебе з уст Моїх. | |
17
|
|
Бо ти говориш: я багатий, розбагатів і ні в чому не маю потреби; а не знаєш, що ти нещасний і жалюгідний, і вбогий, і сліпий, і голий. | |
18
|
|
Раджу тобі купити в Мене золото, вогнем очищене, щоб тобі збагатитися, і білий одяг, щоб одягтися, і щоб не видно було сорому наготи твоєї, і маззю для очей помаж очі твої, щоб бачити. | |
19
|
|
Кого Я люблю, тих викриваю і караю. Отже, будь ревним і покайся. | |
20
|
|
Ось, стою при дверях і стукаю; якщо хто почує голос Мій і відчинить двері, увійду до нього, і буду вечеряти з ним, і він зі Мною. | |
21
|
|
Переможцеві дам сісти зі Мною на престолі Моїм, як і Я переміг і сів з Отцем Моїм на престолі Його. | |
22
|
|
Хто має вухо, нехай чує, що Дух говорить Церквам. | |
Глава 4
|
|
1
|
|
Після цього я глянув, і ось, двері відчинені на небі, і той самий голос, який я чув, ніби звук труби, що говорив зі мною, сказав: зійди сюди, і покажу тобі, що має бути після цього. | |
2
|
|
І в ту ж мить я був у дусі; і ось, престіл стояв на небі, і на престолі був Сидячий; | |
3
|
|
і Цей Сидячий на вигляд був подібний до каменя яспису і сардису; і райдуга навколо престолу, на вигляд подібна до смарагду. | |
4
|
|
І навколо престолу двадцять чотири престоли; а на престолах бачив я двадцять чотири старці, які сиділи й одягнені були в білий одяг та мали на головах своїх золоті вінці. | |
5
|
|
І від престолу виходили блискавки, і громи, і голоси, і перед престолом горіли сім світильників вогняних, які є сім духів Божих; | |
6
|
|
і перед престолом море скляне, подібне до кристала, і посеред престолу і навколо престолу чотири тварини, сповнені очей спереду і ззаду. | |
7
|
|
І перша тварина була подібна до лева, і друга тварина подібна до тельця, і третя тварина мала лице, як людина, а четверта тварина подібна до орла, що летить. | |
8
|
|
І кожна з чотирьох тварин мала по шість крил навколо, а всередині вони були сповнені очей; і ні вдень, ні вночі не мають спокою, взиваючи: свят, свят, свят Господь Бог Вседержитель, Який був, є і гряде. | |
9
|
|
І коли тварини воздають славу і честь і подяку Тому, Хто сидить на престолі, Хто живе повік віку, | |
10
|
|
тоді двадцять чотири старці падають перед Тим, Хто сидить на престолі, і поклоняються Тому, Хто живе у віки віків, і покладають вінці свої перед престолом, кажучи: | |
11
|
|
достойний Ти, Господи, прийняти славу і честь і силу: бо Ти створив усе, і все з Твоєї волі існує і створено. | |
Глава 5
|
|
1
|
|
І бачив я у правиці Того, Хто сидить на престолі, книгу, написану всередині і ззовні, запечатану сімома печатями. | |
2
|
|
І бачив я ангела сильного, який виголошував гучним голосом: хто достойний розкрити цю книгу і зняти печаті її? | |
3
|
|
І ніхто не міг, ні на небі, ні на землі, ні під землею, ані розкрити цю книгу, ані глянути в неї. | |
4
|
|
І я багато плакав від того, що нікого не знайшлося достойного розкрити і читати цю книгу, і навіть глянути в неї. | |
5
|
|
І один із старців сказав мені: не плач; ось, лев від коліна Іуди, корінь Давидів, переміг, і може розкрити цю книгу і зняти сім печатей її. | |
6
|
|
І я поглянув, і ось, посеред престолу і чотирьох тварин і посеред старців стояв Агнець, ніби заколений, що мав сім рогів і сім очей, які є сім духів Божих, посланих на всю землю. | |
7
|
|
І Він прийшов і взяв книгу з правиці Того, Хто сидить на престолі. | |
8
|
|
І коли Він узяв книгу, тоді чотири тварини і двадцять чотири старці упали перед Агнцем, маючи кожен гуслі і золоті чаші, повні фіміаму, які є молитви святих. | |
9
|
|
І співають нову пісню, кажучи: достойний Ти взяти книгу і зняти з неї печаті, бо Ти був заколений, і кров’ю Своєю відкупив нас Богові з усякого коліна і народу, і людей, і племені, | |
10
|
|
і зробив нас царями і священиками Богові нашому; і ми будемо царювати на землі. | |
11
|
|
І я бачив, і чув голос багатьох ангелів навколо престолу, і тварин, і старців, і число їх було тьми тем і тисячі тисяч, | |
12
|
|
які говорили гучним голосом: достойний Агнець заколений прийняти силу і багатство, і премудрість, і міцність, і честь, і славу, і благословення. | |
13
|
|
І всяке створіння, яке є на небі і на землі, і під землею, і на морі, і все, що в них, чув я, говорило: Тому, Хто сидить на престолі, і Агнцеві благословення і честь, і слава і держава на віки віків. | |
14
|
|
І чотири тварини говорили: амінь. І двадцять чотири старці упали і поклонилися Тому, Хто живе у віки віків. | |
Глава 6
|
|
1
|
|
І я бачив, що Агнець зняв першу із семи печатей, і я почув одну з чотирьох тварин, яка говорила ніби громовим голосом: іди і дивись. | |
2
|
|
Я глянув, і ось, кінь білий, і на ньому вершник, який мав лук, і дано було йому вінець, і вийшов він як переможний, і щоб перемогти. | |
3
|
|
І коли Він зняв другу печать, я чув другу тварину, яка говорила: іди і дивись. | |
4
|
|
І вийшов другий кінь, рудий, і тому, хто сидить на ньому, дано взяти мир від землі, і щоб убивали одне одного; і дано йому великий меч. | |
5
|
|
І коли Він зняв третю печать, я чув третю тварину, яка говорила: іди і дивись. Я глянув, і ось, кінь вороний, і на ньому вершник, який мав мірило у руці своїй. | |
6
|
|
І чув я голос посеред чотирьох тварин, який говорив: мірка пшениці за динарій*, і три мірки ячменю за динарій; єлею ж і вина не пошкоджуй. | |
7
|
|
І коли Він зняв четверту печать, я чув голос четвертої тварини, що говорив: іди і дивись. | |
8
|
|
І я глянув, і ось, кінь блідий, і на ньому вершник, якому ім’я «смерть»; і пекло слідом ішло за ним; і дана йому влада над четвертою частиною землі — умертвлювати мечем і голодом, і моровицею, і звірами земними. | |
9
|
|
І коли Він зняв п’яту печать, я побачив під жертовником душі убитих за слово Боже і за свідчення, яке вони мали. | |
10
|
|
І викликнули вони гучним голосом, кажучи: доки, Владико Святий і Істинний, не судиш і не мстишся тим, що живуть на землі, за кров нашу? | |
11
|
|
І дано було кожному з них одяг білий, і сказано їм, щоб вони заспокоїлися ще на деякий час, доки і співробітники їхні, і брати їхні, які будуть убиті, як і вони, доповнять число. | |
12
|
|
І коли Він зняв шосту печать, я глянув, і ось, стався великий землетрус, і сонце стало темне, як волосяниця, і місяць став, наче кров. | |
13
|
|
І зірки небесні попадали на землю, як смоковниця, струшувана сильним вітром, обсипає незрілі смокви свої. | |
14
|
|
І небо зникло, згорнувшись, як сувій; і всяка гора й острів зрушилися з місць своїх. | |
15
|
|
І царі земні, і вельможі, і багаті, і тисячоначальники, і сильні, і всякий раб, і всякий вільний сховались у печери і в ущелини гір, | |
16
|
|
і кажуть горам і каменям: упадіть на нас і закрийте нас від лиця Того, Хто сидить на престолі, й від гніву Агнця; | |
17
|
|
бо прийшов великий день гніву Його, і хто може встояти? | |
Глава 7
|
|
1
|
|
І після цього бачив я чотирьох ангелів, які стоять на чотирьох кутах землі, тримаючи чотири вітри землі, щоб не дув вітер ні на землю, ні на море, ні на яке дерево. | |
2
|
|
І бачив я іншого ангела, який сходив від сходу сонця, і мав печать Бога Живого. І викликнув він гучним голосом до чотирьох ангелів, яким дано шкодити землі і морю, кажучи: | |
3
|
|
не робіть шкоди ні землі, ні морю, ні деревам, доки не покладемо печаті на чолах рабів Бога нашого. | |
4
|
|
І я чув кількість пропечатаних: пропечатаних було сто сорок чотири тисячі від усіх колін синів Ізраїлевих. | |
5
|
|
З коліна Іудиного пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Рувимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Гадового пропечатано дванадцять тисяч; | |
6
|
|
з коліна Асирового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Неффалимового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Манасіїного пропечатано дванадцять тисяч; | |
7
|
|
з коліна Симеонового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Левіїнового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Іссахарового пропечатано дванадцять тисяч; | |
8
|
|
з коліна Завулонового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Йосифового пропечатано дванадцять тисяч; з коліна Веніамінового пропечатано дванадцять тисяч. | |
9
|
|
Після цього глянув я, і ось, велика кількість людей, яких ніхто не міг перелічити, з усіх племен і колін, і народів і людей, стояли перед престолом і перед Агнцем у білому одязі і з пальмовими віттями в руках своїх. | |
10
|
|
І викликували гучним голосом, кажучи: спасіння Богові нашому, що сидить на престолі, і Агнцеві! | |
11
|
|
І всі ангели стояли навколо престолу і старців, і чотирьох тварин і впали перед престолом на лиця свої, і поклонилися Богові, | |
12
|
|
кажучи: амінь! благословення і слава, і премудрість, і подяка, і честь, і сила, і кріпкість Богові нашому на віки віків! Амінь. | |
13
|
|
І, почавши говорити, один із старців запитав мене: хто ці, одягнені у білий одяг, і звідки прийшли? | |
14
|
|
Я сказав йому: ти знаєш, господарю. І він сказав мені: це ті, які прийшли від великої скорботи; вони омили одяг свій і вибілили одяг свій кров’ю Агнця. | |
15
|
|
За це вони перебувають нині перед престолом Бога і служать Йому день і ніч у храмі Його, і Той, Хто сидить на престолі, буде жити в них. | |
16
|
|
Вони вже не будуть мати ні голоду, ні спраги, і не буде палити їх сонце і ніяка спека: | |
17
|
|
бо Агнець, Який посеред престолу, буде пасти їх і водити їх до живих джерел вод; і витре Бог усяку сльозу з очей їхніх. | |
Глава 8
|
|
1
|
|
І коли Він зняв сьому печать, настала безмовність на небі, десь на півгодини. | |
2
|
|
І я бачив сім ангелів, які стояли перед Богом, і дано їм сім труб. | |
3
|
|
І прийшов інший ангел, і став перед жертовником, тримаючи золоту кадильницю; і дано було йому багато фіміаму, щоб він з молитвами всіх святих поклав його на золотий жертовник, що перед престолом. | |
4
|
|
І піднісся дим фіміаму з молитвами святих від руки ангела перед Богом. | |
5
|
|
І взяв ангел кадильницю, і наповнив її вогнем з жертовника, і поклав на землю: і з’явилися голоси і громи, і блискавки, і землетрус. | |
6
|
|
І сім ангелів, які мали сім труб, приготувалися трубити. | |
7
|
|
Перший ангел затрубив, і сталися град і вогонь, змішані з кров’ю, і впали на землю; і третя частина дерев згоріла, і вся трава зелена згоріла. | |
8
|
|
Другий ангел затрубив, і ніби велика гора, палаюча вогнем, упала в море; і третя частина моря стала кров’ю, | |
9
|
|
і вмерла третя частина одушевлених створінь, що живуть у морі, і третя частина суден загинула. | |
10
|
|
Третій ангел затрубив, і впала з неба велика зірка, що палала подібно до світильника, і впала на третю частину рік і на джерела вод. | |
11
|
|
Ім’я цієї зірки «полин»; і третя частина вод стала, як полин, і багато з людей померло від вод, тому що вони стали гіркі. | |
12
|
|
Четвертий ангел затрубив, і уражена була третя частина сонця і третя частина місяця, і третя частина зірок, так що затьмарилася третя частина їх, і третя частина дня не була світла — так само, як і ночі. | |
13
|
|
І бачив я і чув одного ангела, який літав посеред неба і говорив гучним голосом: горе, горе, горе тим, що живуть на землі, від останніх трубних голосів трьох ангелів, які будуть трубити. | |
Глава 9
|
|
1
|
|
П’ятий ангел затрубив, і я побачив зірку, що впала з неба на землю, і дано було їй ключ від колодязя безодні. | |
2
|
|
Вона відкрила колодязь безодні, і вийшов дим з колодязя, як дим з великої печі; і затьмарилося сонце й повітря від диму з колодязя. | |
3
|
|
І з диму вийшла сарана на землю, і дано було їй силу, яку мають земні скорпіони. | |
4
|
|
І сказано було їй, щоб не робила шкоди траві земній й ніякій зелені, і ніякому дереву, а тільки одним людям, які не мають печаті Божої на чолах своїх. | |
5
|
|
І дано їй не вбивати їх, а тільки мучити п’ять місяців; і муки від неї подібні до мук від скорпіона, коли ужалить людину. | |
6
|
|
У ті дні люди будуть шукати смерти, але не знайдуть її; захочуть умерти, але смерть утече від них. | |
7
|
|
За виглядом своїм сарана була подібна до коней, приготованих на війну; і на головах у неї ніби вінці, схожі на золоті, обличчя ж її, як обличчя людські; | |
8
|
|
і волосся в неї — ніби волосся в жінок, а зуби в неї були, як у левів. | |
9
|
|
На ній були броні, ніби броні залізні, а шум від крил її, як стукіт від колісниць, коли безліч коней біжать на війну; | |
10
|
|
у неї були хвости, як у скорпіонів, і у хвостах її були жала; влада ж її була — шкодити людям п’ять місяців. | |
11
|
|
Царем над собою вона мала ангела безодні; ім’я йому по-єврейськи Аваддон, а по-грецьки Аполліон*. | |
12
|
|
Одне горе пройшло; і ось, ідуть за ним ще два горя. | |
13
|
|
Шостий ангел затрубив, і я почув один голос від чотирьох рогів золотого жертовника, який стояв перед Богом | |
14
|
|
і говорив шостому ангелу, що мав трубу: звільни чотирьох ангелів, зв’язаних біля великої річки Євфрата. | |
15
|
|
І звільнені були чотири ангели, приготовані на час і день, і місяць і рік для того, щоб умертвити третю частину людей. | |
16
|
|
Кількість кінного війська була дві тьми тем; і я чув кількість його. | |
17
|
|
Так бачив я у видінні коней і на них вершників, які мали на собі броні вогненні, гіацинтові й сірчані; голови у коней, як голови у левів, і з рота їх виходив вогонь, дим і сірка. | |
18
|
|
Від цих трьох покарань, від вогню, диму і сірки, що виходили з рота їх, померла третя частина людей; | |
19
|
|
бо сила коней була в роті їх і у хвостах їх; а хвости їх були подібні до змій і мали голови, і ними вони шкодили. | |
20
|
|
Інші ж люди, які не вмерли від цих покарань, не розкаялись у ділах рук своїх так, щоб не поклонятися бісам та золотим, срібним, мідним, кам’яним і дерев’яним ідолам, які не можуть ні бачити, ні чути, ні ходити. | |
21
|
|
І не розкаялися вони у вбивствах своїх, ні в чародійствах своїх, ні у розпусті своїй, ні в крадіжках своїх. | |
Глава 10
|
|
1
|
|
І бачив я іншого ангела сильного, який сходив з неба, одягнений у хмару; над головою його була райдуга, і обличчя його, як сонце, і ноги його, як стовпи вогняні, | |
2
|
|
у руці в нього була книжка розкрита. І поставив він праву ногу свою на море, а ліву на землю, | |
3
|
|
і викликнув гучним голосом, як рикає лев; і коли він викликнув, тоді сім громів проговорили голосами своїми. | |
4
|
|
І коли сім громів проговорили голосами своїми, я хотів було писати; але почув голос з неба, що говорив мені: приховай, що говорили сім громів, і не пиши цього. | |
5
|
|
І ангел, що стоїть на морі і на землі, якого я бачив, підняв руку свою до неба | |
6
|
|
і клявся Тим, Хто живе у віки віків, Який створив небо і все, що на ньому, землю і все, що на ній, і море і все, що у ньому, що часу вже не буде; | |
7
|
|
але в ті дні, коли проголосить сьомий ангел, коли він затрубить, звершиться тайна Божа, як Він благовістив рабам Своїм пророкам. | |
8
|
|
І голос, який я чув з неба, знову став говорити зі мною і сказав: піди, візьми розкриту книжку з руки ангела, який стоїть на морі і на землі. | |
9
|
|
І я пішов до ангела і сказав йому: дай мені книжку. Він сказав мені: візьми і з’їж її; вона буде гірка у череві твоїм, але в устах твоїх буде солодка, як мед. | |
10
|
|
І взяв я книжку з руки ангела, і з’їв її; і вона в устах моїх була солодкою, як мед; коли ж з’їв її, то гірко стало у череві моєму. | |
11
|
|
І сказав він мені: тобі належить знову пророкувати про народи і племена, і людей і царів багатьох. | |
Глава 11
|
|
1
|
|
І дано мені тростину, подібну до жезла, і сказано: встань і виміряй храм Божий і жертовник, і тих, що поклоняються в ньому. | |
2
|
|
А зовнішній двір храму виключи і не вимірюй його, бо він відданий язичникам: вони зневажатимуть святе місто сорок два місяці. | |
3
|
|
І дам двом свідкам Моїм, і вони будуть пророкувати тисячу двісті шістдесят днів, одягнені у веретище. | |
4
|
|
Це два оливкових дерева і два світильники, що стоять перед Богом землі. | |
5
|
|
І якщо хто захоче їх образити, то вогонь вийде з уст їхніх і пожере ворогів їхніх; якщо хто захоче скривдити їх, тому належить бути вбитому. | |
6
|
|
Вони мають владу зачинити небо, щоб не йшов дощ на землю в дні пророкування їхнього; і мають владу над водами, перетворювати їх на кров, і вражати землю всякими недугами, коли тільки схочуть. | |
7
|
|
І коли вони закінчать свідчення своє, звір, що виходить з безодні, битиметься з ними, і переможе їх, і вб’є їх, | |
8
|
|
і трупи їхні залишить на вулиці великого міста, яке духовно зветься Содом і Єгипет, де і Господь наш був розіп’ятий. | |
9
|
|
І багато з народів і колін, і людей, і племен дивитимуться на трупи їхні три дні з половиною, і не дозволять покласти трупи їхні у гроби. | |
10
|
|
І ті, що живуть на землі, будуть радіти цьому і веселитися, і пошлють дари одне одному, тому що два ці пророки мучили тих, що живуть на землі. | |
11
|
|
Але після трьох з половиною днів увійшов у них дух життя від Бога, і вони обоє стали на ноги свої; і великий страх напав на тих, які дивилися на них. | |
12
|
|
І почули вони з неба гучний голос, що говорив їм: зійдіть сюди. І вони зійшли на небо на хмарі; і дивилися на них вороги їхні. | |
13
|
|
І в ту ж мить стався великий землетрус, і десята частина міста впала, і загинуло під час землетрусу сім тисяч імен людських; інші ж охоплені були страхом і воздали славу Богові Небесному. | |
14
|
|
Друге горе минуло; ось, гряде скоро третє горе. | |
15
|
|
І сьомий ангел затрубив, і залунали на небі гучні голоси, які промовляли: царство світу стало царством Господа нашого і Христа Його, і буде царювати повік. | |
16
|
|
І двадцять чотири старці, які сидять перед Богом на престолах своїх, впали на лиця свої і поклонилися Богові, | |
17
|
|
говорячи, дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Який є, і був, і грядеш, що Ти прийняв силу Твою велику і воцарився. | |
18
|
|
І розлютилися язичники; і прийшов гнів Твій, і час судити мертвих і дати відплату рабам Твоїм, пророкам і святим, і тим, що бояться імені Твого, малим і великим, і погубити тих, які губили землю. | |
19
|
|
І розкрився храм Божий на небі, і з’явився ковчег завіту Його в храмі Його; і сталися блискавки і голоси, і громи, і землетрус, і великий град. | |
Глава 12
|
|
1
|
|
І з’явилося на небі велике знамення: жона, оповита сонцем; під ногами її місяць і на голові її вінець з дванадцяти зірок. | |
2
|
|
Вона мала в утробі і кричала від болю і мук народження. | |
3
|
|
І з’явилось інше знамення на небі: ось, дракон величезний червоний з сімома головами і десятьма рогами, і на головах його сім вінців. | |
4
|
|
Хвіст його захопив з неба третю частину зірок і кинув їх на землю. Дракон цей став перед жоною, яка мала родити, щоб, коли вона народить, пожерти її немовля. | |
5
|
|
І народила вона немовля чоловічої статі, якому належить пасти всі народи залізним жезлом; і піднесене було дитя її до Бога і престолу Його. | |
6
|
|
А жона втекла в пустелю, де було приготоване їй місце від Бога, щоб там годували її тисячу двісті шістдесят днів. | |
7
|
|
І відбулася на небі війна: Михаїл і ангели його воювали проти дракона, і дракон і ангели його воювали проти них, | |
8
|
|
та не встояли, і не знайшлося вже місця для них на небі. | |
9
|
|
І скинутий був великий дракон, древній змій, званий дияволом і сатаною, що спокушає всю вселенну, скинутий на землю, і ангели його скинуті з ним. | |
10
|
|
І почув я гучний голос на небі, який промовляв: нині настало спасіння, і сила, і царство Бога нашого і влада Христа Його, тому що скинутий наклепник братів наших, який зводив наклепи на них перед Богом нашим день і ніч. | |
11
|
|
Вони перемогли його кров’ю Агнця і словом свідчення свого і не полюбили душі своєї* навіть до смерти. | |
12
|
|
Отже, веселіться, небеса і ті, що живуть на них! Горе тим, що живуть на землі і на морі! Бо зійшов диявол до вас у великій люті, знаючи, що небагато йому лишається часу. | |
13
|
|
Коли ж дракон побачив, що скинутий на землю, то став переслідувати жону, яка народила дитя чоловічої статі. | |
14
|
|
І були дані жоні два крила великого орла, щоб вона летіла в пустелю на місце своє від лиця змія і там годувалася протягом часу, часів і півчасу. | |
15
|
|
І пустив змій услід за жоною з пащі своєї воду, мов річку, щоб потопити її в річці. | |
16
|
|
Але земля допомогла жоні, і розкрила земля уста свої, і поглинула річку, яку дракон пустив з пащі своєї. | |
17
|
|
І розлютився дракон на жону, і пішов, щоб вступити в бій з іншими з роду її, які зберігають заповіді Божі і мають свідчення Ісуса Христа. | |
Глава 13
|
|
1
|
|
І став я на піску морському, і побачив звіра з сімома головами і десятьма рогами, що виходив з моря: на рогах його було десять вінців, а на головах його богохульні імена. | |
2
|
|
Звір, якого я бачив, був подібний до барса; ноги в нього — як у ведмедя, а паща в нього — як паща у лева; і дав йому дракон силу свою і престіл свій, і велику владу. | |
3
|
|
І бачив я, що одна з голів його ніби була смертельно поранена; але ця смертельна рана зцілилась. І дивувалась уся земля, слідкуючи за звіром, і поклонилися драконові, що дав владу звірові, | |
4
|
|
і поклонилися звірові, кажучи: хто подібний до звіра цього? і хто може змагатися з ним? | |
5
|
|
І дані були йому вуста, що говорять гордо і богохульно, і надана йому влада діяти сорок два місяці. | |
6
|
|
І розкрив він уста свої для хули на Бога, щоб хулити ім’я Його й оселю Його, і тих, що живуть на небі. | |
7
|
|
І дано було йому вести війну зі святими і перемогти їх; і дана була йому влада над усяким коліном і народом, і людьми, і племенем. | |
8
|
|
І поклоняться йому всі, що живуть на землі, імена яких не написані в книзі життя у Агнця, заколеного від створіння світу. | |
9
|
|
Хто має вухо, нехай чує. | |
10
|
|
Хто веде в полон, той сам піде у полон; хто мечем убиває, тому самому належить бути вбитому мечем. Ось тут терпіння і віра святих. | |
11
|
|
І побачив я іншого звіра, що виходив із землі; він мав два роги, подібні до ягнячих, і говорив, як дракон. | |
12
|
|
Він діє перед ним з усією владою першого звіра і примушує всю землю і тих, що живуть на ній, поклонятися першому звірові, у якого смертельна рана зцілилась; | |
13
|
|
і творить великі знамення, так що й вогонь зводить з неба на землю перед людьми. | |
14
|
|
І чудесами, які дано було йому творити перед звіром, він спокушає, тих, що живуть на землі, кажучи тим, що живуть на землі, щоб вони зробили образ звіра, який має рану від меча і живий. | |
15
|
|
І дано було йому вкласти дух в образ звіра, щоб образ звіра і говорив і діяв так, щоб убитий був кожен, хто не поклониться образу звіра. | |
16
|
|
І він зробить те, що всім, малим і великим, багатим і вбогим, вільним і рабам буде начертання на праву руку їх або на чоло їх, | |
17
|
|
і що нікому не можна буде ні купувати, ні продавати, крім того, хто має це начертання, або ім’я звіра, або число імені його. | |
18
|
|
Тут мудрість. Хто має розум, той нехай полічить число звіра, бо це число людське; число його шістсот шістдесят шість. | |
Глава 14
|
|
1
|
|
І глянув я, і ось, Агнець стоїть на горі Сионі, і з ним сто сорок чотири тисячі, в яких ім’я Отця Його написане на чолах. | |
2
|
|
І почув я голос з неба, наче шум багатьох вод і наче гуркіт грому сильного; і почув голос ніби гуслярів, які грають на гуслах своїх. | |
3
|
|
Вони співають ніби нову пісню перед престолом і перед чотирма тваринами і старцями; і ніхто не міг навчитися цієї пісні, крім цих ста сорока чотирьох тисяч, відкуплених від землі. | |
4
|
|
Це ті, які не осквернилися з жінками, бо вони дівственики; це ті, які йдуть услід за Агнцем, куди б Він не пішов. Вони відкуплені з людей, як первістки Богові і Агнцеві, | |
5
|
|
і в устах їхніх нема лукавства; вони непорочні перед престолом Божим. | |
6
|
|
І побачив я іншого ангела, що летів посеред неба, який мав вічне Євангеліє, щоб благовістити тим, які живуть на землі, усякому племені, і коліну, і людям, й народу; | |
7
|
|
і говорив він гучним голосом: бійтеся Бога і воздайте Йому славу, бо настав час суду Його, і поклоніться Тому, Хто створив небо і землю, і море, і джерела вод. | |
8
|
|
І другий ангел ішов за ним слідом, кажучи: впав, упав Вавилон, місто велике, тому що він шаленим вином розпусти своєї напоїв усі народи. | |
9
|
|
І третій ангел ішов за ними слідом, кажучи гучним голосом: хто поклоняється звірові і образу його і приймає начертання на чоло своє або на руку свою, | |
10
|
|
той питиме вино гніву Божого, вино нерозведене, приготовлене в чаші гніву Його, і буде мучений у вогні і сірці перед святими ангелами і перед Агнцем; | |
11
|
|
і дим мучення їх здійматиметься повік, і не матимуть спокою ні вдень, ні вночі ті, що поклоняються звірові і образу його, і ті, що приймають начертання імені його. | |
12
|
|
Тут терпіння святих, які дотримуються заповідей Божих і віри в Ісуса. | |
13
|
|
І почув я голос з неба, який говорив мені: напиши: віднині блаженні мертві, які вмирають у Господі; так, говорить Дух, вони заспокояться від трудів своїх, і діла їхні йдуть услід за ними. | |
14
|
|
І поглянув я, і ось світла хмара, і на хмарі сидить подібний до Сина Людського; на голові Його золотий вінець, і в руці Його гострий серп. | |
15
|
|
І вийшов інший ангел з храму і викликнув гучним голосом до Того, Хто сидить на хмарі: пусти серп Твій і пожни, бо настав час жати, тому що жниво на землі вже дозріло. | |
16
|
|
І кинув Той, Хто сидить на хмарі, серп свій на землю, і земля була пожата. | |
17
|
|
І інший ангел вийшов з храму, що знаходиться на небі, також з гострим серпом. | |
18
|
|
І інший ангел, який має владу над вогнем, вийшов від жертовника і з великим криком викликнув до того, що має гострий серп, кажучи: пусти серп твій гострий і обріж грона винограду на землі, бо дозріли вже на ньому ягоди. | |
19
|
|
І кинув ангел серп свій на землю, й обрізав виноград на землі, і кинув у велике точило гніву Божого. | |
20
|
|
І потоптано ягоди у точилі за містом, і потекла кров з точила навіть до вуздечок кінських, на тисячу шістсот стадій. | |
Глава 15
|
|
1
|
|
І побачив я інше знамення на небі, велике і дивне: сім ангелів, які мали сім останніх покарань, якими закінчувався гнів Божий. | |
2
|
|
І бачив я ніби скляне море, змішане з вогнем; і переможці звіра та образу його, начертання його і числа імені його, стоять на цьому скляному морі, тримаючи гусла Божі, | |
3
|
|
і співають пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: великі й дивні діла Твої, Господи Боже Вседержителю! Праведні та істинні путі Твої, Царю святих! | |
4
|
|
Хто не убоїться Тебе, Господи, і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися суди Твої. | |
5
|
|
І після цього я глянув, і ось, розкрився храм скинії свідчення на небі. | |
6
|
|
І вийшли з храму сім ангелів, які мали сім покарань, одягнені в чисту і світлу лляну одежу і підперезані попід груди золотими поясами. | |
7
|
|
І одна з чотирьох тварин дала сімом ангелам сім золотих чаш, наповнених гнівом Бога, Який живе у віки віків. | |
8
|
|
І наповнився храм димом від слави Божої і від сили Його, і ніхто не міг увійти до храму, доки не скінчилися сім покарань семи ангелів. | |
Глава 16
|
|
1
|
|
І почув я з храму гучний голос, що говорив до семи ангелів: ідіть і вилийте сім чаш гніву Божого на землю. | |
2
|
|
Пішов перший ангел і вилив чашу свою на землю: і зробилися тяжкі й огидні гнійні рани на людях, які мали начертання звіра і поклонялися образу його. | |
3
|
|
Другий ангел вилив чашу свою в море: і зробилася кров, ніби мерця, і все одушевлене померло в морі. | |
4
|
|
Третій ангел вилив чашу свою у річки і джерела вод: і зробилася кров. | |
5
|
|
І почув я ангела вод, який говорив: праведний Ти, Господи, Який є і був, і святий, тому що так судив; | |
6
|
|
за те, що вони пролили кров святих і пророків, Ти дав їм пити кров: вони достойні того. | |
7
|
|
І почув я іншого, який говорив від жертовника: так, Господи Боже Вседержителю, істинні і праведні суди Твої. | |
8
|
|
Четвертий ангел вилив чашу свою на сонце: і дано було йому палити людей вогнем. | |
9
|
|
І палила людей сильна спека, і вони хулили ім’я Бога, Який має владу над цими покараннями, і не напоумилися, щоб віддати Йому славу. | |
10
|
|
П’ятий ангел вилив чашу свою на престіл звіра: і зробилося царство його темне, і вони кусали язики свої від страждання, | |
11
|
|
і хулили Бога небесного за страждання свої і за кари на них; і не розкаялись у ділах своїх. | |
12
|
|
Шостий ангел вилив чашу свою у велику ріку Євфрат: і висохла в ній вода, щоб готовий був шлях царям від сходу сонячного. | |
13
|
|
І бачив я, що виходять з уст дракона, і з уст звіра, і з уст лжепророка три духи нечисті, подібні до жаб: | |
14
|
|
це — бісівські духи, що творять знамення; вони виходять до царів землі усієї вселенної, щоб зібрати їх на битву в оний великий день Бога Вседержителя. | |
15
|
|
Ось, іду, як злодій: блаженний, хто пильнує і береже одежу свою, щоб не ходити йому нагим і щоб не побачили сорому його. | |
16
|
|
І він зібрав їх на місце, яке по-єврейськи зветься Армагеддон. | |
17
|
|
Сьомий ангел вилив чашу свою на повітря: і з храму небесного від престолу пролунав гучний голос, який сказав: звершилось! | |
18
|
|
І з’явилися блискавки, громи і голоси, і стався великий землетрус, якого не бувало з тієї пори, як люди на землі. Такий землетрус! Такий великий! | |
19
|
|
І місто велике розпалося на три частини, і міста язичницькі впали, і Вавилон великий згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина лютости гніву Його. | |
20
|
|
І всякий острів зник, і гір не стало; | |
21
|
|
і град, завбільшки як талант, упав з неба на людей; і хулили люди Бога за покарання градом, тому що покарання від нього було дуже тяжке. | |
Глава 17
|
|
1
|
|
І прийшов один з семи ангелів, які мали сім чаш, і, говорячи зі мною, сказав мені: підійди, я покажу тобі суд над великою блудницею, яка сидить на водах многих; | |
2
|
|
з нею блудодіяли царі земні, і вином її блудодіяння впивалися ті, що живуть на землі. | |
3
|
|
І повів мене в дусі в пустелю; і я побачив жінку, яка сиділа на звірі багряному, сповненому імен богохульних, з сімома головами і десятьма рогами. | |
4
|
|
І жінка була одягнена в порфиру і багряницю, прикрашена золотом, коштовними каменями і перлами, і тримала золоту чашу в руці своїй, наповнену мерзотами і нечистотою блудодійства її; | |
5
|
|
і на чолі її написано ім’я: таїна, Вавилон великий, мати блудницям і мерзотам земним. | |
6
|
|
Я бачив, що жінка упоєна була кров’ю святих і кров’ю свідків Ісусових, і, бачачи її, дивувався здивуванням великим. | |
7
|
|
І сказав мені ангел: що ти дивуєшся? Я скажу тобі таємницю жінки цієї і звіра, який носить її та має сім голів і десять рогів. | |
8
|
|
Звір, якого ти бачив, був, і нема його, і вийде з безодні, і піде у погибель; і здивуються ті з живих на землі, імена яких не вписані до книги життя від початку світу, коли побачать, що звір був, і нема його, і з’явиться. | |
9
|
|
Тут розум, що має мудрість. Сім голів — це сім гір, на яких сидить жінка, | |
10
|
|
і сім царів, з яких п’ять упали, один є, а інший ще не прийшов, і коли прийде, не довго йому бути. | |
11
|
|
І звір, який був і якого нема, є восьмий, і з числа семи, і піде у погибель. | |
12
|
|
І десять рогів, що ти бачив, є десять царів, які ще не одержали царства, але приймуть владу зі звіром, як царі, на одну годину. | |
13
|
|
Вони мають одні думки і передадуть силу і владу свою звірові. | |
14
|
|
Вони будуть вести битву з Агнцем, і Агнець переможе їх; бо Він є Господь над владиками і Цар царів, і ті, які з Ним, є покликані й обрані і вірні. | |
15
|
|
І говорить мені: води, що ти бачив, де сидить блудниця, це люди й народи, і племена і коліна. | |
16
|
|
І десять рогів, які ти бачив на звірі, ці зненавидять блудницю, і розорять її, і роздягнуть, і плоть її з’їдять, і спалять її у вогні; | |
17
|
|
тому що Бог поклав їм на серце — виконати волю Його, виконати одну волю, і віддати царство їхнє звірові, доки не здійсняться слова Божі. | |
18
|
|
Жінка ж, яку ти бачив, є велике місто, що царює над земними царями. | |
Глава 18
|
|
1
|
|
Після цього я побачив іншого ангела, який сходив з неба і мав владу велику; і земля освітилася від слави його. | |
2
|
|
І вигукнув він сильно, гучним голосом, кажучи: упав, упав Вавилон, велика блудниця; він зробився житлом бісів і пристановищем усякому нечистому духові, пристановищем усякому нечистому й огидному птахові; бо лютим вином блудодіяння свого вона напоїла всі народи, | |
3
|
|
і царі земні любодіяли з нею, і купці земні розбагатіли від великих розкошів її. | |
4
|
|
І почув я інший голос з неба, який говорив; вийди від неї, народе Мій, щоб не брати вам участі у гріхах її та не зазнати покарань її; | |
5
|
|
бо гріхи її дійшли до неба, і Бог пригадав неправди її. | |
6
|
|
Відплатіть їй так, як і вона відплатила вам, і удвічі відплатіть їй за ділами її; у чаші, в якій вона готувала вам вино, приготуйте їй удвічі. | |
7
|
|
Скільки славилася вона і розкошувала, стільки завдайте їй мук і скорбот. Бо вона говорить у серці своєму: сиджу царицею, я не вдова і не побачу скорботи! | |
8
|
|
За те в один день прийдуть на неї страти, смерть і плач, і голод, і буде спалена вогнем, тому що сильний Господь Бог, Який судить її. | |
9
|
|
І заплачуть і заридають за нею царі земні, які блудодіяли і розкошували з нею, коли побачать дим від пожежі її, | |
10
|
|
стоячи віддалік від страху мук її та кажучи: горе, горе тобі, велике місто Вавилон, місто могутнє! Бо за одну годину прийшов суд твій. | |
11
|
|
І купці земні заплачуть і заридають за нею, тому що товарів їхніх ніхто вже не купує, | |
12
|
|
товарів золотих і срібних, і каменів коштовних та перлів, і висону і порфири, і шовку, і багряниці, і всякого пахучого дерева, і всяких виробів із слонової кістки, і всяких виробів з дорогих дерев, з міді і заліза, і мармуру, | |
13
|
|
кориці і фіміаму, і мира і ладану, і вина і єлею, і борошна і пшениці, і худоби і овець, і коней і колісниць, і тіл і душ людських. | |
14
|
|
І плодів, угодних для душі твоєї, не стало у тебе, і все сите і блискуче віддалилося від тебе; ти вже не знайдеш його. | |
15
|
|
Торговці всім цим, які збагатилися від неї, стануть вдалині від страху мук її, плачучи і ридаючи, | |
16
|
|
і кажучи: горе, горе тобі, велике місто, одягнене у висон і порфиру і багряницю, прикрашене золотом і камінням коштовним і перлами, | |
17
|
|
бо за одну годину загинуло таке багатство! І всі керманичі, і всі, хто пливе на кораблях, і всі корабельники, і всі, хто торгує на морі, стали віддаля, | |
18
|
|
і, бачачи дим від пожежі її, закричали, кажучи: яке місто подібне до міста великого! | |
19
|
|
І посипали попелом голови свої, і кричали, плачучи і ридаючи: горе, горе тобі, місто велике, коштовностями якого збагатились усі, хто має кораблі на морі, бо опустіло за одну годину! | |
20
|
|
Веселися з цього, небо, і святі апостоли та пророки; бо звершив Бог суд ваш над ним. | |
21
|
|
І один сильний ангел узяв камінь, подібний до великого жорна, і кинув у море, кажучи: з такою швидкістю повержений буде Вавилон, велике місто, і вже не буде його. | |
22
|
|
І голосу тих, що грають на гуслах, і співають, і грають на сопілках, і трублять у труби, в тобі вже не буде чутно; не буде вже в тобі ніякого митця, ніякого мистецтва, і шуму від жорен вже не буде чутно в тобі; | |
23
|
|
і світло світильника вже не з’явиться в тобі; і голосів жениха і нареченої не буде вже чутно в тобі: бо купці твої були вельможами землі, і чародійством твоїм були введені в оману всі народи. | |
24
|
|
І в ньому знайдена кров пророків і святих, і всіх убитих на землі. | |
Глава 19
|
|
1
|
|
Після цього я почув на небі гучний голос, ніби численного народу, який говорив: алилуя! спасіння і слава, і честь і сила Господу нашому! | |
2
|
|
Бо істинні і праведні суди Його: тому що Він осудив ту велику любодійницю, яка розбестила землю любодійством своїм, і відомстив за кров рабів Своїх від руки її. | |
3
|
|
І вдруге сказали: алилуя! І дим її здіймався на віки віків. | |
4
|
|
Тоді двадцять чотири старці і чотири тварини упали і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, кажучи: амінь! алилуя! | |
5
|
|
І голос від престолу вийшов, говорячи: хваліть Бога нашого, всі раби Його і всі, що бояться Його, малі й великі. | |
6
|
|
І чув я ніби голос численного народу, ніби шум вод багатьох, ніби голос громів сильних, що говорили: алилуя! бо воцарився Господь Бог Вседержитель. | |
7
|
|
Радіймо і звеселімось, і воздаймо Йому славу; бо настав шлюб Агнця, і жона Його приготувала себе. | |
8
|
|
І дано було їй одягнутися у висон чистий і світлий, виссон же є праведність святих. | |
9
|
|
І сказав мені ангел: напиши: блаженні, покликані на шлюбну вечерю Агнця. І сказав мені: ці є істинні слова Божі. | |
10
|
|
Я впав до ніг його, щоб поклонитися йому; але він сказав мені: дивись, не роби цього; я співслужитель тобі і братам твоїм, які мають свідчення Ісусове; Богу поклонись; бо свідчення Ісусове є дух пророцтва. | |
11
|
|
І побачив я відкрите небо, і ось кінь білий, і Той, Хто сидить на ньому, називається Вірний і Істинний, Який праведно судить і воює. | |
12
|
|
Очі в Нього, як полум’я вогненне, і на голові Його багато вінців. Він мав ім’я написане, якого ніхто не знав, крім Нього Самого. | |
13
|
|
Він був одягнений в одежу, обагрену кров’ю. Ім’я Йому: «Слово Боже». | |
14
|
|
І воїнства небесні їхали слідом за Ним на конях білих, одягнені у висон, білий і чистий. | |
15
|
|
З уст же Його виходить гострий меч, щоб ним уражати народи. Він пасе їх жезлом залізним; Він топче точило вина лютости і гніву Бога Вседержителя. | |
16
|
|
На одязі і на стегні Його написано ім’я: Цар царів і Господь володарів. | |
17
|
|
І побачив я одного ангела, який стояв на сонці; і він викликнув гучним голосом, кажучи усім птахам, що літали в небі: летіть, збирайтесь на велику вечерю Божу, | |
18
|
|
щоб пожерти трупи царів, трупи сильних, трупи тисячоначальників, трупи коней і тих, що сидять на них, трупи всіх вільних і рабів, малих і великих. | |
19
|
|
І побачив я звіра і царів земних, і воїнства їх, зібраних, щоб битися з Тим, Хто сидить на коні, і з воїнством Його. | |
20
|
|
І схоплений був звір і з ним лжепророк, який творив перед ним чудеса, якими він спокусив тих, що прийняли начертання звіра, і тих, які поклоняються його зображенню: обоє живими були кинуті в озеро вогненне, що горіло сіркою; | |
21
|
|
а інші убиті мечем Того, Хто сидить на коні, який виходить з уст Його, і всі птахи наситились їхніми трупами. | |
Глава 20
|
|
1
|
|
І побачив я ангела, який сходив з неба і мав ключ від безодні і великий ланцюг у руці своїй. | |
2
|
|
Він узяв дракона, змія древнього, який є диявол і сатана, і скував його на тисячу років, | |
3
|
|
і скинув його у безодню, і замкнув його, і поклав над ним печать, щоб не спокушав уже народи, доки не скінчиться тисяча років; після ж цього він має бути звільненим на короткий час. | |
4
|
|
І побачив я престоли і тих, хто сидить на них, яким дано було судити, і душі обезглавлених за свідчення Ісуса і за слово Боже, які не поклонились звірові, ні образу його, і не прийняли начертання на чоло своє і на руку свою. Вони ожили і царювали з Христом тисячу років. | |
5
|
|
Інші ж з померлих не ожили, доки не скінчиться тисяча років. Це — перше воскресіння. | |
6
|
|
Блаженний і святий, хто має участь у воскресінні першому: над ним смерть друга не має влади, але вони будуть священиками Бога і Христа і будуть царювати з Ним тисячу років. | |
7
|
|
Коли ж скінчиться тисяча років, сатана буде звільнений з темниці своєї і вийде спокушати народи, які знаходяться на чотирьох кутах землі, Гога і Магога, і збирати їх на битву; число їх як пісок морський. | |
8
|
|
І вийшли на широту землі, й оточили стан святих і місто улюблене. | |
9
|
|
І впав вогонь з неба від Бога і пожер їх; | |
10
|
|
а диявол, що спокушав їх, ввергнутий в озеро вогненне і сірчане, де звір і лжепророк, і будуть мучитися день і ніч на віки віків. | |
11
|
|
І побачив я великий білий престіл і Того, хто сидить на ньому, від лиця Якого втікали небо і земля, і не знайшлось їм місця. | |
12
|
|
І побачив я мертвих, малих і великих, що стояли перед Богом, і книги розкриті були, й інша книга розкрита, яка є книга життя; і судимі були мертві за написаним у книгах, згідно з ділами своїми. | |
13
|
|
Тоді віддало море мертвих, що були в ньому, і смерть і пекло віддали мертвих, які були в них; і судимий був кожен за ділами своїми. | |
14
|
|
І смерть і пекло ввергнуті в озеро вогненне. Це смерть друга. | |
15
|
|
І хто не був записаний у книзі життя, той був кинутий в озеро вогненне. | |
Глава 21
|
|
1
|
|
І побачив я нове небо і нову землю, бо перше небо і перша земля минули, і моря вже нема. | |
2
|
|
І я, Іоан, побачив святе місто Єрусалим, новий, що сходив від Бога з неба, приготований, як наречена, прикрашена для чоловіка свого. | |
3
|
|
І почув я гучний голос з неба, який говорив: ось, скинія Бога з людьми, і Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. | |
4
|
|
І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло. | |
5
|
|
І сказав Той, Хто сидить на престолі: ось, творю все нове. І каже мені: напиши; бо слова ці істинні й вірні. | |
6
|
|
І сказав мені: звершилось! Я є Альфа й Омега, початок і кінець; спраглому дам задарма від джерела води живої. | |
7
|
|
Переможець успадкує все, і буду йому Богом, і він буде Мені сином. | |
8
|
|
Боязких же і невірних, мерзотних і убивць і любодіїв, і чародіїв та ідолослужителів, і всіх неправдомовців — доля в озері, що горить вогнем і сіркою. Це смерть друга. | |
9
|
|
І прийшов до мене один з семи ангелів, у яких було сім чаш, наповнених сімома останніми покараннями, і сказав мені: піди, я покажу тобі жону, наречену Агнця. | |
10
|
|
І возніс мене в дусі на велику й високу гору, і показав мені велике місто, святий Єрусалим, який сходив з неба від Бога. | |
11
|
|
Він має славу Божу. Світило його подібне до коштовного каменя, ніби каменя яспису кристаловидного. | |
12
|
|
Він має велику і високу стіну, має дванадцять брам і на них дванадцять ангелів; на брамах написані імена дванадцяти колін синів Ізраїлевих: | |
13
|
|
зі сходу три брами, з півночі три брами, з півдня три брами, із заходу три брами. | |
14
|
|
Стіна міста має дванадцять підвалин, і на них імена дванадцяти апостолів Агнця. | |
15
|
|
Той, що говорив зі мною, мав золоту тростину для вимірювання міста, і брам його, і стіни його. | |
16
|
|
Місто розташоване чотирикутником, і довжина його така сама, як і ширина. І виміряв він місто тростиною на дванадцять тисяч стадій; довжина і ширина і висота його рівні. | |
17
|
|
І стіну його виміряв у сто сорок чотири лікті, мірою людською, яка міра й ангела. | |
18
|
|
Стіна його побудована з яспису, а місто було — чисте золото, подібне до чистого скла. | |
19
|
|
Підвалини стіни міста прикрашені всяким коштовним камінням: підвалина перша яспис, друга сапфір, третя халкидон, четверта смарагд, | |
20
|
|
п’ята сардонікс, шоста сердолік, сьома хризоліт, восьма берил, дев’ята топаз, десята хризопраз, одинадцята гіацинт, дванадцята аметист. | |
21
|
|
А дванадцять брам — дванадцять перлин: кожна брама була з однієї перлини. Вулиця міста — чисте золото, як прозоре скло. | |
22
|
|
Храму ж я не бачив у ньому, бо Господь Бог Вседержитель — храм його, і Агнець. | |
23
|
|
І місто не має потреби ні в сонці, ні у місяці для освітлення свого, бо слава Божа освітила його, і світильник його — Агнець. | |
24
|
|
Спасенні народи будуть ходити у світлі його, і царі земні принесуть до нього славу і честь свою. | |
25
|
|
Брами його не будуть зачинятися вдень; а ночі там не буде. | |
26
|
|
І принесуть до нього славу і честь народів. | |
27
|
|
І не ввійде до нього ніщо нечисте, і ніхто, підданий мерзоті і неправді, а тільки ті, які написані у Агнця в книзі життя. | |
Глава 22
|
|
1
|
|
І показав мені чисту ріку води життя, світлу, як кристал, що виходила від престолу Бога і Агнця. | |
2
|
|
Серед вулиці його, і по той і по інший бік річки, — дерево життя, яке дванадцять разів приносить плоди, дає на кожен місяць плід свій; і листя дерева — для зцілення народів. | |
3
|
|
І нічого вже не буде проклятого; але престіл Бога і Агнця буде в ньому, і раби Його будуть служити Йому. | |
4
|
|
І побачать лице Його, й ім’я Його буде на чолах їхніх. | |
5
|
|
І ночі не буде там, і не будуть мати потреби ні у світильнику, ні у світлі сонячному, бо Господь Бог освітлює їх; і будуть царювати на віки віків. | |
6
|
|
І сказав мені: ці слова вірні й істинні; і Господь, Бог святих пророків, послав ангела Свого показати рабам Своїм те, чому належить бути невдовзі. | |
7
|
|
Ось, прийду скоро: блаженний, хто додержує слова пророцтва книги цієї. | |
8
|
|
Я, Іоан, бачив і чув це. Коли ж почув і побачив, упав до ніг ангела, який показував мені це, щоб поклонитися йому; | |
9
|
|
але він сказав мені: дивись, не роби цього; бо я співслужитель тобі і братам твоїм пророкам і тим, хто додержує слів книги цієї; Богу поклонись. | |
10
|
|
І сказав мені: не запечатуй слів пророцтва книги цієї; бо час близько. | |
11
|
|
Неправедний нехай ще чинить неправду; нечистий нехай ще оскверняється; праведний же нехай ще творить правду, і святий нехай ще освячується. | |
12
|
|
Ось, прийду скоро, відомщення Моє зі Мною, щоб воздати кожному за ділами його. | |
13
|
|
Я є Альфа й Омега, початок і кінець, Перший і Останній. | |
14
|
|
Блаженні ті, які дотримуються заповідей Його, щоб мати їм право на дерево життя і ввійти в місто воротами. | |
15
|
|
А зовні — пси і чародії, і любодії, і убивці, й ідолослужителі, і всякий, хто любить і чинить неправду. | |
16
|
|
Я, Ісус, послав Ангела Мого засвідчити вам це у церквах. Я є корінь і нащадок Давидів, зірка світла і ранкова. | |
17
|
|
І Дух і наречена говорять: прийди! І той, хто чув, нехай скаже: прийди! Хто спраглий, нехай приходить, і хто бажає, нехай бере воду життя задарма. | |
18
|
|
І я також свідчу всякому, хто чує слова пророцтва книги цієї: коли хто додасть щось до них, на того накладе Бог покарання, про які написано в книзі цій; | |
19
|
|
і коли хто відійме щось від слів книги пророцтва цього, в того відійме Бог участь у книзі життя й у святому місті, і в тому, що написано в книзі цій. | |
20
|
|
Хто свідчить це, говорить: так, гряду скоро! Амінь. Так, гряди, Господи Ісусе! | |
21
|
|
Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь. |