Глава 3
|
Главa G
|
1
|
1
|
На ложі моєму вночі шукала я того, кого любить душа моя, шукала його і не знайшла його. | На л0жи моeмъ въ н0щехъ и3скaхъ, є3г0же возлюби2 душA моS, и3скaхъ є3го2, и3 не њбрэт0хъ є3гw2: воззвaхъ є3го2, и3 не послyша менE. |
2
|
2
|
Встану ж я, піду містом, вулицями і площами, і буду шукати того, кого любить душа моя; шукала я його і не знайшла його. | Востaну u5бо и3 њбhду во грaдэ и3 на т0ржищихъ и3 на ст0гнахъ, и3 поищY, є3г0же возлюби2 душA моS. Поискaхъ є3го2, и3 не њбрэт0хъ є3гw2: звaхъ є3го2, и3 не послyша менE. |
3
|
3
|
Зустріли мене вартові, які обходять місто: «чи не бачили ви того, кого любить душа моя?» | Њбрэт0ша мS стрегyщіи, њбходsще во грaдэ: ви1дэсте ли, є3г0же возлюби2 душA моS; |
4
|
4
|
Та ледь я відійшла від них, як знайшла того, кого любить душа моя, схопилася за нього, і не відпустила його, доки не привела його у дім матері моєї й у внутрішні кімнати матері моєї. | Ћкw мaлw є3гдA преид0хъ t ни1хъ, д0ндеже њбрэт0хъ, є3г0же возлюби2 душA моS: ўдержaхъ є3го2, и3 не њстaвихъ є3гw2, д0ндеже введ0хъ є3го2 въ д0мъ мaтере моеS и3 въ черт0гъ зачeншіz мS. |
5
|
5
|
Заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами або польовими ланями: не будіть і не тривожте любої, доки їй угодно. | Заклsхъ вaсъ, дщє1ри їеrли6мскіz, въ си1лахъ и3 въ крёпостехъ сeлныхъ: ѓще подви1жете и3 воздви1жете люб0вь, д0ндеже ѓще восх0щетъ. |
6
|
6
|
Хто ця, яка піднімається від пустелі, ніби стовпи диму, яку окурюють мирою і фіміамом, усякими порошками мироварника? | Кто2 сіS восходsщаz t пустhни, ћкw стебло2 дhма кадsщее смЂрну и3 лівaнъ, t всёхъ благов0ній мmровaрца; |
7
|
7
|
Ось одр його — Соломона: шістдесят сильних навколо нього, із сильних Ізраїлевих. | СE, џдръ соломHнь, шестьдесsтъ си1льныхъ w4крестъ є3гw2 t си1льныхъ ї}левыхъ, |
8
|
8
|
Усі вони тримають мечі, досвідчені у битві; у кожного меч при стегні його заради страху нічного. | вси2 и3мyще nр{жіz, научeни на брaнь: мyжъ, nрyжіе є3гw2 на бедрЁ є3гw2 t ќжаса въ н0щехъ. |
9
|
9
|
Переносний одр зробив собі цар Соломон із дерев ливанських; | Џдръ сотвори2 себЁ цaрь соломHнъ t древeсъ лівaнскихъ. |
10
|
10
|
стовпці його зробив зі срібла, підлокітники його з золота, сідалище його з пурпурової тканини; зсередини він прикрашений з любов’ю дочками єрусалимськими. | Столпы2 є3гw2 сотвори2 срє1брzны и3 восклонeніе є3гw2 злaто: восх0дъ є3гw2 багрsнъ, внyтрь є3гw2 кaменіе п0стлано, люб0вь t дщeрей їеrли1мскихъ. |
11
|
11
|
Підіть і подивіться, дочки сионські, на царя Соломона у вінці, яким увінчала його мати його в день одруження його, у день, радісний для серця його. | Дщє1ри сіw6ни, и3зыди1те и3 ви1дите въ цари2 соломHнэ въ вэнцЁ, и4мже вэнчA є3го2 мaти є3гw2 въ дeнь њбручeніz є3гw2 и3 въ дeнь весeліz сeрдца є3гw2. |