Глава 8
|
|
1
|
|
О, якби ти був мені брат, який ссав груди матері моєї! тоді я, зустрівши тебе на вулиці, цілувала б тебе, і мене не осуджували б. | |
2
|
|
Повела б я тебе, привела б тебе у дім матері моєї. Ти навчав би мене, а я напувала б тебе духмяним вином, соком гранатових яблук моїх. | |
3
|
|
Ліва рука його у мене під головою, а права обіймає мене. | |
4
|
|
Заклинаю вас, дочки єрусалимські, — не будіть і не тривожте коханої, доки їй угодно. | |
5
|
|
Хто це піднімається від пустелі, спираючись на свого любого? Під яблунею розбудила я тебе: там народила тебе мати твоя, там народила тебе родителька твоя. | |
6
|
|
Поклади мене, як печатку, на серце твоє, як перстень, на руку твою: бо міцна, як смерть, любов; люті, як пекло, ревнощі; стріли її — стріли вогненні; вона полум’я дуже сильне. | |
7
|
|
Великі води не можуть погасити любови, і ріки не заллють її. Якби хто давав усе багатство дому свого за любов, то він був би відкинутий із презирством. | |
8
|
|
Є у нас сестра, яка ще мала, і сосків немає у неї; що нам робити із сестрою нашою, коли будуть свататися за неї? | |
9
|
|
Якби вона була стіна, то ми побудували б на ній палати із срібла; якби вона була двері, то ми обклали б її кедровими дошками. | |
10
|
|
Я — стіна, і соски у мене, як вежі; тому я буду в очах його, як та, що досягла повноти. | |
11
|
|
Виноградник був у Соломона у Ваал-Гамоні; він віддав цей виноградник сторожам; кожен повинен був доставляти за плоди його тисячу срібників. | |
12
|
|
А мій виноградник у мене при собі. Тисяча нехай тобі, Соломоне, а двісті — тим, що стережуть плоди його. | |
13
|
|
Жителько садів! товариші слухають голос твій, дай і мені послухати його. | |
14
|
|
Біжи, любий мій; будь подібний до сарни або молодого оленя на горах бальзамічних! |