|
Глава 5
|
|
|
1
|
|
| Прийшов я у сад мій, сестро моя, наречена; набрав мири моєї з ароматами моїми, поїв стільників моїх із медом моїм, напився вина мого з молоком моїм. Їжте, друзі, пийте і насичуйтеся, улюблені! | |
|
2
|
|
| Я сплю, а серце моє пильнує; ось, голос мого коханого, який стукає: «відчини мені, сестро моя, люба моя, голубко моя, чиста моя! тому що голова моя вся покрита росою, кучері мої — нічною вологою». | |
|
3
|
|
| Я скинула хітон мій; як же мені знову надягати його? Я вимила ноги мої; як же мені бруднити їх? | |
|
4
|
|
| Любий мій протягнув руку свою крізь шпарину, і нутрощі мої схвилювалися від нього. | |
|
5
|
|
| Я встала, щоб відчинити любому моєму, і з рук моїх капала мира, і з перстів моїх мира капала на ручки замка. | |
|
6
|
|
| Відкрила я любому моєму, а любий мій повернувся і пішов. Душі у мені не стало, коли він говорив; я шукала його і не знаходила його; кликала його, і він не відгукувався мені. | |
|
7
|
|
| Зустріли мене вартові, які обходять місто, побили мене, зранили мене; зняли з мене покривало ті, що стережуть стіни. | |
|
8
|
|
| Заклинаю вас, дочки єрусалимські: якщо ви зустрінете любого мого, що скажете ви йому? що я знемагаю від любови. | |
|
9
|
|
| «Чим коханий твій кращий за інших коханих, найпрекрасніша з жінок? Чим любий твій кращий за інших, що ти так заклинаєш нас?» | |
|
10
|
|
| Коханий мій білий і рум’яний, кращий за десять тисяч інших: | |
|
11
|
|
| голова його — чисте золото; кучері його хвилясті, чорні, як ворон; | |
|
12
|
|
| очі його — як голуби біля потоків вод, які купаються у молоці, сидять у достатку; | |
|
13
|
|
| щоки його — квітник духмяний, грядки запашних рослин; губи його — лілеї, виточують миру, що тече; | |
|
14
|
|
| руки його — золоті кругляки, обсаджені топазами; живіт його — як статуя зі слонової кістки, обкладена сапфірами; | |
|
15
|
|
| гомілки його — мармурові стовпи, поставлені на золотих підніжжях; вигляд його подібний до Ливану, величний, як кедри; | |
|
16
|
|
| вуста його — солодкість, і весь він — люб’язність. Ось хто любий мій, і ось хто друг мій, дочки єрусалимські! |
