Глава 3
|
|
1
|
|
На ложі моєму вночі шукала я того, кого любить душа моя, шукала його і не знайшла його. | |
2
|
|
Встану ж я, піду містом, вулицями і площами, і буду шукати того, кого любить душа моя; шукала я його і не знайшла його. | |
3
|
|
Зустріли мене вартові, які обходять місто: «чи не бачили ви того, кого любить душа моя?» | |
4
|
|
Та ледь я відійшла від них, як знайшла того, кого любить душа моя, схопилася за нього, і не відпустила його, доки не привела його у дім матері моєї й у внутрішні кімнати матері моєї. | |
5
|
|
Заклинаю вас, дочки єрусалимські, сарнами або польовими ланями: не будіть і не тривожте любої, доки їй угодно. | |
6
|
|
Хто ця, яка піднімається від пустелі, ніби стовпи диму, яку окурюють мирою і фіміамом, усякими порошками мироварника? | |
7
|
|
Ось одр його — Соломона: шістдесят сильних навколо нього, із сильних Ізраїлевих. | |
8
|
|
Усі вони тримають мечі, досвідчені у битві; у кожного меч при стегні його заради страху нічного. | |
9
|
|
Переносний одр зробив собі цар Соломон із дерев ливанських; | |
10
|
|
стовпці його зробив зі срібла, підлокітники його з золота, сідалище його з пурпурової тканини; зсередини він прикрашений з любов’ю дочками єрусалимськими. | |
11
|
|
Підіть і подивіться, дочки сионські, на царя Соломона у вінці, яким увінчала його мати його в день одруження його, у день, радісний для серця його. |