|
Глава 4
|
|
|
1
|
|
| О, ти прекрасна, люба моя, ти прекрасна! очі твої блакитні під кучерями твоїми; волосся твоє — як стадо кіз, які сходять із гори Галаадської; | |
|
2
|
|
| зуби твої — як отара вистрижених овець, які виходять із купальні, у кожної з яких пара ягнят, і неплідної немає між ними; | |
|
3
|
|
| як стрічка червона губи твої, і вуста твої люб’язні; як половинки гранатового яблука — щоки твої під кучерями твоїми; | |
|
4
|
|
| шия твоя — як стовп Давидів, споруджений для зброї, тисяча щитів висить на ньому — усі щити сильних; | |
|
5
|
|
| два соски твої — як двійні молодої сарни, які пасуться між лілеями. | |
|
6
|
|
| Доки день дихає прохолодою, і втікають тіні, піду я на гору мирову і на пагорб фіміаму. | |
|
7
|
|
| Уся ти прекрасна, люба моя, і плями немає на тобі! | |
|
8
|
|
| Зі мною з Ливану, наречена! зі мною йди з Ливану! поспішай з вершини Амани, з вершини Сеніра й Ермона, від лігвищ левових, від гір барсових! | |
|
9
|
|
| Полонила ти серце моє, сестро моя, наречена! полонила ти серце моє одним поглядом очей твоїх, одним намистом на шиї твоїй. | |
|
10
|
|
| О, які любі пестощі твої, сестро моя, наречена! о, наскільки кращі пестощі твої за вино, і пахощі мастей твоїх кращі за всі пахощі! | |
|
11
|
|
| Стільниковий мед капає з уст твоїх, наречена; мед і молоко під язиком твоїм, і пахощі одягу твого подібні до пахощів Ливану! | |
|
12
|
|
| Замкнений сад — сестро моя, наречена, закладений колодязь, запечатане джерело: | |
|
13
|
|
| розсадники твої — сад із гранатовими яблуками, з чудовими плодами, кипери з нардами, | |
|
14
|
|
| нард і шафран, аїр і кориця з усякими запашними деревами, мира й алое з усякими кращими ароматами; | |
|
15
|
|
| садове джерело — колодязь живих вод і потоки з Ливану. | |
|
16
|
|
| Піднімися вітер з півночі і принесися з півдня, повій на сад мій, — і поллються аромати його! — Нехай прийде любий мій у сад свій і споживає солодкі плоди його. |
