Глава 1
|
Глава 1
|
1
|
|
Нехай цілує він мене цілуванням уст своїх! Бо пестощі твої кращі за вино. | |
2
|
|
Від запашности мастей твоїх ім’я твоє — як розлите миро; тому дівчата люблять тебе. | |
3
|
|
Приваблюй мене, ми побіжимо за тобою; — цар увів мене у палаци свої, — будемо захоплюватися і радіти тобою, звеличувати пестощі твої більше, ніж вино; достойно люблять тебе! | |
4
|
|
Дочки єрусалимські! чорна я, але красива, як намети кидарські, як завіси Соломонові. | |
5
|
|
Не дивіться на мене, що я смуглява, бо сонце обпалило мене: сини матері моєї розгнівалися на мене, поставили мене стерегти виноградники, — мого власного виноградника я не стерегла. | |
6
|
|
Скажи мені, ти, якого любить душа моя: де пасеш ти? де відпочиваєш опівдні? для чого мені бути блукачкою біля стад товаришів твоїх? | |
7
|
|
Якщо ти не знаєш цього, найкрасивіша з жінок, то йди собі слідами овець і паси козенят твоїх біля наметів пастуших. | |
8
|
|
Кобилиці моїй у колісниці фараоновій я уподібнив тебе, кохано моя. | |
9
|
|
Прекрасні щоки твої під підвісками, шия твоя у намистах; | |
10
|
|
золоті підвіски ми зробимо тобі із срібними блискітками. | |
11
|
|
Доки цар був за столом своїм, нард мій виточував пахощі свої. | |
12
|
|
Мировий пучок — коханий мій у мене, біля грудей моїх перебуває. | |
13
|
|
Як гроно киперу, коханий мій у мене у виноградниках енгедських. | |
14
|
|
О, ти прекрасна, кохана моя, ти прекрасна! очі твої голубині. | |
15
|
|
О, ти прекрасний, коханий мій, і люб’язний! і ложе у нас — зелень; | |
16
|
|
покрівлі домів наших — кедри, стелі наші кипариси. |