Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Боголюби́вый
Боголюби́вий
сповнений любові до Бога
Боголю́бный
Боголю́бний
Див. Боголюби́вий
Богоматір, Пречиста і Пресвята Діва Марія
Богоме́рзкїй
Богоме́рзький
богопротивний, богоненависний, що ненавидить Бога
Богомилы
Богомили
вид гностиків, павлікіан
Богомы́сленный
Богоми́сленний
що підноситься думками до Бога
Богомо́лїе
Богомо́ліє
зовнішній знак молитви до Бога; 2) церква, особливо відвідувана прочанами
Богомо́льный
Богомо́льний
старанно молиться Богу, старанний у молитві
Богомꙋ́дренный
Богому́дренний
навчений Богом, мудрий у Богу
Богомꙋ́дреннѡ
Богому́дренно
думаючи про Бога, у богомислі
Богомꙋ́дрый
Богому́дрий
Див. Богому́дренний
Бг҃омꙋ́жный
Богому́жний
Див. Богому́жний
Богомꙋ́жный
Богому́жний
боголюдський
Бг҃омꙋ́жнѡ
Богому́жно
Див. Богому́жно
Богомꙋ́жно
Богому́жно
боголюдськи, як Бог і людина
Богонаказа́тельный
Богонаказа́тельний
що наставляє божественним істинам
Богонапꙋ́стный
Богонапу́стний
посланий від Бога
Бг҃онача́лїе
Богонача́ліє
Див. Богоначаліє
Бог, Божество
Богонача́лный
Богонача́лний
божественний
Бг҃онача́лный
Богонача́льний
Див. Богонача́лний
Богонача́льно
Богонача́льно
божественним розпорядженням
Богоначерта́ннѡ
Богоначерта́нно
за накресленням Божим
Богоневѣ́ста
Богоневі́ста
діва, що стала нареченою Бога
та, що стала нареченою Бога
Богоно́сецъ
Богоно́сець
прозвання священномученика Ігнатія Антіохійського
Богоно́сный
Богоно́сний
той, кого носить або ким керує Бог, 2) той, хто носить Бога, тобто з'єднаний з Богом
Богоотметный
Богоотметний
відпав від Бога, не визнає Бога
Богоотрокови́ца
Богоотрокови́ця
божественна дочка
Богоотстꙋ́пникъ
Богоотсту́пник
хто відступив, відрікся Бога
Богопѣ́снивый
Богопі́снивий
оспівуючий божественні пісні
Богоплете́нный
Богоплете́нний
Богом сплетений
Богопобѣ́дный
Богопобі́дний
набутий перемогою через Бога
Богоповѣ́стникъ
Богопові́стник
богоповіщувач
Богоподо́бный
Богоподо́бний
гідний Бога, що наслідує Бога, сяє божественним блиском
Богопоко́рно
Богопоко́рно
навіюванням Бога
Богопопꙋ́стный
Богопопу́стний
той, що буває за Божим попущенням
Богопочте́нный
Богопочте́нний
Богом нагороджений
Богопрїе́мный
Богоприє́мний
удостоївся прийняти Бога
Богопрїи́мецъ
Богопри́ймець
Богоприємець (стосується св. Симеона)
Богопрїѧ́тный
Богоприя́тний
що прийняв у себе Бога, 2) богонатхненний
Богопрозѧ́бный
Богопрозя́бний
вирослий божественною силою
Богопроповѣ́дный
Богопропові́дний
проповідував Бога
Богопроти́вный
Богопроти́вний
богоборчий
Богопрохо́дный
Богопрохо́дний
відкритий до проходження одного Бога
Богора́дованный
Богора́дованний
зрадований Богом
Богоразꙋ́мїе
Богоразу́міє
Богопізнання, розуміння Бога
Богоразꙋ́мный
Богоразу́мний
той, що служить богопізнанню
Богора́нный
Богора́нний
вражаючий Божою силою
Богора́сленный
Богора́сленний
вирощений Божим піклуванням
Богоре́бренный
Богоре́бренний
що належить до божественного ребра
Богоревни́вый
Богоревни́вий
хто ревно шанує Бога
Богородиця, Пречиста та Пресвята Діва Марія
Богоро́дичнаѧ
Богоро́дичная
Богородична
Богоро́дичны
Богоро́дични
Богородичні, піснеспіви на честь Божої Матері
Богорожде́нїе
Богорожде́ніє
відродження від Бога
Богоро́сный
Богоро́сний
зрошений Богом
Богоса́дный
Богоса́дний
насаджений Богом
Богоса́жденный
Богоса́жденний
Див. Богосадний
Богосвѣ́тлый
Богосві́тлий
осяяний божественним світлом
Богосїѧ́нный
Богосія́нний
сяючий божественним світлом, Богом явлений
Богосказа́нный
Богосказа́нний
той, хто говорить за навіюванням Божим
Богосла́вный
Богосла́вний
прославлений Богом
Богослове́сный
Богослове́сний
проповідуючий слово Боже
Богослове́снѣйше
Богослове́снійше
богомудро, з високим богослов'ям
Богослове́стїе
Богослове́стіє
богослов'я, проповідування про Бога
Богословесьство
Богословесьство
Див. Богослове́стіє
Богосло́вецъ
Богосло́вець
богослов
Богосло́вити
Богосло́вити
викладати вчення про Бога
Богосло́вїе
Богосло́віє
богослов'я, вчення про Бога і наші стосунки до Нього
Богосло́вный
Богосло́вний
богословський, 2) говорить про Бога
Богосло́вствовати
Богосло́вствовати
викладати вчення про Бога
Богослꙋже́нїе
Богослуже́ніє
богослужіння, сукупність священних дій та обрядів, за допомогою яких виявляються релігійна віра та благоговійні почуття
Богосодѣ́лати
Богосоді́лати
обожнювати, зробити причетним до Божества
Богосодѣ́тельный
Богосоді́тельний
зроблений безпосереднім сприянням Божим
Богосочета́нный
Богосочета́нний
зібраний, поєднаний Богом
Богоспаса́емый
Богоспаса́ємий
захищається Богом
Богострастьникъ
Богострастьник
що страждає за Бога
Богосꙋ́дный
Богосу́дний
визначений судом Божим
Боготаи́нникъ
Боготаї́нник
той, хто осягає божественні таємниці
Богота́йный
Богота́йний
містить у собі божественні таємниці
Боготворе́нїе
Боготворе́ніє
обожнювання, шанування за Бога
Боготвори́мый
Боготвори́мий
шанований, шанований за Бога
Бг҃отвори́ти
Боготвори́ти
Див. Боготворити
Боготвори́ти
Боготвори́ти
Богом робити, наділяти божественною природою
Боготвори́тисѧ
Боготвори́тися
бути обожнюваним, бути причетним до Бога
Боготво́рный
Боготво́рний
створений Богом
Боготе́чный
Боготе́чний
поточний за волею Божою
Боготка́нный
Боготка́нний
зітканий Богом
Богото́чный
Богото́чний
Богом виточуваний, для Бога виточуваний; 2) медоточний
Боготща́тельнѡ
Боготща́тельно
з старанністю до Бога
Богоꙋвѣ́тливый
Богоуві́тливий
той, хто умилостивляє Бога
Богоꙋкра́шенный
Богоукра́шенний
прикрашений Самим Богом
Богохо́дный
Богохо́дний
прохідний Богом
Богочеловѣ́къ
Богочелові́к
Ісус Христос
Богоче́стїе
Богоче́стіє
благоговійне шанування Бога
Богочте́цъ
Богочте́ць
шануючий Бога, богобоязливий
Богоѧ́вленїе
Богоя́вленіє
свято Хрещення, Богоявлення
Богоѧвле́нный
Богоявле́нний
явлений, показаний Богом
Богоѧвле́нникъ
Богоявле́нник
свідок явищ, одкровень Божих
