Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Ѿве́ргнꙋти
Отве́ргнути
скинути, звільнитися
Ѿверже́нїе
Отверже́ніє
позбавлення
Ѿверза́ти
Отверза́ти
Відкривати, відчиняти
Ѿвѣ́тъ
Отві́т
повідомлення, 2. виправдання, мова у відповідь на суді
Ѿвѣща́ти
Отвіща́ти
виправдовувати, 2. виправдовуватися, захищатися
Ѿвѣща́тисѧ
Отвіща́тися
прощатися
Ѿврати́ти
Отврати́ти
приховати, 2. звернути, направити, 3. приступити
Ѿгна́ти
Отгна́ти
прогнати, віддалити, взяти
Ѿдыха́нїе
Отдиха́ніє
дихання, дихаюча істота
Ѿдои́ти
Отдої́ти
відібрати від грудей
Ѿима́ти
Отима́ти
відокремлювати, знищувати
Ѿкры́тисѧ
Откри́тися
стати відкритим, 2. з'явитися на світ
Ѿкрове́нный
Открове́нний
відкритий, явлений, 2. непокритий
Ѿлага́ти
Отлага́ти
видалити, залишити осторонь, залишити, 2. залишити про запас, приготувати
Ѿлꙋче́нїе
Отлуче́ніє
відокремлене в жертву Богу
Ѿмета́ти
Отмета́ти
знищувати, відкидати, порушувати
Ѿмета́тисѧ
Отмета́тися
заперечувати, відмовлятися, відректися, 2. видалятися, 3. відпадати
Ѿме́тный
Отме́тний
поганий
Ѿмѣ́нный
Отмі́нний
відмінний від інших
Ѿмсти́ти
Отмсти́ти
віддати, розплатитися, помститися
Ѿмще́нїе
Отмще́ніє
помста, покарання
Ѿню́дъ
Отню́д
Див. Отню́дь
Ѿню́дꙋже
Отню́дуже
Звідки
Ѿню́дь
Отню́дь
майже, 2. зовсім
Ѿпꙋща́ти
Отпуща́ти
відпускати, відв'язувати, звільняти, розділяти
Ѿра́да
Отра́да
полегшення, 2. свобода, воля
Ѿрастѝ
Отрасти́
виростати
Ѿры́гнꙋти
Отри́гнути
вимовити, висловити
Ѿрѣша́ти
Отріша́ти
розв'язати, відв'язати; 2. звільнити
Ѿрѣша́тисѧ
Отріша́тися
розлучитися
Ѿрѣши́ти
Отріши́ти
Див. Отріша́ти
Ѿроди́ти
Отроди́ти
відродити, дати нове народження
Ѿрожде́нїе
Отрожде́ніє
відродження
Ѿста́вити
Отста́вити
відокремити, віддалити
Ѿто́ле
Отто́ле
З того часу
Ѿча́ѧнный
Отча́янний
знехтуваний, що втратив надію
Ѿше́ствїе
Отше́ствіє
життя на чужині
Ѿщети́ти
Отщети́ти
Втратити, пошкодити
Ѿѧ́ти
Отя́ти
Див. Отима́ти
