Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Ѵе́нинъ
Ве́нин
що належить гієні
Ѵаки́нѳъ
Іаки́нф
гіацинт, жовтий яхонт
Ѵаки́нѳовый
Іаки́нфовий
гіацинтовий
Ѵ҆дра
Ідра
гідра, змія
Ѵ҆дрꙋнтскїй
Ідрунтський
Отрантський, епітет єпископа Марка
Ѵ̑пакоѝ
Іпакої́
Іпакої, церковна пісня, в якій говориться, як ангели сповістили мироносицям, мироносиці – апостолам, а ті та інші – всьому світу про воскресіння Христове
Ѵ҆па́рхъ
Іпа́рх
начальник області
Ѵпа́тъ
Іпа́т
Начальник області, у персів сатрап; (римський) консул
Ѵ҆па́тїа
Іпа́тія
управління містом
Ѵ҆погона́тъ
Іпогона́т
набедреник, частина одягу священика
Ѵ҆подїа́конъ
Іподия́кон
іподіакон
Ѵ҆покоитъ
Іпокоїт
лицемір
Ѵпоста́съ
Іпоста́с
Істота; (у церковному сенсі) особа
Ѵпоста́̾сный
Іпоста́сний
Особистий
Ѵ҆со́пный
Ісо́пний
очеретяний
Ѵ҆ссѡ́пъ
Іссо́п
Дрібна трава, яка вживалася для окроплення жертовною кров'ю
