Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Достолѣ́пный
Достолі́пний
гідний похвали
Достолѣ́пнѣ
Достолі́пні
гідним, належним чином
Достолѣ́пно
Достолі́пно
Див. Достолі́пні
Досторачи́тельный
Досторачи́тельний
заслуговує на особливу увагу
Достослы́шанный
Достосли́шанний
гідний слухання
Достохва́льный
Достохва́льний
гідний похвали чи прославлення
Досточе́стно
Досточе́стно
з належною честю
Досточꙋ́дный
Досточу́дний
гідний особливого подиву
Достоѧ́нїе
Достоя́ніє
Власність, майно, спадок
Достоѧ́ти
Достоя́ти
має бути
Дострѣ́лъ
Дострі́л
відстань прольоту пущеної стріли
Дострѣливати
Достріливати
дострілювати, діставати пущеною стрілою
Досꙋдить до полѧ
Досудить до поля
дійти до розгляду справи до поєдинку, єдиноборства
Досѧгнꙋ́ти
Досягну́ти
досягти, досягати
Досѧза́ти
Досяза́ти
Див. Досягну́ти
Дотыканїе
Дотиканіє
дотик
Дотꙋ́да
Доту́да
до того часу, доти
Дотѧгатисѧ
Дотягатися
досягти позовом, судом
Доꙋми́тисѧ
Доуми́тися
осягати, доходити розумом
Доѳаи́мъ
Дофаї́м
Дофаїм, місцевість, де Йосип був проданий братами в рабство
Дохнове́нїе
Дохнове́ніє
дихання, віяння, подих, 2. натхнення
Дохторъ
Дохтор
подушка
Дочакати
Дочакати
чекати
Дошлый
Дошлий
2. добігає, дістає до мети
Дою̀
Дою́
годую грудьми
Доѧ́щаѧ
Доя́щая
мати, що годує
Драбанты
Драбанти
гвардія часів Лже-Дмитрія
Драблѧти
Драбляти
розтирати, дробити, кришити
Дра́гъ
Драг
страх, переляк
Драга
Драга
дорога
дорогий, дорогоцінний
Дра́гїѧ
Дра́гія
коштовності
Драгꙋнъ
Драгун
кінний воїн російської армії
Дражи
Дражи
дорожче
Дражина
Дражина
дорожнеча
Дражи́ти
Дражи́ти
дорого оцінювати, багато просити під час продажу
Драконъ
Дракон
дракон, емблема нечистої сили, язичництва, невігластва
Дракѡ́нъ
Драко́н
дракон, змій
Драница
Драниця
дранка, тріска
Дра́хма
Дра́хма
драхма, монета
Дра́чїе
Дра́чіє
колючки, тернина
Дръгати
Дргати
тремтіти
Древье
Древ'є
дерева
Дре́вїе
Дре́віє
дерева
Дре́вле
Дре́вле
колись, раніше
Дре́внїй
Дре́вній
давній, первісний
Дре́во
Дре́во
дерево, 2. дерев'яний, зроблений з дерева, наприклад, корабель; 3. хрест
Дре́во жи́зни
Дре́во жи́зни
дерево життя
Дре́во позна́нїѧ
Дре́во позна́нія
дерево пізнання
Древодѣ́анїе
Древоді́аніє
мистецтво будівельне, теслярське, столярне, рідше – мистецтво взагалі
Древодѣ́латель
Древоді́латель
майстер по дереву, тесляр, столяр, рідше – майстер взагалі
Древодѣ́ль
Древоді́ль
Див. Древоді́латель
Древодѣ́лѧ
Древоді́ля
Див. Древоді́латель
Древосѣ́чецъ
Древосі́чець
дроворуб
Древѧ́ный
Древ'я́ний
дерев'яний
Дреговичи
Дреговичи
слов'янське плем'я, що мешкало на захід від Дніпра
Дреко́лїе
Дреко́ліє
кілки
Дремлюгъ
Дремлюг
порода хижих птахів
Дресва
Дресва
великий пісок, гравій, хрящ
Дръжати
Држати
тремтіти, 2. тримати
Дръзати
Дрзати
дерзати
Дрѣ́ти
Дрі́ти
грабувати
Дрѣтити
Дрітити
втішати, підбадьорювати
Дрънъ
Дрн
дерн, пласт землі з травою
Дроби́тель
Дроби́тель
дробить на частини
Дро́ждїе
Дро́ждіє
дріжджі, відстій, осад
Дрозгъ
Дрозг
дрозд
Дро́мъ
Дром
дорога
Дроманы
Дромани
кораблі особливого устрою, грецькі галери
Дроꙋгде
Дроугде
в інших місцях
Дрочель
Дрочель
великий за обсягом
Дрочити
Дрочити
зарозумілим бути
Дрꙋ́гъ
Друг
друг, прихильник, улюбленець
Дрꙋгако
Другако
інакше
Дрꙋгды
Другди
іноді, в інший раз
Дрꙋгъдрꙋгопрїима́тельно
Другдругоприйма́тельно
спадкоємно
Дрꙋгдрꙋ́жный
Другдру́жний
міжусобний
Дрꙋги́нѧ
Други́ня
подруга, приятелька
Дрꙋголю́бїе
Друголю́біє
любов до ближнього, дружелюбність
Дрꙋголю́бный
Друголю́бний
дружній, прихильний
Дрꙋжина
Дружина
постійне військо руських князів
Дрꙋжникъ
Дружник
коханець
Дрꙋ́жнїй
Дру́жній
що належить іншому
Дрꙋченье
Друченье
пригнічення, тягар
Дрꙋчити
Дручити
пригнічувати
Дрꙋчꙋ́сѧ
Дручу́ся
пригнічуюсь, томлюся
Дрѧ́бь
Дряб
трясовина
Дрѧгиль
Дрягиль
носій
Дрѧзга
Дрязга
гай
Дрѧзда
Дрязда
засідка, бруд, болото
Дрѧлота
Дрялота
скорбота
Дрѧ́селъ
Дря́сел
сумний
Дрѧселꙋю
Дряселую
затьмарююсь, темнію
Дрѧсѣлїе
Дрясіліє
суворість
Дрѧска́вый
Дряска́вий
старий
Дрѧ́хлъ
Дряхл
Сумний; 2. Немічний
Дрѧ́хлый
Дря́хлий
засмучений, збентежений, 2. похмурий
Дрѧхлова́нїе
Дряхлова́ніє
туження, сум, нарікання
Дрѧ́хлость
Дря́хлость
сум, похмурість
Дрѧ́хлствовати
Дря́хлствовати
засмучуватися, тужити
