Завантаження...

Церковнослов'янсько-український словник

На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.

Каматьникъ Каматьник
Лихвар, лихоємець
Камъбанариꙗ Камбанария
Дзвіниця, ливарна для дзвонів.
Камей Камей
камея
Камена́рь Камена́р
Каменяр
Камєнивръжєниіє Каменивржениіє
Кидання каміння
Камєниіє горᲂущєє Камениіє горущеє
Сірка
Ка́менїе Ка́меніє
Каміння; скеля; гострий кремінь, який може служити замість ножа; мед кам'яний — те саме, що мед дивій: мед, нанесений дикими бджолами в кам'яну розколину; твердий камінь
Ка́менїѧ Ка́менія Варіанти: ка́мєнїѧ
Див. Ка́меніє
Каменные сꙋды Каменние суди
суди, де судді сиділи на кам'яних сідалищах
Ка́менный Ка́менний
пов'язаний з каменем. Кам'яне метання - закидання камінням (страта).
Каменный мешокъ Каменний мешок
вузький карцер для ув'язнення, в якому не можна ні сісти, ні лягти
Каменный приказъ Каменний приказ
постанова царя про те, щоб будинки більше будували з каменю, ніж з дерева
Каменоби́ти Каменоби́ти
Див. Каменова́ти
Каменобїе́нїе Каменобіє́ніє
Страта, покладена в ізраїльському народі на лиходіїв або великих злочинців
Каменова́нїе Каменова́ніє
Див. Каменобіє́ніє
Каменова́ти Каменова́ти
Побивати камінням
Каменови́дный Каменови́дний
Твердістю подібний до каменю
Каменодѣ́латель Каменоді́латель
каменотес
Каменомета́нїе Каменомета́ніє
Кидання каміння
Каменоме́тница Каменоме́тниця
Зброя, що служить для кидання каміння
Каменопра́щный Каменопра́щний
Камінь, що мчить, з пращі
Каменосерде́чный Каменосерде́чний
Жорстокий, нечутливий, невтішний
Камєносѣкъ Каменосік
Обтісаючий каміння
Камєносѣчьць Каменосічць
Див. Каменостружник
Камєнострᲂужьникъ Каменостружник
Різач по каменю
Камєнотомитєль Каменотомитель
Перетворюючий на камінь
Каменоᲂумиіє Каменоумиіє
Твердість духу
Камєноᲂутробенъ Каменоутробен
Твердосердий, жорстокосердий
Ка́мень Ка́мень
Камінь. У священному писанні позначається цим словом: 1. Справжня непохитна віра, зразком якої, на ім'я та відповідній цьому імені твердості сповідання удостоївся бути св. ап. Павло 2. Камінь наріжний – Ісус Христос, Глава та основа церкви Своєї 3. Камінь притикання – спокуса, приманка 4. Ніж, зроблений з кремнієвого каменю, яким робили обрізання 5. Безпечне місце, заступництво Боже
Камень белѣ горючъ Камень белі горюч
Бурштин
Камы Ками
камінь
Камыкъ Камик
те саме, що жупел: сірка, лава, камінь
Камила́вка Камила́вка
Шапка, що стримує жар або захищає від жару. За іншим тлумаченням — виготовлена з верблюжої вовни. Так називається шапка: у ченців чорна, а в осіб білого духовенства — фіолетова; останнім дається як нагорода, знак відзнаки
Камиль Камиль
Верблюд
Камина Камина
піч
Камышникъ Камишник
Розбійник. Зустрічається ця назва часто у народній поезії
Камка Камка
шовкова кольорова тканина з різними візерунками
Камканїе Камканіє
розчинення
Камкасѣнный Камкасінний
Візерунковий
Камкасѣѧ Камкасія
візерункова шовкова тканина
Камнларь Камнлар
Той, хто їде на верблюді
Ка́мо Ка́мо Варіанти: Ка́мѡ ка́мѡ
Куди
Ка́мѡ Ка́мо
Куди
Камо́ра Камо́ра
Полегшений наголос
Камора Камора
Надрядковий знак, що має вигляд дуги і ставиться в церковних книгах над голосними літерами для розрізнення множини та однини
Кампа́нъ Кампа́н
дзвін
Камскїй Камський
ханський, чужоземний
Камчатный Камчатний
зроблений із камки
Камчᲂугъ Камчуг
Ломота
Ка́на Ка́на
Маленьке містечко, де Ісус Христос здійснив Своє перше диво. Кана була батьківщиною апостола Натанаїла. Сюди прийшов до Ісуса Христа Капернаумський царедворець і просив Господа зцілити його сина, який був при смерті. На тому місці, де Спаситель перетворив воду на вино, св. Олена збудувала церкву. Тепер Кана лише село. Було інше місто цього ж імені в коліні Асирова. Кана коліна Завулонова називалася Галілейською, а Кана коліна Асірова була відома під ім'ям верхньої.
Кананитъ Кананит
Уродженець Кани
Канатица Канатиця
Кружка, міра вина
Канатьсѧ Канаться
просити, бажати
Кандакїа Кандакія
Ім'я, спільне царицям ефіопським
Кандєлабра Канделабра
Свічник, світильник, панікадило
Кандєхати Кандехати
Співати (у церкві)
Кандидатъ Кандидат
Той, хто шукає посади (лат. candidus, candidatus – одягнений у білу сукню); вчений ступінь
Канди́ло Канди́ло
Свічка, свічник, посуд для возжіння оливи, званий у нас лампадою. У церкві вживаються, крім звичайних кандил, ще інші, звані полікандилами та панікадилами.
Кандиловжига́тель Кандиловжига́тель
Той, хто запалює світильники в церкві, – паламар
Канитель Канитель
Тонкий гвинтоподібно кручений золотий або срібний дріт (франц. cannetille). Вживався для низання та вишивання прикрас для одягу: мережив, петель, зап'ясть, намист, для оббивки ґудзиків тощо.
Канѡ́нъ Кано́н
канон, правило
Канона́рхъ Канона́рх
Клірик у монастирях, розпорядник церковного співу
Канонарха́ти Канонарха́ти
Виконувати посаду канонарха
Канонизова́ти Канонизова́ти
Оголосити святим і внести до святців
Кано́никъ Кано́ник
книга для церковного та домашнього вживання, що містить у собі збори канонів на честь Ісуса Найсолодшого, Богоматері, апостолів, св. Миколи, св. Іоанна Предтечі, св. ангелів та ангела хранителя та всіх святих та ін.
Каноническіѧ книги Канонічеськія книги
Так називаються книги, які за своєю божественною гідністю можуть і повинні служити для віруючих незмінним правилом віри та благочестивого життя і які Вселенська церква визнала богонатхненними.
Кано́нный Кано́нний
належить церковним правилам
Кано́нникъ Кано́нник
Див. Кано́ник
Каноꙋра Каноура
Рід амулету чи талісмана
Канселиръ Канселир
Див. Канслир
Канслиръ Канслир
Дяк
Канꙋнъ Канун
Кутя і питво для поминання померлих, 2. день, що передує якомусь важливому дню або події
Канутель Канутель
Див. Всезло́бний
Ка́нꙋти Ка́нути
капати, танути
Канфаренїе Канфареніє
деякий спосіб обробки металевих поверхонь
Ка́нфиръ Ка́нфир
жук, комаха
Канцелла Канцелла
вівтарні грати або перегородка, попередниця іконостасу
Канцелѧ́рїѧ Канцеля́рія
ґрати, що відокремлюють вівтар, поступилися згодом місцем іконостасу
Каньчивати Каньчивати
закінчувати, 2. укладати договір
Канютель Канютель
Див. Канитель
Канючить Канючить
докучати
Ка́пь Кап
старовинна вагова одиниця
Капа Капа
шапка
Капарь Капар
каперсове дерево
Ка́пати о҆́кꙋ Ка́пати о́ку
плакати, сльози лити
Капернаꙋ́мъ Капернау́м
Капернаум, місто
Ка́пище Ка́пище
капище, ідол, кумир, язичницький храм, жертовник, бовван
Капланъ Каплан
Католицький священик
Каплица Каплиця
Католицька каплиця
Ка́плю Ка́плю
капаю, спливаю, виточую
Капоноша Капоноша
Носить шапку
Каппадокі́ѧ Каппадокі́я
Каппадокія
Каппадо́чанинъ Каппадо́чанин
уродженець Каппадокії
Каптана Каптана
Зимовий екіпаж на полозах
Капꙋста Капуста
капуста
Капщина Капщина
податок або мито на продаж напоїв
Кара Кара
суперечка, сварка
Каракалъ Каракал
козакін, сукня на зразок єпанчі
Карати Карати
сваритися, сперечатися, 2. карати
Каратисѧ Каратися
боротися