Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Ско́тница
Ско́тниця
скарбниця
Скотоло́жникъ
Скотоло́жник
зоофіл, скотоложник
Скотоло́жство
Скотоло́жство
зоофілія, скотоложство
Скотопа́житный
Скотопа́житний
багатий на пасовища
Скотопита́тель
Скотопита́тель
скотар
Скотопита́тельный
Скотопита́тельний
що дає багату їжу худобі
Скотоплѣне́нїе
Скотопліне́ніє
викрадення худоби
Скотоподо́бїе
Скотоподо́біє
уподібнення худобі у мерзенних і соромних справах
Скототли́тель
Скототли́тель
скотоложник, зоофіл
Ско́тски
Ско́тски
безрозсудно, несправедливо, скотськи
Скоче́нїе
Скоче́ніє
стрибок
Скра̀
Скра
брила, злиток
Скрада
Скрада
багаття
Скра́й
Скрай
край, поділ
Скра́нїй
Скра́ній
скроня
Скръбь
Скрбь
скорбота
Скръгътати
Скргтати
скреготіти
Скрегта́ти
Скрегта́ти
скреготіти, рипіти зубами
Скре́жетъ
Скре́жет
скрегіт
Скрыва́ти
Скрива́ти
покрити, накрити, 2. помістити, вкласти
Скрыва́ю
Скрива́ю
приховую, пригнічую
Скрижа́ли
Скрижа́ли
Дві кам'яні дошки, на яких було написано десять заповідей (Вих. 24, 12; 31, 18)
Скрилѧ́тисѧ
Скриля́тися
крилами з'єднуватися
Скрыни
Скрини
скриньки
Скринивъ
Скринив
мінливий
Скри́ница
Скри́ниця
ковчежець, скринька
Скры́ти
Скри́ти
Див. Скрива́ти
Скро́бъ
Скроб
короста
Скроботъ
Скробот
шум, тріск
Скро́въ
Скров
приховане, таємне місце, 2. сховище, 3. зберігання
Съкро́въ
Скров
таємний, критий хід
Скро́вникъ
Скро́вник
єдинокровний брат
Скрꙋтити
Скрутити
спорядити
Скрꙋ́ха
Скру́ха
скруха
Скрѧнꙋтьсѧ
Скрянуться
зрушити, рушити
Скꙋби́торскїй
Скуби́торський
сплячий з ким-небудь в одному ліжку
Скꙋ́дъ ви́домъ
Ску́д ви́дом
худий обличчям і малий на зріст
Скꙋде́лъ
Скуде́л
черепиця
Скꙋде́лы
Скуде́ли
глиняний дах
Скꙋде́ль
Скуде́ль
Глина, глиняний посуд, черпак
Скꙋде́льный
Скуде́льний
глиняний, гончарний, що належить гончару
Скꙋде́льникъ
Скуде́льник
гончар, горшечник
Скꙋде́льница
Скуде́льниця
глиняний глечик, 2. убогий виховний будинок
Скꙋде́льничь
Скуде́льнич
Див. Скуде́льний
Скꙋде́льничїй
Скуде́льничій
що належить гончареві
Скꙋ́дный
Ску́дний
позбавлений, незаможний, нужденний
Скꙋдобра́дый
Скудобра́дий
що має рідку, маленьку борідку
Скꙋдота̀
Скудота́
убогість, убожество
Скꙋ́дство
Ску́дство
недолік, убожество, жебрацтво, убогість
Скꙋ́дствовати
Ску́дствовати
жебракувати
Скꙋ́пъ
Скуп
збір
Скꙋпно
Скупно
у сукупності
Скꙋпноиме́нный
Скупноиме́нний
сойменний, тезоіменитий, однойменний
Скꙋра цинцоваѧ
Скура цинцовая
замшева шкіра
Скꙋра́ты
Скура́ти
маски, хари, 2. ті, хто надягнув на себе маски
Скꙋрлаты
Скурлати
жорстокі кати, названі на честь Малюти Скуратова
Скꙋстисѧ
Скустися
смикати один одного, тормошити, битися
Скꙋ́тъ
Скут
пола одягу
Скꙋтова́ю
Скутова́ю
покриваю, обгортаю, загортаю, кутаю
Скꙋ́фїа
Ску́фія
Скіфія, давня країна
Скꙋфьѧ
Скуф'я
головний убір кліриків
Слабосе́рдъ
Слабосе́рд
слабоумний
Сла́бость
Сла́бость
ніжність, делікатність
Сла́ва
Сла́ва
слава Господня, 2. істинна, визначена Божим промислом суть людини, 3. добре ім'я, загальне визнання, 4. підрозділ кафізми у Псалтирі
Сла́вїй
Сла́вій
соловей
Сла́вленїе
Сла́вленіє
звичай священнослужителів ходити по домівках віруючих і славити Бога і святих Його
Сла́влю
Сла́влю
публічно оголошую
чудесне, надприродне
Сла́вникъ
Сла́вник
вірш, перед яким читається чи співається «Слава Отцю і Сину і Святому Духу»
Славнїи
Славнії
шанувальники Слави – богині давніх слов'ян
Славнодержа́вный
Славнодержа́вний
знаменитий царюванням
Славнослове́сїе
Славнослове́сіє
похвали
Сла́во живы́й
Сла́во живи́й
славолюбець
Славосло́вїе
Славосло́віє
славослів'я, піснеспіви
Славосло́влю
Славосло́влю
прославляю, вихваляю
Славохо́тїе
Славохо́тіє
славолюбство, спрага слави
Славохо́тный
Славохо́тний
той, хто любить славу і прагне її
Славьникъ
Славьник
охоронець
Славѧне
Слав'яне
слов'яни
Слага́юсѧ
Слага́юся
погоджуюсь, змовляюсь
Сла́дъ
Слад
солод
Слади́тисѧ
Слади́тися
насолоджуватися
Сла́дкїй
Сла́дкий
солодкий, коханий
Сладковѣща́нный
Сладковіща́нний
солодкоспівний, солодкоголосий, солодкозвучний
Сладково́нный
Сладково́нний
що випускає приємний запах
Сладкоглаго́ливый
Сладкоглаго́ливий
солодкорічний, що говорить приємно, заспокійливо, чарівно
Сладкогла́сїе
Сладкогла́сіє
приємний, чарівний голос або звук
Сладкогла́сный
Сладкогла́сний
приємний голос має
Сладкодыха́тельный
Сладкодиха́тельний
Див. Сладкодохнове́нний
Сладкодохнове́нный
Сладкодохнове́нний
дихаючий приємністю
Сладколюби́тельно
Сладколюби́тельно
дружелюбно, ласкаво
Сладкопѣ́нїе
Сладкопі́ніє
приємний, заспокійливий спів
Сладкопѣ́сненный
Сладкопі́сненний
що приємно, заспокійливо співає, чарівний для слуху і почуття
Сладкопѣ́сненно
Сладкопі́сненно
із заспокійливим співом
Сладкосла́стный
Сладкосла́стний
солодкий, дуже смачний
Сладкослы́шанъ
Сладкосли́шан
насолоджувальний для слуху
Сла́дкость
Сла́дкость
запашна речовина
Сладкотво́рный
Сладкотво́рний
що породжує насолоду
Сладкоꙋха́нный
Сладкоуха́нний
що видає приємний запах
Сла́дость
Сла́дость
насолода, задоволення, в т.ч. тілесне, гріховне
