Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Стре́мный
Стре́мний
крутий
Стреца́ти
Стреца́ти
уражати
Стрибогъ
Стрибог
язичницький бог грози
Стрыва́ю
Стрива́ю
стираю, ламаю
Стригольники
Стригольники
стригольники, єретики XIV століття у Пскові та Новгороді
Стры́ечный
Стри́ечний
походить від дядька чи тітки
Стрижьникъ
Стрижник
пострижений клірик
Стры́й
Стрий
дядько, брат батька чи матері
Стры́йный
Стри́йний
Див. Стри́ечний
Стрѣбати
Стрібати
стрибати
Стрѣ́гъ
Стріг
податок, данина
Стрѣка́ю
Стріка́ю
колю, боду
Стрѣла
Стріла
стріла, промінь
Стрѣ́леный
Стрі́лений
повалений пострілом із лука
Стрѣ́лїе
Стрі́ліє
відстань польоту стріли, випущеної з лука
Стрѣлка
Стрілка
валик або поясок, що відокремлює грані намету
Стрѣлостоѧ́тельница
Стрілостоя́тельниця
облогова вежа, з якої пускали стріли
Стрѣ́льный
Стрі́льний
вживаний для стрільби, рідше – для тарана стін
Стрѣ́льница
Стрі́льниця
бійниця, батарея, укріплення для стрільби
Стрѣльцы
Стрільці
стрільці, давньоруське військо
Стрѣлѧ́нїе
Стріля́ніє
стріла
Стрѣта
Стріта
зустріч
Стрѣти
Стріти
стлати, розстеляти
Стрѣ́ха
Стрі́ха
кришка, покрівля
Стрѣчнѣе
Стрічніє
щасливіше
Стрѣшти
Стрішти
стерегти
Стръй
Стрй
Див. Стрий
Стъркъ
Стрк
лелека
Строе́нъ
Строє́н
придатний на що-небудь, здатний до якого-небудь звання
Строе́нїе
Строє́ніє
влаштування, домобудівництво, промисел, 2. служіння
Строи́тель
Строї́тель
домоправитель, розпорядник, 2. слуга, економ
Строи́тельно
Строї́тельно
з благодатного влаштування чи розпорядження
влаштування, впорядкування, 2. домобудівництво, домоправління
Стро́ити
Стро́їти
влаштовувати, керувати
Стро́й
Строй
спосіб, пристрій, вбрання, крій
Строка
Строка
справа, 2. місце, 3. стаття, 4. центр, 5. момент часу, 6. лінія, 7. ряд слів завширшки сторінки, 8. опукле шиття, 9. ряд чисел, визначених за певним законом
Строматы
Стромати
книга Орігена та Климента Олександрійського
Стромни́на
Стромни́на
стремнина, крута гора
Стро́пъ
Строп
крокви, дах
Стро́па
Стро́па
дах, стеля, склепіння
Стро́пове
Стро́пове
верхи будови, крокви, стелі
Стропота
Стропота
кривизна, шорсткість, 2. ухилення від істини, неправда, розбещеність
Стро́потный
Стро́потний
кривий, нерівний, 2. брехливий, неправедний
Стропо́тство
Стропо́тство
кривість, норовливість, упертість, заплутаний вузол, злі хитрощі
Стропта́ти
Стропта́ти
ходити манівцями, 2. помилятися, чинити розпусно
Стропти́вый
Стропти́вий
вигнутий, кривий, лукавий
Стропти́во
Стропти́во
розпусно, розбещено
Стропча́ю
Стропча́ю
кривлю, роблю гаки в дорозі
Строфингъ
Строфинг
хребець
Строчица
Строчиця
рожен, спис
Строчьно
Строчно
ясно, безперечно
Строчное пѣ́нїе
Строчноє пі́ніє
один із видів партесного співу
Стро́ю
Стро́ю
влаштовую, впорядковую
Стръпътьн
Стрптьн
шорсткий, нерівний, кам'янистий
Стрꙋ́гъ
Струг
знаряддя для стругання, 2. гребне річкове судно
Стрꙋди́тисѧ
Струди́тися
брати участь у працях
Стрꙋдоватѣть
Струдоватіть
покритися виразками, кіркою, проказою
Стрꙋ́жемъ
Стру́жем
той, кого катують, шкрябаючи знаряддями по тілу
Стрꙋ́жина
Стру́жина
стружка, тирса
Стрꙋжꙋ́
Стружу́
стругаю, шкребу, тешу
Стрꙋи́ти
Струи́ти
виливати струменями
Стрꙋнцалъ
Струнцал
розтягнута канітель, 2. шовкова нитка, обвита канітеллю
Стрꙋ́пъ
Струп
кора, струп на рані, болячка
Стрꙋ́пъ пло́ти
Стру́п пло́ти
жало, біль
рани
Стрꙋ́ѳъ
Струф
страус
Стрꙋ́ѳїонъ
Стру́фіон
страус
Стрꙋфокамилъ
Струфокамил
міфічний птах
Стрꙋче́цъ
Струче́ць
помазок при миропомазанні, єлеосвяченні
Стрꙋчо́къ
Стручо́к
Див. Струче́ць
Стрꙋѧ̀
Струя́
струм, потік
Стърхъ
Стрх
лелека
Стрюцкїй
Стрюцький
зневажливе іменування піддячого, дрібного чиновника чи поганої людини
Стрѧпати
Стряпати
гасати
Стрѧпнѧ
Стряпня
справа, заняття, посада, 2. начиння, 3. приналежності одягу, 4. знаки царської гідності, зброя
Стрѧпчїй
Стряпчій
посадова особа типу царського камердинера
Стꙋ́дъ
Студ
сором, 2. сором'язливість
Стꙋдене́цъ
Студене́ць
колодязь
Стꙋдени́чный
Студени́чний
колодязний
Стꙋде́ное мо́ре
Студе́ноє мо́ре
Льодовитий океан
Стꙋденопи́тїе
Студенопи́тіє
холодне питво
Стꙋде́ность
Студе́ность
холодність, іноді – безтурботність
Стꙋ́день
Сту́день
холод, холоднеча
Стꙋди́тъ
Студи́т
чернець Студійського монастиря
Стꙋ́дный
Сту́дний
холодний, 2. мерзенний, блюзнірський, 3. ганебний
гидко, ганебно
Стꙋдови́дный
Студови́дний
мерзенний, безчесний, огидний
Стꙋдодѣѧ́нїе
Студодія́ніє
ганебна, соромна справа, 2. розпусне життя
Стꙋдомы́слїе
Студоми́сліє
помисли про погані справи
Стꙋдосло́вецъ
Студосло́вець
лихослів
Стꙋдосло́вїе
Студосло́віє
лихослів'я
Стꙋ́дь
Студь
холод
Стꙋ́жа
Сту́жа
холод, тремтіння, 2. озноб, лихоманка
Стꙋжа́нїе
Стужа́ніє
докука, утиск, докучання, засмучення, прикрість, мука, обурення
Стꙋжа́ти
Стужа́ти
пригнічувати, 2. тіснити, турбувати
Стꙋжа́ю
Стужа́ю
докучаю, набридаю, турбую, бентежу, сумую, соромлюся, стомлююсь
Стꙋжаѧ̀
Стужая́
утискувач, гнобитель, 2. гонитель, ворог, противник
Стꙋжаѧ́й
Стужая́й
Див. Стужая́
Стꙋже́нїе
Стуже́ніє
Див. Стужа́ніє
Стꙋлитисѧ
Стулитися
ховатися, таїтися
