Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Свѣтлоноше́нїе
Світлоноше́ніє
чисте святкове вбрання, вбрання
Свѣтлоношꙋ̀
Світлоношу́
ношу світлий одяг, 2. торжествую, веселюся, красуюсь
Свѣтлообра́зный
Світлообра́зний
що є у світлому образі
Свѣтлоодѣ́ѧтиѧ
Світлооді́ятия
одягнути світлий одяг
Свѣтлоплодови́тый
Світлоплодови́тий
що приносить чудові плоди
Свѣтлоподо́бникъ
Світлоподо́бник
сяючий як світло чистотою чеснот
Свѣтлопозлаще́нъ
Світлопозлаще́н
прикрашений чудово
Свѣтлосїѧ́нный
Світлосія́нний
блискучий, подібно до сонячного світла
Свѣтлосо́лнечный
Світлосо́лнечний
Див. Світлосія́нний
Свѣ́тлостный
Сві́тлостний
сповнений сяйва
Свѣ́тлость
Сві́тлость
блиск, знатність, слава
Свѣтлотекꙋ́щїй
Світлотеку́щий
що плине світло, благополучно, радісно
Свѣтлю̀
Світлю́
просвітлюю
Свѣтникъ
Світник
радник
Свѣтоверже́нїе
Світоверже́ніє
відблиск, проблиск, гра світла
Свѣтовидъ
Світовид
слов'янський бог
Свѣтови́дный
Світови́дний
подібний до світла
Свѣтови́дно
Світови́дно
подібно до світла
Свѣтово́децъ
Світово́дець
світильник, що вказує шлях у темряві
Свѣтоводи́тель
Світоводи́тель
той, хто веде у світлі, ясно, вірно
Свѣтовождꙋ̀
Світовожду́
свічу, вказую шлях, веду, просвітлюю
Свѣтода́вецъ
Світода́вець
світлоносець, подавець світла, просвітник
Свѣтода́тельный
Світода́тельний
що освітлює
Свѣтодаѧ́нїе
Світодая́ніє
освітлення
Свѣтоде́ржецъ
Світоде́ржець
владика світла
Свѣтодѣ́тель
Світоді́тель
творець світла
Свѣтозаре́нїе
Світозаре́ніє
блиск, сяйво
Свѣтоза́рный
Світоза́рний
світлий, блискучий, квітучий
Свѣтоза́рно
Світоза́рно
блискуче
Свѣтоза́рность
Світоза́рность
сяйво
Свѣтозарѧ́ю
Світозаря́ю
осяю світлом
Свѣтоиме́нный
Світоиме́нний
світлий, блискучий, славний, що має ім'я від світла чи світильника
Свѣтоли́тїе
Світоли́тіє
яскраве світло, сильне сяйво
Свѣтоли́чный
Світоли́чний
подібний до світла
Свѣтолїѧ́нїе
Світолія́ніє
вилив світла
Свѣтолꙋчи́вый
Світолучи́вий
променистий
Свѣ́томъ Госпо́днимъ
Сві́том Госпо́дним
вчення Боже взагалі
Свѣтонаставле́нїе
Світонаставле́ніє
вказівка світла, 2. повчання, як ходити у світлі
Свѣтонаста́вникъ
Світонаста́вник
керівник до світла, просвітитель
Свѣтонача́льный
Світонача́льний
первосвітлий, що первісно випромінює світло
Свѣтонача́льникъ
Світонача́льник
винуватець, джерело світла
Свѣтоно́сецъ
Світоно́сець
Світлоносець, Денніца, Люцифер, Сатана, 2. деякі святі
Свѣтоноси́ти
Світоноси́ти
виливати світло
Свѣтоно́сица
Світоно́сиця
носить світло, світла
Свѣтоно́сїе
Світоно́сіє
вилив світла
Свѣтообра́зный
Світообра́зний
світловидний
Свѣтопрїе́мный
Світоприє́мний
світлоносний
Свѣтопрїе́мница
Світоприє́мниця
що прийняла або вмістила в себе світло
Свѣтороди́тельница
Світороди́тельниця
мати світла
Свѣторо́дный
Світоро́дний
виробляє світло
Свѣтосїѧ́нїе
Світосія́ніє
сяйво світла
Свѣтосїѧ́нно
Світосія́нно
сяючи світлом
Свѣтосло́въ
Світосло́в
мовить про божественне світло
Свѣтотво́рецъ
Світотво́рець
творець світла
Свѣтоѧвле́нїе
Світоявле́ніє
місце, осяяне світлом
Свѣтоѧвле́нный
Світоявле́нний
ознаменований світлом, що явився світлим
Свѣтоѧвле́нно
Світоявле́нно
радісно, урочисто, голосно
Свѣча̀
Свіча́
свічка, світильник, смолоскип
Съвѣчѧти
Свічяти
тримати раду
Свѣшта
Свішта
Див. Свіча
Свѣща̀
Свіща́
вогонь, заграва, багаття, світильник
Свѣща́тельный
Свіща́тельний
освітній, просвітницький
Съвѣщевати
Свіщевати
радитися, тримати раду
Свѣщевжига́тель
Свіщевжига́тель
церковнослужитель, що запалює свічки перед іконами
Свѣщеимѣ́ю
Свіщеимі́ю
тримаю свічку, йду зі світильником
Свѣще́нїе
Свіще́ніє
освітлення
Свѣщено́сица
Свіщено́сиця
та, що йде попереду кого-небудь зі свічкою
Свѣщено́сный
Свіщено́сний
тримає в руках свічку
Свѣщеношꙋ̀
Свіщеношу́
несу свічку, йду зі світильником
Свѣществѣти́ти
Свіществіти́ти
світити, несучи свічку перед ким-небудь
Свѣ́щникъ
Сві́щник
вогонь, світильник
Свѣщꙋ̀
Свіщу́
свічу, осяю
Свѣщꙋ́сѧ
Свіщу́ся
свічусь, сяю
Свобода
Свобода
слобода
Свободжа́ти
Свободжа́ти
Див. Свободи́ти
Свободи́тельный
Свободи́тельний
надає право користуватися свободою
Свободи́ти
Свободи́ти
звільнити, зробити вільним
Свобо́дный
Свобо́дний
непохитний
Свобо́дникъ
Свобо́дник
відпущенник, пущений на волю раб
Свобо́дь
Свобо́дь
вільний, наданий сам собі; 2. безпорадний, кинутий
Свобожда́ю
Свобожда́ю
звільняю, викупаю, викупляю
Свобьство
Свобьство
особистість
Сво́дъ
Свод
ковчежець, дарохранильниця, 2. відшукання винуватця правопорушення
Своемнѣ́нно
Своємні́нно
за власною думкою, за власною примхою
Своеплеме́нный
Своєплеме́нний
одного племені чи роду
Свождꙋ̀
Свожду́
спускаю
Свозопи́ти
Свозопи́ти
Див. Свозопія́ти
Свозопїѧ́ти
Свозопія́ти
кричати разом із ким-небудь
Своинство
Своинство
товариство з військової служби
Своищина
Своищина
своє
Сво́инникъ
Сво́їнник
сподвижник, соратник
Сво́инствовати
Сво́їнствовати
воювати разом із ким-небудь
Сво́й
Свой
свій, власний, що належить, 2. близький, споріднений
Свойски
Свойски
по-своєму
Сво́йственный
Сво́йственний
власний, домашній, кому-небудь виключно належить, споріднений, властивий
Сво́йственно
Сво́йственно
власне, за властивостями
Сво́йство
Сво́йство
особливість, властива якість, властивість
Сво́йтъ
Свойт
властивість
Свора
Свора
мотузка
Сворохнꙋтьсѧ
Сворохнуться
поворухнутися
