Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Своспита́тисѧ
Своспита́тися
звикнутися, бути вихованим разом із ким-небудь
Своспрїима́ти
Свосприйма́ти
приймати разом з ким-небудь, брати участь у прийнятті чи отриманні
Своспрїѧ́ти
Свосприя́ти
Див. Свосприйма́ти
Своѧ́къ
Своя́к
той, дружина якого приходиться сестрою дружини іншого
Своѧ́си
Своя́си
своє місце
Своѧчина
Своячина
сестра дружини
Свра́бъ
Свраб
шорсткість, 2. шелудивість, короста, 3. сильне бажання
Свра́къ
Сврак
свербить, що страждає від сверблячки
Съвраскати
Свраскати
морщитись
Свръчь
Сврчь
цвіркун
Съвръше́нїе
Сврше́ніє
вчинення
Свръшть
Свршть
коник, бабка
Свѧза́ти
Св'яза́ти
Див. В'яза́ти
Свѧ́зень
Св'я́зень
в'язень, колодник
Свѧ́зывати
Св'я́зивати
з'єднувати, 2. не прощати, перешкоджати
Свѧ́злце
Св'я́зльце
зв'язочка, маленький пучок
Свѧ́зь
Св'язь
пов'язання, 2. заборона, виверження, прокляття
святий
святилище, храм
Свѧта́ѧ гора̀
Свята́я гора́
Афон
Свѧта́ѧ свѧты́хъ
Свята́я святи́х
приміщення у скинії та Єрусалимському храмі, де зберігався Ковчег Завіту
Свѧ́тецъ
Свя́тець
святий, праведний чоловік, 2. лицемір, святоша, ханжа
святий
Свѧты́й Изра́илѧ
Святи́й Изра́иля
Ісус Христос
Свѧты́й свѧты́хъ
Святи́й святи́х
Ісус Христос у значенні найвищого ступеня святості
священне місце богослужіння, скинія, храм, 2. приміщення у скинії або Єрусалимському храмі, суміжне зі святим святих
святилище
частини жертовних тварин та хліби покладання
Свѧти́тель
Святи́тель
Архієрей, у тому числі зарахований до лику святих
Свѧты́ѧ врата̀
Святи́я врата́
царська брама храму
Свѧтѣ́йшество
Святі́йшество
титул патріархів у Стародавній Русі
Свѧтки
Святки
святкові дні від Різдва Христового до Хрещення Господнього
свято
Свѧтоблаже́нный
Святоблаже́нний
вшанований за святість
Свѧтобливость
Святобливость
святість
Свѧтовидъ
Святовид
Див. Світовид
Свѧтовѣща́нный
Святовіща́нний
висловлений з натхнення Святого Духа
Свѧтогорецъ
Святогорець
мешканець гори Афон
Свѧтогра́децъ
Святогра́дець
уродженець, мешканець Єрусалиму
Свѧтодѣ́ланный
Святоді́ланний
свято створений, на святе вжитий
Свѧтожи́тельный
Святожи́тельний
той, хто веде святе життя
Свѧтозра́чный
Святозра́чний
має святий вигляд
Свѧтокрадьство
Святокрадьство
святотатство
Свѧтоненави́стникъ
Святоненави́стник
ненависник святих і всього священного
Свѧтоненави́стница
Святоненави́стниця
ненависниця святих і всього священного
Свѧтопе́рвый
Святопе́рвий
перший зі святих
Свѧтопѣвьць
Святопівьць
співаючий у храмі
Свѧтопома́занный
Святопома́занний
освячений помазанням
Свѧтопочита́емый
Святопочита́ємий
вшанований заради святості
Свѧтопочити
Святопочити
померти блаженною смертю
Свѧ́тость
Свя́тость
святість, освятна дія благодаті в обрядах
Свѧтота́тецъ
Святота́тець
викрадач священних речей
Свѧтота́тство
Святота́тство
крадіжка святого
Свѧтохꙋ́льникъ
Святоху́льник
той, хто зневажає, хулить святиню
Свѧтоша
Святоша
що прикидається святим, лицемір, ханжа, 2. святий, що свято живе
Свѧ́тцы
Свя́тці
перерахування святих та свят по порядку місяцеслова
Свѧтьба
Святьба
освячення
Свѧтѧ́й
Святя́й
освячуючий
Свѧща́тельный
Свяща́тельний
що освячує, служить для освячення
священство, освячені люди, 2. пісня серафимів
Свѧще́нїе преѧ́вственное
Свяще́ніє прея́вственноє
світле святилище
Свѧще́нїи
Свяще́нії
церковні пісні
освячений, присвячений
Свѧще́нный недꙋ́гъ
Свяще́нний неду́г
люта проказа
Свѧще́нный пѣве́цъ
Свяще́нний піве́ць
цар Давид
священик, ієрей, батюшка
Свѧщенноблаже́нный
Священноблаже́нний
прославлений церквою
Свѧщеннограби́тель
Священнограби́тель
святотатець
Свѧщеннограби́тельство
Священнограби́тельство
святотатство
Свѧщеннодѣ́йственный
Священноді́йственний
що відноситься до священнодійств
Свѧщеннодѣ́йственникъ
Священноді́йственник
звершувач священного служіння
Див. Священноді́йственник
служіння божественної літургії, рідше – інших служб
здійснювати літургію, обряди, ін. служби, здійснювати всяку священну дію
Свѧще́нное писа́нїе
Свяще́нноє писа́ніє
Святе Письмо, Біблія
Свѧщенноисповѣ́дникъ
Священноиспові́дник
священнослужитель, який постраждав за сповідання віри
Свѧщеннои́нокъ
Священної́нок
ієромонах
Свѧщеннолѣ́пный
Священнолі́пний
відповідний святості
Свѧщеннолѣ́пно
Священнолі́пно
священно, гідно святині
Свѧщенномꙋ́ченикъ
Священному́ченик
мученики, які мали священний сан
Свѧщеннонаꙋча́тисѧ
Священнонауча́тися
пізнавати священні догмати
Свѧщеннонача́лїе
Священнонача́ліє
церковне начальство
Свѧщеннонача́льникъ
Священнонача́льник
архієрей
Свѧщеннонача́льствꙋемый
Священнонача́льствуємий
підлеглий архієрею
Свѧщеннообра́зный
Священнообра́зний
що представляє священне зображення
Свѧщенноодѣѧ́нїе
Священноодія́ніє
священнослужительське вбрання
Свѧщеннописа́нїе
Священнописа́ніє
священне зображення
Свѧщеннопобѣ́дный
Священнопобі́дний
здобув перемогу у священному подвигу
Свѧщенноповѣствова́ти
Священноповіствова́ти
розповідати про священне
Свѧщеннопома́занїе
Священнопома́заніє
помазання святою оливою, духовне помазання, передавання дарів благодаті
Свѧщеннопредстоѧ́тель
Священнопредстоя́тель
головний священик
Свѧщеннопроповѣ́дати
Священнопропові́дати
проповідувати про священне
Свѧщеннопроповѣ́дникъ
Священнопропові́дник
проповідник священних істин
Свѧщенноро́дный
Священноро́дний
народжений від священнослужителя
Свѧщенносло́въ
Священносло́в
проповідник слова Божого, також вчитель, тлумач
Свѧщенносло́вїе
Священносло́віє
священна мова
Свѧщенносло́влю
Священносло́влю
говорю про священне
Свѧщенносло́вный
Священносло́вний
проповідуючий слово Боже
церковнослужитель, який має ступінь священства
Свѧщенносподви́жный
Священносподви́жний
що подвизається у священній справі разом із ким-небудь
