Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
О҆рꙋжебо́рецъ
Оружебо́рець
воїн, ратник
Ѻ҆рꙋжебо́рство
Оружебо́рство
битва, бій
Ѻ҆рꙋжебо́рствовати
Оружебо́рствовати
боротися
Ѻ҆рꙋжено́сный
Оружено́сний
носить зброю
О҆рꙋжеполо́жница
Оружеполо́жниця
арсенал
Ѻ҆рꙋ́жїе
Ору́жіє
обладунки, спорядження
О҆рꙋ́жїе Бо́жїе
Ору́жіє Бо́жіє
Див. Ору́жіє сві́та
О҆рꙋ́жїе свѣ́та
Ору́жіє сві́та
сила, що посилається віруючим від Духа Святого
Орꙋ́жный
Ору́жний
зброєю нанесений
О҆рꙋ́жникъ
Ору́жник
той, хто може носити зброю, озброєний воїн
О҆рѳанотро́фїа
Орфанотро́фія
будинок для виховання сиріт, дитячий будинок
О҆рю́щїй неподо́бнаѧ
Орю́щій неподо́бная
що задумує, говорить і робить зло і неправду
О҆́съ
Ос
цей
О҆сада
Осада
облога, 2. населене місце
О҆саждавити
Осаждавити
осквернити
єврейське слово, що виражає благання про допомогу або впевненість у допомозі
О҆сачикати
Осачикати
знаходити, заставати, захоплювати
Освѣнѧтисѧ
Освінятися
видалятися
О҆свѣта́ю
Освіта́ю
світанок зустрічаю
освячувати, присвячувати, очищати
О҆свѧща́тельный
Освяща́тельний
призначений для освячення
О҆свѧще́наѧ
Освяще́ная
ноші, жердини біля Ковчега Завіту
святилище, все святе
святі, що мали священний сан
О҆се
Осе
ось
О҆селка
Оселка
оселок, точило
Ѻ҆се́льский
Осе́льський
ослячий
Осе́льскїй
Осе́льський
ослячий
О҆сень
Осень
осінь, пора року
Ѻ҆сенѧ́ти
Осеня́ти
осіняти, покривати, 2. пом'якшуватися
О҆серенить
Осеренить
відлигою зробити сніг пухким, кашоподібним
О҆си́лъ
Оси́л
силок, петля
О҆силити
Осилити
заплутувати
О҆синѣ́ти
Осині́ти
посиніти, 2. бути зараженим антоновим вогнем
О҆сынотвори́ти
Осинотвори́ти
прийняти за сина
О҆сыпъ
Осип
збори селян на користь поміщика
О҆сы́пати
Оси́пати
обкласти
О҆сырити
Осирити
згортатися
Ѻ҆сирѣ́ти
Осирі́ти
осиротіти
О҆сырѣти
Осиріти
згорнутися у сир
О҆сифлѧне
Осифляне
ченці монастиря Йосипа Волоцького
О҆сѣкъ
Осік
кошара, овечий хлів, 2. засіка, 3. дерев'яне укріплення на кшталт острогу, 4. місце, розчищене від лісу
Ѡ҆сѣне́нїе
Осіне́ніє
тінь
Ѡ҆сѣни́ти
Осіни́ти
тінню покрити, захистити
Ѻ҆́сѣнѧ́льникъ
Осіня́льник
свічка для осінення
О҆сѣти
Осіти
засіяти
О҆сѣтити
Осітити
спостерігати, помічати, 2. старіти
О҆сѣ́тованъ
Осі́тован
оплаканий
Ѻ҆́сїѧ
О́сія
Осія
О҆сїѧ́нїе
Осія́ніє
сяйво
О҆сїѧ́тель
Осія́тель
освітлюючий сяйвом
Ѡ҆скверна́вити
Оскверна́вити
фарбувати, 2. плямувати, бруднити, 3. оскверняти
Ѡ҆скверни́ти
Оскверни́ти
осквернити, 2. оголосити поганим, нечистим
О҆скъкътати
Оскктати
підбурювати
Ѽскла́битисѧ
Оскла́битися
Посміхнутися, розсміятися
О҆сколъ
Оскол
скеля
О҆ско́менъ
Оско́мен
оскому завдає
О҆скомина
Оскомина
оскоміна, 2. скорбота, туга
Ѡ҆скорби́ти
Оскорби́ти
Див. Оскорбля́ти
Ѡ҆скорбѣ́ти
Оскорбі́ти
засмутитися
Ѡ҆скорблѧ́ти
Оскорбля́ти
засмутити, образити, заподіяти горе, 2. витіснити
О҆ско́рдъ
Оско́рд
бердиш, сокира
О҆скꙋдѣванїе
Оскудіваніє
милостиня
Ѡ҆скꙋдѣва́ти
Оскудіва́ти
піти, покинути, 2. виснажитися, припинитися, збідніти
Ѡ҆скꙋдѣ́нїе
Оскуді́ніє
залишення, відбіг, 2. виснаження, збіднення
Ѡ҆скꙋдѣ́ти
Оскуді́ти
Див. Оскудіва́ти
О҆сла̀
Осла́
оселок
О҆сла́ба
Осла́ба
вільність, полегшення, пільга
О҆сла́бити
Осла́бити
послабити, полегшити, 2. відпустити гріхи, пробачити
О҆слабитисѧ
Ослабитися
хтивістю розпалитися
О҆слабьно
Ослабьно
привітно, ласкаво, милостиво
О҆сла́вленїе
Осла́вленіє
ганьба, потьмарення доброї слави
О҆сладъ
Ослад
божество давніх слов'ян
О҆слади́ти
Ослади́ти
солодким зробити
Осладча́ти
Осладча́ти
солодким чи приємним здатися
Ослези́ти
Ослези́ти
плакати
О҆слѣди
Осліди
дикі віслюки
О҆слѧ́тица
Осля́тиця
ослиця
О҆сменникъ
Осменник
спостерігач за міським благоустроєм у Новгороді
Ѻ҆смы́й де́нь
Осми́й де́нь
восьмий день
О҆смыйна́десѧть
Осмийна́десять
вісімнадцятий
О҆смиконе́чїе
Осмиконе́чіє
зображення, що має вісім кінців
О҆смоктати
Осмоктати
лизати, облизувати, обсмоктати
О҆сморъ
Осмор
вісім
О҆съмотръ
Осмотр
помилка
Ѻ҆смра́дити
Осмра́дити
смородом наповнити
О҆́снъ
Осн
гострокінцева палиця
О҆снѣжи́тисѧ въ Селмо́нѣ
Осніжи́тися в Селмо́ні
розвеселитись у нудному місці, 2. просияти світлом Істини у темряві гріха. Селмон – пустеля та гора в Лівані
твердиня, оплот, основа
О҆снꙋ́ти
Осну́ти
заснувати, 2. снувати
Ѻ҆со́бь
Осо́б
сам по собі, окремо
О҆со́битисѧ
Осо́битися
перебувати окремо, усамітнюватися
О҆со́бникъ
Осо́бник
особлива людина, 2. проста людина
Осо́бнѣ
Осо́бні
самотньо
О҆со́бствовати
Осо́бствовати
самотньо жити, відійти від суспільства
О҆сокорь
Осокор
тополя
О҆солѧ́ю
Осоля́ю
приправляю, надаю смак
О҆сочити
Осочити
оголошувати, сповіщати, призначати, 2. знайти, шукати
О҆сочникъ
Осочник
детектив
О҆сошити
Осошити
заразити
