Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
Ѻ҆быкнове́нїе
Обикнове́ніє
право
достаток, надлишок, багатий урожай
О҆би́лꙋющїй
Оби́лующий
той, що має достаток, 2. честолюбний
О҆биль
Обиль
рясно
О҆би́льный
Оби́льний
рясний, багатий
рясно
О҆би́льность
Оби́льность
Див. Оби́ліє
О҆би́льство
Оби́льство
Див. Оби́ліє
Ѡ҆б̾иманїе
Об'иманіє
збирання плодів
О҆бъима́нїе
Обима́ніє
збирання плодів
Ѻ҆быма́нїе вина̀
Обима́ніє вина́
збирання винограду з лоз
О҆бимо
Обимо
навколо, з обох боків
О҆биновати
Обиновати
приймати, 2. оточувати, обертатися навколо
О҆биноватисѧ
Обиноватися
ненавидіти
Ѡ҆бинове́нїе
Обинове́ніє
коливання, малодушність
О҆бинꙋ́юсѧ
Обину́юся
вагаюся, дивуюся, ухиляюся, пропускаю, щаджу
Ѡ҆бира́ти
Обира́ти
збирати плоди
О҆бира́ю
Обира́ю
збираю плоди
О҆биръкъ
Обирк
залишок
О҆бы́стрити
Оби́стрити
швидкість надати, прискорити, оживити
О҆бита
Обита
обвита
О҆бита́лище
Обита́лище
нижнє приміщення у ковчезі Ноя
О҆бита́льникъ
Обита́льник
чужинець, сусідній, суміжний
О҆бита́нїе
Обита́ніє
проживання, перебування
Ѡ҆бита́ти
Обита́ти
жити тимчасово на чужині, 2. зупинятися на постій
притулок, готель, 2. гостинність та все пов'язане з нею, 3. обитель, житло
Монастир
населений, житловий
О҆битець
Обитець
мандрівник
О҆би́ти
Оби́ти
вищипувати, виривати, обрубувати
Ѻ҆бытѝ
Обити́
Обступити, оточувати
Ѡ҆бытѝ
Обити́
оточити
О҆би́тилище
Оби́тилище
обитель, житло
О҆бихыщати
Обихищати
викрадати, захоплювати
О҆бихо́дъ
Обихо́д
нотна книга для церковного співу, 2. дохід
О҆биходной
Обиходной
необхідний
Ѻ҆бы́чай
Оби́чай
характер, 2. природа, 3. традиція, 4. правило, неписаний закон, 5. спосіб дій
О҆бы́чествовати
Оби́чествовати
звичай мати
Ѻ҆бы́чный
Оби́чний
знайомий, звичний
О҆бы́чникъ
Оби́чник
звичайна людина
звичайно, зазвичай
Ѻ҆бы́чнѡ
Оби́чно
постійно, завжди
бенкет, 2. сніданок
О҆бѣ́денїе
Обі́деніє
смакота
О҆бѣ́дница
Обі́дниця
церковна служба замість літургії
О҆бѣ́днѧ
Обі́дня
обідня, літургія
Ѡ҆бѣ́довати
Обі́довати
снідати
О҆бѣлить кꙋны
Обілить куни
погасити борг
О҆бѣль
Обіль
звільнення від податків
О҆бѣльный
Обільний
вільний від повинностей
О҆бѣлѧ́ю
Обіля́ю
обмазую
О҆бѣньчанъ
Обіньчан
увінчаний
О҆бѣрꙋ́чъ
Обіру́ч
обома руками, з обох рук
Ѡ҆бѣ́сити
Обі́сити
повісити
Ѻ҆бѣсти́ти
Обісти́ти
доповісти про когось
О҆бѣстѣ
Обісті
двісті
Ѡ҆бѣ́тъ
Обі́т
обітниця, обіцянка, 2. відокремлене Богові за обіцянням, обітне, закляте
О҆бѣ́тнаѧ гра́мота
Обі́тная гра́мота
документ, яким покупець зобов'язується зробити куплю
Ѻ҆бѣ́тникъ
Обі́тник
що робить обітниці
Ѡ҆бѣтова́нїе
Обітова́ніє
обіцянка
О҆бѣ́шиваю
Обі́шиваю
вішаю
Ѡ҆бѣща́ти
Обіща́ти
молитися, давати обітницю, 2. просити, благати, 3. бажати, запевняти
О҆бѣща́тисѧ
Обіща́тися
погодитися
О҆бѣ́щникъ
Обі́щник
учасник, 2. дав обітницю
О҆блага́ю
Облага́ю
обкладаю, одягаю, покриваю
О҆благово́нствꙋю
Облагово́нствую
Див. Облаговоня́ю
О҆благовонѧ́ю
Облаговоня́ю
пахощами наповнюю
О҆благода́тствꙋю
Облагода́тствую
благодать повідомляю
О҆благодѣ́тельствовати
Облагоді́тельствовати
благодіяння надати, милість виявити
О҆благоꙋха́ти
Облагоуха́ти
пахощами наповнити
панувати
О҆блазивый
Облазивий
гордий, гордовитий
О҆блазнъ
Облазн
помилка
О҆блазни́ти
Облазни́ти
попустити на що-небудь
О҆блазни́тисѧ
Облазни́тися
впасти в оману
О҆блазнѧ́ю
Облазня́ю
спокушаю, спокушаю зі шляху, змушую блукати
О҆блазовати
Облазовати
звеличуватися
Див. Облак
хмара, 2. безліч, 3. туман, морок, вихор
Ѻблако
Облако
хмара, 2. морок, 3. натовп, безліч
О҆блакогони́тели
Облакогони́тели
провісники з хмар
О҆блакопрогонники
Облакопрогонники
чарівники, які можуть впливати на погоду
О҆блакососта́вленъ
Облакососта́влен
подібний до хмар
О҆блань
Облань
яблуня
Ѻ҆бластенача́льникъ
Областенача́льник
правитель, начальник області
О҆бластинъ
Областин
підлеглий
Ѻ҆́бластникъ
О́бластник
Див. Областенача́льник
Влада, володіння, керування; 2. Область
О҆блатитьсѧ
Облатиться
лати надіти
О҆блаче́нїе
Облаче́ніє
ризи священнослужителя
О҆блачи́ти
Облачи́ти
одягнути, одягти одяг
О҆блежа́щїй
Облежа́щий
навколишній, що стоїть навколо
О҆блеже́нїе
Облеже́ніє
облога
Ѻ҆блека́тисѧ
Облека́тися
вдягати на себе одяг, 2. набувати властивості чи стану чогось
Ѻ҆́блеск
О́блеск
вигляд, образ
Ѻ҆бле́чьсѧ
Обле́чься
Див. Облека́тися
О҆блещѝ
Облещи́
перебути деякий час, відпочити
О҆блива́ти
Облива́ти
довідатися, випробувати вщент, витерпіти до кінця, витримувати повністю
Ѻ҆блистава́тисѧ
Облистава́тися
освітлюватися світлом
О҆блистава́ю
Облистава́ю
сяю, освітлю
