Завантаження...

Церковнослов'янсько-український словник

На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.

О҆бразьница Образьниця
історія
Ѻ҆́бра́нїе Обра́ніє
збір
О҆браслъ Обрасл
грудь
Ѡ҆бра́ти Обра́ти Варіанти: ѡ҆братѝ
Див. Обира́ти
Ѡ҆брати́ти Обрати́ти
повернути обличчям до когось, сповнити добрих почуттів
Ѡ҆брати́тисѧ Обрати́тися
відгукнутися, обернутися обличчям до кого-небудь
Ѡ҆́бращь О́бращ
звернув
Ѻ҆браща́емый Обраща́ємий
обертається
О҆браща́ю Обраща́ю
віддаю рівну відплату, помщу, караю
Ѡ҆браще́нїе Обраще́ніє
потяг
Ѻ҆бре́жїе Обре́жіє
край берега
О҆брездовати Обрездовати
приборкувати
О҆бремене́нный Обремене́нний Варіанти: ѡ҆бремене́нный
обтяжений, обтяжений тягарем
О҆брещѝ Обрещи́
призначати
О҆брещи́сѧ Обрещи́ся
обіцяти, обітницю покласти на себе
О҆брысати Обрисати
очищати, прати
О҆бристати Обристати
облітати, обтікати
О҆брѣда Обріда
сарана
О҆брѣ́занїе Обрі́заніє Варіанти: ѡ҆брѣ́занїе
обрізання
Ѽбрѣстѝ Обрісти́ Варіанти: ѡ҆брѣстѝ
Знайти
О҆брѣстѝ дꙋ́шꙋ Обрісти́ ду́шу
зберегти мирське життя та тимчасові вигоди, втративши через це вічне спасіння
Ѡ҆брѣта́тель Обріта́тель
винахідник
Ѡ҆брѣта́ти Обріта́ти
застати, знайти
О҆брѣта́ю Обріта́ю
купую, знаходжу
О҆брѣтель Обрітель
здобуття, винахід
Ѡ҆брѣ́тенїе Обрі́теніє
знахідка, відкриття
О҆брѣтослововати Обрітослововати
пустословити, говорити нісенітницю
О҆брѣтословьць Обрітословць
балакун, балагур
О҆бро́въ Обро́в
окоп
О҆броздова́ти Оброздова́ти
керувати, приборкувати
Ѻ҆бро́къ Обро́к
платня
О҆бронный Обронний
опуклий, рельєфний
О҆бронникъ Обронник
слюсар, коваль, виробник броні
О҆бросне́нїе Обросне́ніє
линька, 2. облисіле місце, 3. гуменцо, тонзура
О҆броснѧ́юсѧ Обросня́юся
линяю
О҆брота́ю Оброта́ю
рот загороджую, загнуздую
Ѡ҆броще́нїе Оброще́ніє
фарбування
О҆бръсновенїе Обрсновеніє
гоління
О҆брꙋбъ Обруб
округ
О҆́брꙋчь О́бруч
Див. Обру́чіє
О҆брꙋча́льный Обруча́льний
що відноситься до заручення, вінчання
О҆брꙋча́ющїй жены̀ Обруча́ющій жени́
наречений
О҆брꙋче́ница Обруче́ниця
наречена, заручена
О҆брꙋче́нїе Обруче́ніє Варіанти: ѡ҆брꙋче́нїе
чин, який служать у храмі перед вінчанням
О҆брꙋче́нный Обруче́нний
заручений
О҆брꙋчи́ти Обручи́ти
умовити наречену вийти заміж
О҆брꙋ́чїе Обру́чіє
зап'ястя, браслет, кільце на руці
О҆брꙋ́чникъ Обру́чник
заручений, наречений
О҆брꙋ́чница Обру́чниця
Див. Обруче́ниця
О҆брѧ́дъ Обря́д
обряд, зовнішня сторона віросповідання
О҆бсирѣ́ти Обсирі́ти
осиротіти
О҆бсѣда́ю Обсіда́ю
облягаю
О҆бсѣде́нїе Обсіде́ніє
облога
О҆бскочи́ти Обскочи́ти
оточити, навколо встати
О҆бслони́ти Обслони́ти
захистити, обставити
О҆бстѣ́нити Обсті́нити
захистити, захищати
О҆бстою̀ Обстою́
облягаю
О҆бстоѧльный Обстояльний
ґрунтовний, міцний
Ѡ҆бстоѧ́нїе Обстоя́ніє
облога, 2. лихо, негода
О҆бстоѧ́тель Обстоя́тель
той, хто облягає, 2. ворог, зловмисник
Ѡ҆бстоѧ́тельный Обстоя́тельний
облягає, що оточує з усіх боків
О҆бстоѧ́тельный Обстоя́тельний Варіанти: ѡ҆бстоѧ́тельный
навколишній, що обплутує в мережі
О҆бстрожити Обстрожити
оточити вартою
О҆бстꙋпа́ю Обступа́ю
оточую
О҆бсѧде́нный Обсяде́нний
утримуваний в облозі, у блокаді
О҆бтека́ю Обтека́ю
обходжу, проходжу
О҆бтече́нїе Обтече́ніє
швидкість
О҆бтещѝ Обтещи́
обійти
О҆бти́чꙋ Обти́чу
оточую, обтікаю
О҆бтѧгчева́ти Обтягчева́ти
обтяжувати, пригнічувати
О҆бтѧже́нный Обтяже́нний
виснажуваний, мучений, терзаний
О҆бꙋве́нїе Обуве́ніє
взуття
О҆бꙋве́нный Обуве́нний
взутий
О҆бꙋ́вище Обу́вище
Див. Обуве́ніє
Ѻ҆бꙋди́тисѧ Обуди́тися
прокинутися
О҆бꙋева́ю Обуєва́ю
роблю дурним
О҆бꙋздава́ю Обуздава́ю
приборкую, стуляю
О҆бꙋморе́нный Обуморе́нний
теплий, теплуватий
Ѡ҆бꙋрева́емый Обурева́ємий
потрапив у бурю
О҆бꙋрева́нїе Обурева́ніє
повінь, хвилювання, сум'яття
Ѡ҆бꙋрева́тисѧ Обурева́тися
піддаватися бурі
О҆бꙋ́тїе Обу́тіє
Див. Обуве́ніє
О҆бꙋтреннѣва́ти Обутренніва́ти
ранок провести
О҆бꙋтренню́ю Обутренню́ю
встаю вранці
О҆бꙋ́трити Обу́трити
ранок провести
Ѡ҆бꙋча́ти Обуча́ти
привчати, вправляти, 2. турбувати
О҆бꙋча́ю Обуча́ю
привчаю
О҆бꙋча́юсѧ Обуча́юся
Див. Обучева́юся
О҆бꙋчева́юсѧ Обучева́юся
подвизаюсь, веду подвижницьке життя, 2. займаюся, вправляюся, 3. привчаюся, звикаю
О҆бꙋче́нїе Обуче́ніє
вправа, заняття
О҆бꙋчи́тель Обучи́тель
посередник, що заручає наречену нареченому
Ѻ҆бꙋ́шїе Обу́шіє
мочка вуха
О҆бꙋ́ща Обу́ща
Див. Обуве́ніє
О҆бꙋѧ́ваю Обуя́ваю
Див. Обуя́ю
Ѡ҆бꙋѧ́ти Обуя́ти
збожеволіти, втратити розум
О҆бꙋѧтисѧ Обуятися
звикнути
О҆бꙋѧ́тливъ Обуя́тлив
зухвалий, нахабний, несамовитий
О҆бꙋѧ́ю Обуя́ю
дурію, втрачаю силу, псуюсь
О҆бходъ Обход
побут, потреба
Ѡ҆бходи́мый Обходи́мий
призначений, фатальний