Церковнослов'янсько-український словник
На основі «Повного церковнослов'янського словника» прот. Григорія Дяченка. Переклад подано українською та транслітерацією київським ізводом.
О҆́жъ
Ож
їжак
О҆жалитисѧ
Ожалитися
засмутитися
О҆же
Оже
якщо, коли, 2. що, 3. тому що
О҆жегъ
Ожег
кочерга
О҆желелокъ
Ожелелок
комір з хутра
О҆женѧ́юсѧ
Оженя́юся
одружуся
О҆жере́лье
Ожере́лье
комір
О҆жесточи́ти
Ожесточи́ти
твердим робити
Ѡ҆живлѧ́ти
Оживля́ти
залишати живими
О҆живлѧ́ю
Оживля́ю
оживляю, 2. залишаю в живих, 3 зцілюю
О҆животворѧ́ю
Оживотворя́ю
пожвавлюю, знову роблю живим
О҆жидо́витисѧ
Ожидо́витися
прийняти закон іудейський
О҆жилѧти
Ожиляти
зміцнювати
О҆жиритисѧ
Ожиритися
розжитися, розбагатіти
Ѻ҆жи́тїе
Ожи́тіє
пожвавлення, повстання з мертвих
О҆жꙋлити
Ожулити
жалити, вжалити
О҆жѧжелити
Ожяжелити
нашийник одягти
Ѻ҆за
Оза
Оза, загинув під час перенесення Ковчега Завіту Давидом
О҆задоритьсѧ
Озадориться
затятись, увійти в запал
Ѡ҆заре́нїе
Озаре́ніє
сяйво, світло
О҆зарѧ́ю
Озаря́ю
просвічую, просвітлюю
О҆ѕвѣ́зденный
Озві́зденний
усіяний зірками
О҆зда́нъ
Озда́н
огороджено
О҆здоба
Оздоба
прикраса
О҆здра́витисѧ
Оздра́витися
одужати, отримати полегшення у хворобі
О҆здравлѧ́ти
Оздравля́ти
зцілювати, повертати здоров'я
О҆зеленѧ́ю
Озеленя́ю
озеленяю, роблю зеленим
О҆землени́ти
Оземлени́ти
земляним зробити що-небудь
О҆зимица
Озимиця
ячмінь
О҆зимѣва́ю
Озиміва́ю
зимую, проводжу зиму
О҆зимѣ́нїе
Озимі́ніє
перезимування, зимівля
Ѡ҆зимѣ́ти
Озимі́ти
перезимувати
Гострий наголос
Ѻ҆злати́ти
Озлати́ти
визолотити кругом
О҆зле
Озле
позаду, за, біля
О҆злѣ
Озлі
Див. Озле
Ѡ҆ѕло́бити
Озло́бити
Див. Озлобля́ти
Ѡ҆ѕлобле́нїе
Озлобле́ніє
лихо, нещастя
Ѡ҆ѕло́бленный
Озло́бленний
тяжкий, що терпить зло
Ѡ҆ѕлоблѧ́ти
Озлобля́ти
зло заподіяти, 2. упокорити
О҆знаимовать
Ознаймовать
сповіщати, повідомляти
О҆зобати
Озобати
спустошувати, пожирати
О҆зоръ
Озор
язик бичачий
О҆зракъ
Озрак
образ, обличчя
О҆зричь
Озрич
погляд, вигляд
О҆зрьчь
Озрч
бачення
О҆зрьченъ
Озрчен
зневажаючий, гордий
Ѻ҆́исица
О́исиця
Такий, той-то
О҆йминъ
Оймин
воїн
Ѡ҆каза́ти
Оказа́ти
вказати, назвати
О҆калѧ́ти
Окаля́ти
осквернити, спотворити, забруднити
О҆камене́нїе
Окамене́ніє
жорстокість, засліплення
Ѻ҆каменѧ́тисѧ
Окаменя́тися
нечутливим робитися, подібно до каменя, 2. нерухомим ставати, як камінь
О҆каньный
Оканьний
окаянний
нещасний, жалюгідний, тяжкий
О҆каѧ́нникъ
Окая́нник
бідняк, жалюгідна людина, 2. негідник, злодій
О҆каѧ́нствїе
Окая́нствіє
нещастя, бідність
Ѻ҆каѧ́нство
Окая́нство
тяжке становище
О҆каѧ́нствовати
Окая́нствовати
зневажати, принижувати
Ѻ҆каѧ́ти
Окая́ти
оплакувати, пророкувати зло
О҆кы
Оки
як
О҆кывати
Окивати
бити
О҆кка́зїа
Окка́зія
випадок, причина
О҆кладъ
Оклад
оклад, 2. закладка будівлі, фундамент
О҆клада́ти
Оклада́ти
обкладати
О҆кладень
Окладень
перев'язок
О҆кладникъ
Окладник
що живе на окладі
Ѡ҆клеветава́ти
Оклеветава́ти
Див. Оклевета́ти
Ѡ҆клевета́емый
Оклевета́ємий
обвинувачений
Ѡ҆клевета́нїе
Оклевета́ніє
звинувачення
Ѡ҆клевета́ти
Оклевета́ти
доносити, ябедничати
О҆кличь
Оклич
крик, шум
О҆клока
Оклока
обман, шкода, збиток, помилка
О҆клоснити
Оклоснити
неповним зробити, калічним
О҆клюва
Оклюва
обман
вікна
Ѻ҆́ко
О́ко
око
О҆кова
Окова
міра сипких тіл у вигляді діжки або бочки
Ѻ҆ко́ванный
Око́ванний
пов'язаний, утиснений
О҆колъ
Окол
коло, купа
О҆колити
Околити
оточувати
О҆колиште
Околиште
околиця, 2. навколишня країна, 3. табір, укріплення
О҆ко́лный
Око́лний
близький
О҆кольный гра́дъ
Окольний гра́д
зовнішні укріплення міста: вал, рів, стіни
О҆кольничїй
Окольничій
придворна посада у Стародавній Русі
О҆комгнове́нїе
Окомгнове́ніє
мить ока, мить
О҆комигъ
Окомиг
Див. Окомгнове́ніє
О҆конзметьнъ
Оконзметьн
витрішкуватий
О҆коповать
Окоповать
оцінити що-небудь за допомогою копи
О҆корени́ти
Окорени́ти
зміцнити
О҆користити
Окористити
йти вперед, виступати, виходити
О҆корми́тель
Окорми́тель
керманич
Ѡ҆корми́ти
Окорми́ти
Див. Окормля́ти
Ѡ҆кормле́нїе
Окормле́ніє
керівництво кораблем
О҆кормле́нїе
Окормле́ніє
управління кораблем
Ѡ҆кормлѧ́ти
Окормля́ти
спрямовувати корабель
О҆кормлѧ́ю
Окормля́ю
направляю, керую
Ѡ҆коѧвле́ннѣ
Окоявле́нні
очевидно, ясно
О҆крада́ю
Окрада́ю
обманюю, обкрадаю, 2. опановую
О҆краде́нїе
Окраде́ніє
крадіжка, 2. прийом забороненої їжі
