|
Глава 11
|
Глава 11
|
|
1
|
1
|
| Був один недужий — Лазар з Вифанії, села Марії та її сестри Марфи. | Бэ нэкто болz лазорь. отъ виfания града мариина. и марfы сестры ѥя. |
|
2
|
2
|
| Марія ж, брат якої Лазар був недужий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм. | бэ же мария помазавъши Gа мµръмь. и отьрши нозэ ѥго власы своими. ѥя же братъ. лазорь болzаше. |
|
3
|
3
|
| Сестри послали сказати Йому: Господи, ось, кого Ти любиш, нездужає. | посъласте же сестрэ ѥго къ нѥмU гlющи. Gи се ѥго же любиши болить. |
|
4
|
4
|
| Ісус, почувши те, сказав: ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї прославився Син Божий. | слышавъ же iс7 рече. си болэзнь нэc къ съмьрти. нъ о славэ божии. да прославитьсz сн7ъ б9ии ѥю. |
|
5
|
5
|
| Ісус же любив Марфу і сестру її та Лазаря. | люблzаше же iс7 марfU и сестрU ѥя. и лазорz |
|
6
|
6
|
| Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився. | да яко Uслыша яко болить. тогда Uбо пребыc. на нѥмь же бэ мэстэ два дн7и. |
|
7
|
7
|
| Після цього сказав ученикам: підемо знову до Юдеї. | потомь же гlа Uченикомъ. поидэмъ въ июдею пакы. |
|
8
|
8
|
| Ученики сказали Йому: Учителю, чи давно юдеї намагалися побити Тебе камінням, і Ти знову йдеш туди? | гlаша ѥмU Uченици ѥго. равви. нынэ искахU тебе жидове. камениѥмь побiти. и пакы ли идеши тамо. |
|
9
|
9
|
| Ісус відповів: чи не дванадцять годин є у дні? Хто ходить удень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього; | tвэща iс7. не два ли на десzте часа ѥста въ дн7е. аще кто ходить. въ дн7е. не потъкнетьсz. яко свэтъ мира сего видить. |
|
10
|
10
|
| а хто ходить уночі, спотикається, бо немає світла з ним. | аще ли же кто ходить въ нощи. потъкнетьсz. яко свэта нэc о нѥм. |
|
11
|
11
|
| Сказавши це, говорить їм потім: Лазар, друг наш, заснув; але Я йду розбудити його. | си рече. и по семь гlа имъ. лазорь дрUгъ нашь Uсъпе. нъ идU UбUжю ѥго. |
|
12
|
12
|
| Ученики Його сказали: Господи, якщо заснув, то одужає. | рэша же Uченици ѥго. Gи аще Uсъпе. сп7снъ бUдетъ. |
|
13
|
13
|
| Ісус говорив про смерть його, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон. | iс7 же рече. о съмьрти ѥго. они же мьнэшz яко о усъпении съну глаголѥть. |
|
14
|
14
|
| Тоді Ісус сказав їм просто: Лазар помер; | тъгда рече имъ исусъ не обинуѩ сz: лазарь умрэ |
|
15
|
15
|
| і радію за вас, що Я не був там, щоб ви увірували; але ходімо до нього. | и радуѭ сz васъ ради да вэрѫ имете яко не бэхъ ту нъ идэмь къ нѥму. |
|
16
|
16
|
| Тоді Фома, званий ще Близнюком, сказав ученикам: ходімо й ми і помремо з Ним. | рече же fома нарицаѥмыи близньць къ ученикомъ: идэмъ и мы да умьремъ съ нимь. |
|
17
|
17
|
| Прийшовши, Ісус знайшов, що він уже чотири дні у гробі. | пришьдъ же исусъ въ виfаниѭ обрэте и четыри дьни уже имѫщь въ гробэ. |
|
18
|
18
|
| Вифанія ж була поблизу Єрусалима, стадій з п’ятнадцять. | бэ же виfания близъ иерусалима яко пzть на десzте попрьищь. |
|
19
|
19
|
| І багато юдеїв прийшли до Марфи й Марії, щоб утішити їх у скорботі за братом їхнім. | мънози же отъ иудеи бэахѫ пришьли къ марfэ и марии да утэшzть и о братэ ѥю. |
|
20
|
20
|
| Марфа, почувши, що йде Ісус, вийшла назустріч Йому; Марія ж сиділа вдома. | марfа же ѥгда услыша яко исусъ грzдеть срьэте и а мария дома сэдэаше. |
|
21
|
21
|
| Тоді Марфа сказала Ісусові: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. | рече же марfа къ исусови: господи аще бы сьде былъ не бы братъ мои умрьлъ. |
|
22
|
22
|
| Але й тепер знаю, що, коли чого Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог. | нъ и нынэ вэмь яко ѥгоже колижьдо просиши отъ бога дасть тебэ богъ. |
|
23
|
23
|
| Ісус говорить їй: воскресне брат твій. | глагола ѥи исусъ: въскрьснеть братъ твои. |
|
24
|
24
|
| Марфа сказала Йому: знаю, що воскресне при воскресінні, в останній день. | глагола ѥму марfа: вэмь яко въскрьснеть въ въскрэшениѥ въ послэдьнии дьнь. |
|
25
|
25
|
| Ісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; хто вірує в Мене, якщо і помре, оживе. | рече ѥи исусъ: азъ ѥсмь въскрэшениѥ и животъ. вэруѩи въ мz аще и умьреть оживеть. |
|
26
|
26
|
| І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому? | и вьсякь живыи и вэруѩ въ мz не умьреть въ вэкъ. имеши ли вэрѫ сему; |
|
27
|
27
|
| Вона говорить Йому: так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, Який гряде у світ. | глагола ѥму: еи господи азъ вэруѭ яко ты ѥси христосъ сынъ божии грzдыи въ миръ. |
|
28
|
28
|
| Сказавши так, пішла і покликала Марію, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель тут і кличе тебе. | и се рекъши иде и призъва мариѭ сестрѫ своѭ отаи рекъши: учитель се ѥсть и зоветь тz. |
|
29
|
29
|
| Вона, як тільки почула, поспішно встала і пішла до Нього. | она же яко услыша въста скоро и иде къ нѥму. |
|
30
|
30
|
| Ісус ще не входив у село, але був на тому місці, де зустріла Його Марфа. | не бэ же не у пришьлъ исусъ въ вьсь нъ бэ на мэстэ ѥще идеже сърэте и марfа. |
|
31
|
31
|
| Юдеї, які були з нею в домі і втішали її, коли побачили, що Марія поспішно встала і вийшла, пішли за нею, гадаючи, що вона пішла до гробу — плакати там. | иудеи же сѫщеи съ нѥѭ въ дому и утэшаѭще ѭ видэвъ- ше мариѭ яко скоро въста и изиде по нѥи идошz глаголѭще яко идеть на гробъ да плачеть сz ту. |
|
32
|
32
|
| Марія ж, прийшовши туди, де був Ісус, та побачивши Його, впала до ніг Його і сказала Йому: Господи! Якби Ти був тут, не помер би брат мій. | мария же яко приде идеже бэ исусъ видэвъши и паде ѥму на ногу глаголѭщи ѥму: господи аще бы былъ сьде не бы мои братъ умрьль. |
|
33
|
33
|
| Ісус, коли побачив, що вона плаче і плачуть юдеї, які прийшли з нею, Сам уболівав духом і зворушився. | исусъ же яко видэ ѭ плачѫщѫ сz и пришьдъшzѩ съ нѥѭ иудеѩ плачѫщz сz запрэти духу и възмѫти сz самъ |
|
34
|
34
|
| І сказав: де ви поклали його? Кажуть Йому: Господи, піди і подивись. | и рече: къде положисте и; глаголашz ѥму: господи приди и виждь. |
|
35
|
35
|
| Заплакав Ісус. | и просльзи сz исусъ. |
|
36
|
36
|
| Тоді юдеї говорили: дивись, як Він любив його. | глаголаахѫ же иудеи: виждь како любляаше и. |
|
37
|
37
|
| А деякі з них сказали: чи не міг би Цей, що відкрив очі сліпому, зробити так, щоб і цей не помер? | нэции же отъ нихъ рекошz: не можааше ли сь отъврьзыи очи слэпуу му сътворити да и сь не умьреть; |
|
38
|
38
|
| Ісус же, знову пройнявшись жалем, приходить до гробу. То була печера, і камінь лежав на ній. | исусъ же пакы прэтz въ себэ приде къ гробу. бэ же пещера и камень лежааше на нѥи. |
|
39
|
39
|
| Ісус говорить: візьміть камінь. Сестра померлого, Марфа, говорить Йому: Господи! Вже смердить, бо чотири дні, як він у гробі. | глагола исусъ: възьмэте камень. глагола ѥму сестра умрьръшааго марfа: господи уже смрьдить. четврэдьневьнъ бо ѥсть. |
|
40
|
40
|
| Ісус говорить їй: чи не сказав Я тобі, що, коли будеш вірувати, побачиш славу Божу? | глагола ѥи исусъ: не рекохъ ли ти яко аще вэруѥши узьриши славѫ божиѭ; |
|
41
|
41
|
| Відвалили камінь від печери, де лежав померлий. Ісус звів очі до неба і сказав: Отче! Хвалу Тобі воздаю, що Ти почув Мене. | възzшz же камень идеже бэ умьрыи лежz. исусъ же възведе выспрь очи и рече: отьче хвалѫ тебэ въздаѭ яко услышz мz. |
|
42
|
42
|
| Я і знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, який стоїть тут, щоб повірили, що Ти послав Мене. | азъ же вэдэахъ яко вьсегда мене послушаѥщи нъ народа ради стоѩщааго окрьстъ рэхь да вэрѫ имѫть яко ты мz посъла. |
|
43
|
43
|
| Сказавши це, Він голосно промовив: Лазарю! Вийди геть. | и се рекъ гласъмь великъмь възъва: лазаре грzди вънъ. |
|
44
|
44
|
| І вийшов померлий, оповитий по руках і ногах поховальними пеленами, і обличчя його обв’язане було хусткою. Ісус говорить їм: розв’яжіть його, нехай іде. | и абиѥ изиде умьрыи обzзанъ ногама и рѫкама укроимь и лице ѥго убрусъмь обzзано. глагола имъ исусъ: раздрэшите и и не дэите ѥго ити. |
|
45
|
45
|
| Тоді багато з юдеїв, які прийшли до Марії і бачили, що сотворив Ісус, увірували в Нього. | мънози же отъ иудеи пришьдъше къ марии и видэвъше ѥже сътвори исусъ вэровашz въ нѥго. |
|
46
|
46
|
| А деякі з них пішли до фарисеїв і сказали їм, що зробив Ісус. | ѥдини же отъ нихъ идошz къ фарисеомъ и рэшz имъ ѥже сътвори исусъ. |
|
47
|
47
|
| Тоді первосвященики й фарисеї зібрали раду і говорили: що нам робити? Цей Чоловік багато чудес творить. | събьрашасz архиерэи. и fарисэи съ ними на iс7а. и гlахѫ что сътворимъ. яко чlвкъ сь многа знамения творить. |
|
48
|
48
|
| Якщо залишимо Його так, то всі увірують у Нього, і прийдуть римляни і заволодіють містом нашим і народом. | яко оставимъ и. тако мнози вэрU имUть въ нь. и придUть римлzне. и възьмUть и. и мьстz языкъ. |
|
49
|
49
|
| Один же з них, на ім’я Каяфа, який був того року первосвящеником, сказав їм: ви нічого не знаєте, | ѥдинъ же t нихъ. каияфа архиѥрэи сы лэтU томU и рече имъ вы не вэсте ничсоже. |
|
50
|
50
|
| і не подумаєте, що краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув. | ни помышлzѥте. яко Uне есть вамъ. да ѥдинъ чlвкъ Uмьреть за люди. а не вьсь языкъ погыбнеть. |
|
51
|
51
|
| Це ж сказав він не від себе, а, будучи того року первосвящеником, пророкував, що Ісус мав померти за народ, — | сего же о собэ не рече. нъ архиереи сы лэтU томU прорче. яко хотzше I©ъ Uмрети за люди. |
|
52
|
52
|
| і не тільки за народ, але щоб і розсіяні чада Божі зібрати воєдино. | и не тъкмо за люди. нъ да и чада б9ия расточеная събереть въ ѥдино. |
|
53
|
53
|
| З того дня змовились убити Його. | t того же дн7е съвэщашz на нь да и быша Uбили. |
|
54
|
54
|
| І тому Ісус уже не ходив між юдеями явно, а пішов звідти в країну поблизу пустелі, в місто, що зветься Єфрем, і там залишився з учениками Своїми. | I©ъ же къ нимъ не явэ хождааше въ июдэихъ. нъ иде tтUдU въ странU. близь пUстынz въ ѥфрэмъ. нарицаѥмыи градъ. и тU живzше съ Uченикы своими. |
|
55
|
55
|
| Наближалася Пасха юдейська, і багато людей з усієї країни прийшло до Єрусалима перед Пасхою, щоб очиститися. | бэ же близъ пасха иудеиска и възидошz мънози въ иерусалимъ отъ страны прэжде пасхы да очистzть сz. |
|
56
|
56
|
| Тоді шукали Ісуса і, стоячи в храмі, говорили один одному: як вам здається? Чи не прийде Він на свято? | искаахѫ же исуса и глаголаахѫ къ себэ въ црькъви стоѩще: чьто сz мьнить вамъ яко не имать ли прити въ праздьникъ; |
|
57
|
57
|
| А первосвященики і фарисеї дали наказ, що, коли хто довідається, де Він буде, нехай повідомить, щоб їм схопити Його. | дашz бо архиереи и фарисеи заповэдь да аще къто ощѫтить и къде бѫдеть повэсть да имѫть и. |
