|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
|
Прилучишz же сz нэции въ то врэмz повэдаѭще ѥму о галилеихъ ихъже кръвь пилатъ съмэси съ жрьтвами ихъ.
|
У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми.
|
|
2
|
2
|
|
и отъвэщавъ исусъ рече имъ: мьните ли яко галилеяне сии грэшьнэише паче вьсэхъ галилеянъ бэшz яко тако пострадашz;
|
У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали?
|
|
3
|
3
|
|
ни глаголѭ вамъ. нъ аще не покаѥте сz вьси такожде погыбнете.
|
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
|
|
4
|
4
|
|
ли они осмь на десzте на нѩже паде стлъпъ силуамьскъ и поби ѩ. мьните ли яко ти длъжьнэише бэшz паче вьсэхъ чловэкъ живѫщихъ въ иерусалимэ;
|
Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі?
|
|
5
|
5
|
|
ни глаголѭ вамъ. нъ аще не покаѥте сz вьси такожде погыбнете.
|
Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете.
|
|
6
|
6
|
|
глагола же сиѭ притъчѫ: смъкъвьницѫ имэаше нэкъто въ виноградэ своѥмь въсажденѫ и приде ищz плода на нѥи и не обрэте.
|
І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов.
|
|
7
|
7
|
|
рече же къ винареви: се три лэта прихождѫ ищz плода на смъкъвьници сеи и не обрэтаѭ. посэци ѭ въскѫѭ и землѭ опражнэѥть;
|
І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає?
|
|
8
|
8
|
|
онъ же отъвэщавъ рече ѥму: господи остави ѭ и се лэто доньдеже ѭ окопаѭ окрьстъ и осыплѭ гноимь.
|
Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм.
|
|
9
|
9
|
|
и аще убо сътворить плодъ. аще ли же ни въ грядѫщеѥ посэчеши ѭ. Въ оно+.
|
Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її.
|
|
10
|
10
|
|
бэ Uчz iс7ъ на ѥдиномь t съньмищь въ сUботы.
|
В одній із синагог Він навчав у суботу.
|
|
11
|
11
|
|
и се жена д¦ь имUщи недUжьныи. отъ. }i.те лэтъ. и бэ сълUка. и не могUщи въсклонитисz tнUдь.
|
Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись.
|
|
12
|
12
|
|
Uзьрэвъ же ю iс7ъ. пригласи и рече ѥи. жено tпUщена ѥси t недUга твоѥго.
|
Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги.
|
|
13
|
13
|
|
и възложи на ню рUцэ. и абиѥ простьресz. и славzаше б7а.
|
І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога.
|
|
14
|
14
|
|
tвэща же архисµнагогъ негодUя. зане въ сUботU исцэли ю iс7ъ. гlаше народU шестъ дн7ии ѥсть. въ нz же достоить дэлати. въ ты Uбо приходzще цэлитесz. а не въ дн7ь сUботьныи.
|
При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній.
|
|
15
|
15
|
|
tвэщавъ же къ нимь Gь и рече. лицемэри. когожьдо васъ въ сUботU. не отрэшить волU своѥго. ли осьлzте t яслии. и ведеть напаяятъ и.
|
Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати?
|
|
16
|
16
|
|
сию же дъщерь аврамлю сUщю. юже съвzза сотона. се осмоѥ на десzте лэто не достояше ли раздрэшити ѥя t Uзы сея. въ дн7ь сUботьныи.
|
А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній?
|
|
17
|
17
|
|
и си гlющю ѥмU стыдzахUсz вьси. противлzющиисz ѥмU. и вьси людиѥ радоваахUсz. о вьсэхъ славьныихъ бывающиихъ t него.
|
І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його.
|
|
18
|
18
|
|
глаголааше же: кому подобьно ѥсть царьствиѥ божиѥ и кому уподоблѭ ѥ;
|
Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його?
|
|
19
|
19
|
|
подобьно ѥсть цесарьство небесьноѥ. зьрнU горUщьнU. ѥже приѥмъ члв7къ. въвьрже въ вьртоградъ свои. и въздрасте и бысть въ дрэво велико и птица нб7сьскыя въселишасz въ вэтви ѥго.
|
Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його.
|
|
20
|
20
|
|
и пакы рече комU Uподоблю цrтво б9иѥ.
|
Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже?
|
|
21
|
21
|
|
подобьно ѥсть квасU. иже приѥмъши жена. съкры въ мUцэ три сатъ. донъдеже въкысэ вьсе.
|
Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все.
|
|
22
|
22
|
|
и прохождааше сквозэ грады. и вьси Uчz и шьствиѥ творz въ иеrлмъ.
|
І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима.
|
|
23
|
23
|
|
рече же къ немU ѥтеръ Gи. аще мало ѥсть сп7сающихъсz. онъ же рече къ нимъ.
|
Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм:
|
|
24
|
24
|
|
подвизаитесz вънити сквозэ тэсная врата. яко мънози гlю вамъ. възищють вънити и не възмогUть.
|
намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть.
|
|
25
|
25
|
|
tнелэ же Uбо въстанеть. гн7ъ домU. и затворить двьри. и начьнете вънэ стояти и тлэщи въ двьри гlюще. Gи Gи tвьрзи намъ. и tвэщавъ речеть вамъ. не вэмь васъ. tкUдU ѥсте.
|
Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви.
|
|
26
|
26
|
|
тъгда начьнете гlати. ѥхомъ прэдъ тобою и пихомъ. и на распUтии нашихъ Uчилъ ны ѥси.
|
Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав.
|
|
27
|
27
|
|
и речеть аминъ гlю вамъ. не вэдэ васъ tкUдU ѥсте. tстUпите t мене вьси дэлателе неправьдьнии.
|
А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду.
|
|
28
|
28
|
|
тU бUдеть плачь и скрьжьтъ зUбомъ. егда Uзьрите аврама исака и якова. и вьсz пророкы въ цесарьствии божии. вы же изгоними вънъ.
|
Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.
|
|
29
|
29
|
|
и придUть t въстокъ. и запада и сэвера и Uга. и възлzгUть въ цесарьствии б9ии.
|
І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому.
|
|
30
|
30
|
|
и се сѫть послэдьнии иже бѫдѫть прэдьнии. и сѫть прэдьнии иже бѫдѫть послэдьнии.
|
І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми.
|
|
31
|
31
|
|
Въ тъ дьнь пристѫпишz ѥдини фарисеи глаголѭще ѥму: изиди и иди отъсѫду яко иродъ хощеть тz убити.
|
У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
|
|
32
|
32
|
|
и рече имъ: шьдъше рьцэте лису тому се изгонѭ бэсы и ицэлѥния творѭ дьньсь и утрэ и въ третии коньчаѭ.
|
І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу.
|
|
33
|
33
|
|
обаче подобаѥть ми дьньсь и утрэ въ онъ дьнь ити. яко пророку не възможьно ѥсть погыбнѫти кромэ иерусалима.
|
А втім, мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.
|
|
34
|
34
|
|
иерусалиме иерусалиме избивыи пророкы и камениѥмь побиваѩ посъланыѩ къ тебэ. коль краты въсхотэхъ събьрати чzда твоя яко кокошь гнэздо своѥ подъ крилэ и не въсхотэсте.
|
Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли!
|
|
35
|
35
|
|
се оставляѥть сz вамъ домъ вашь. глаголѭ же вамъ яко не имате видэти мене доньдеже придеть ѥгда речете благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне.
|
Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє!
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
