|
Глава 13
|
Глава 13
|
|
1
|
1
|
| Прилучишz же сz нэции въ то врэмz повэдаѭще ѥму о галилеихъ ихъже кръвь пилатъ съмэси съ жрьтвами ихъ. | У той час деякі прийшли і розповіли про галилеян, кров яких Пилат змішав з жертвами їхніми. |
|
2
|
2
|
| и отъвэщавъ исусъ рече имъ: мьните ли яко галилеяне сии грэшьнэише паче вьсэхъ галилеянъ бэшz яко тако пострадашz; | У відповідь Ісус сказав їм: чи думаєте ви, що ці галилеяни були грішніші за всіх галилеян, що так постраждали? |
|
3
|
3
|
| ни глаголѭ вамъ. нъ аще не покаѥте сz вьси такожде погыбнете. | Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. |
|
4
|
4
|
| ли они осмь на десzте на нѩже паде стлъпъ силуамьскъ и поби ѩ. мьните ли яко ти длъжьнэише бэшz паче вьсэхъ чловэкъ живѫщихъ въ иерусалимэ; | Або думаєте, що ті вісімнадцять, на яких упала башта Силоамська і побила їх, були винні більше за всіх, що живуть в Єрусалимі? |
|
5
|
5
|
| ни глаголѭ вамъ. нъ аще не покаѥте сz вьси такожде погыбнете. | Ні, кажу вам; але, якщо не покаєтесь, усі так само загинете. |
|
6
|
6
|
| глагола же сиѭ притъчѫ: смъкъвьницѫ имэаше нэкъто въ виноградэ своѥмь въсажденѫ и приде ищz плода на нѥи и не обрэте. | І сказав оцю притчу: один чоловік мав у своєму винограднику посаджену смоковницю, і прийшов шукати плоду на ній і не знайшов. |
|
7
|
7
|
| рече же къ винареви: се три лэта прихождѫ ищz плода на смъкъвьници сеи и не обрэтаѭ. посэци ѭ въскѫѭ и землѭ опражнэѥть; | І сказав виноградареві: ось третій рік я приходжу шукати плоду на цій смоковниці і не знаходжу; зрубай її, навіщо вона і землю займає? |
|
8
|
8
|
| онъ же отъвэщавъ рече ѥму: господи остави ѭ и се лэто доньдеже ѭ окопаѭ окрьстъ и осыплѭ гноимь. | Але той сказав йому у відповідь: господарю, залиш її і на цей рік, поки я обкопаю її і підсиплю гноєм. |
|
9
|
9
|
| и аще убо сътворить плодъ. аще ли же ни въ грядѫщеѥ посэчеши ѭ. Въ оно+. | Можливо, дасть вона плід; а якщо ні, наступного року зрубаєш її. |
|
10
|
10
|
| бэ Uчz iс7ъ на ѥдиномь t съньмищь въ сUботы. | В одній із синагог Він навчав у суботу. |
|
11
|
11
|
| и се жена д¦ь имUщи недUжьныи. отъ. }i.те лэтъ. и бэ сълUка. и не могUщи въсклонитисz tнUдь. | Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випростатись. |
|
12
|
12
|
| Uзьрэвъ же ю iс7ъ. пригласи и рече ѥи. жено tпUщена ѥси t недUга твоѥго. | Ісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко, ти звільнена від твоєї недуги. |
|
13
|
13
|
| и възложи на ню рUцэ. и абиѥ простьресz. и славzаше б7а. | І поклав на неї руки; і вона зараз же випросталась і почала славити Бога. |
|
14
|
14
|
| tвэща же архисµнагогъ негодUя. зане въ сUботU исцэли ю iс7ъ. гlаше народU шестъ дн7ии ѥсть. въ нz же достоить дэлати. въ ты Uбо приходzще цэлитесz. а не въ дн7ь сUботьныи. | При цьому начальник синагоги, обурюючись, що Ісус зцілив її в суботу, сказав народові: є шість днів, в які дозволено робити; в ті і приходьте зцілятися, а не в день суботній. |
|
15
|
15
|
| tвэщавъ же къ нимь Gь и рече. лицемэри. когожьдо васъ въ сUботU. не отрэшить волU своѥго. ли осьлzте t яслии. и ведеть напаяятъ и. | Господь сказав йому у відповідь: лицеміре, чи не відв’язує кожний з вас у суботу вола свого або осла від ясел і не веде напувати? |
|
16
|
16
|
| сию же дъщерь аврамлю сUщю. юже съвzза сотона. се осмоѥ на десzте лэто не достояше ли раздрэшити ѥя t Uзы сея. въ дн7ь сUботьныи. | А цю дочку Авраамову, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцятий рік, чи не належало визволити від цих пут у день суботній? |
|
17
|
17
|
| и си гlющю ѥмU стыдzахUсz вьси. противлzющиисz ѥмU. и вьси людиѥ радоваахUсz. о вьсэхъ славьныихъ бывающиихъ t него. | І коли Він говорив це, усі, що противилися Йому, засоромились; і всі люди раділи всім славним ділам Його. |
|
18
|
18
|
| глаголааше же: кому подобьно ѥсть царьствиѥ божиѥ и кому уподоблѭ ѥ; | Він же сказав: до чого подібне Царство Боже, і до чого уподібню його? |
|
19
|
19
|
| подобьно ѥсть цесарьство небесьноѥ. зьрнU горUщьнU. ѥже приѥмъ члв7къ. въвьрже въ вьртоградъ свои. и въздрасте и бысть въ дрэво велико и птица нб7сьскыя въселишасz въ вэтви ѥго. | Воно подібне до зерна гірчичного, яке чоловік взяв і посадив у своєму саду; і виросло, і стало великим деревом, і птахи небесні оселилися у гілках його. |
|
20
|
20
|
| и пакы рече комU Uподоблю цrтво б9иѥ. | Ще сказав: до чого уподібню Царство Боже? |
|
21
|
21
|
| подобьно ѥсть квасU. иже приѥмъши жена. съкры въ мUцэ три сатъ. донъдеже въкысэ вьсе. | Воно подібне до закваски, яку жінка, взявши, поклала на три міри борошна, аж доки не вкисне все. |
|
22
|
22
|
| и прохождааше сквозэ грады. и вьси Uчz и шьствиѥ творz въ иеrлмъ. | І проходив через міста і села, і навчав, прямуючи до Єрусалима. |
|
23
|
23
|
| рече же къ немU ѥтеръ Gи. аще мало ѥсть сп7сающихъсz. онъ же рече къ нимъ. | Один чоловік сказав Йому: Господи, невже мало таких, що спасаються? А Він сказав їм: |
|
24
|
24
|
| подвизаитесz вънити сквозэ тэсная врата. яко мънози гlю вамъ. възищють вънити и не възмогUть. | намагайтеся увійти через вузькі ворота, бо, кажу вам, багато буде таких, які намагатимуться увійти, і не зможуть. |
|
25
|
25
|
| tнелэ же Uбо въстанеть. гн7ъ домU. и затворить двьри. и начьнете вънэ стояти и тлэщи въ двьри гlюще. Gи Gи tвьрзи намъ. и tвэщавъ речеть вамъ. не вэмь васъ. tкUдU ѥсте. | Коли Господар дому встане і зачинить двері, тоді ви, стоячи зовні, почнете стукати у двері і говорити: Господи! Господи! Відчини нам. А Він скаже вам у відповідь: не знаю вас, звідки ви. |
|
26
|
26
|
| тъгда начьнете гlати. ѥхомъ прэдъ тобою и пихомъ. и на распUтии нашихъ Uчилъ ны ѥси. | Тоді почнете говорити: ми їли і пили перед Тобою, і на перехрестях наших Ти навчав. |
|
27
|
27
|
| и речеть аминъ гlю вамъ. не вэдэ васъ tкUдU ѥсте. tстUпите t мене вьси дэлателе неправьдьнии. | А Він скаже: говорю вам, що не знаю вас, звідки ви; відійдіть від Мене всі, хто чинить неправду. |
|
28
|
28
|
| тU бUдеть плачь и скрьжьтъ зUбомъ. егда Uзьрите аврама исака и якова. и вьсz пророкы въ цесарьствии божии. вы же изгоними вънъ. | Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака і Якова і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть. |
|
29
|
29
|
| и придUть t въстокъ. и запада и сэвера и Uга. и възлzгUть въ цесарьствии б9ии. | І прийдуть від сходу і заходу, від півночі й півдня, і возляжуть у Царстві Божому. |
|
30
|
30
|
| и се сѫть послэдьнии иже бѫдѫть прэдьнии. и сѫть прэдьнии иже бѫдѫть послэдьнии. | І ось є останні, що будуть першими, і є перші, що будуть останніми. |
|
31
|
31
|
| Въ тъ дьнь пристѫпишz ѥдини фарисеи глаголѭще ѥму: изиди и иди отъсѫду яко иродъ хощеть тz убити. | У той день прийшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: вийди і піди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити. |
|
32
|
32
|
| и рече имъ: шьдъше рьцэте лису тому се изгонѭ бэсы и ицэлѥния творѭ дьньсь и утрэ и въ третии коньчаѭ. | І сказав їм: підіть і скажіть отій лисиці: ось виганяю бісів і зціляю сьогодні і завтра, і на третій день закінчу. |
|
33
|
33
|
| обаче подобаѥть ми дьньсь и утрэ въ онъ дьнь ити. яко пророку не възможьно ѥсть погыбнѫти кромэ иерусалима. | А втім, мені треба ходити сьогодні, завтра і в наступний день, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом. |
|
34
|
34
|
| иерусалиме иерусалиме избивыи пророкы и камениѥмь побиваѩ посъланыѩ къ тебэ. коль краты въсхотэхъ събьрати чzда твоя яко кокошь гнэздо своѥ подъ крилэ и не въсхотэсте. | Єрусалиме, Єрусалиме, що вбивав пророків і камінням побив посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах пташенят своїх під крила, і ви не захотіли! |
|
35
|
35
|
| се оставляѥть сz вамъ домъ вашь. глаголѭ же вамъ яко не имате видэти мене доньдеже придеть ѥгда речете благословлѥнъ грzдыи въ имz господьне. | Ось залишається вам дім ваш порожнім. Кажу ж вам, що ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: благословенний, Хто гряде в ім’я Господнє! |
Зміст ▼
