|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
|
Рече же ученикомъ своимъ: не възможьно ѥсть да не придѫть съблазни. горе же тому имьже придѫть.
|
Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять.
|
|
2
|
2
|
|
унэѥ ѥму бы было аще бы камень жрьновьныи възложенъ на выѭ ѥго и въврьженъ въ море неже да съблажняѥть малыихъ сихъ ѥдиного.
|
Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
|
|
3
|
3
|
|
вънемлэте себе. аще съгрэшить братъ твои. запрэти ѥмU. и яще покаѥтьсz tпUсти ѥмU.
|
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому;
|
|
4
|
4
|
|
и яще седмерицею дн7ьмь съгрэшить къ тебе. седмерицею обратитьсz къ тебе гlz каюсz. tпUсти ѥмU.
|
і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому.
|
|
5
|
5
|
|
рэша же апл7и гв7и. приложи намъ вэрU.
|
І сказали апостоли Господу: додай нам віри.
|
|
6
|
6
|
|
и рече же Gь. аще бысте вэрU имэли. яко зьрно горUщьно. гlали бысте Uбо сUкаминэ сеи. въздерисz и въвьрзисz въ море. и послUшала бы васъ.
|
Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
|
|
7
|
7
|
|
которыи же t васъ рабъ имэяи орюща. или пасUща. иже пришьдъшю ѥмU съ села. речеть ѥмU абиѥ. минUвъ възлzзи.
|
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
|
|
8
|
8
|
|
а не речеть ли ѥмU Uготоваи ми чьто вечерzю. и прэпоясавъсz слUжи ми. дондеже ѥмь и пью. и по томь ѥси и пьѥши ты.
|
Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
|
|
9
|
9
|
|
ѥда имать хвалU рабU томU. яко сътвори повелэная. не мьню.
|
Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
|
|
10
|
10
|
|
тако и вы. ѥгда сътворите повелэная вамъ. гlете яко раби недостоини ѥсмь. ѥже дължьни бэхомъ сътворити сътворихомъ.
|
Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити.
|
|
11
|
11
|
|
И бысть идѫщу ѥму въ иерусалимъ и тъ прохождааше между самариѥѭ и галилеѥѭ.
|
Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю.
|
|
12
|
12
|
|
въходzщю iс7ви въ вьсь ѥтерU. сърэтоша и десzть прокаженъ мѫжь. иже сташа издалечz.
|
І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік.
|
|
13
|
13
|
|
и ти възнесоша гласъ гlюще. iс7е наставьниче помилUи ны.
|
І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас.
|
|
14
|
14
|
|
и видэвъ я рече имъ. шьдъше покажэтесz иѥрэомъ. и бысть идUщемъ имъ. очистишzсz.
|
Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися.
|
|
15
|
15
|
|
ѥдинъ же t нихъ видэвъ яко исцэлэ. Възвратисz съ гласъмь великъмь славz б7а.
|
Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
|
|
16
|
16
|
|
и паде ниць на ногU ѥго. хвалU ѥмU въздая. и тъ бэ самарzнинъ.
|
і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин.
|
|
17
|
17
|
|
tвэщавъ же iс7ъ и рече. не десzть ли очистисz. да девzть.*
|
Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять?
|
|
18
|
18
|
|
како не обратишzсz. възвращьшесz дати славU богU тъкъмо иноплеменьникъ сь.
|
Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей?
|
|
19
|
19
|
|
и рече ѥмU въставъ иди вэра твоя сп©еть тz.
|
І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
|
|
20
|
20
|
|
Въпрошенъ же бывъ отъ фарисеи къгда придеть царьствиѥ божиѥ отъвэща имъ и рече: не придеть царьствиѥ божиѥ съ сѫмьнэниѥмь.
|
А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно,
|
|
21
|
21
|
|
ни рекѫть: се сьде ли овъде. се бо царьствиѥ божиѥ вънѫтрьѫдѫ въ васъ ѥсть.
|
і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є.
|
|
22
|
22
|
|
рече же къ ученикомъ: придѫть дниѥ ѥгда въжделэѥте ѥдиного днии сына чловэчьскааго видэти и не узьрите.
|
Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите.
|
|
23
|
23
|
|
и рекѫть вамъ: се сьде се овъде христосъ не изидэте ни поженэте.
|
І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся,
|
|
24
|
24
|
|
яко бо млънии блисцаѭщи сz отъ подънебесныѩ на подънебеснѫѭ свэтить сz тако бѫдеть сынъ чловэчьскыи въ дьнь свои.
|
бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
|
|
25
|
25
|
|
прэжде же подобаѥть ѥму много пострадати и искушену быти отъ рода сего.
|
Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
|
|
26
|
26
|
|
и якоже бысть въ дьни ноѥвы тако бѫдеть и въ дьни сына чловэчьскааго.
|
І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
|
|
27
|
27
|
|
ядэахѫ и пияхѫ женэахѫ сz и посягаахѫ до нѥгоже дьне въниде ноѥ въ ковьчегъ и приде потопъ и погуби вьсz.
|
їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх.
|
|
28
|
28
|
|
такожде и якоже бысть въ дьни лотовы ядэахѫ и пияхѫ куповаахѫ и продаяахѫ саждаахѫ зъдаахѫ.
|
Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували;
|
|
29
|
29
|
|
въ ньже дьнь изиде лотъ отъ содомлянъ одъжди жупелъ и огнь съ небесе и погуби вьсz.
|
а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх;
|
|
30
|
30
|
|
по томужде бѫдеть и дьнь въ ньже сынъ чловэчьскыи явить сz.
|
так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
|
|
31
|
31
|
|
въ тъ дьнь иже бѫдеть на кровэ и съсѫди ѥго въ дому да не сълазить възzтъ ихъ. и иже на селэ такожде да не възвратить сz въспzть.
|
У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад.
|
|
32
|
32
|
|
поминаите женѫ лотовѫ.
|
Згадайте жінку Лотову.
|
|
33
|
33
|
|
иже аще възищеть душz своѥѩ ѭ съпасти погубить ѭ. а иже погубить ѭ живить ѭ.
|
Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
|
|
34
|
34
|
|
глаголѭ же вамъ: въ тѫ нощь бѫдете дъва на ложи ѥдиномь. ѥдинъ поѥмлѭть а другыи оставляѭть.
|
Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться.
|
|
35
|
35
|
|
бѫдете дъвэ въкупэ мелѭщи. ѥдинѫ поѥмлѭть а другѫѭ оставляѭть.
|
Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться.
|
|
36
|
36
|
|
дъва бѫдете на селэ. ѥдинъ поѥмлѭть а другыи оставляѭть.
|
Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
|
|
37
|
37
|
|
и отъвэщавъше глаголашz ѥму: къде господи; онъ же рече имъ: идеже тэло ту орьли сънемлѭть сz.
|
На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
