|
Глава 17
|
Глава 17
|
|
1
|
1
|
| Рече же ученикомъ своимъ: не възможьно ѥсть да не придѫть съблазни. горе же тому имьже придѫть. | Сказав також Ісус ученикам: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять. |
|
2
|
2
|
| унэѥ ѥму бы было аще бы камень жрьновьныи възложенъ на выѭ ѥго и въврьженъ въ море неже да съблажняѥть малыихъ сихъ ѥдиного. | Краще було б йому, якби жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих. |
|
3
|
3
|
| вънемлэте себе. аще съгрэшить братъ твои. запрэти ѥмU. и яще покаѥтьсz tпUсти ѥмU. | Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, докори йому; і коли покається, прости йому; |
|
4
|
4
|
| и яще седмерицею дн7ьмь съгрэшить къ тебе. седмерицею обратитьсz къ тебе гlz каюсz. tпUсти ѥмU. | і коли сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів на день звернеться і скаже: каюсь, — прости йому. |
|
5
|
5
|
| рэша же апл7и гв7и. приложи намъ вэрU. | І сказали апостоли Господу: додай нам віри. |
|
6
|
6
|
| и рече же Gь. аще бысте вэрU имэли. яко зьрно горUщьно. гlали бысте Uбо сUкаминэ сеи. въздерисz и въвьрзисz въ море. и послUшала бы васъ. | Господь сказав: коли б ви мали віру, як зерно гірчичне, і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас. |
|
7
|
7
|
| которыи же t васъ рабъ имэяи орюща. или пасUща. иже пришьдъшю ѥмU съ села. речеть ѥмU абиѥ. минUвъ възлzзи. | Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу? |
|
8
|
8
|
| а не речеть ли ѥмU Uготоваи ми чьто вечерzю. и прэпоясавъсz слUжи ми. дондеже ѥмь и пью. и по томь ѥси и пьѥши ты. | Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам? |
|
9
|
9
|
| ѥда имать хвалU рабU томU. яко сътвори повелэная. не мьню. | Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю. |
|
10
|
10
|
| тако и вы. ѥгда сътворите повелэная вамъ. гlете яко раби недостоини ѥсмь. ѥже дължьни бэхомъ сътворити сътворихомъ. | Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні; бо зробили тільки те, що повинні були зробити. |
|
11
|
11
|
| И бысть идѫщу ѥму въ иерусалимъ и тъ прохождааше между самариѥѭ и галилеѥѭ. | Йдучи до Єрусалима, Він проходив між Самарією та Галилеєю. |
|
12
|
12
|
| въходzщю iс7ви въ вьсь ѥтерU. сърэтоша и десzть прокаженъ мѫжь. иже сташа издалечz. | І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинилися віддалік. |
|
13
|
13
|
| и ти възнесоша гласъ гlюще. iс7е наставьниче помилUи ны. | І вони гучним голосом говорили: Ісусе, Наставнику, помилуй нас. |
|
14
|
14
|
| и видэвъ я рече имъ. шьдъше покажэтесz иѥрэомъ. и бысть идUщемъ имъ. очистишzсz. | Побачивши їх, Він сказав їм: підіть покажіться священикам. І коли вони йшли, очистилися. |
|
15
|
15
|
| ѥдинъ же t нихъ видэвъ яко исцэлэ. Възвратисz съ гласъмь великъмь славz б7а. | Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога, |
|
16
|
16
|
| и паде ниць на ногU ѥго. хвалU ѥмU въздая. и тъ бэ самарzнинъ. | і припав лицем до ніг Його, віддаючи Йому хвалу; і це був самарянин. |
|
17
|
17
|
| tвэщавъ же iс7ъ и рече. не десzть ли очистисz. да девzть.* | Тоді Ісус сказав: чи не десять очистилися? Де ж дев’ять? |
|
18
|
18
|
| како не обратишzсz. възвращьшесz дати славU богU тъкъмо иноплеменьникъ сь. | Чому вони не повернулися віддати славу Богові, тільки іноплемінник цей? |
|
19
|
19
|
| и рече ѥмU въставъ иди вэра твоя сп©еть тz. | І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе. |
|
20
|
20
|
| Въпрошенъ же бывъ отъ фарисеи къгда придеть царьствиѥ божиѥ отъвэща имъ и рече: не придеть царьствиѥ божиѥ съ сѫмьнэниѥмь. | А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже? — відповів їм: не прийде Царство Боже помітно, |
|
21
|
21
|
| ни рекѫть: се сьде ли овъде. се бо царьствиѥ божиѥ вънѫтрьѫдѫ въ васъ ѥсть. | і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є. |
|
22
|
22
|
| рече же къ ученикомъ: придѫть дниѥ ѥгда въжделэѥте ѥдиного днии сына чловэчьскааго видэти и не узьрите. | Сказав також ученикам: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, та не побачите. |
|
23
|
23
|
| и рекѫть вамъ: се сьде се овъде христосъ не изидэте ни поженэте. | І скажуть вам: ось тут, або: он там, — не ходіть і не ганяйтеся, |
|
24
|
24
|
| яко бо млънии блисцаѭщи сz отъ подънебесныѩ на подънебеснѫѭ свэтить сz тако бѫдеть сынъ чловэчьскыи въ дьнь свои. | бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій. |
|
25
|
25
|
| прэжде же подобаѥть ѥму много пострадати и искушену быти отъ рода сего. | Але насамперед належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим. |
|
26
|
26
|
| и якоже бысть въ дьни ноѥвы тако бѫдеть и въ дьни сына чловэчьскааго. | І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського: |
|
27
|
27
|
| ядэахѫ и пияхѫ женэахѫ сz и посягаахѫ до нѥгоже дьне въниде ноѥ въ ковьчегъ и приде потопъ и погуби вьсz. | їли, пили, одружувалися і виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп, і погубив усіх. |
|
28
|
28
|
| такожде и якоже бысть въ дьни лотовы ядэахѫ и пияхѫ куповаахѫ и продаяахѫ саждаахѫ зъдаахѫ. | Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, саджали, будували; |
|
29
|
29
|
| въ ньже дьнь изиде лотъ отъ содомлянъ одъжди жупелъ и огнь съ небесе и погуби вьсz. | а в той день, в який Лот вийшов з Содома, линули сірка палаюча й вогонь з небес і погубили усіх; |
|
30
|
30
|
| по томужде бѫдеть и дьнь въ ньже сынъ чловэчьскыи явить сz. | так буде і в той день, коли Син Людський явиться. |
|
31
|
31
|
| въ тъ дьнь иже бѫдеть на кровэ и съсѫди ѥго въ дому да не сълазить възzтъ ихъ. и иже на селэ такожде да не възвратить сz въспzть. | У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, нехай не злазить їх узяти; і хто буде на полі, також нехай не повертається назад. |
|
32
|
32
|
| поминаите женѫ лотовѫ. | Згадайте жінку Лотову. |
|
33
|
33
|
| иже аще възищеть душz своѥѩ ѭ съпасти погубить ѭ. а иже погубить ѭ живить ѭ. | Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її. |
|
34
|
34
|
| глаголѭ же вамъ: въ тѫ нощь бѫдете дъва на ложи ѥдиномь. ѥдинъ поѥмлѭть а другыи оставляѭть. | Кажу вам: у ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться. |
|
35
|
35
|
| бѫдете дъвэ въкупэ мелѭщи. ѥдинѫ поѥмлѭть а другѫѭ оставляѭть. | Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться. |
|
36
|
36
|
| дъва бѫдете на селэ. ѥдинъ поѥмлѭть а другыи оставляѭть. | Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться. |
|
37
|
37
|
| и отъвэщавъше глаголашz ѥму: къде господи; онъ же рече имъ: идеже тэло ту орьли сънемлѭть сz. | На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли. |
