|
Глава 15
|
Глава 15
|
|
1
|
1
|
|
Бэахѫ же къ нѥму приближаѭще сz вьси мытаре и грэшьници послушатъ ѥго.
|
Всі митарі і грішники наближалися до Нього, щоб послухати Його.
|
|
2
|
2
|
|
и роптаахѫ вьси фарисеи и кънижьници глаголѭще яко сь грэшьникы приѥмлеть и съ ними эсть.
|
І нарікали фарисеї та книжники, кажучи: Він приймає грішників і їсть з ними.
|
|
3
|
3
|
|
рече же къ нимъ притъчѫ сиѭ глаголѩ:
|
Але Він розповів їм таку притчу:
|
|
4
|
4
|
|
кы чловэкъ отъ васъ имы съто овьць и погубль ѥдинѫ отъ нихъ не оставить ли девzти десzтъ и девzти въ пµстыни и идеть въ слэдъ погыбъшаѩ доньдеже обрzщеть ѭ;
|
який чоловік з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі і не йде за загубленою, доки не знайде її?
|
|
5
|
5
|
|
и обрэтъ възлагаѥть на рамэ свои радуѩ сz.
|
І, знайшовши її, з радістю візьме на плечі свої.
|
|
6
|
6
|
|
и пришьдъ въ домъ съзываѥть другы и сѫсэды глаголѩ имъ: радуите сz съ мноѭ яко обрэтохъ овьцѫ моѭ погыбъшѫѭ.
|
І, прийшовши додому, скликає друзів і сусідів, кажучи їм: порадійте зі мною; я знайшов вівцю мою загублену.
|
|
7
|
7
|
|
глаголѭ вамъ яко тако радость бѫдеть на небеси о ѥдиномь грэшьницэ каѭщемь сz неже о девzти десzтъ и девzти правьдьникъ иже не трэбуѭть покаяния.
|
Кажу вам, що так на небесах більше буде радости за одного грішника, що кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, які не потребують покаяння.
|
|
8
|
8
|
|
ли кая жена имѫщи десzть драхмъ аще погубить драхмѫ ѥдинѫ не въжизаѥть ли свэтильника и помететь храмины и ищеть прилежьно доньдеже обрzщеть;
|
Або яка жінка, маючи десять драхм*, якщо загубить одну драхму, не запалює світильник, і не замітає кімнату, і шукає старанно, доки не знайде,
|
|
9
|
9
|
|
и обрэтъши съзываѥть другы и сѫсэдынz глаголѭщи: радуите сz съ мъноѭ яко обрэтохъ драхмѫ ѭже погубихъ.
|
а знайшовши, покличе подруг і сусідок і скаже: порадійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму.
|
|
10
|
10
|
|
тако глаголѭ вамъ радость бываѥть прэдъ ангелы божии о ѥдиномь грэшьницэ каѭщиимь сz.
|
Такою, кажу вам, буває радість у ангелів Божих за одного грішника, що покаявся.
|
|
11
|
11
|
|
Рече Gь притъчю сию. члв7къ нэкто имэя дв7а сн7а.
|
Ще сказав: один чоловік мав двох синів.
|
|
12
|
12
|
|
и рече ѥмU Uныи сн7ъ оц7ю. о§е дажь ми достоинUю чzсть имэя. и раздэли има имэниѥ.
|
І сказав молодший з них батькові: батьку, дай мені частину майна, що належить мені. І батько розділив між ними майно.
|
|
13
|
13
|
|
и не по мънозэхъ дн7ьхъ. събьравъ вьсе имэниѥ мьнии сн7ъ. и отиде на странU далече. и тѫ расточи имэниѥ своѥ. живыи съ блUдьницzми.
|
Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив своє майно, живучи розпусно.
|
|
14
|
14
|
|
иживъшю же ѥмU всz. бысть гладъ крэпъкъ на странэ тои. и тъ начатъ лишzтисz.
|
Коли ж він усе розтратив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати.
|
|
15
|
15
|
|
и пришьдъ прилэписz ѥдиномь t житель тоя страны. и тъ посъла и на село своѥ пастъ свинии.
|
І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней.
|
|
16
|
16
|
|
и желааше насытитисz t рожьць иже ѥдzахU свиния. и никто же не дадzше ѥмU.
|
І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому.
|
|
17
|
17
|
|
въ себэ же пришьдъ рече. колико наимьникъ. U оц7а моѥго избывають хлэби. азъ же сьде гладъмь погыбаю.
|
Опам’ятавшись, він сказав: скільки наймитів у батька мого мають надлишок хліба, а я вмираю з голоду;
|
|
18
|
18
|
|
въставъ идU къ оц7ю моѥмѫ и рекU ѥмU о§е съгрэшихъ на нб7о и прэдъ тобою.
|
встану, піду до батька мого і скажу йому: батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою
|
|
19
|
19
|
|
Uже нэсмь достоинъ наречисz сн7ъ твои. сътвори мz яко ѥдиного t наимьникъ твоихъ.
|
і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
|
|
20
|
20
|
|
и въставъ иде къ оц7ю своемU. и ѥще ѥмU далече сUщю. Uзьрэ и оц7ь ѥго. и милъ ѥмU бысть. и текъ нападе на выю ѥго. и облобъза и.
|
Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; побіг і, кинувшись йому на шию, цілував його.
|
|
21
|
21
|
|
и рече ѥмU сн7ъ. о§е съгрэшихъ на нб7о и прэдъ тобою. Uже нэсмь достоинъ нарещисz сн7ъ твои. сътвори мz яко ѥдиного t наимьникъ твоихъ.
|
Син же сказав йому: батьку! Я згрішив перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином.
|
|
22
|
22
|
|
рече же оц7ь ѥго къ рабомъ своимъ. изнесэте скоро одеждю пьрвUю и облэцэте и. и дадите пьрстень на рUкU ѥго. и сапогы на нозэ ѥго.
|
А батько сказав рабам своїм: принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги;
|
|
23
|
23
|
|
и приведъше тельць Uпитэныи заколэте и. и ѥдъше да възвеселимъсz.
|
і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися!
|
|
24
|
24
|
|
яко сн7ъ мои сь мьртвъ бэ и оживе. изгыблъ бэ и обрэтесz. и начаша веселитисz.
|
Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся. І почали веселитися.
|
|
25
|
25
|
|
бэ же сн7ъ ѥго старэи на селэ. и яко грzдыи приближисz къ домU. и слышz пэния и ликы.
|
А старший син його був у полі; і коли, повертаючись, наблизився до дому, почув музику та співи та радощі;
|
|
26
|
26
|
|
и призъва ѥдиного t рабъ своихъ. и въпрашашети и. что Uбо си сUть.
|
і, покликавши одного із слуг, запитав: що це таке?
|
|
27
|
27
|
|
онъ же рече ѥмU. яко братъ твои приде. и закла оц7ь твои тельць Uпитаныи яко съдрава и приятъ.
|
Той же сказав йому: брат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим.
|
|
28
|
28
|
|
ражнэвавъ же сz и не хотzаше вънити. оц7ь же ѥго ишьдъ молzше и.
|
Він розгнівався і не схотів увійти. Батько ж його, вийшовши, кликав його.
|
|
29
|
29
|
|
онъ же tвэщавъ рече оц7ю своѥмU. се колико лэтъ работахъ тебе. и николи же заповэди твоѥя не прэстѫпихъ. и мнэ николи же не далъ ѥси ни козьлzте. да съ дрUгъмь своимь възвеселилъсz быхъ.
|
Але він сказав у відповідь батькові: ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми.
|
|
30
|
30
|
|
ѥгда же сн7ъ твои сь. изэдъ твоѥ имэниѥ съ любодэицzми приде. и закла ѥмѫ тельць Uпитэныи.
|
Коли ж цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване теля.
|
|
31
|
31
|
|
онъ же рече ѥмU чzдо. ты вьсьгда съ мъною ѥси. и всz моя твоя сUть.
|
Він же сказав йому: сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.
|
|
32
|
32
|
|
възвеселити же сz и въздрадовати подобааше. яко братъ твои сь мьртвъ бэ и оживе. изгыблъ бэ и обрэтесz.
|
Веселитися ж і радіти треба тому, що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
