Зміст

Глава 15
Глава 15
1
1
Бэахѫ же къ нѥму приближаѭще сz вьси мытаре и грэшьници послушатъ ѥго. Всі митарі і грішники наближалися до Нього, щоб послухати Його.
2
2
и роптаахѫ вьси фарисеи и кънижьници глаголѭще яко сь грэшьникы приѥмлеть и съ ними эсть. І нарікали фарисеї та книжники, кажучи: Він приймає грішників і їсть з ними.
3
3
рече же къ нимъ притъчѫ сиѭ глаголѩ: Але Він розповів їм таку притчу:
4
4
кы чловэкъ отъ васъ имы съто овьць и погубль ѥдинѫ отъ нихъ не оставить ли девzти десzтъ и девzти въ пµстыни и идеть въ слэдъ погыбъшаѩ доньдеже обрzщеть ѭ; який чоловік з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не залишить дев’яносто дев’ять у пустелі і не йде за загубленою, доки не знайде її?
5
5
и обрэтъ възлагаѥть на рамэ свои радуѩ сz. І, знайшовши її, з радістю візьме на плечі свої.
6
6
и пришьдъ въ домъ съзываѥть другы и сѫсэды глаголѩ имъ: радуите сz съ мноѭ яко обрэтохъ овьцѫ моѭ погыбъшѫѭ. І, прийшовши додому, скликає друзів і сусідів, кажучи їм: порадійте зі мною; я знайшов вівцю мою загублену.
7
7
глаголѭ вамъ яко тако радость бѫдеть на небеси о ѥдиномь грэшьницэ каѭщемь сz неже о девzти десzтъ и девzти правьдьникъ иже не трэбуѭть покаяния. Кажу вам, що так на небесах більше буде радости за одного грішника, що кається, ніж за дев’яносто дев’ять праведників, які не потребують покаяння.
8
8
ли кая жена имѫщи десzть драхмъ аще погубить драхмѫ ѥдинѫ не въжизаѥть ли свэтильника и помететь храмины и ищеть прилежьно доньдеже обрzщеть; Або яка жінка, маючи десять драхм*, якщо загубить одну драхму, не запалює світильник, і не замітає кімнату, і шукає старанно, доки не знайде,
9
9
и обрэтъши съзываѥть другы и сѫсэдынz глаголѭщи: радуите сz съ мъноѭ яко обрэтохъ драхмѫ ѭже погубихъ. а знайшовши, покличе подруг і сусідок і скаже: порадійте зі мною, бо я знайшла загублену драхму.
10
10
тако глаголѭ вамъ радость бываѥть прэдъ ангелы божии о ѥдиномь грэшьницэ каѭщиимь сz. Такою, кажу вам, буває радість у ангелів Божих за одного грішника, що покаявся.
11
11
Рече Gь притъчю сию. члв7къ нэкто имэя дв7а сн7а. Ще сказав: один чоловік мав двох синів.
12
12
и рече ѥмU Uныи сн7ъ оц7ю. о§е дажь ми достоинUю чzсть имэя. и раздэли има имэниѥ. І сказав молодший з них батькові: батьку, дай мені частину майна, що належить мені. І батько розділив між ними майно.
13
13
и не по мънозэхъ дн7ьхъ. събьравъ вьсе имэниѥ мьнии сн7ъ. и отиде на странU далече. и тѫ расточи имэниѥ своѥ. живыи съ блUдьницzми. Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов у далекий край і там розтратив своє майно, живучи розпусно.
14
14
иживъшю же ѥмU всz. бысть гладъ крэпъкъ на странэ тои. и тъ начатъ лишzтисz. Коли ж він усе розтратив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати.
15
15
и пришьдъ прилэписz ѥдиномь t житель тоя страны. и тъ посъла и на село своѥ пастъ свинии. І пішов, пристав до одного з жителів тієї країни; а той послав його на свої поля пасти свиней.
16
16
и желааше насытитисz t рожьць иже ѥдzахU свиния. и никто же не дадzше ѥмU. І він радий був насититися стручками, які їли свині, але ніхто не давав йому.
17
17
въ себэ же пришьдъ рече. колико наимьникъ. U оц7а моѥго избывають хлэби. азъ же сьде гладъмь погыбаю. Опам’ятавшись, він сказав: скільки наймитів у батька мого мають надлишок хліба, а я вмираю з голоду;
18
18
въставъ идU къ оц7ю моѥмѫ и рекU ѥмU о§е съгрэшихъ на нб7о и прэдъ тобою. встану, піду до батька мого і скажу йому: батьку! Згрішив я перед небом і перед тобою
19
19
Uже нэсмь достоинъ наречисz сн7ъ твои. сътвори мz яко ѥдиного t наимьникъ твоихъ. і вже недостойний зватися твоїм сином; прийми мене як одного з наймитів твоїх.
20
20
и въставъ иде къ оц7ю своемU. и ѥще ѥмU далече сUщю. Uзьрэ и оц7ь ѥго. и милъ ѥмU бысть. и текъ нападе на выю ѥго. и облобъза и. Встав і пішов до батька свого. І коли він був ще далеко, батько побачив його і переповнився жалем; побіг і, кинувшись йому на шию, цілував його.
21
21
и рече ѥмU сн7ъ. о§е съгрэшихъ на нб7о и прэдъ тобою. Uже нэсмь достоинъ нарещисz сн7ъ твои. сътвори мz яко ѥдиного t наимьникъ твоихъ. Син же сказав йому: батьку! Я згрішив перед небом і перед тобою і вже недостойний зватися твоїм сином.
22
22
рече же оц7ь ѥго къ рабомъ своимъ. изнесэте скоро одеждю пьрвUю и облэцэте и. и дадите пьрстень на рUкU ѥго. и сапогы на нозэ ѥго. А батько сказав рабам своїм: принесіть найкращий одяг і вдягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги;
23
23
и приведъше тельць Uпитэныи заколэте и. и ѥдъше да възвеселимъсz. і приведіть відгодоване теля, і заколіть; будемо їсти і веселитися!
24
24
яко сн7ъ мои сь мьртвъ бэ и оживе. изгыблъ бэ и обрэтесz. и начаша веселитисz. Бо син мій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся. І почали веселитися.
25
25
бэ же сн7ъ ѥго старэи на селэ. и яко грzдыи приближисz къ домU. и слышz пэния и ликы. А старший син його був у полі; і коли, повертаючись, наблизився до дому, почув музику та співи та радощі;
26
26
и призъва ѥдиного t рабъ своихъ. и въпрашашети и. что Uбо си сUть. і, покликавши одного із слуг, запитав: що це таке?
27
27
онъ же рече ѥмU. яко братъ твои приде. и закла оц7ь твои тельць Uпитаныи яко съдрава и приятъ. Той же сказав йому: брат твій прийшов; і батько твій заколов відгодоване теля, бо прийняв його здоровим.
28
28
ражнэвавъ же сz и не хотzаше вънити. оц7ь же ѥго ишьдъ молzше и. Він розгнівався і не схотів увійти. Батько ж його, вийшовши, кликав його.
29
29
онъ же tвэщавъ рече оц7ю своѥмU. се колико лэтъ работахъ тебе. и николи же заповэди твоѥя не прэстѫпихъ. и мнэ николи же не далъ ѥси ни козьлzте. да съ дрUгъмь своимь възвеселилъсz быхъ. Але він сказав у відповідь батькові: ось я стільки років служу тобі і ніколи заповіді твоєї не переступав, але ти ніколи не дав мені й козляти, щоб мені повеселитися з друзями моїми.
30
30
ѥгда же сн7ъ твои сь. изэдъ твоѥ имэниѥ съ любодэицzми приде. и закла ѥмѫ тельць Uпитэныи. Коли ж цей син твій, що змарнував добро своє з блудницями, прийшов, ти заколов для нього відгодоване теля.
31
31
онъ же рече ѥмU чzдо. ты вьсьгда съ мъною ѥси. и всz моя твоя сUть. Він же сказав йому: сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє.
32
32
възвеселити же сz и въздрадовати подобааше. яко братъ твои сь мьртвъ бэ и оживе. изгыблъ бэ и обрэтесz. Веселитися ж і радіти треба тому, що брат твій оцей був мертвий і ожив, пропав і знайшовся.