|
Глава 14
|
Глава 14
|
|
1
|
1
|
|
Въ оно+. бысть вънити iс7ви. въ домъ ѥтера кънzзz фарисэиска. въ сѫботU хлэба ѥстъ. и ти бzахU назирающеи.
|
Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських спожити хліба, і вони стежили за Ним.
|
|
2
|
2
|
|
и се члв7къ имыи водьныи трUдъ бэ. прэдъ нимь.
|
І ось став перед Ним чоловік, який страждав на водяну хворобу.
|
|
3
|
3
|
|
и tвэщавъ iс7ъ. и рече къ законьникомъ и фарисэомъ гlz. аще достоить въ сUботU цэлити.
|
Тоді Ісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу?
|
|
4
|
4
|
|
они же Uмълчашz. и приимъ и ицэли и и tпUсти и.
|
Вони промовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив.
|
|
5
|
5
|
|
и tвэщевъ къ нимъ рече. которааго васъ осьлъ. ли волъ въ стUденьць въпадеть. и не абиѥ истьргнеть ѥго въ дн7ь сUботьныи.
|
При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не одразу ж витягнете його і в день суботній?
|
|
6
|
6
|
|
и не възмогоша tвэщати ѥмU.
|
І не змогли відповісти Йому на це.
|
|
7
|
7
|
|
гlаше же къ зъваныимъ притъчz одьржа. како предъсэдания избираахU. гlz къ нимъ.
|
Помітивши ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу:
|
|
8
|
8
|
|
ѥгда зъванъ бUдеши на бракъ. не сzди на прэдьниимь мэстэ. ѥда къто чьстьнэи тебе бUдеть зъваныихъ.
|
коли будеш запрошений кимось на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе,
|
|
9
|
9
|
|
и пришьдъ зъвавыи тz и оного речеть ти. дажь семU мэсто. и тъгда начьнеши. съ стUдъмь послэдьнеѥ мэсто дьржати.
|
і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі, щоб поступився цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце.
|
|
10
|
10
|
|
нъ ѥгда зъванъ бUдеши шьдъ сzди на послэдьниимь мэстэ. да ѥгда придеть зъвавыи тz и речеть ти. дрѫже посzди выше. и тъгда бUдеть ти слава. съ вьсэми зъваныими съ тобою.
|
Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав тобі: друже, пересядь вище. Тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою.
|
|
11
|
11
|
|
яко вьсzкъ възносzисz. съмэритьсz. и съмэрzясz възнесетьсz.
|
Бо всякий, хто підноситься, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться.
|
|
12
|
12
|
|
Глаголааше же и къ зъвавъшуу му и: ѥгда твориши обэдъ или вечерѭ не зови другъ твоихъ ни братиѩ твоеѩ ни рождения твоѥго ни сѫсэдъ богатъ. еда коли и ти тz такожде възовѫть и бѫдеть ти въздаяниѥ.
|
Сказав же і тому, хто запросив Його: коли справляєш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили і не одержав ти відплати.
|
|
13
|
13
|
|
нъ ѥгда твориши пиръ зови нищаѩ маломощи хромы слэпы.
|
Але, коли справляєш званий обід, клич убогих, калік, кривих, сліпих,
|
|
14
|
14
|
|
и блаженъ бѫдеши яко не имѫть ти чесо въздати ти. въздасть бо ти сz въ въскрэшениѥ правьдьныихъ.
|
і блаженний будеш, бо вони не мають чим віддати тобі; віддасться ж тобі у воскресіння праведних.
|
|
15
|
15
|
|
слышавъ же ѥдинъ отъ възлежzщиихъ съ нимь си рече ѥму: блаженъ иже сънэсть обэдъ въ царьствии божии.
|
Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто споживатиме хліб у Царстві Божому!
|
|
16
|
16
|
|
Рече Gь притъчю сию. члв7къ ѥтеръ сътвори вечерю велию. и зъва мъногы.
|
Він же сказав йому: один чоловік справляв велику вечерю і запросив багатьох.
|
|
17
|
17
|
|
и посъла рабы своя въ годинU вечерz. рещи зъваныимъ грzдэте. яко Uже Uготована сUть вьсz.
|
І коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове.
|
|
18
|
18
|
|
и начzшz въкUпэ tрицатисz вьси. пьрвыи рече ѥмU село кUпихъ и имамъ нUжю изити и видэти ѥ. молю тz имэи мz tрочьна.
|
І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені.
|
|
19
|
19
|
|
и дрUгыи рече ѥмU сUпрUгъ воловьныихъ кUпихъ пzть. и грzдU искUсити ихъ. молю тz имэи мz tрочьна.
|
Другий сказав: я купив п’ять пар волів та йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені.
|
|
20
|
20
|
|
а дрUгыи рече женU пояхъ и сего ради не могU прити.
|
Третій сказав: я одружився і через те не можу прийти.
|
|
21
|
21
|
|
и пришьдъ рабъ повэда ги7нѫ своѥмU. и тъгда разгнэвавъсz Gинъ домU. рече рабU своѥмU. изиди скоро на распѫтия. и стьгны града. и нищая и бэдьныя и хромыя. и слэпыя въведи сэмо.
|
І, повернувшись, раб той розповів про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих.
|
|
22
|
22
|
|
и рече рабъ гн7U. бысть яко же повелэ. и ѥще мэсто ѥсть.
|
І сказав раб: господарю, зроблено, як ти велів, і ще є місце.
|
|
23
|
23
|
|
и рече гн7ъ рабU изиди на пUть. и халѫгы и Uбэди вънити. да напълнитьсz домъ мои.
|
Господар сказав рабові: піди на дороги і загороди і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій.
|
|
24
|
24
|
|
гlю бо вамъ. яко ни ѥдинъ же мUжь тэхъ зъваныхъ не въкUсить моѥя вечерz. мънози бо сUть зъвании мало же избьраныихъ.
|
Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званих, та мало обраних.
|
|
25
|
25
|
|
Идэахѫ же съ нимь народи мънози и обращь сz рече къ нимъ:
|
З Ним ішло багато народу, і, обернувшись, Він сказав їм:
|
|
26
|
26
|
|
аще къто грzдеть къ мънэ и не възненавидить отьца своѥго и матере и жены и чzдъ и братиѩ и сестръ ѥще же и душz своеѩ не можеть мои ученикъ быти.
|
коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учеником.
|
|
27
|
27
|
|
и иже не носить крьста своѥго и въ слэдъ мене грzдеть не можеть быти мои ученикъ.
|
І хто не несе хрест свій і не йде слідом за Мною, той не може бути Моїм учеником.
|
|
28
|
28
|
|
къто бо отъ васъ хотz стълпъ съзьдати не прэжде ли сэдъ ращьтеть доволъ аще имать иже ѥсть на съврьшениѥ;
|
Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи вистачить у нього коштів, щоб закінчити?
|
|
29
|
29
|
|
да не ѥгда положить основания и не можеть съврьшити вьси видzщеи начьнѫть рѫгати сz ѥму
|
Щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
|
|
30
|
30
|
|
глаголѭще яко сь чловэкъ начzтъ зьдати и не може съврьшити.
|
кажучи: як цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити.
|
|
31
|
31
|
|
или кыи царь иды къ иному царю сънити сz на брань не сэдъ ли прэжде съвэщаваѥть аще сильнъ ѥсть съ десzтиѭ тысzщь сърэсти грzдѫщааго съ дъвэма десzтьма тысzщь на нь;
|
Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи під силу йому з десятьма тисячами встояти проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
|
|
32
|
32
|
|
аще ли же ни ѥще далече ѥму сѫщу молитвѫ посълавъ молить сz о мирэ.
|
Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир.
|
|
33
|
33
|
|
тако убо вьсякъ отъ васъ иже не отъречеть сz вьсего своѥго имэния не можеть мои быти ученикъ.
|
Так і кожний з вас, хто не зречеться усього свого майна, не може бути Моїм учеником.
|
|
34
|
34
|
|
добро ѥсть соль. аще же соль обуяѥть о чемь убо осолить сz.
|
Сіль — добра річ; але якщо сіль утратить силу, то чим осолиться?
|
|
35
|
35
|
|
ни въ земли ни въ гнои трэбэ ѥсть. вънъ исыплѭть ѭ. имэѩи уши слышати да слышить.
|
Ні в землю, ні на гній не придатна; геть висипають її. Хто має вуха слухати, нехай слухає!
|