|
Глава 12
|
Глава 12
|
|
1
|
1
|
|
О нихъже сънемъшемъ сz тьмамъ народа яко припираахѫ другъ друга начzтъ глаголати къ ученикомъ своимъ прьвэѥ: вънемлэте себэ отъ кваса фарисеиска ѥже ѥсть лицемэрие.
|
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити, передусім ученикам Своїм: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
|
|
2
|
2
|
|
ничто же покръвено ѥсть ѥже не отъкрыѥтьсz. и таино ѥже не разUмэѥтьсz.
|
Немає нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, про що б не дізналися.
|
|
3
|
3
|
|
занѥ ѥлико въ тьмэ рекосте. въ свэтэ Uслышитьсz. и ѥже къ UхU гlасте въ таилищихъ проповэстьсz на кровэхъ.
|
Тому те, що ви сказали у пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в домах, те буде проголошене на покрівлях.
|
|
4
|
4
|
|
гlю же вамъ. дрUгомъ моимъ. и не Uбоитесz Uбивающиихъ вы. и потомь не могUщемъ лиха чьсо сътворити.
|
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтеся тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть,
|
|
5
|
5
|
|
съказаю же вамъ. кого сz Uбоите. Uбоитесz имущааго власть по Uбьѥнии. и время въ геонU. си гlю вамъ.
|
але скажу вам, кого боятися: бійтеся того, хто має владу після вбиття вкинути в геєну вогненну; так, кажу вам, того бійтеся.
|
|
6
|
6
|
|
не пzть ли пътиць цэнитьсz пэнzзма двэма. и ни ѥдина t нихъ. забъвена предь бм7ь.
|
Чи не п’ять малих птахів продаються за два асарія? І жоден з них не забутий Богом.
|
|
7
|
7
|
|
нъ и власи главы вашея ищьтени сUть. не Uбоитесz Uбо. мнозэхъ пътиць Uньше вы ѥсте.
|
А у вас і волосся на голові все перелічене. Отже, не бійтеся; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
|
|
8
|
8
|
|
Гlю же вамъ. всzкъ иже колижьдо исповэсть мя предь члbвкы. и сн7ъ члв7чь исповэсть и предъ анGлы б9ии.
|
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає перед ангелами Божими;
|
|
9
|
9
|
|
а tвьргыисz мене предъ члв7кы. tвьрженъ бUдеть предъ анGлы б9ии.
|
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед ангелами Божими.
|
|
10
|
10
|
|
и всzкъ иже речеть слово на сн7ъ члв7чь. tпUститьсz ѥмU. и иже хUлить на д¦ъ с™ыи. не tпUститъсz ѥмU.
|
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто Святого Духа хулитиме, тому не проститься.
|
|
11
|
11
|
|
ѥгда же приведUть вы на съньмище. и властии чловэчьствия. не пьцэтесz како ли что помыслите. ли что речете.
|
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати або що говорити,
|
|
12
|
12
|
|
с™ыи бо д¦ъ. наUчить вы. въ тъ чаc. яко же подобаѥть гlти.
|
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
|
|
13
|
13
|
|
Рече же ѥму ѥдинъ отъ народа: учителю рьци брату моѥму да раздэлить съ мъноѭ достояниѥ.
|
Хтось з народу сказав Йому: Учителю, скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною!
|
|
14
|
14
|
|
онъ же рече ѥму: чловэче къто мz постави сѫдиѭ ли дэлателz надъ вами;
|
Він же сказав чоловікові тому: хто настановив Мене судити чи ділити вас?
|
|
15
|
15
|
|
рече же къ нимъ: блюдэте сz и храните сz отъ вьсякого лихоимьствия. яко не отъ избытъка комужьдо животъ ѥго ѥсть отъ имэния ѥму.
|
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
|
|
16
|
16
|
|
Рече гь7 притъчю сию. чlвкѫ ѥтерU богатU Uгобзисz нива.
|
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива.
|
|
17
|
17
|
|
и мышлzаше въ себэ гlz чьто сътворю. яко не имамъ къде събирати плодъ моихъ.
|
І міркував він сам собі: що мені робити? Немає куди мені зібрати плодів моїх.
|
|
18
|
18
|
|
и рече се сътворю. разорю житьницю мою. и большю съзижьдю. и съберU тU вьсz жита моя. и доброѥ моѥ.
|
І сказав: ось що зроблю — зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє.
|
|
19
|
19
|
|
и рекU дш7и моѥи. дш7е имаши мънога добра. лежzщи на лэта мънога. почиваи ѥждь пии веселисz.
|
І скажу душі моїй: душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
|
|
20
|
20
|
|
рече же ѥмU бъ7 безUмьне. въ сью нощь дш7ю твою истzзаю t тебе. и яже Uготова комU бUдUть.
|
Але Бог сказав йому: нерозумний! Цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти наготував?
|
|
21
|
21
|
|
тако събираяи себэ. а не въ бъ7 бGатэясz. си гlz възгласи. имэяи Uши слышати да слышить.
|
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
|
|
22
|
22
|
|
рече же къ ученикомъ своимъ: сего ради глаголѭ вамъ не пьцэте сz душеѭ вашеѭ чьто эсте ни тэлъмь въ чьто облъчете сz.
|
Сказав же ученикам Своїм: тому кажу вам, — не піклуйтесь про душу вашу, що вам їсти, ні про тіло ваше, — у що вдягнетеся.
|
|
23
|
23
|
|
душа больши ѥсть пищz и тэло одеждz.
|
Душа більша за їжу, і тіло — за одяг.
|
|
24
|
24
|
|
съмотрите вранъ яко не сэѭть ни жьнѫть. имъже нэсть съкровища ни хранилища. и богъ питэѥть ѩ. къльми паче вы ѥсть лучьше пътиць.
|
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них немає ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів!
|
|
25
|
25
|
|
кто же отъ васъ пекы сz можеть приложити тэлэ своѥмь лакъть ѥдинъ;
|
Та й хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
|
|
26
|
26
|
|
аще убо ни мала чесо можете чьто о прочиихъ печете сz;
|
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого піклуєтесь про інше?
|
|
27
|
27
|
|
съмотрите кринъ како растѫть не труждаѭть сz ни прzдѫть. глаголѭ же вамъ яко ни соломонъ въ вьсеи славэ своѥи облэче сz яко ѥдинъ отъ сихъ.
|
Погляньте на лілеї, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть. Кажу ж вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як одна з них.
|
|
28
|
28
|
|
аще ли же травѫ дьньсь на селэ сѫщѫ и утрэ въ пещь въмэтаѥмѫ богъ тако одэѥть кольми паче васъ маловэри.
|
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
|
|
29
|
29
|
|
и вы не ищате чьто имате ясти и чьто пити и не възносите сz
|
Отже, не шукайте, що вам їсти або що пити, і не турбуйтесь,
|
|
30
|
30
|
|
вьсэхъ бо сихъ ѩзыци мира сего ищѫть. вашь же отьць вэсть яко трэбуѥте сихъ.
|
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, чого потребуєте.
|
|
31
|
31
|
|
обаче ищате царьствия божия и си вься приложzть сz вамъ.
|
Краще шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
|
|
32
|
32
|
|
не боисz малоѥ стадо. яко благоизволи оц7ь вашь дати вамъ цrтво.
|
Не бійся, мале стадо! Бо Отець ваш благозволив дати вам Царство.
|
|
33
|
33
|
|
продадите имэния вашz. и дадите милостынz. сътворите себе вълагалищz не ветъшzющя. съкровище не оскUдэѥмо на нб7сьхъ. идеже тать не приближаѥтьсz. ни чьрвь ни тьлz тьлить.
|
Продайте майно ваше і роздайте милостиню. Зробіть собі гамани, що не старіють, і скарб, що не зменшується на небесах, куди злодій не наближається і де міль не точить.
|
|
34
|
34
|
|
иде же бо есть съкровище ваше. тU и ср7дце ваше бUдеть.
|
Бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
|
|
35
|
35
|
|
бUдUть чресла вашz прэпоясана. и свэтильници горzще.
|
Нехай будуть стегна ваші підперезані і світильники засвічені.
|
|
36
|
36
|
|
и вы подобьни чlвкомъ чающемъ Gа своѥго. къгда възвратитьсz t брака. да пришьдъшю и тълкнUвъшю. абиѥ tвьръзUтьсz ѥмU.
|
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
|
|
37
|
37
|
|
блажени раби ти. яже ги7нъ пришьдъ обрzщеть бъдzщя. аминъ гlю вамъ. яко прэпояшетьсz. и посадить я. и минUвъ послUжить имъ.
|
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде, що пильнують вони. Істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх та, підійшовши, послужить їм.
|
|
38
|
38
|
|
любо въ въторUю любо въ третиюю стражю придеть. и обрzщеть тако. блажени бUдUть раби ти.
|
І якщо прийде у другу сторожу, і в третю сторожу прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
|
|
39
|
39
|
|
се же видите яко аще бы видэлъ господинъ храминU. въ кыи часъ тать придеть. бъдэлъ Uбо бы. и не далъ бы подъкопати домU своѥго.
|
Знайте, що, коли б відав господар дому о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
|
|
40
|
40
|
|
и вы бUдэте готови. яко вънь же часъ не мьните сынъ чловэчьскыи придеть.
|
Будьте ж і ви готові, бо в яку годину і не гадаєте, прийде Син Людський.
|
|
41
|
41
|
|
рече же ѥму петръ: господи къ намъ ли притъчѫ сиѭ глаголѥши ли къ вьсэмъ;
|
Тоді сказав Йому Петро: Господи, нам притчу цю говориш чи всім?
|
|
42
|
42
|
|
рече же господь: къто убо ѥсть вэрьныи приставьникъ и мѫдрыи ѥгоже поставитъ господь надъ челядиѭ своѥѭ даяти въ времz житомэрениѥ;
|
Господь же сказав: хто вірний і мудрий управитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
|
|
43
|
43
|
|
блаженъ рабъ тъ ѥгоже пришьдъ господь обрzщеть творzща тако.
|
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він чинить так.
|
|
44
|
44
|
|
въ истинѫ глаголѭ вамъ яко надъ вьсэмъ имэниѥмъ своимь поставить и.
|
Істинно кажу вам: над усім маєтком своїм поставить його.
|
|
45
|
45
|
|
аще ли же речеть рабъ тъ въ срьдьци своѥмь: коснить господь мои прити и начьнѥть бити рабы и рабынѩ эсти и пити и упивати сz.
|
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та упиватися, —
|
|
46
|
46
|
|
придеть господинъ раба того въ ньже дьнь не чаѥть и въ годинѫ въ нѭже не вэсть. и протешеть и и чzсть ѥго съ невэрьныими положить.
|
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не відає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
|
|
47
|
47
|
|
тъ же рабъ вэдэвыи волѭ господа своѥго и не уготовавъ ли не сътворь по воли ѥго биѥнъ бѫдеть мъного.
|
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий і не робив за волею його, буде багато битий.
|
|
48
|
48
|
|
не вэдэвыи же сътворь достоиная ранамъ биѥнъ бѫдеть мало. вьсякому же ѥмуже дано бѫдеть мъного мъного изищеть сz отъ нѥго. и ѥмуже прэдашz мъного. лишьша просzть отъ нѥго.
|
А той, хто не знав і зробив щось гідне покарання, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато довірено, з того більше й спитають.
|
|
49
|
49
|
|
Огня придохъ въврэщь въ землѭ чьто хощѫ аще уже възгорэ сz;
|
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
|
|
50
|
50
|
|
крьщениѥмь же имамъ крьстити сz и како удржѫ сz доньдеже коньчаѥть сz.
|
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я втримаюся, поки це здійсниться!
|
|
51
|
51
|
|
мьните ли яко мира придохъ датъ на землѭ; ни глаголѭ вамъ нъ раздэлѥния.
|
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення.
|
|
52
|
52
|
|
бѫдеть бо отъселэ пzтъ въ ѥдиномь дому раздэленъ триѥ на дъва и дъва на три.
|
Бо віднині п’ятеро в одному домі розділені: троє проти двох, і двоє проти трьох.
|
|
53
|
53
|
|
и раздэлzть сz отьць на сынъ и сынъ на отьца. мати на дъщерь и дъщи на матерь. свекры на невэстѫ своѭ и невэста на свекровь своѭ.
|
Розділиться батько з сином, і син з батьком; мати з дочкою, і дочка з матір’ю; свекруха з невісткою своєю, і невістка з свекрухою своєю.
|
|
54
|
54
|
|
глаголааше же и народомъ: ѥгда узьрите облакъ въсходzщь отъ западъ абиѥ глаголѥте яко тѫча грzдеть и бываѥть тако.
|
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так.
|
|
55
|
55
|
|
и ѥгда югъ дышѫщь глаголѥте яко варъ бѫдеть и бываѥть.
|
І коли віє південний вітер, говорите: спека буде, і буває.
|
|
56
|
56
|
|
лицемэри лице небу и земли лице умэѥте искушати а врэмене сего како не искушаѥте;
|
Лицеміри! Лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
|
|
57
|
57
|
|
чьто же и о себэ не сѫдите правьды;
|
Чому ж ви і по собі не судите, що є справедливе?
|
|
58
|
58
|
|
ѥгда бо грzдеши съ сѫпьръмь твоимь къ кнzзю на пѫти даждь дэланиѥ избыти отъ нѥго да не привлэчеть тебе къ сѫдии и сѫдия тz прэдасть слузэ и слуга тz въсадить въ тьмьницѫ.
|
Коли ти йдеш з супротивником своїм до правителя, то дорогою подбай, щоб звільнитися від нього, щоб він не притяг тебе до судді, а суддя не віддав тебе слузі, а слуга не посадив би тебе до в’язниці.
|
|
59
|
59
|
|
глаголѭ тебэ: не имаши изиши отътѫдэ доньдеже и послэдьнии трьхътъ въздаси.
|
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси й останнього гроша.
|