|
Глава 16
|
Глава 16
|
|
1
|
1
|
| Глаголааше же и къ ученикомъ своимъ: чловэкъ нэкыи бэ богатъ иже имэаше приставьникъ. и тъ оклеветанъ бысть къ нѥму яко растачаѩ имэниѥ ѥго. | Сказав же Господь і ученикам Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно. |
|
2
|
2
|
| и призъвавъ и рече ѥму: чьто се слышѫ о тебэ; въздаждь отъвэтъ о приставлѥнии домъвьнэѥмь. не възможеши бо кътому дому строити. | І, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? Дай звіт про управительство твоє, бо ти не можеш більше управляти. |
|
3
|
3
|
| рече же въ себэ приставьникъ дому: чьто сътворѭ яко господь мои отъѥмлеть строѥние дому отъ мене; копати не могѫ хлѫпати стыждѫ сz. | Тоді управитель сказав сам собі: що мені робити? Господар мій відбирає в мене управління домом. Копати я не можу, просити соромлюся. |
|
4
|
4
|
| разумэѭ чьто сътворѭ. да ѥгда отъставлѥнъ бѫдѫ отъ строѥния дому приимѫть мz въ домы своѩ. | Знаю, що зробити: коли буду відсторонений від управління домом, хай приймуть мене у свої доми. |
|
5
|
5
|
| и призъвавъ ѥдиного когожьдо должьникъ господина своѥго глаголааше прьвууму: колицэмь длъжьнъ ѥси господину моѥму; | І,покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму? |
|
6
|
6
|
| онъ же рече ѥму: сътъмъ мэръ масла. и рече ѥму: приими букви твоѩ и сэдъ скоро напиши пzть десzтъ. | Він сказав: сто мір оливи. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п’ятдесят. |
|
7
|
7
|
| и потомь другуу му рече: ты колицэмь длъжьнъ ѥси; онъ же рече: сътъмъ корьць пъшеницz. и глагола ѥму: приими букъви твоѩ и напиши осмь десzтъ. | Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят. |
|
8
|
8
|
| и похвали господь иконома неправьдьнааго яко мѫдрэ сътвори. яко сынове вэка сего мѫдрэише паче сынвъ свэта въ родэ своѥмь сѫть. | І похвалив господар управителя неправедного, що мудро зробив; бо сини віку цього розумніші від синів світу в роді своїм. |
|
9
|
9
|
| и азъ вамъ глаголѭ: сътворите себэ другы отъ мамонины неправьды да ѥгда оскудэѥте приимѫть вы въ вэчьныѩ кровы. | І Я кажу вам: здобувайте собі друзів з багатства неправедного, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі. |
|
10
|
10
|
| вэрьныи въ малэ и въ мънозэ вэрьнъ ѥсть. и неправьдьныи въ малэ. и въ мънозэ неправьдьнъ ѥсть. | Вірний у малому і у великому вірний; а неправедний у малому, неправедний і у великому. |
|
11
|
11
|
| аще Uбо въ неправьдьнэмь житии. не бысте вэрьни. вы истиньнэмь къто вамъ вэрU иметь. | Отже, якщо ви у неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне? |
|
12
|
12
|
| и аще въ тUждемь вэрьнии не бысте. ваше кто вамъ дасть. | І якщо в чужому не були вірні, ваше хто вам дасть? |
|
13
|
13
|
| никыи же рабъ не можеть двэма господинома работати. либо ѥдиного възненавидить. а дрUгааго възлюбить. ли ѥдиного дьржитьсz. а о дрUзэмь неродити въчьнеть. не можете бо7µ работати ни мамонэ. | Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного зненавидить, а другого полюбить, або до одного виявлятиме прихильність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні*. |
|
14
|
14
|
| слышахU же си вьсz фарисэи. сребролюбьци сUще. и подражахUти и. | Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього. |
|
15
|
15
|
| и рече имъ вы есте оправьдающии себе прэдъ члв7кы. б7ъ же вэсть ср7дцz ваша. яко же ѥсть въ члв7цэхъ. высокъ мьрзъкъ предъ бм7ь ѥсть. | Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзенне перед Богом. |
|
16
|
16
|
| законъ и пророци до иоана. отътоли царьствиѥ божиѥ благовэстуѥть сz. и вьсякъ въ нѥ нудить сz. | Закон і Пророки були до Іоана; з цього часу Царство Боже благовіститься, і кожен із зусиллям входить у нього. |
|
17
|
17
|
| и удобэѥ же ѥсть небу и земли прэити нѥже отъ закона ѥдинои чрьтэ погыбнѫти. | Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону загине. |
|
18
|
18
|
| въсякъ пущаѩи женѫ своѭ и приводz инѫ прэлюбы дэѥть. и женzи сz пущеноѭ отъ мѫжа прэлюбы творить. | Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто жениться на розведеній з чоловіком, чинить перелюб. |
|
19
|
19
|
| Чловэкъ же нэкыи бэ богать и облачааше сz въ порфµру и въ вµссъ веселz сz на вьсякъ дьнь свэтьло. | Один чоловік був багатий, одягався в порфиру і висон* і щодня розкішно бенкетував. |
|
20
|
20
|
| нищь же бэ ѥтеръ именьмь лазарь иже лежааше при вратэхъ ѥго гноинъ | Був же один убогий на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах |
|
21
|
21
|
| и желаѩ насытити сz отъ крупиць падаѭщиихъ отъ трапезы богатааго. нъ и пьси приходzще облизаахѫ гнои ѥго. | і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача; пси, приходячи, лизали струпи його. |
|
22
|
22
|
| бысть же умрэти нищуу му и несену быти ангелы на лоно авраамле. умрэтъ же и богатыи и погребошz и. | Прийшло вмерти вбогому, і віднесений був ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його. |
|
23
|
23
|
| и въ адэ възведъ очи свои сы въ мѫкахъ узьрэ авраама издалече и лазаря на лонэ ѥго. | І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його. |
|
24
|
24
|
| и тъ възглашь рече: отьче аврааме помилуи мz и посъли лазаря да омочить коньць прьста своѥго въ водэ и устудить ѩзыкъ мои яко страждѫ въ пламени семь. | І,голосно закричавши, сказав: отче Аврааме, змилосердься наді мною і пошли Лазаря, нехай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому. |
|
25
|
25
|
| рече же авраамъ: чzдо помяни яко въсприѩлъ ѥси ты благая твоя въ животэ твоѥмь и лазарь такожде зълая. нынэ же сьде утэшаѥть сz а ты страждеши. | Але Авраам сказав: чадо! Згадай, що ти одержав уже блага твої за життя твого, а Лазар — тільки зло; отже, тепер він тут тішиться, а ти страждаєш. |
|
26
|
26
|
| и надъ вьсэми сими междU нами и вами пропасть велия Uтврьди сz яко да хотzщеи минѫти отъсѫдU къ вамъ не възмогUть. ни же tтуду къ намъ прэходzть.> | І, крім усього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не зможуть, так само звідти до нас не переходять. |
|
27
|
27
|
| рече же молю тz Uбо о§е. да посълеши въ домъ оц7а моѥго. | Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого. |
|
28
|
28
|
| имамъ пzть братия. яко да засъвэдэтельствUють имъ. да не и ти придUть на мэсто се мUченоѥ. | Маю бо п’ятьох братів, нехай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки. |
|
29
|
29
|
| гlа же аврамъ имUть мосэа и прbркы. да послUшають ихъ. | Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; нехай слухають їх. |
|
30
|
30
|
| онъ же рече. ни о§е авраме. нъ аще кто t мьртвыихъ идеть къ нимъ покаютьсz. | Він же сказав: ні, отче Аврааме! Але коли хто з мертвих прийде до них, покаються. |
|
31
|
31
|
| рече же ѥмU аще мосэа и прbркъ не послUшzють. ни аще кто t мьртвыихъ въскрьснеть не имUть вэры. | Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять. |
Зміст ▼
