|
Глава 24
|
Глава 24
|
|
1
|
1
|
|
Въ ѥдинU сUботу. зэло рано придоша жены на гробъ. носzща zже Uготовать арома и дрUгыz с ними.
|
Першого ж дня після суботи, дуже рано, несучи наготовані пахощі, вони прийшли до гробу, і разом з ними деякі інші.
|
|
2
|
2
|
|
обрэтоша же камень tваленъ t гроба.
|
Знайшли ж, що камінь був відвалений від гробу.
|
|
3
|
3
|
|
и въшьдъша не обрэтоша телесе Gа iс7а.
|
І, увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
|
|
4
|
4
|
|
и быc недомыслzщемъсz имъ о семь. и се мUжа дъва стаста въ нихъ въ ризахъ бльщащахъсz.
|
Коли ж вони не могли зрозуміти цього, ось два мужі стали перед ними в одежах блискучих.
|
|
5
|
5
|
|
пристрашьнамъ же бывъшамъ имъ. и поклоньшамъ лицz на землю. рекоста къ нимъ. чьто ищете живааго съ мертвыими
|
Налякалися вони і схилилися обличчям до землі, а ті сказали їм: чого шукаєте Живого між мертвими?
|
|
6
|
6
|
|
нэc. сдэ нъ въста. помzнете zко же гlа вамъ. еще сы въ галилеи
|
Нема Його тут, Він воскрес. Згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галилеї,
|
|
7
|
7
|
|
гlz. zко подобаѥть сн7U члв7чъскUUмU преданU быти. въ рUцэ члв7къ грэшьникъ. и распzтU быти. и въ третии дьнь въскрьснUти.
|
кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей-грішників, і бути розп’ятим, і на третій день воскреснути.
|
|
8
|
8
|
|
и помzнUша гlы ѥго.
|
І згадали слова Його.
|
|
9
|
9
|
|
и възвращьшасz t гроба. възвэстиша вьсz си ѥдиномU на десzте. и вьсэмъ прочиимъ.
|
І, повернувшись від гробу, сповістили про все те одинадцятьох і всіх інших.
|
|
10
|
10
|
|
бэ же мария магдалыии ѥдина и прочаz съ ними. zже гlаахU къ апcлмъ
|
То були Магдалина Марія, й Іоанна, і Марія Яковова, та інші з ними, які сказали про це апостолам.
|
|
11
|
11
|
|
и zвишасz прэдъ ними zко блzди гlи ихъ и не имzахU вэры имъ.
|
І здалися їм слова їхні неправдивими, і вони не повірили їм.
|
|
12
|
12
|
|
петръ же въставъ тече къ гробU и приникъ видэ ризы ѥдины лежаща и иде къ себе. дивzсz бывъшюмU.
|
Петро ж, уставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі тільки ризи, що лежали, і пішов назад, дивуючися з того, що сталося.
|
|
13
|
13
|
|
и се дъва отъ нихъ бэсте идѫща въ тъжде дьнь въ вьсь отъстоѩщѫѭ стадии шесть десzтъ отъ иерусалима ѥиже имz емаусъ.
|
Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій* за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус.
|
|
14
|
14
|
|
и та бесэдовасте къ себэ о вьсэхъ приключьшиихъ сz сихъ.
|
І розмовляли між собою про всі ці події.
|
|
15
|
15
|
|
и бысть бесэдуѭщема има и сътzзаѭщема сz самъ исусъ приближь сz идяаше съ нима.
|
І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними.
|
|
16
|
16
|
|
очи же ѥю дрьжасте сz да ѥго не познаѥте.
|
Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його.
|
|
17
|
17
|
|
рече же има: чьто сѫть словеса си о нихъже сътzзаѥта сz къ себэ идѫща и ѥста дрzхла;
|
Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені?
|
|
18
|
18
|
|
отъвэщавъ же ѥдинъ ѥмуже имz клеопа рече къ нѥму: ты ли ѥдинь пришьльцъ ѥси въ иерусалимэ и нечу бывъшиихъ въ нѥмь въ дьни сиѩ;
|
Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти, один з тих, що прийшли до Єрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями?
|
|
19
|
19
|
|
и рече има: кыихъ; она же рэсте ѥму яже о исусэ назарянинэ иже бысть мѫжь пророкъ сильнъ дэлъмь и словъмь прэдъ богъмь и вьсэми людьми.
|
І сказав їм: що саме? Вони відповіли Йому: про Ісуса Назарянина, Який був мужем-пророком, сильним ділом і словом перед Богом і всіма людьми.
|
|
20
|
20
|
|
како и прэдашz архиереи и кънzзи наши на осѫждениѥ съмрьти и распzшz и.
|
Як видали Його первосвященики і начальники наші для засудження на смерть і розіп’яли Його.
|
|
21
|
21
|
|
мы же надэяахомъ сz яко сь ѥсть хотzи избавити израиля. нъ и надъ вьсэми сими третии се дьнь имать дьньсь отънѥлиже си бышz.
|
Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль, до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося.
|
|
22
|
22
|
|
нъ и жены ѥтеры отъ насъ ужасишz ны бывъшz рано у гроба
|
Та ще й налякали нас деякі жінки з наших, які вранці були біля гробу,
|
|
23
|
23
|
|
и не обрэтъшz тэлесе ѥго придошz глаголѭщz и явления ангела видэвъшz иже глаголѭтъ и жива.
|
і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явлення ангелів, які говорять, що Він живий.
|
|
24
|
24
|
|
и идошz ѥдини отъ насъ къ гробу и обрэтошz тако якоже и жены рекошz самого же не видэшz.
|
І пішли деякі з наших до гробу, і знайшли так, як жінки говорили, а Самого ж не бачили.
|
|
25
|
25
|
|
и тъ рече има: о несъмысльна и мьдьльна срьдьцьмь вэровати о вьсэхъ яже глаголашz пророци.
|
Тоді Він сказав їм: о нерозумні і мляві серцем, щоб вірувати в усе, про що говорили пророки!
|
|
26
|
26
|
|
не тако ли подобааше пострадати христу и вънитн въ славѫ своѭ;
|
Чи не так же належало постраждати Христу й увійти в славу Свою?
|
|
27
|
27
|
|
и начьнъ отъ моµѶсеа и отъ вьсэхъ пророкъ съказааше има отъ въсэхъ кънигъ ѩже бэахѫ о нѥмь.
|
І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні.
|
|
28
|
28
|
|
и приближишz сz въ вьсь въ нѭже идэасте. и тъ творяаше сz далече ити.
|
І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі.
|
|
29
|
29
|
|
и нѫждаасте и глаголѭща облzзи съ нама. яко при вечерэ ѥсть и прэклонилъ сz ѥсть дьнь. и въниде съ нима облещь.
|
А вони затримували Його, кажучи: залишся з нами, бо вже вечоріє, і день закінчується. І Він увійшов і залишився з ними.
|
|
30
|
30
|
|
и бысть яко възлеже съ нима приимъ хлэбъ блгослови и прэломль даяаше има.
|
І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм.
|
|
31
|
31
|
|
онэма же отъврьзосте сz очи и познасте и. и тъ исчезе отъ нѥю.
|
У них же відкрилися очі, і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них.
|
|
32
|
32
|
|
и рэсте къ себэ: не срьдьце ли наю горz бэ въ наю ѥгда глаголааше къ нама на пѫти и яко съказааше нама писания.
|
І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам у дорозі і коли пояснював нам Писання?
|
|
33
|
33
|
|
и въставъша въ ть часъ възвратисте сz въ иерусалимъ и обрэтосте съвъкупльшz сz ѥдиного на десzте и иже бэахѫ съ ними.
|
І, вставши тієї ж години, повернулися до Єрусалима і знайшли разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
|
|
34
|
34
|
|
глаголѭщz въ истинѫ въста христосъ и яви сz симону.
|
які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові.
|
|
35
|
35
|
|
и та повэдаасте яже бышz на пѫти и яко сz позна има въ прэломлѥнии хлэба.
|
І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали у переломленні хліба.
|
|
36
|
36
|
|
Въ оно въскрьсъ I©ъ t мьртвыихъ. и ста посредэ Uченикъ своихъ. и гlа имъ миръ вамъ. азъ ѥсмь не боитесz.
|
Коли вони про це говорили, Сам Ісус став посеред них і сказав їм: мир вам.
|
|
37
|
37
|
|
Uбоявъше же сz. и пристрашьни бывъше мьнzхU д¦ъ видzще.
|
Вони схвилювались і злякалися, гадаючи, що бачать духа.
|
|
38
|
38
|
|
и рече имъ чьто съмUщени ѥсте. и почьто помышления въходzть въ ср7дца ваша.
|
Але Він сказав їм: чого хвилюєтесь, чому такі думки входять до сердець ваших?
|
|
39
|
39
|
|
видите рUцэ мои и нозэ мои. яко самъ азъ ѥсмь. осzжэте мz и видите. яко д¦ъ плъти и кости не имать. яко же мz видите имUщz.
|
Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене.
|
|
40
|
40
|
|
и се рекъ показа имъ рѫцэ и нозэ.
|
І, сказавши це, показав їм руки і ноги.
|
|
41
|
41
|
|
и ѥще же не вэрUющемъ имъ t радости. и чюдzщемъсz рече имъ. имате ли чьто сънэдьно сьде.
|
Коли ж вони від радости ще не вірили і дивувалися, Він сказав їм: чи маєте тут якусь їжу?
|
|
42
|
42
|
|
они же даша емѫ рыбы печены чzсть и t пъчелъ сътъ.
|
Вони подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед.
|
|
43
|
43
|
|
и эды прэдъ ними прочеѥ дасть имъ.
|
І, взявши, їв перед ними.
|
|
44
|
44
|
|
и рече же се сUть словеса си яже гlахъ вамъ и ѥще живъ сы. яко подобаѥть съконьчzтисz. вьсэмъ написаныимъ. въ законэ мосэовэ и прbрцэхъ и pалъмэхъ о мънэ.
|
І сказав їм: ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах.
|
|
45
|
45
|
|
тъгда tвьрзе имъ Uмъ да разUмэють кънигы.
|
Тоді розкрив їм розум до розуміння Писання.
|
|
46
|
46
|
|
рече имъ яко тако ѥсть писано. и тако подобаѥть. пострадати хо7µ. и въскрьснUти t мьртвыихъ. третии дн7ь.
|
І сказав їм: так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день,
|
|
47
|
47
|
|
и проповэдати сz въ имz ѥго. покаание въ tпUщениѥ грэховъ. въ вьсэхъ языцэхъ. начьнъше t иѥrлмъ.
|
і щоб проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима.
|
|
48
|
48
|
|
вы же ѥсте съвэдэтеле симъ.
|
Ви ж є свідками цього.
|
|
49
|
49
|
|
и се азъ посълю обэтованиѥ оц7а моѥго на вы. вы же сzдите въ градэ иѥrлмьстэ. донъдеже облечетесz силою съвыше.
|
І ось Я посилаю обітницю Отця Мого на вас; ви ж лишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба.
|
|
50
|
50
|
|
изведъ же я вънъ до виfиния. и въздвигъ рUцэ свои бlгослови я.
|
І вивів їх до Вифанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх.
|
|
51
|
51
|
|
и бысть вънегда бlгословестиzше z tстUпи t нихъ, и възношашесz на нб7о.
|
І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо.
|
|
52
|
52
|
|
и ти поклонишасz ѥмU. възвратишz же сz въ иѥrлмъ. съ радостию великою.
|
Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю.
|
|
53
|
53
|
|
бzхU выинU въ цр7кви. хвалzще и бlгословестzще б7а аминъ.
|
І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь.
|