|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
| Въ оны дн7и. изиде повелэниѥ t кесарz аvгUста. написати всю вселѥнUю. | У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі. |
|
2
|
2
|
| се же написаниѥ пьрвоѥ быc. владUщю. кµринию. | Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією. |
|
3
|
3
|
| и идzхU вси. къждо написатисz въ свои градъ. | І всі йшли записатися, кожен до свого міста. |
|
4
|
4
|
| възиде же иосифъ t галилея града иазаретьскаго. въ иUдею въ градъ дв7двъ. иже нарицаѥтьсz виfлеомъ. занѥ бэ t домU и отьчьства дв7два. | Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового, |
|
5
|
5
|
| написатисz съ мриѥю. wбрUченою ѥмU женою. сUщею непраздьною. | записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна. |
|
6
|
6
|
| быc же ѥгда бzстz тU. испълнишасz дн7ьѥ родити ѥи. | Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй; |
|
7
|
7
|
| и роди сн7ъ свои пьрвэньць. и пови и. и положи и въ ясльхъ. занѥ не бэ имъ мэста въ обитэли. | І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці. |
|
8
|
8
|
| и пастыри бzхU въ тои же странэ. бъдzще. и стрегUще стражю нощьнUю. о стадэ своѥмь. | У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою. |
|
9
|
9
|
| и се анGлъ гн7ь ста въ нихъ. и сл7ава гн7я осия я. и Uбояшасz страхъмь велиѥмь. | Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим. |
|
10
|
10
|
| и рече имъ анGлъ. не боитесz. се бо бlговэстую вамъ. радость велию. яже бUдеть всэмъ людьмъ. | І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям. |
|
11
|
11
|
| яко родисz вамъ днcь. сп7съ иже ѥсть ¦ъ Gь въ градэ дв7двэ. | Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь. |
|
12
|
12
|
| и се вамъ знамениѥ. обрzщете младеньць. повитъ лежащь въ ясльхъ. | І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах. |
|
13
|
13
|
| и вънезапU быc съ анGлмь. множьство вои нб7сныихъ. хвалzщиихъ б7а и гlщь. | І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало: |
|
14
|
14
|
| Слава въ вышьнихъ бо7µ и на земли миръ. въ члв7цхъ бlговолѥниѥ. | слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління! |
|
15
|
15
|
| и быc ѥгда tидоша t нихъ анGли на нбо7. и члв7ци пастыри рекоша дрUгъ къ дрUгU. преидэмъ Uбо въ виfлеомъ. и видимъ глаc сь бывъшии. иже Gь съказа намъ. | І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь. |
|
16
|
16
|
| и придоша подвигъшесz. и обрэтоша мр7ию же иосифа. и младеньць лежащь въ ясльхъ. | І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах. |
|
17
|
17
|
| и видэвъшеи же. съказаша о гlанэмь имъ отрочатэ семь. | Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це. |
|
18
|
18
|
| и вси слышавъше и дивишасz. о гlаныхъ t пастырь къ нимь. | І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи. |
|
19
|
19
|
| мария же съблюдаше вьсz гlы сия. сълагающи въ с®ци своѥмь. Въ оно времz. | А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм. |
|
20
|
20
|
| възвратишасz пастыри хвалzще и славzще б7а. о всэхъ яже слышаша и видэша. яко же гlно быc къ нимь. | Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм. |
|
21
|
21
|
| и ѥгда испълнишасz. }. дн7ии. да обрэжють. и нарекоша имz ѥмU iс7. нареченое анGлмь преже даже не зачатъсz въ чревэ. Въ оно+. | А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі. |
|
22
|
22
|
| изведоста родителя отроча iс7а. въ иеrлмъ. поставити и предь гм7ь. | І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом, |
|
23
|
23
|
| яко же ѥсть писано. въ законэ гн7и. яко же всzкъ младеньць мUжьска полU. развьрзая ложесна. с™о бGви наречетьсz. | як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві. |
|
24
|
24
|
| и дати жьртвU. по реченUUмU въ законэ гв7и. ли два птеньца голUбииа. | І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят. |
|
25
|
25
|
| И бэ члв7къ въ иерсlмэ ѥмU же имz семеонъ. и члв7къ сь правьдьнъ. и чьстивъ. чая Uтэхы изlвы. и д¦ъ бэ с™ыи въ нѥмь. | Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому. |
|
26
|
26
|
| и бэ ѥмU tвэщано. дх7мь с™мь. не видэти съмьрти. преже даже не видить крьста гн7я. | Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього. |
|
27
|
27
|
| и приде д¦мь въ цр7квь. и ѥгда въведоста родителя отроча iс7а. сътворити има по обычаю законьнUUмU о нѥмь. | І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм, |
|
28
|
28
|
| и тъ прияты и на рUкU своѥю и бlгослови семеонъ б7а и рече. | він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав: |
|
29
|
29
|
| Нынэ tпUщаѥши раба своѥго вLко по гlU твоѥмU съ миръмь. | нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром, |
|
30
|
30
|
| яко видэста очи мои сп7сениѥ твоѥ. | бо бачили очі мої спасіння Твоє, |
|
31
|
31
|
| ѥже ѥси Uготовалъ предь лицемь всэхъ людии. | яке Ти приготував перед лицем усіх народів, |
|
32
|
32
|
| свэтъ въ tкръвениѥ языкъ. и славU людии твоихъ иlя. | світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля. |
|
33
|
33
|
| и бэ иосифъ и м™и ѥго. чюдzщасz. о гlѥмыихъ о нѥмь. | Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього. |
|
34
|
34
|
| и бlгослови я семеонъ и рече и къ мр7ии м™ри ѥго. се сь лежить на падениѥ. и на въставлѥниѥ многомъ въ из7ли. и въ знамениѥ въ прекы гlѥмо. | І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, — |
|
35
|
35
|
| и тебэ самои и дUщю проідеть орUжиѥ. да tкрыютьсz t мъногъ ср7дць помышлѥния. | і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець. |
|
36
|
36
|
| и бэ анна пророчица. дъщи фанUилѥва. си заматерэвъши. въ дн7ьхъ мнозэхъ. живъши съ мUжьмь. з7. лэѹ t дв7ьства своѥго. | Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого; |
|
37
|
37
|
| и та въдова бэ. до осми десzть. и. д7. лэѹ. яко же не охожаше цр7кве постъмь и мlтвми. слUжащи нощь и дн7ь. | вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч. |
|
38
|
38
|
| и та въ тъ чаc приставъши исповэдашесz гв7и. и гlаше о нѥмь. всэмъ чюющемъ избавлѥниѥ въ иеrлмэ. | Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі. |
|
39
|
39
|
| и яко же съконьчашасz всz по законU гн7ю. и възвратишасz въ галилею. въ градъ свои. назареfь. | І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета. |
|
40
|
40
|
| отроча же растzше и крэпляашесz д¦мь. испълняясz бл7гости. блг7дть божия на немь. | Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому. |
|
41
|
41
|
| и хожаста родителя ѥго. по всz лэта въ иер©лмъ въ праздьникъ пасцэ. | Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи. |
|
42
|
42
|
| и ѥгда быc. в7i. лэтэ. въсходzщемъ имъ въ иерсл7мъ. по обычаю праздьника. | І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято. |
|
43
|
43
|
| и коньчавъшемъ дн7и. възвращающемъсz имъ. оста отрокъ iс7 въ иер©лмэ. и не чюста родителя ѥго. | Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його. |
|
44
|
44
|
| мнэста же въ дрUжинэ ѥго сUща. придоша дн7е пUть. и искаста ѥго въ рожении и знании. | Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих. |
|
45
|
45
|
| и не обрэтъша ѥго. възвратистасz въ иер©лмъ. възискающа ѥго. | І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його. |
|
46
|
46
|
| и быc по трьхъ дн7ьхъ. обрэтоста и въ цр7кви сэдzщь. посредэ Uчитель. и послUшающа ихъ. и въпрашающь я. | Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував; |
|
47
|
47
|
| UжасахU же сz вси послUшающии ѥго. w разUмэ и о tвэтэхъ ѥго. | усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його. |
|
48
|
48
|
| и видэвъша и дивистасz ѥмU. и рече къ нѥмU м™и ѥго. чадо. что сътвори намъ тако. се оц7ь твои и азъ скърбzща искаховэ тебе. | І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе. |
|
49
|
49
|
| и рече къ нима. что яко искаста мене. не вэста ли яко яже сUть оц7а моѥго. въ тэхъ достоить ми быти. | Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму? |
|
50
|
50
|
| и та не разUмэста гlа иже рече има. | Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів. |
|
51
|
51
|
| и съниде съ нима. и приде въ назарефъ. и бэ повинUя има. и м™и ѥго съблюдаше всz гlы сия. въ срд7ци своемъ. | І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму. |
|
52
|
52
|
| iс7 же растzше. премUдростию и тэлъмь. и блгdтью t б7а и члв7кы. | Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей. |
