|
Глава 2
|
Глава 2
|
|
1
|
1
|
|
Въ оны дн7и. изиде повелэниѥ t кесарz аvгUста. написати всю вселѥнUю.
|
У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
|
|
2
|
2
|
|
се же написаниѥ пьрвоѥ быc. владUщю. кµринию.
|
Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.
|
|
3
|
3
|
|
и идzхU вси. къждо написатисz въ свои градъ.
|
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
|
|
4
|
4
|
|
възиде же иосифъ t галилея града иазаретьскаго. въ иUдею въ градъ дв7двъ. иже нарицаѥтьсz виfлеомъ. занѥ бэ t домU и отьчьства дв7два.
|
Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,
|
|
5
|
5
|
|
написатисz съ мриѥю. wбрUченою ѥмU женою. сUщею непраздьною.
|
записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
|
|
6
|
6
|
|
быc же ѥгда бzстz тU. испълнишасz дн7ьѥ родити ѥи.
|
Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй;
|
|
7
|
7
|
|
и роди сн7ъ свои пьрвэньць. и пови и. и положи и въ ясльхъ. занѥ не бэ имъ мэста въ обитэли.
|
І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
|
|
8
|
8
|
|
и пастыри бzхU въ тои же странэ. бъдzще. и стрегUще стражю нощьнUю. о стадэ своѥмь.
|
У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою.
|
|
9
|
9
|
|
и се анGлъ гн7ь ста въ нихъ. и сл7ава гн7я осия я. и Uбояшасz страхъмь велиѥмь.
|
Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим.
|
|
10
|
10
|
|
и рече имъ анGлъ. не боитесz. се бо бlговэстую вамъ. радость велию. яже бUдеть всэмъ людьмъ.
|
І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям.
|
|
11
|
11
|
|
яко родисz вамъ днcь. сп7съ иже ѥсть ¦ъ Gь въ градэ дв7двэ.
|
Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
|
|
12
|
12
|
|
и се вамъ знамениѥ. обрzщете младеньць. повитъ лежащь въ ясльхъ.
|
І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.
|
|
13
|
13
|
|
и вънезапU быc съ анGлмь. множьство вои нб7сныихъ. хвалzщиихъ б7а и гlщь.
|
І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:
|
|
14
|
14
|
|
Слава въ вышьнихъ бо7µ и на земли миръ. въ члв7цхъ бlговолѥниѥ.
|
слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!
|
|
15
|
15
|
|
и быc ѥгда tидоша t нихъ анGли на нбо7. и члв7ци пастыри рекоша дрUгъ къ дрUгU. преидэмъ Uбо въ виfлеомъ. и видимъ глаc сь бывъшии. иже Gь съказа намъ.
|
І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.
|
|
16
|
16
|
|
и придоша подвигъшесz. и обрэтоша мр7ию же иосифа. и младеньць лежащь въ ясльхъ.
|
І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.
|
|
17
|
17
|
|
и видэвъшеи же. съказаша о гlанэмь имъ отрочатэ семь.
|
Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.
|
|
18
|
18
|
|
и вси слышавъше и дивишасz. о гlаныхъ t пастырь къ нимь.
|
І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.
|
|
19
|
19
|
|
мария же съблюдаше вьсz гlы сия. сълагающи въ с®ци своѥмь. Въ оно времz.
|
А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.
|
|
20
|
20
|
|
възвратишасz пастыри хвалzще и славzще б7а. о всэхъ яже слышаша и видэша. яко же гlно быc къ нимь.
|
Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.
|
|
21
|
21
|
|
и ѥгда испълнишасz. }. дн7ии. да обрэжють. и нарекоша имz ѥмU iс7. нареченое анGлмь преже даже не зачатъсz въ чревэ. Въ оно+.
|
А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.
|
|
22
|
22
|
|
изведоста родителя отроча iс7а. въ иеrлмъ. поставити и предь гм7ь.
|
І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,
|
|
23
|
23
|
|
яко же ѥсть писано. въ законэ гн7и. яко же всzкъ младеньць мUжьска полU. развьрзая ложесна. с™о бGви наречетьсz.
|
як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.
|
|
24
|
24
|
|
и дати жьртвU. по реченUUмU въ законэ гв7и. ли два птеньца голUбииа.
|
І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.
|
|
25
|
25
|
|
И бэ члв7къ въ иерсlмэ ѥмU же имz семеонъ. и члв7къ сь правьдьнъ. и чьстивъ. чая Uтэхы изlвы. и д¦ъ бэ с™ыи въ нѥмь.
|
Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.
|
|
26
|
26
|
|
и бэ ѥмU tвэщано. дх7мь с™мь. не видэти съмьрти. преже даже не видить крьста гн7я.
|
Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.
|
|
27
|
27
|
|
и приде д¦мь въ цр7квь. и ѥгда въведоста родителя отроча iс7а. сътворити има по обычаю законьнUUмU о нѥмь.
|
І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,
|
|
28
|
28
|
|
и тъ прияты и на рUкU своѥю и бlгослови семеонъ б7а и рече.
|
він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:
|
|
29
|
29
|
|
Нынэ tпUщаѥши раба своѥго вLко по гlU твоѥмU съ миръмь.
|
нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,
|
|
30
|
30
|
|
яко видэста очи мои сп7сениѥ твоѥ.
|
бо бачили очі мої спасіння Твоє,
|
|
31
|
31
|
|
ѥже ѥси Uготовалъ предь лицемь всэхъ людии.
|
яке Ти приготував перед лицем усіх народів,
|
|
32
|
32
|
|
свэтъ въ tкръвениѥ языкъ. и славU людии твоихъ иlя.
|
світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.
|
|
33
|
33
|
|
и бэ иосифъ и м™и ѥго. чюдzщасz. о гlѥмыихъ о нѥмь.
|
Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.
|
|
34
|
34
|
|
и бlгослови я семеонъ и рече и къ мр7ии м™ри ѥго. се сь лежить на падениѥ. и на въставлѥниѥ многомъ въ из7ли. и въ знамениѥ въ прекы гlѥмо.
|
І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —
|
|
35
|
35
|
|
и тебэ самои и дUщю проідеть орUжиѥ. да tкрыютьсz t мъногъ ср7дць помышлѥния.
|
і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.
|
|
36
|
36
|
|
и бэ анна пророчица. дъщи фанUилѥва. си заматерэвъши. въ дн7ьхъ мнозэхъ. живъши съ мUжьмь. з7. лэѹ t дв7ьства своѥго.
|
Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;
|
|
37
|
37
|
|
и та въдова бэ. до осми десzть. и. д7. лэѹ. яко же не охожаше цр7кве постъмь и мlтвми. слUжащи нощь и дн7ь.
|
вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.
|
|
38
|
38
|
|
и та въ тъ чаc приставъши исповэдашесz гв7и. и гlаше о нѥмь. всэмъ чюющемъ избавлѥниѥ въ иеrлмэ.
|
Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.
|
|
39
|
39
|
|
и яко же съконьчашасz всz по законU гн7ю. и възвратишасz въ галилею. въ градъ свои. назареfь.
|
І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.
|
|
40
|
40
|
|
отроча же растzше и крэпляашесz д¦мь. испълняясz бл7гости. блг7дть божия на немь.
|
Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.
|
|
41
|
41
|
|
и хожаста родителя ѥго. по всz лэта въ иер©лмъ въ праздьникъ пасцэ.
|
Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.
|
|
42
|
42
|
|
и ѥгда быc. в7i. лэтэ. въсходzщемъ имъ въ иерсл7мъ. по обычаю праздьника.
|
І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.
|
|
43
|
43
|
|
и коньчавъшемъ дн7и. възвращающемъсz имъ. оста отрокъ iс7 въ иер©лмэ. и не чюста родителя ѥго.
|
Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.
|
|
44
|
44
|
|
мнэста же въ дрUжинэ ѥго сUща. придоша дн7е пUть. и искаста ѥго въ рожении и знании.
|
Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.
|
|
45
|
45
|
|
и не обрэтъша ѥго. възвратистасz въ иер©лмъ. възискающа ѥго.
|
І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.
|
|
46
|
46
|
|
и быc по трьхъ дн7ьхъ. обрэтоста и въ цр7кви сэдzщь. посредэ Uчитель. и послUшающа ихъ. и въпрашающь я.
|
Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;
|
|
47
|
47
|
|
UжасахU же сz вси послUшающии ѥго. w разUмэ и о tвэтэхъ ѥго.
|
усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.
|
|
48
|
48
|
|
и видэвъша и дивистасz ѥмU. и рече къ нѥмU м™и ѥго. чадо. что сътвори намъ тако. се оц7ь твои и азъ скърбzща искаховэ тебе.
|
І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.
|
|
49
|
49
|
|
и рече къ нима. что яко искаста мене. не вэста ли яко яже сUть оц7а моѥго. въ тэхъ достоить ми быти.
|
Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?
|
|
50
|
50
|
|
и та не разUмэста гlа иже рече има.
|
Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.
|
|
51
|
51
|
|
и съниде съ нима. и приде въ назарефъ. и бэ повинUя има. и м™и ѥго съблюдаше всz гlы сия. въ срд7ци своемъ.
|
І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.
|
|
52
|
52
|
|
iс7 же растzше. премUдростию и тэлъмь. и блгdтью t б7а и члв7кы.
|
Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.
|
Категорії
Контакти
Співпраця: admin.vira@ukr.net
Наші Телеграм-канали:
